Постанова

від 25.06.2024 по справі 914/2450/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/2450/22(914/3560/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - арбітражний керуючий Коваль В. В.

відповідача - адвокат Скабук Ю. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені

у складі колегії суддів: головуючого Матущак О. І., суддів Кравчук Н. М., Скрипчук О. С.

у справі № 914/2450/22(914/3560/23)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"

відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ГАЗТРЕЙД"

про стягнення 7 977 240,76 грн

у межах провадження у справі № 914/2450/22

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ",

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА",-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі № 914/2450/22 про банкрутство ТОВ "БНК-Україна".

2. Постановою суду від 24.05.2023 ТОВ "БНК-Україна" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3. ТОВ "БНК-Україна" подало позовну заяву до відповідача ТОВ "Полтава Газтрейд" про стягнення 7 977 240,76 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.2024 позов задоволено повністю.

5. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Полтава Газтрейд" звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Газтрейд" задоволено. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2024 у справі № 914/2450/22(914/3560/23) скасовано в частині стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені. У цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. У решта частині оскаржуване судове рішення залишено без змін.

Рух касаційної скарги

7. 16.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/2450/22(914/3560/23), сформована в системі "Електронний суд" 16.05.2024.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича у справі № 914/2450/22(914/3560/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В. В., судді - Васьковського О. В., судді - Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2024.

9. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2024 касаційну скаргу ТОВ "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича уточнити вимоги касаційної скарги у справі № 914/2450/22(914/3560/23).

10. 04.06.2024 ТОВ "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій визначено, що предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені.

11. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2450/22(914/3560/23) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені та призначено розгляд касаційної скарги на 25.06.2024 о 10:00 год.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з ухваленою постановою Товариством з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені та залишити в силі рішення суду першої інстанції у вказаній частині.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Судом апеляційної інстанції не враховано, що у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується, зокрема, платіжною інструкцією про оплату 100 % авансу в розмірі 5 390 200 грн.

13.2 Судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01.03.2022, а також відповідно до частини другої статті 625 ЦК України - інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

13.3 Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

13.4 Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

14. Представник скаржника в судовому засіданні 25.06.2024 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. ТОВ "Полтава Газтрейд" подано відзив на касаційну скаргу в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

16. Представник ТОВ "Полтава Газтрейд" в судовому засіданні 25.06.2024 заперечив проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

18. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20.1 11.01.2022 між ТОВ "БНК-Україна" (покупець) та ТОВ "Полтава Газтрейд" (постачальник) укладено договір №254/Г постачання скрапленого газу (надалі -договір).

20.2 Умови поставки товару визначаються відповідно до правил "INCOTERMS" в редакції 2010 року. У випадку виникнення протиставлень між положеннями "INCOTERMS" в редакції 2010 року та положеннями договору, положення договору мають переважне значення (п. 3.4 договору).

20.3 Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується відповідно до замовлення передавати партіями у власність покупцеві, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору та/або додаткових угод до нього скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводневий скраплений для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010 (надалі - товар). Кількість, асортимент, умови постачання, ціна товару та умови оплати вказуються в додаткових угодах та/або у видатковій накладній та/або у товарно-транспортній накладній та/або акті прийому-передачі, які є невід`ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

20.4 Додатковою угодою №1 до договору визначено, що постачальник зобов`язується передавати партіями у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити: скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ EN 589-2017 та/або газ вуглеводневий скраплений для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010 у кількості 200+/-10% тон на суму 5 390 200,00 грн. Орієнтовна дата вибірки з ГНС Бородянка з 16.02.2022 по 28.02.2022.

20.5 Відповідно до п. 2.3, 2.4 договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно умов договору або рахунку постачальника про оплату. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника. При цьому в платіжних дорученнях про перерахування коштів обов`язково вказуються номер та дата договору, номер рахунку, найменування покупця, його код ЄДРПОУ та найменування товару.

20.6 Пунктом 2.5. договору встановлено, якщо передбачена 100% попередня оплата за товар шляхом направлення постачальником в адресу покупця рахунку про оплату, у випадку надходження грошових коштів покупця на рахунок постачальника після закінчення строку передбаченого в рахунку для оплати, постачальник має право відмовити у відвантаженні /поставці/ товару. У такому випадку постачальник повертає грошові кошти покупцю на підставі листа покупця про повернення коштів (згідно зразка наведеного у додатку № 1 до договору) та підписаного між сторонами акту звірки взаєморозрахунків протягом 3 банківських днів з дати отримання листа від покупця та акту або в той же строк надає аргументовану відмову від повернення коштів, з урахуванням п. 4.8. цього договору.

20.7 14.02.2022 сторонами підписано додаток № 1 до договору, відповідно до якого погоджено в лютому 2022 року відвантаження зі станцій Тюльпан, Приютово, Стенькино-2, Туймази скрапленого вуглеводневого газу марки СПБТ EN 589-2017 та/ або газу вуглеводневого скрапленого для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010 в кількості 200 тон +/- 10 %, при цьому сторонами встановлено графік оплати: 15.02.2022 - 16.02.2022 та орієнтовні дати вибірки з ГНС Бородянка: 16.02.2022 по 28.02.2022.

20.8 Цього ж дня, ТОВ "Полтава Газтрейд" в адресу ТОВ "БНК-Україна" виставлено рахунок № 1984 від 14.02.2022 на загальну суму 5 390 200,00 грн. При цьому, в рахунку вказано, що він дійсний протягом 1-го банківського дня (а.с. 14, т. 1).

20.9 З платіжного доручення № 1067 від 21.02.2022 вбачається, що покупець ТОВ "БНК-Україна" здійснило оплату 100% авансу в розмірі 5 390 200,00 грн згідно вказаного вище рахунку, лише 21.02.2022.

20.10 Як встановлено п. 2 додаткової угоди № 1 - умови поставки згідно з "Інкотермс 2010": СРТ ГНС "Бородянка". Сторони домовились про наступний графік відвантажень скрапленого вуглеводневого газу зі станцій: Тюльпан, Приютово, Стенькино-2, Туймази, Тюльпан. Орієнтовна дата вибірки з ГНС Бородянка з 16.02.2022 по 28.02.2022, відповідно до листів-заявок покупця.

21. Аргументи скаржника (пункт 13.1, 13.2, 13.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.

22. Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

23. Відповідно до статті 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

24. Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

25. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

26. Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

27. Стаття 664 ЦК України визначає 2 способи виконання обов`язку продавця передати товар. Так, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

28. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, сторони обумовили, що вибірка товару буде здійснюватися із ГНС Бородянка з 16.02.2022 по 28.02.2022, відповідно до листів-заявок покупця (п. 1 додатку №1 від 14.02.2022 до договору, п.4 додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до договору).

29. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем належними доказами підтверджено факт поставки товару (скраплений вуглеводневий газ) у кількості 510,147 тон на ГНС Бородянка.

30. Згідно вимог статті 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

31. Натомість, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач не дотримався вимог вказаної статті та не виконав свої зобов`язання за договором, оскільки не направив жодного листа-заявки на адресу ТОВ "Полтава Газтрейд" на відвантаження партій товару та не направив автотранспорт на ГНС Бородянка для отримання поставленого товару. Тобто позивачем не вчинено жодних дій, передбачених умовами договору, спрямованих на отримання товару. Доказів протилежного в матеріалах справи немає.

32. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки у цій справі зобов`язання боржника стосується поставки товару, а не виконання грошового зобов`язання, то позовна вимога про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних задоволенню не підлягає.

33. Згідно пунктів 2, 5 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та диспозитивність.

34. Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

35. Частинами першою, третьою статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

36. Відповідно до частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

37. Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

38. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

39. Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

40. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 914/3203/21.

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій та убачається із змісту позовної заяви, позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги покликався на те, що відповідачем не виконано умови договору № 254/Г від 11.01.2022 в частині поставки позивачу скрапленого вуглеводневого газу марки СПБТ EN 589-2017 та/або газу вуглеводневого скрапленого для двигунів внутрішнього згоряння ТУ У 23.2-36956615-001:2010, хоча позивачем було оплачено 100% авансу в розмірі 5 390 200,00 грн за вказаний товар. Відтак у відповідача є непогашена дебіторська заборгованість перед ТОВ "БНК-Україна" у розмірі 5 390 200,00 грн, на яку позивачем нараховано 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

42. Із змісту позовної заяви убачається, що позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги покликався, зокрема, на положення статей 173, 193, 265 ГК України та статей 509, 525, 526, 527, 530, 655, 692, 712 ЦК України.

43. З наведеного убачається, що позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався саме на те, що відповідачем не виконано умови договору № 254/Г від 11.01.2022 в частині поставки позивачу скрапленого вуглеводневого газу, хоча позивачем було оплачено 100% авансу. При цьому, позивач не посилався на положення частини другої статті 693 ЦК України.

44. З огляду на викладене, судами попередніх інстанцій розглянуто вказані позовні вимоги з урахуванням принципу диспозитивності, врахувавши при цьому право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами.

45. Враховуючи невиконання позивачем своїх зобов`язань щодо прибуття та вибірки поставленого на ГНС Бородянка скрапленого газу, правильними в цьому випадку є висновки суду апеляційної інстанції про доведеність обставин відсутності вини ТОВ "Полтава Газтрейд" та відповідно відсутність прострочення виконання зобов`язань зі сторони ТОВ "Полтава Газтрейд", що в свою чергу унеможливлює стягнення пені.

46. Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

47. Як вже було зазначено, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем належними доказами підтверджено факт поставки товару (скраплений вуглеводневий газ) у кількості 510,147 тон на ГНС Бородянка. Таким чином, судом встановлено факт виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

48. При цьому, судами попередніх інстанцій не встановлено обставин щодо наявності вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати.

49. Також, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

50. При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

51. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

52. Зокрема, оцінюючи подібність справи № 918/631/19 на постанову у якій посилається скаржник та справи, що розглядається № 914/2450/22(914/3560/23), колегія суддів зазначає наступне.

53. У справі № 918/631/19 предметом розгляду був позов про стягнення 3 865 700,89 грн, з яких 1 368 078,19 грн основного боргу, 1 368 078,19 грн штрафу, 586 268,31 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 406 494,63 грн інфляційних втрат, 111 882,55 грн - 3 % річних, 24 899,02 грн пені. Позовні вимоги обґрунтовані належним виконанням позивачем зобов`язання щодо перерахування відповідачу попередньої оплати за укладеним сторонами форвардним контрактом від 03 лютого 2016 року № 15, а також порушенням відповідачем зобов`язань у частині поставки оплаченого ТОВ "Українська бурштинова компанія" бурштину-сирцю, внаслідок чого позивач на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вимагав від відповідача повернення суми попередньої оплати з нарахованими штрафом, пенею, інфляційними втратами та 3 % річних.

54. У вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/631/19 зазначено, що відповідач отримав кошти у межах та на підставі контракту, тобто при наявності достатніх правових підстав, однак ні до 30 листопада 2016 року, як це передбачено контрактом, ні станом на день ухвалення судом рішення не виконав свого зобов`язання з поставки товару на вказану суму грошових коштів.

55. Натомість у справі № 914/2450/22(914/3560/23) позивач у позовній заяві не посилався на положення частини другої статті 693 ЦК України, а судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем належними доказами підтверджено факт поставки товару (скраплений вуглеводневий газ) у кількості 510,147 тон на ГНС Бородянка та відповідно виконання своїх зобов`язань за договором, а позивач у свою чергу не виконав своїх зобов`язань щодо прибуття та вибірки поставленого на ГНС Бородянка скрапленого газу відповідно до умов договору.

56. Отже, предмет спору у наведеній справі № 918/631/19 та у справі, що розглядається № 914/2450/22(914/3560/23) є подібним. Разом з тим, зміст правовідносин у вказаній справі не є подібними до змісту правовідносин у справі № 914/2450/22(914/3560/23).

57. Окрім того, висновки у наведеній скаржником постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 не можуть вважатися в цьому випадку подібними й через те, що на висновки у вказаних справах скаржник послався, виокремивши їх із контексту вказаних судових рішень, не урахувавши викладених в рішеннях правових позицій Верховного Суду стосовно спірних правовідносин та встановлених фактичних обставин.

58. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

59. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

60. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

61. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

62. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

63. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

64. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

65. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови були дотримані.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-УКРАЇНА" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені у справі № 914/2450/22(914/3560/23) залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 в частині відмови у задоволенні стягнення 283 982,32 грн - 3% річних, 1 494 528,44 грн - втрат від інфляції та 808 530,00 грн - пені у справі № 914/2450/22(914/3560/23) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк