Рішення

від 04.07.2024 по справі 500/2559/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2559/24

04 липня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Тернопільелектротранс" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунального підприємство "Тернопільелектротранс", у якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо призупинення виплати призначеної пенсії на пільгових умовах та підтвердити період моєї роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобуса в межах міста) з 22.07.2020 року по 30.09.2023 року як пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до п.8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV зі змінами та доповненнями;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити ОСОБА_1 виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах з січня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до Рішення про призначення пенсії від 16.11.2023 №191950023127 є одержувачем пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не отримавши у січні 2024 виплати, він звернувся до відповідача за роз`ясненнями. Листами від 12.03.2024 позивача повідомлено про те, що за результатами проведення перевірки первинних документів, наданих страхувальником КП "Тернопільелектротранс" не підтверджено факт роботи на посадах які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». А тому, прийнято рішення про припинення виплати пенсії.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суд від 29.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із позовними вимогами, подав 15.05.2024 до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що у грудні 2023 року право на призначення пенсії позивача переглянуто з урахуванням результатів перевірки, відображених у акті перевірки від 30.11.2023 №1900-1102-1/5902, та прийнято рішення про припинення виплати пенсії у зв`язку з тим, що первинними документами не підтверджено пільговий характер роботи в період з 22.07.2020 по 30.09.2023.

За результатами перевірки не підтверджено факт роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на вищезазначене, вважають свої дії законними, а в задоволенні позовних вимог просять відмовити повністю.

Позивач, 27.05.2024 надіслав до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що станом на дату подання заяви про призначення пільгової пенсії мав дотриманими усі вимоги пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: досяг 55-річного віку; згідно даних трудової книжки мав страховий стаж більше 34 років, в тому числі на роботах водієм міського пасажирського транспорту в межах міста - понад 13 років. Тому, рішення Пенсійного фонду України про призупинення виплати пільгової пенсії за віком як водію міського пасажирського транспорту (автобуса) вважає протиправним.

Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійному фонді України в Харківській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 .

Пільговий характер роботи було підтверджено такими документами:

- довідка від 11.10.2023 №46, видана Тернопільським автотранспортним підприємством №16127 про період роботи з 06.09.1989 по 08.11.1998 та з 24.11.1998 по 09.07.1999;

-довідка від 30.10.2023 №68, видана КП «Тернопільелектротранс» про період роботи з 22.07.2020 по 30.09.2023.

Не отримавши в січні 2024 на картку для пенсійних виплат пільгової пенсії, 12.02.2024 позивач звернувся в сервісний центр №11 ПФ України в м. Тернополі за роз`ясненнями щодо відсутності пенсійних виплат.

У грудні 2023 року право на призначення пенсії переглянуто з урахуванням результатів перевірки (акт перевірки від 30.11.2023 №1900-1102-1/5902) та прийнято рішення про призупинення починаючи з січня 2024 року виплати ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком через недостатність підтверджуючих документів про характер виконуваної ним роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобуса) на підприємстві КП «Тернопільелектротранс» у період з 22.07.2020 року по 30.09.2023.

З огляду на це, позивач звертався до пенсійного органу зі скаргами та зверненнями, на які, листами від 12.03.2024р. №2785-2374/4-03/8-1900/24, від 12.03.2024р. №27.78-2368/4-02/8- 1900/24 та від 11.04.2024р. №4011-3646/4-02/8-1900/24, останнього повідомлено про не підтвердження факту роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач вказує, що характер виконуваної роботи та принцип закріплення його водієм міського пасажирського транспорту за маршрутом в межах міста в КП «Тернопільелектротранс» не змінювалися протягом усього періоду його роботи, а тому вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про припинення виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Частиною 3 ст.4 ЗУ №1058 передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 ЗУ №1058 передбачено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч.1 ст.47 ЗУ №1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії врегульовані у ст.49 ЗУ №1058.

Так, передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом №1058-IV.

Статтею 8 ЗУ №1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Враховуючи те, що відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ №1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом ХІV-1, який містить пункт 8 частини другої статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За приписами статті 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Водночас, згідно з пунктом "з" статті 13 Закону № 1788-XII (у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до ст. 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з вимогами п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 у редакції постанови правління від 07.07.2014 року №13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем ГУ ПФУ в Тернопільській області було проведено перевірку довідки позивача №68 від 30.10.2023, за результатом якої складено акт №190-1102-1/5902 від 30.11.2023, яким було встановлено факт не підтвердження пільгового характеру роботи в період з 22.07.2020 по 30.09.2023 первинними документами.

В подальшому, на звернення позивача щодо поновлення виплати пенсійних сум, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 05 березня 2024 року проведено перевірку первинних документів, наданих страхувальником КП «Тернопільелектротранс», а саме: фактичні показники роботи по посаді «Водій», деталізація по марках транспортних засобів з липня 2020 року по жовтень 2023 року, табелі обліку робочого часу за період з липня 2020 року по жовтень 2023 року.

За результатами перевірки не підтверджено факт роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки наявні розбіжності в марках транспортних засобів.

Судом встановлено, що позивач прийнятий на роботу водієм автотранспортних засобів 22.07.2020 року в КП «Тернопільелектротранс».

Даний факт підтверджується записами трудової книжки позивача НОМЕР_2 (запис 27).

Комунальне підприємство «Тернопільелектротрас» підпорядковане Тернопільській міській раді, віднесене до об`єктів критичної інфраструктури Тернопільської територіальної громади та надає комунальні послуги з пасажирських перевезень тільки в межах міста Тернополя згідно проведеного конкурсу у 2020 році на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах м. Тернополя.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.07.2020 по 30.10.2023 позивач працював водієм на маршрутах по місту №1 А, 6, 29, 31, 35 на автобусах з різними номерними знаками, а саме: 0652, 3314, 3315, 4885, 5871, 9113.

Також, до матеріалів справи долучено копії графіків виходу водіїв на роботу за 21 та 24 березня, 05 квітня поточного року, у яких ОСОБА_1 було закріплено водієм автобусів MAN номерний знак НОМЕР_3 та МАЗ номерний знак НОМЕР_4 за маршрутами номер 31 та 29 в мёжах міста Тернополя у ці дні.

Поряд з цим, було додано копії маршрутних листів №2403211048 від 21.03.2024р., №2403245032 від 24.03.2024р., №2404051966 від 05.04.2024р., які видаються на спочатку робочої зміни для забезпечення пасажирських перевезень автобусом в межах міста на ці дати.

Однак, такі не були враховані при перевірці пенсійним органом як належний доказ.

Суд не погоджується із такими діями вілповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХП (далі - «Закон № 1788-ХП») основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року за № 637 (далі - «Постанова КМУ № 637») передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 Постанова КМУ № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

При цьому, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації здійснено з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист та вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи довідках.

Також суд зазначає й про те, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, при розгляді аналогічного спору, зазначено "на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .

Поряд з цим, у зв`язку з тим, що у пенсійного органу виникли сумніви щодо достовірності та правильності довідок виданих Тернопільським АТП та КП "Тернопільелектротранс", позивач звернувся в КП "Тернопільелектротранс" із заявою про отримання на підставі внутрішніх первинних документів підприємства довідки про підтвердження характеру виконуваної ним роботи та закріплення його водієм міського пасажирського транспорту (автобуса марки МАЗ, MAN) за маршрутом в межах міста Тернополя у період з 22.07.2020 року.

Довідкою №21 від 26.03.2024 підтверджено те, що ОСОБА_1 дійсно працює в КП Тернопільелектротранс на посаді «водій автотранспортних засобів (автобус)» з 22.07.2020 р. (Наказ №244-к від 21.07.2020 р.) по даний час, на міських маршрутах м. Тернопіль, які надані підприємству для обслуговування пасажирів після проведеного конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах м. Тернополя у 2020 році.

Тому, суд критично оцінює твердження відповідача, що наявність розбіжностей у марках транспортних засобів (в даному випадку автобусів марки МАЗ, MAN) якимось чином впливає на наявність у позивача права на пільгову пенсію відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як водію міського пасажирського транспорту.

Суд також зазначає, що характер виконуваної роботи та принцип закріплення позивача водієм міського пасажирського транспорту за маршрутом в межах міста в КП «Тернопільелектротранс» не змінювалися протягом усього періоду його роботи уже понад З роки 10 місяців поспіль (тобто згідно графіку виходу водіїв на роботу та маршрутного листа).

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України щодо призупинення виплати позивачу призначеної пенсії на пільгових умовах, оскільки наданими позивачем первинними документами підтверджено період його роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобуса в межах міста) з 22.07.2020 по 30.09.2023, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та наведеними вище висновками суду.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області поновити з 01.01.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 ЗУ №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З аналізу зазначених норм законодавства суд дійшов висновку, що рішення відповідача про припинення виплати пенсії позивачу з підстав, передбачених у ст. 49 ЗУ №1058-IV не знайшло свого підтвердження, а тому є необґрунтованим та протиправним.

Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять та до суду не надано належним чином засвідченої копії рішення стосовно припинення виплати пенсії позивача з 01.01.2024 року з підстав, визначених статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, суд зазначає, що відповідачем на виконання приписів ч.2 ст.77 КАС України не надано до суду жодних доказів на підтвердження правомірності таких дій.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем припинено виплату пенсії з 01.01.2024 року, тобто вчинено активні дії.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення нарахування і виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо припинення нарахування і виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відновити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2024.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04 липня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

третя особа:

- Комунальне підприємство "Тернопільелектротранс" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 7,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46027 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 ) .

Головуючий суддяОсташ А.В.