Постанова

від 03.07.2024 по справі 160/2094/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2094/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Україна» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/2094/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Україна» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №160/2094/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Україна» задоволено.

29.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Україна» подало до суду заяву, в якій просило встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 року по справі № 160/2094/23 та накласти штраф на керівника Державної податкової служби України у зв`язку з невиконанням більше ніж протягом 6 місяців судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що 30.10.2023 та 22.11.2023 на поштові адреси Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України були направлені повідомлення про набрання законної сили відповідного судового рішення та необхідність його виконати. 25.04.2024 у телефонному режимі представник позивача намагався дізнатися про стан виконання судового рішення, однак йому було повідомлено що для актуалізації інформації необхідно повторно письмово звернутися до відповідача. Вказано, що з електронного кабінету платника податків відслідковується, що судове рішення не виконано. На підставі вищевикладеного, позивач просить задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/2094/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №160/2094/23 та накласти штраф на керівника Державної податкової служби України у зв`язку з невиконанням більше ніж протягом 6 місяців судового рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції погодився з протиправною бездіяльністю ДПС України та не побачив порушення прав позивача у тому, що державний орган більше ніж півроку не виконує рішення суду. Відтак, вважає що суд першої інстанції протиправно не взяв до уваги, що саме для таких випадків, коли орган державної влади, рішенням суду якого зобов`язано вчинити ті чи інші дії не вчиняє їх, і створено такий інститут, як судовий контроль за виконанням рішення суду.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області та Державною податковою службою України було подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Головне управління ДПС у м. Києві правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №160/2094/23 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у м. Києві в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.07.2022 року № 229156, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправними та скасовано Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- рішення від 16.03.2023 № 8436129/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 04.02.2022;

- рішення від 16.03.2023 №8436130/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 17.02.2022;

- рішення від 16.03.2023 № 843613 1/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 17.02.2022;

- рішення від 16.03.2023 №8436132/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 18.02.2022;

- рішення від 16.03.2023 №8436133/44144227 про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 18.02.2022.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОД-УКРАЇНА» днем фактично подання, а саме:

- податкова накладна № 1 від 04.02.2022 року на суму 18 750 000,00 грн. (з яких ПДВ 3 750 000,00 грн.),

- податкова накладна № 14 від 17.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),

- податкова накладна № 15 від 17.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),

- податкова накладна № 16 від 18.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.),

- податкова накладна № 17 від 18.02.2022 року на суму 13 125 000,00 грн. (з яких ПДВ 2 625 000,00 грн.).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 - без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Колегія суддів визнає зазначений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України регламентовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Аналогічна норма закріплена у частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та у статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої, другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статі 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначені норми свідчить про те, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).

Так, зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Таким чином, норма вказаної статті дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

При цьому, під час вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зобов`язаний з`ясувати чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об`єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали суду в матеріалах справи були відсутні докази, які б вказували, що захищене в цій справі право позивача було відновлено, як і не містилось доказів наявності у ДПС України об`єктивних причин, які призвели до невиконання такого рішення.

Водночас, зі змісту додаткових пояснень відповідача-2 вбачається, що останнім було виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №160/2094/23, а саме згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, спірні податкові накладні № 1 від 04.02.2022, № 14 від 17.02.2022, № 15 від 17.02.2022, № 16 від 18.02.2022 та № 17 від 18.02.2022 були зареєстровані Державною податковою службою України 14.05.2024.

Враховуючи зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції приймаючи оскаржену ухвалу не порушив норм ст. 382 КАС України.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрод-Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року в адміністративній справі №160/2094/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак