Постанова

від 04.07.2024 по справі 420/32270/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32270/23

Головуючий в І інстанції: Хом`якова В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 28.02.2024 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» (далі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000680/2 від 24.10.2023 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000680/2 від 24.10.2023 року.

Стягнуто з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» 2538,08 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про правомірність дій Одеської митниці щодо прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, оскільки документи, які надані позивачем до митного органу на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, містили розбіжності.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» (Покупець) та Компанією «ZOMAX LIMITED» (Hong Kong) (Продавець) було укладено контракт на поставку №2021TS0192 від 23.11.2021 року.

Відповідно до п.1.1 вказаного Контракту продавець здійснює поставку та продає, а покупець приймає товар: транспортні засоби, комплектуючі та запасні частини до них різних виробників, різного стану та комплектності, згідно з умовами цього Контракту.

Згідно п.1.2, п.2.1. Контракту визначено, що характеристики, умови поставок та особливості товару по цьому Контракту повинні бути вказані у Специфікації та/або в Інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Якісні та кількісні характеристики товару визначаються специфікаціями та/або інвойсами.

Пункт 3.4 Контракту вказує на умови поставки у співвідношенні з їх тлумаченням «Інкотермс 2020».

Розділ 4 Контракту №2021TS0192 від 23.11.2021 року визначає, що ціна за товар по цьому Контракту встановлюється в доларах США. Ціни на товар зазначаються в інвойсах, які є невід`ємною частиною цього Контракту, для кожної поставки окремо. Загальна вартість Контракту визначається додаванням вартості всього поставленого товару. Загальна вартість Контракту визначена в розмірі 2 150 000 доларів США та може бути змінена за згодою сторонами цього Контракту.

Відповідно до п. 5.2, п.5.3 Контракту оплата за товар, який постачається по цьому Контракту, здійснюється шляхом банківського переказу протягом 6 календарних місяців з моменту (дати) перетину товарів митного кордону України. Оплата можлива шляхом здійснення передплати у розмірах та на умовах, обумовлених додатково сторонами у додатках (інвойсах) конкретної поставки.

З метою здійснення митного оформлення товарів, представником позивача було подано до митного органу митну декларацію № 23UA500500037307U0, відповідно до якої на митну територію України надійшов товар, а саме: мотоцикл новий 87 шт., марка GEON , модель - GEON PN 200. Виробник «GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD.», Китай (CN). Виробництво - Китай (CN). Тип двигуна - бензиновий з робочим об`ємом циліндрів 199 см3., з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, колісні формули 1х2. Тип приводу - задній. Категорія - L, не містять у своєму складі передавачі або приймачі та передавачі. Календарний рік виготовлення - 2023. Модельний рік виготовлення 2023.

На підтвердження заявленої митної вартості товару, декларантом було подано наступні документи: митна декларація № 23UA500500037307U0 від 24.10.2023 року; пакувальний лист №092 від 02.08.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №092 від 02.08.2023 року; мастер коносамент №MEDUH5477565 від 16.08.2023 року; домашній коносамент №SZX230801403 16.08.2023 року; автотранспортна накладна №18 від 17.10.2023 року; супровідний документ Т1 - №23ROCT190000681814 від 16.10.2023 року; сертифікат про походження товару №23C4407B0055/00223 16.08.2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією звіт №AS231023-001 від 23.10.2023 року; зовнішньоекономічний контракт №2021TS0192 від 23.11.2021 року; специфікація № 092 від 02.08.2023 року.

Митну вартість поставлених товарів, позивач визначив за основним методом з ціни інвойсу № 092 від 02.08.2023 року, що підлягала сплаті відповідно до умов контракту.

Однак, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого позивачем по зазначеній митній декларації, Одеська митниця встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1.Відповідно наданому до митного оформлення мастер коносаменту від 16.08.2023 року №MEDUH5477565 фрахт був оплачений в порту навантаження «FREIGHT PREPAID», проте, у наданому коносаменті від 16.08.2023 року № SZX230801403 зазначено, що фрахт має бути оплачений вантажеотримувачем в порту призначення «FREIGHT COLLECT».

2.У наданому сертифікаті про походження товару зазначений інші, від поданого до митного оформлення, реквізити рахунка-фактури (інвойса) від 16.08.2023 року №U20221008-S018-2.

3.У поданих до митного оформлення документах взаєморозташування підпису та прізвища посадової особи продавця та покупця мають ідентичне розташування, нахил, тощо (пакувальний лист та рахунок-фактура, специфікація до зовнішньо-економічного контракту). Все це може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів.

4.В жодному з наданих документів не зазначено, що виробником товару є «GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD.».

5.У поданому пакувальному листі від 02.08.2023 року №092 та специфікації від 02.08.2023 року №092 зазначений номер коносамента SZX230801403, який поданий до митного оформлення, дата коносамента 16.08.2023 року, а дата пакувального листа та специфікації - 02.08.2023 року. Проте, на момент підписання специфікації та пакувального листа, номер коносаменту був невідомий. Все це може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів.

На підставі зазначеного, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, Одеською митницею було зобов`язано декларанта протягом 10 днів надати додаткові документи.

На виконання вимог митного органу, 24.10.2023 року позивач надав лист, в якому зазначив, що документи, які стосуються вантажу по митній декларації вже надані та інші додаткові документи надаватись не будуть.

Так, за результатами розгляду поданих документів, рішенням №UA500500/2023/000680/2 від 24.10.2023 року Одеська митниця здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом, яким митну вартість товару №1 скориговано до рівня 508,82 дол. США/шт., замість 301,00 дол. США /шт., яка була заявлена декларантом.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/001333.

Товар було випущено у вільний обіг за митною декларацією, за якою було сплачено різницю митних платежів за митною декларацією, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом при митному оформленні товарів, у розмірі 211 507,58 грн.

Не погоджуючись із прийнятим Одеською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» оскаржило його у судовому порядку.

Суд першої інстанції, вирішуючи справу та задовольняючи позов, дійшов висновку, що вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Також, суд першої інстанції вказав, що митним органом не надано доказів, на підставі яких визначено митну вартість товару в оскарженому рішенні від 24.10.2023 року та не надано доказів в підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на викладене.

За приписами ч.1 ст. 49 Митного Кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України визначено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, з наведених норм вбачається, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості та в разі виникнення сумніву щодо правильності зазначеної митної вартості товару має повноваження витребувати додаткові документи, які дають змогу об`єктивно підтвердити заявлену декларантом митну вартість.

Також, наведеними нормами передбачено, що витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження числового значення складових митної вартості товарів позивачем були надані наступні документи: митна декларація № 23UA500500037307U0 від 24.10.2023 року; пакувальний лист №092 від 02.08.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №092 від 02.08.2023 року; мастер коносамент №MEDUH5477565 від 16.08.2023 року; домашній коносамент №SZX230801403 16.08.2023 року; автотранспортна накладна №18 від 17.10.2023 року; супровідний документ Т1 - №23ROCT190000681814 від 16.10.2023 року; сертифікат про походження товару №23C4407B0055/00223 16.08.2023 року; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією звіт №AS231023-001 від 23.10.2023 року; зовнішньоекономічний контракт №2021TS0192 від 23.11.2021 року; специфікація № 092 від 02.08.2023 року.

Таким чином, під час митного оформлення товару позивачем подано документи, за якими, відповідно до частини першої статті 53 МК України, має підтверджуватись заявлена митна вартість.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, Одеська митниця зазначила обставини, які викликали сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем зазначено, що відповідно наданому до митного оформлення мастер коносаменту від 16.08.2023 року №MEDUH5477565 фрахт був оплачений в порту навантаження «FREIGHT PREPAID», проте, у наданому коносаменті від 16.08.2023 року № SZX230801403 зазначено, що фрахт має бути оплачений вантажеотримувачем в порту призначення «FREIGHT COLLECT».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.3.1 Контакту №2021TS0192 від 23.11.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬЯНС ІМПОРТ» (Покупець) та Компанією «ZOMAX LIMITED» (Hong Kong) (Продавець), поставка товару здійснюється на умовах та в строки, зазначених в інвойсах до цього Контракту, для кожної поставки окремо.

З матеріалів справи вбачається, що в наданому до митного оформлення інвойсі №092 від 02.08.2023 року та митній декларації № 23UA500500037307U0 від 24.10.2023 року, зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах - CPT ODESSA.

Так, відповідно до умов Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс за умовами поставки СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до …») продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами), продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення.

Згідно п. А.3 Інкотермс продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Згідно з п. Б.3 Інкотермс за умовами поставки СРТ у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення.

Відповідно до п. 9.3. Інкотермс «C» - терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Тому пункт, до якого він повинен оплачувати транспортні витрати, обов`язково має бути зазначений після відповідного «C»-терміна.

Колегія суддів зазначає, що продавцю доведеться нести витрати за договором перевезення незалежно від того, чи фрахт підлягає оплаті в пункті відправки чи в місці призначення, однак, додаткові витрати, що можуть виникнути внаслідок подій, що матимуть місце після відвантаження й відправлення, обов`язково покладаються на покупця.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що умови оплати транспортування та таких термінів безпосередньо ціни товару не стосуються.

Таким чином, відомості про терміни оплати за поставку товару та умови транспортування товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Також, митний орган посилається, що у наданому сертифікаті про походження товару зазначені інші, від поданого до митного оформлення, реквізити рахунка-фактури (інвойса) від 16.08.2023 року №U20221008-S018-2, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 41 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані декларантом документи містять зрозумілу інформацію про країну походження товару - Китайську Народну Республіку (Китай), а отже, підтверджують заявлену декларантом в митних деклараціях країну походження товару.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сертифікат про походження товару є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, при цьому його наявність або відсутність жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару.

Доводи відповідача, що у поданих до митного оформлення документах взаєморозташування підпису та прізвища посадової особи продавця та покупця мають ідентичне розташування, нахил, тощо (пакувальний лист та рахунок-фактура, специфікація до зовнішньо-економічного контракту), що може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів, колегія суддів спростовує, оскільки позивач не несе відповідальності за порядок підписання будь-яких документів посадовими особами компанії продавця.

Крім того, як вірно підкреслив суд першої інстанції, вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Також, щодо можливих ознак підробки банківських платіжних документів, колегія суддів вказує, що відповідно до п. 5.2 Контракту від 23.11.2021 року оплата за товар здійснюється шляхом банківського переказу на протязі 6 календарних місяців з моменту (дати) перетину Товарів митного кордону України, тобто будь-яких документів про оплату позивачем до митного оформлення не надавалося, а пакувальний лист, рахунок-фактура, специфікації до зовнішньо-економічного контракту не є банківськими платіжними документами.

Також, митний орган в рішенні про коригування митної вартості товару посилався на те, що в жодному з наданих документів не зазначено, що виробником товару є «GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD.», з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що декларантом до митного органу подавався сертифікат про походження товару №23C4407B0055/00223 16.08.2023 року, який вказаний в доповненні до графи 44 митної декларації за кодом « 3016».

Так, зі змісту вказаного сертифікату вбачається, що виробником товару є GUANGDONG TAYO MOTORCYCLE TECHNOLOGY CO., LTD.

Таким чином, доводи відповідача з посиланням не зазначення в документах, наданих до митного оформлення, виробника товару є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Відносно твердження митного органу, що у поданому пакувальному листі від 02.08.2023 року №092 та специфікації від 02.08.2023 року №092 зазначений номер коносамента SZX230801403, який поданий до митного оформлення, дата коносамента 16.08.2023 року, а дата пакувального листа та специфікації - 02.08.2023 року, проте, на момент підписання специфікації та пакувального листа, номер коносаменту був невідомий, що може свідчити про ознаки підробки банківських платіжних документів, колегія суддів зазначає наступне.

По-перше, у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України коносамент не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару.

Разом з тим, як було встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, в пакувальному листі від 02.08.2023 року №092 та специфікації від 02.08.2023 року №092 у графі В/L NO («Номер букінгу (Коносаменту)») вказано SZX230801403 - порядковий номер оригіналу букінга (бронювання місця на судні), на підставі якого в подальшому було оформлено коносамент №SZX230801403 із зазначенням дати 16.08.2023 року. Згідно графи коносаменту «S/О No.» зазначається порядковий номер оригіналу коносамента, а у графі «No. of Original B(s)/L» (Number of Original B(s)/L) кількість випущених оригіналів. В даному випадку порядковий номер оригіналу 181AJG3TC010192M1, кількість випущених оригіналів 3, номер морського товаро-транспортного документу SZX230801403.

Також, в специфікації та пакувальному листі вказано номер контейнера - MSMU5880219, в якому було поставлено товар, а також інші дані, що узгоджується з інформацією, яка міститься в коносаменті №SZX230801403, копії митної декларації країни відправлення №23UA500500037307U0 від 24.10.2023 року та інших товаросупровідних документах.

Колегія суддів вказує, що при оформлені морського перевезення вантажу оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту. Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу.

Як вбачається з поданої до митного оформлення митної декларації, позивачем надано відповідачу лінійний коносамент №MEDUH5477565 від 16.08.2023 року щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру. Після оформлення лінійного коносаменту був виданий домашній коносамент за №SZX230801403 від 16.08.2023 року.

Разом з тим, в пакувальному листі від 02.08.2023 року №092 та специфікації від 02.08.2023 року №092 у графі В/L Nо. («Номер букінгу (Коносаменту)» вказано SZX230801403, номер бронювання місця на судні, який співпадає з номером коносаменту. В оформленому в подальшому коносаменті від 16.08.2023 року №SZX230801403 присвоєно номер бронювання місця на судні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в специфікації та пакувальному листі вказувався номер коносаменту, який було надано під час бронювання місця на судні та завантаженні товару в контейнер MSMU5880219, а дата у коносаменту з`явилась після відправлення судна. Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що такі дати можуть різнитись, у зв`язку із можливою затримкою дати відбуття судна з порту навантаження.

Також, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитись, що пакувальний лист, специфікацію можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та що вони містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що коносамент, наданий до митного оформлення містить в собі відомості щодо дати завантаження контейнера на борт судна та не містить жодних розбіжностей.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Також, колегія суддів зазначає, що відсутність визначених митним органом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо застосування відповідачем при коригуванні заявленої позивачем митної вартості товарів резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.

Так, митним органом визначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів з урахуванням торгівельної марки та виробника товару є більшим: по товару №1 складає 508,82 дол. США/шт. (МД від 09.08.2023 року № UA500500/2023/006494) ніж заявлено декларантом 301,00 дол. США/шт.

Колегія суддів вказує, що положеннями п.2.1 розділу ІІ Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, встановлено про необхідність у рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, робити пояснення щодо зроблених коригувань.

Діюче законодавство з питань державної митної політики не передбачає іншого документа, в якому митний орган зобов`язаний давати свої висновки щодо причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, аніж рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2023/000680/2 від 24.10.2023 року не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості товару митний орган обмежився лише посиланням на МД від 09.08.2023 року № UA500500/2023/006494 в якості інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить, що при коригуванні митної вартості товарів, декларант не має змоги перевірити серед яких митних декларацій контролюючий орган обирає саме ту, що слугує джерелом для коригування митної вартості товарів у конкретному випадку, оскільки доступу до баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України позивач немає, що є позбавленням позивача права доступу до митної декларації, яку використовував митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, та порушенням принципу змагальних процесів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, не відповідає вартості, заявленій ТОВ «АЛЬЯНС ІМПОРТ» не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення митного органу є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

За таких обставин та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 04.07.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька