Ухвала

від 04.07.2024 по справі 460/14725/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2024 року

м. Київ

справа №460/14725/22

адміністративне провадження №К/990/14979/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" про ухвалення додаткового рішення у справі № 460/14725/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Рівненська міська рада, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс" (далі - ТОВ "Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, відповідач), у якому просило:

1. визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною "1,38" у витязі, сформованому 13.09.2021, зареєстрованому за № 2042/304-21 від 15.09.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 113 м2, яка розташована: в районі вулиць Гайдамацької та Гагаріна, м. Рівне, кадастровий номер 5610100000:01:012:0112;

2. визнати протиправним і скасувати витяг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2042/304-21 від 15.09.2021;

3. визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною "1,15" у витязі, сформованому 13.09.2021, зареєстрованому за № 2043/304-21 від 15.09.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4232 м2, яка розташована за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0074;

4. визнати протиправним і скасувати витяг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2043/304-21 від 15.09.2021;

5. визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Рівненській області при застосуванні сукупного коефіцієнту Км3 величиною "1,15" у витязі, сформованому 13.09.2021, зареєстрованому за № 2044/304-21 від 15.09.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 56968 м2, яка розташована за адресою: м. Рівне, в районі вулиць Гагаріна та Струтинської, кадастровий номер 5610100000:01:012:0073;

6. визнати протиправним і скасувати витяг ГУ Держгеокадастру у Рівненській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2044/304-21 від 15.09.2021.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023, позов задоволено.

Верховний Суд постановою від 24.06.2024 залишив без задоволення касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 - без змін.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу зробив заяву про розподіл судових витрат за розгляд справи в суді касаційної інстанції, зокрема щодо витрат за надання правничої допомоги, які орієнтовно складатимуть 3000,00 грн.

29.06.2024 Товариство через підсистему «Електронний суд» подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Рівненській області витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з касаційним переглядом справи, у розмірі 3000,00 грн.

До вказаної заяви позивач додав: договір про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019; предметне завдання № 23-05-2023 до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019; акт здачі-приймання наданих послуг до договору про надання адвокатських послуг (правничої допомоги) від 14.05.2019, складений 28.06.2024; рахунок від 28.06.2024 № 28-06/2024, виданий Адвокатським бюро «Віталія Грабовського»; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Адвокатського бюро «Віталія Грабовського»; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 690, видане на ім`я Грабовського Віталія Анатолійовича .

Заява про ухвалення додаткового рішення з додатками була доставлена до Електронного кабінету ГУ Держгеокадастру у Рівненській області. Заперечень від відповідача не надійшло.

Вирішуючи заяву, подану Товариством, Верховний Суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя цієї ж статті).

Частиною першою статті 132 КАС передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами сьомою та дев`ятою цієї ж статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, у розумінні наведених положень КАС зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом на подання клопотання про зменшення розміру відшкодування судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а позивачем було наведено детальне обґрунтування та подані належні докази на підтвердження розміру понесених витрат на таку допомогу, а також їх пов`язаність із переглядом справи у суді касаційної інстанції, колегія суддів доходить висновку, що розмір судових витрат, що складається з витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у сумі 3000.00 грн, є співмірними із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 252, 345, 356, 359 КАС, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити, ухвалити додаткову постанову.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівненський Молодіжний Жилий Комплекс» (33003, м. Рівне, вул. Гайдамацька, 13-Б, код ЄДРПОУ 13988757) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (33028, вул. Симона Петлюри, 37, код ЄДРПОУ 39768252) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко ,

Судді Верховного Суду