Провадження № 2/537/789/2024
Справа № 537/1585/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2024 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря судового засідання Бобровської К.Д., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Гонтара В.М., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Ялисоветського А.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
установив:
Позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Гонтара В.М., звернулась до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом, відповідно до вимог якого просить суд визнати будівлю операторської автозаправочної станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28, 4 кв.м, будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 209, 7 кв.м. та земельну ділянку, площею 0,0429 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436500:08:006:0027 спільною власністю позивача та відповідача та здійснити їх поділ. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будівлі операторської автозаправочної станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28, 4 кв.м, будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 209, 7 кв.м. та земельної ділянки, площею 0,0429 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436500:08:006:0027 3. Судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.04.2024 провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.
16.05.2024 відповідачем подано до суду відзив на позов та зустрічний позов, відповідно до вимог якого просить суд визнати недійсним та скасувати правочини: договір купівлі продажу будівлі магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 209,7 кв.м., від 31.08.2017 НМІ 816002; договір купівлі продажу будівлі операторської автозаправочної станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 28,4 кв.м., від 31.08.2017 НМЕ 915498; договір купівлі продажу земельної ділянки, площею 0,0429 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310436500:08:006:0027, від 31.08.2017, завірені ОСОБА_3 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області., визнати за ним право особистої власності на будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 209,7 кв.м., на будівлю операторської автозаправочної станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,0429 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
03.06.2024 позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Гонтара В.М., подала до суду відзив на зустрічний позов та заяву про зміну підстав позову, в якій остання змінила обставини обгрунтування позовних вимог.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишено без руху, надано строк для усунення недоліків п`ять днів, який рахується з дня отримання ухвали.
20.06.2024 відповідачем подано до суду уточнення до зустрічної позовної заяви.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.06.2024 у зв`язку з усуненням позивачем недоліків, вказаних в ухвалі Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.06.2024, продовжено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
У підготовчому засіданні відповідач та його представник адвокат Ялисоветський А.А. просили прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Гонтар В.М. у підготовчому судовому засіданні не заперечували щодо прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з первісним позовом.
Вислухавши відповідача та його представника, думку позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву . Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Судом встановлено, що зустрічний позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог взаємопов`язаний з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом, суддя приходить до висновку, що зустрічну позовну заяву подано без додержання вимог, викладених уст.ст. 175, 177цього Кодексу, а тому її необхідно залишити без руху.
Так, згідно ч.ч.1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цьогоКодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (ч.4 ст. 175 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
Відповідно доч.6ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.176ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається дійсною вартістю майна.
Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, уточненої зустрічної позовної заяви, та доданих до неї матеріалів, заявлені вимоги позивача за зустрічним позовом пов`язані з правами на нерухоме майно, зокрема з правом власності на нерухоме майно, як спільною сумісною власністю подружжя.
За викладених обставин, ціна позову повинна бути визначена, виходячи з дійсної вартості майна у відповідності до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»
У відповідності до ч. 4 ст.134ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Суддя зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов`язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Позивачем за зустрічним позовом до позову додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1898 грн 00 коп., при цьому відповідачем у зустрічній позовній заяві, всупереч вимог чинного законодавства, не було обґрунтовано підстави сплати судового збору саме у такому розмірі та до зустрічної позовної заяви не було додано жодного доказу дійсної вартості спірного майна на день звернення до суду з позовом, тому суддя позбавлений можливості визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Суд керуючись ч. 4 ст. 134 та ч. ч. 2 ст. 176ЦПК попередньо визначає суму судового збору, яку має сплатити позивач за зустрічним позовом за подання позову за заявлені ним вимоги, на рівні максимального судового збору за вимоги майнового характеру, тобто в розмірі 15 140 грн.
За таких обставин позивачу за зустрічним позовом необхідно надати до суду зустрічну позовну заяву в новій редакції, яка має містити ціну позову, яка буде визначена на підставі звіту про оцінку майна, який відповідатиме вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», додати до позовної заяви докази на підтвердження ціни позову (висновок суб`єкта оціночної діяльності), та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити зустрічну позовну заяву без руху надавши позивачу за зустрічним позовом строк для усунення зазначених недоліків.
Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом, що вразі не усунення недоліків зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде визнана неподаною та повернута позивачу. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Що стосується заяви позивача про зміну підстав позову, то суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст.49ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Предмет спору це об`єкт спірного право відношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Оскільки позивачем правомірно та у встановлений законом строк подано заяву про зміну підстав позову, водночас предмет позову залишився незмінним, суд вважає за необхідне заяву про зміну підстав позову прийняти до розгляду.
Керуючись ст. 175,177,187 ЦПК України, суддя
постановив:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Сень Анна Сергіївна, про визнання правочину недійсним, визнання права особистої власності на нерухоме майно - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків п`ять днів, який рахується з дня отримання ухвали.
Прийняти до розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову.
В подальшому розглядати справу з урахуванням зміненої підстави позову.
Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням зміни предмета позову, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Дядечко
Суд | Крюківський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2024 |
Оприлюднено | 08.07.2024 |
Номер документу | 120194851 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Крюківський районний суд м.Кременчука
ДЯДЕЧКО І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні