Ухвала

від 04.07.2024 по справі 712/13294/23

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

ЄУ № 712/13294/23

Провадження №2/712/963/24

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2024 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача та представника відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ТОВ «Житлоексплуатація № 5», ОСББ «Луна-9» про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно заборгованість за послуги з постачання теплової енергії станом на 31.10.2023 у сумі 21118,05 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 2684,00 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 12.02.2024.

Ухвалою суду від 08.04.2024 повернуто відзив ОСОБА_2 без розгляду, залучено ТОВ «Житлоексплуатація № 5», ОСББ «Луна-9» до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

ОСОБА_2 07.05.2024 подав відзив на позовну заяву, в якій просить продовжити строк на подання відзиву.

У обґрунтування свого клопотання останній посилається на те, що суд формально повернув поданий відзив. Наразі в Україні введено воєнний стан, що завадило відповідачу вчасно звернутися за правовою допомогою. Запроваджений воєнний стан є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

У судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити клопотання та поновити строк на подачу відзиву.

Представник позивача просила вирішити це питання на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 12.02.2024, судом встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подачу відзиву з моменту вручення ухвали суду.

Ухвала суду отримана ОСОБА_2 06.02.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600245657606.

Отже з відзивом на позов відповідач повинен був звернутися до 21.02.2024.

Натомість із відзивом вперше відповідач звернувся 01.04.2024, тобто з пропуском строку.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 08.04.2024 повернуто указаний відзив ОСОБА_2 без розгляду.

Повторно із відзивом відповідач звернувся 07.05.2024, тобто з пропуском строку.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22 жовтня 1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27 лютого 1980 року).

У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявоюучасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Усправі № 500/1912/22Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.

Суд вважає, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу про поважність причини пропуску строку на звернення з відзивом.

Подання відзиву вперше 01.04.2024 жодним чином не вказує на поважність пропуску строку, оскільки і цей відзив подано з порушенням строку на його подання.

У постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків щодо звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 27.03.2023 у справі № 160/14362/21, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.

У пункті 59 ухвали від 13.09.2022 у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022, Верховний Суд зазначив, що обставина повномасштабного вторгнення рф на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.

Окрім цього, суд також звертає увагу на зміст постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (поновлення).

У постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22 Верховний Суд також вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Відповідач таких підстав не зазначив, лише посилання на введений воєнний стан не є безумовною причиною для порушення процесуальних строків.

Крім того, клопотання про продовження строку на подання відзиву у порушення ч. 2 ст. 127 ЦПК України подано вже після закінчення цього строку.

За таких обставин, підстав для продовження строку на подання відзиву не вбачається.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, відзив ОСОБА_2 від 07.05.2024 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 127, 189, 193, 194, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про продовження строку на звернення з відзивом.

Відзив ОСОБА_2 від 07.05.2024 залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2024.

Суддя: О.С. Стеценко