Постанова

від 25.06.2024 по справі 917/37/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м. Харків Справа № 917/37/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Наливайко О.О., довіреність №10-73/34426 від 26.12.2023;

від відповідача (апелянта): Грибовод В.В., ордер серія ВМ № 1048226 від 08.04.2024;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай", м. Полтава (вх.№971 П/1),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 (повний текст складено 21.03.2024) у справі № 917/37/24 (суддя Тимощенко О.М.),

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай", м. Полтава,

про стягнення 457165,45грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (надалі АТ "Полтаваобленерго") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" (надалі ТОВ "Дунай") про стягнення 372247,86грн - інфляційних втрат та 84917,59грн - 3% річних, нарахованих на заборгованість, встановлену у рішенні Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23 було підтверджено наявність грошового зобов`язання відповідача перед позивачем з оплати вартості необлікованої електроенергії та експертизи, яке (зобов`язання) виникло 30.03.2020, та стягнуто з ТОВ "Дунай" на користь АТ "Полтаваобленерго" 780843,48грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 17566,61грн вартості за необлікований обсяг перетікання реактивної електричної енергії та 506,52грн витрат на проведення експертизи.

Позивач зазначає, що грошові кошти за рішенням суду відповідачем сплачено 14.08.2023 та 18.10.2023, шляхом примусового стягнення приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. в межах виконавчого провадження № 72214334.

У зв`язку з несвоєчасним поверненням грошових коштів, позивачем, за період прострочення, нараховано відповідачу в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 84917,59грн та інфляційні втрати в сумі 372247,86грн, які заявлено до стягнення в межах цієї справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/37/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Дунай" на користь АТ "Полтаваобленерго" 84871,23грн - 3% річних, 372247,86грн - інфляційних втрат та 6856,79грн - витрат на сплату судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 30.03.2020 мав грошове зобов`язання перед позивачем з оплати вартості необлікованої електричної енергії, вартості необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи на суму 798916,61грн, що підтверджено рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23, яке виконано відповідачем в межах виконавчого провадження згідно з платіжними інструкціями №14529 від 14.08.2023 на суму 9453,86грн та №19560 від 18.10.2023 на суму 792915,60грн. Оскільки відповідач порушив строки виконання свого грошового зобов`язання, тому у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме, виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Здійснивши перевірку розміру заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції встановив наявність помилок у наданому розрахунку, у зв`язку з чим, за результатами власного перерахунку, дійшов висновку про обґрунтованість нарахування 3% річних у розмірі 84871,23грн та інфляційних втрат у розмірі 372247,86грн.

Разом з цим, суд відзначив про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 46,36грн у зв`язку з неправильним визначенням періоду їх нарахування.

Не погодившись з ухваленім рішенням, відповідач - ТОВ "Дунай" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.12.2023 у справі №917/37/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушенням господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також неповне з`ясуванням обставин справи.

Зокрема, посилається на те, що Акт про порушення складався без участі відповідача, а отже, прострочення виконання обов`язку наступає з моменту повідомлення про порушення. При цьому, у засіданнях комісії відповідач не приймав участі, оскільки йому не було повідомлено про дату, час та місце проведення засідання.

Скаржник зазначає, що АТ "Полтаваобленерго" не повідомляло ТОВ "Дунай" про наявність заборгованості, тоді як відповідач дізнався про неї лише 10.07.2023.

Крім того, вказує, що у випадку договірних зобов`язань, сторони, як правило, знають про їх наявність, натомість, у випадку нарахування вартості необлікованої електроенергії, відповідач не може знати про її наявність крім як від позивача. Позивач зобов`язаний надсилати відповідачу рахунок на оплату та протокол засідання комісії.

Апелянт наголошує, що позивач надав до позову копію листа від 18.02.2020 на підтвердження того, що він повідомив відповідача та надав рахунок на сплату. Проте, докази направлення цього листа у справі відсутні, оскільки не додано опис вкладення та повідомлення про вручення поштового відправлення, у зв`язку з цим відповідач був позбавлений можливості належним чином виконати своє зобов`язання з оплати заборгованості.

З урахуванням наведеного, відповідач заперечує проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних за час прострочення, оскільки позивач не вчинив дій, до вчинення яких відповідач не міг виконати свій обов`язок, що свідчить про прострочення кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, вкладеною у постанові від 19.04.2017 по справі №6-546цс17.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Дунай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/37/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №917/37/24 на 25.06.2024 о 15:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до апеляційного суду 27.05.2024 від АТ "Полтаваобленерго", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що в судовому рішенні від 16.05.2023 у справі №917/233/23 було встановлено, що копія протоколу та рахунки для оплати були направлені на адресу споживача рекомендованим листом. Оскільки поштове відправлення було доставлено до поштового відділення ТОВ "Дунай" - 24.02.2020 (з урахуванням Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень), а отже, враховуючи п. 8.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКЕККП від 14.03.2018 №312, споживач мав оплатити розрахунковий документ до 30.03.2020 включно. Крім того, у цьому рішенні підтверджено правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії, вартості необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи у загальній сумі 798916,61грн. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач прострочив оплату вартості необлікованої електричної енергії, вартості необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи на суму 798916,61грн, що підтверджується платіжними інструкціями №14529 від 14.08.2023 на суму 9453,86грн та №19560 від 18.10.2023 на суму 792915,60грн, а тому позивач має право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат до моменту фактичного виконання рішення суду.

Позивач також звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом України у постанові від 01.06.2016 у справі №910/22034/15, та Верховним Судом у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, відповідно до яких ст. 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 задоволено клопотання представниці АТ "Полтаваобленерго" адвоката Наливайко О.О. про участь у судовому засіданні 25.06.2024 в режимі відеоконференції у справі №917/37/24 з Київським районним судом м. Полтави.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 задоволено клопотання представника ТОВ "Дунай" адвоката Грибовода В.В. про участь у судових засіданнях по справі №917/37/24, у тому числі призначеному на 25.06.2024 о 15:15 год у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.06.2024 до Східного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Дунай" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що офіс адвоката Грибовода В.В. знаходиться за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова (Зигіна), 29, оф. 415, що відноситься до третьої черги погодинного відключення електроенергії АТ "Полтаваобленерго", за якою (чергою відключень) 25.06.2024 з 14:00 по 17:30 год буде відсутнє електропостачання.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 25.06.2024 були присутні в режимі відеоконференції уповноважені представники відповідача (апелянта) та позивача.

Представник відповідача (апелянта) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представниця позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила суд залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

З огляду на те, що представник відповідача (апелянта) приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась і суд може розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні 25.06.2024, враховуючи норми ст.ст. 202, 216 ГПК України, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" є оператором системи розподілу, що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 16.11.2018 № 1442.

Абзацом 2 п. 2.1.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (надалі - Правила, ПРРЕЕ) визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Споживач - ТОВ "Дунай", керуючись ст.ст. 633, 641, 642 Цивільного кодексу України, Правилами, приєднався з 01.01.2019 до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом підписання 12.12.2018 заяви-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №1340 від 16.08.2007 за особовим рахунком №22301340 (а.с. 14).

Як також встановлено, у провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/233/23 за позовом АТ "Полтаваобленерго" до ТОВ "Дунай" про стягнення 798916,61грн заборгованості з яких: 780843,48грн - вартість необлікованої електричної енергії, 17566,61грн - вартість за необлікований обсяг перетікання реактивної електричної енергії, 506,52грн - витрати на проведення експертизи (згідно рішення комісії AT "Полтаваобленерго" по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, що оформлене протоколом №00000632 від 05.02.2020).

За результатом розгляду цієї справи Господарським судом Полтавської області 16.05.2023 ухвалено рішення, яким стягнуто з ТОВ "Дунай" на користь АТ "Полтаваобленерго" 780843,48грн заборгованості за необліковану електричну енергію, 17566,61грн вартості за необлікований обсяг перетікання реактивної електричної енергії, 506,52грн витрат на проведення експертизи та 11983,75грн судового збору (а.с. 21 - 25).

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення у справі №917/233/23 набрало законної сили 10.10.2023 (після апеляційного перегляду справи).

У рішенні Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 справі №917/233/23 встановлені наступні обставини:

- ТОВ "Дунай" з 01.01.2019 приєдналось до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання від 12.12.2018; споживачу присвоєно особовий рахунок №22301340;

- 17.05.2016 ПАТ "Полтаваобленерго" було здійснено пломбування засобів обліку електричної енергії на об`єкті споживача ТОВ "Дунай" за адресою: вул. Вавілова, 13/42, м. Полтава, а саме: верхні дверцята - пломба С23639677, нижні дверцята - пломба С23639678, що підтверджується двостороннє підписаним Актом пломбування від 17.05.2016;

- 07.06.2019 уповноваженими представниками АТ "Полтаваобленерго" під час проведення технічної перевірки на об`єкті відповідача (магазин та кафе), що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Вавілова, 13/42, було виявлено порушення п. 2.3.4., п.п. 8 п 5.5.5., 8.2.4. "Правил роздрібного ринку електричної енергії" та п. 7.4. розділу 6 "Кодексу комерційного обліку електричної енергії", а саме: пломба ППКО, яка встановлена на шафі обліку (верхні дверцята) має сліди стороннього впливу, номер пломби має сліди коригування.

- у присутності представника споживача Цюрюпи М.О. (директора кафе) та двох свідків Мороховець Д.О. та Трощак С.В. складений Акт №00000632 від 07.06.2019;

- вказаний акт представником споживача не був підписаний, заперечень і зауважень стосовно виявленого правопорушення не зазначено;

- працівниками АТ "Полтаваобленерго" були вжиті відповідні заходи, встановлені нові пломби, складено 2 акти технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В від 07.06.2019;

- оскільки представником споживача не був отриманий акт про порушення в день його складання, в якому зазначались місце, час і дату засідання комісії, то його примірник та запрошення на засідання комісії було надіслано на адресу споживача 12.06.2019; засідання комісії було призначено на 17.07.2019;

- 17.07.2019 проведено засідання комісії AT "Полтаваобленерго" з розгляду Акту про порушення №00000632 від 07.06.2019 та прийнято рішення про направлення пломби підвищеної надійності № С23639677, яка була вилучена у споживача як речовий доказ порушення ПРРЕЕ 07.06.2019 на експертне дослідження до Полтавського НДЕКЦ МВС України; представник ТОВ "Дунай" на засідання комісії не з`явився;

- за результатами засідання комісії було складено протокол №00000632 від 17.07.2019;

- відповідно до висновку експертного дослідження Полтавського НДЕКЦ МВС України №69 від 29.12.2019 на зовнішніх та внутрішніх поверхнях пломби з позначенням "CARAT 02" та "С23639677 ПАТ ПОЕ" наявні сліди, характерні для слідів, які утворюються при перепломбуванні пломб;

- після отримання висновків експертного дослідження на 05.02.2020 було призначене наступне засідання комісії АТ "Полтаваобленерго" з розгляду актів про порушення; лист-запрошення на засідання комісії був надісланий споживачу рекомендованим листом;

- 05.02.2020 проведено засідання комісії AT "Полтаваобленерго" з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, на якому розглянуто Акт про порушення №00000632 від 07.06.2019 і встановлено факт порушення ТОВ "Дунай" п. 2.3.4., п. 5.5.5.8., 8.2.4. "Правил роздрібного ринку електричної енергії" та п. 7.4. розділу 6 "Кодексу комерційного обліку електричної енергії", а також прийнято рішення, за період з 07.12.2018 по 07.06.2019 провести нараховання вартості за необліковану електричну енергію у сумі - 780843,48грн та вартості за необліковий обсяг перетікання реактивної електричної енергії у сумі - 17566,61грн; представник ТОВ "Дунай" на засідання комісії не з`явився;

- копія протоколу та рахунки для оплати були направлені на адресу споживача рекомендованим листом, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 21.02.2020;

- відповідач, порушуючи п.8.2.7. ПРРЕЕ, не виконав зобов`язання щодо оплати виставлених рахунків; заборгованість складається з 780843,48грн (вартість необлікованої електричної енергії), 17566,61грн (вартість за необлікований обсяг перетікання реактивної електричної енергії (згідно рішення комісії AT "Полтаваобленерго" по розгляду акта про порушення споживачем ПРРЕЕ, що оформлене протоколом №00000632 від 05.02.2020), а також 506,52грн (витрати, за проведення експертного дослідження Полтавським НДЕКЦ МВС України).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23 залишено без змін (а. с. 26 -33).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Дунай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі №917/233/23 (а. с. 24).

06.07.2023 Господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання рішення від 16.05.2023 у справі №917/233/23 (а.с. 35).

10.07.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. було відкрито виконавче провадження за заявою стягувана - АТ "Полтаваобленерго" №72214334 про стягнення з ТОВ "Дунай" вартості необлікованої електричної енергії у сумі 780843,48грн, вартості за необліковий обсяг перетікання реактивної електричної енергії у сумі - 17566,61грн, витрат у сумі - 506,52грн за проведення експертизи та судового збору у розмірі 11983,75грн (а.с. 36, 37).

14.08.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. було перераховано на рахунок АТ "Полтаваобленерго" 9453,86грн, стягнутих з ТОВ "Дунай" в межах виконавчого провадження, що підтверджується копією платіжної інструкції №14529 від 14.08.2023 (а.с. 38).

15.08.2023 постановою приватного виконавця виконавче провадження було зупиненою у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції (а.с. 39, 40).

17.10.2023 постановою приватного виконавця виконавче провадження було поновлено (а.с. 41, 42).

У вищевказаній постанові приватного виконавця від 17.10.2023 було встановлено, що на депозитний рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів, стягнутих з боржника, що необхідна для задоволення вимог стягувача, стягнення основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження; постановлено виконавче провадження №72214334 закінчити (а.с. 43, 44).

18.10.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т.Ю. було перераховано на рахунок АТ "Полтаваоленерго" 792915,60грн стягнутих з ТОВ "Дунай" в межах виконавчого провадження (копія платіжної інструкції №19560 від 18.10.2023) (а.с. 45).

Таким чином, відповідач здійснив оплату вартості необлікованої електричної енергії, вартості необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи у загальній сумі 798916,61грн, що підтверджується платіжними інструкціями №14529 від 14.08.2023 на суму 9453,86грн та №19560 від 18.10.2023 на суму 792915,60грн (а.с. 28, 45).

У зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунку позивач нарахував відповідачу та заявив стягнення з останнього 84917,59грн - 3% річних за загальний період з 30.03.2023 по 18.10.2023 та 372247,86грн інфляційних втрат за загальний період з квітня 2020 по вересень 2023 року, що стало підставою для звернення з цим позовом до Господарського суду Полтавської області.

Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Полтавської області 21.03.2024 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/37/24, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 84871,23грн - 3% річних, 372247,86грн - інфляційних втрат та 6856,79грн - витрат на сплату судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено з підстав, зазначених раінше.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.

Предметом розгляду у цій справі є питання щодо наявності або відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 84917,59грн - 3% річних та 372247,86грн - інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку із неналежним виконанням грошового зобов`язання з оплати заборгованості з вартості необлікованої електричної енергії, необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи у загальній сумі 798916,61грн, яка (заборгованість) підтверджена рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також законодавством, яке регулює питання щодо надання послуг з розподілу електричної енергії.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України правильно врахував преюдиційні факти, встановлені Господарським судом Полтавської області у рішенні від 20.04.2023 у справі №917/1229/22, а саме:

- укладання між сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за особовим рахунком №22301340, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 12.12.2018 на умовах договору про постачання електричної енергії №1340 від 16.08.2007;

- наявності у відповідача заборгованості за необліковану електричну енергію в сумі 780843,48грн, за необлікований обсяг перетікання реактивної електричної енергії в сумі 17566,61грн та витрат на проведення експертизи в сумі 506,52грн ;

- загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем (798916,61грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього Кодексу передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами ст. 604 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

З аналізу вищевказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу. Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/190/18.

Аналогічна за змістом позиція також викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №923/116/19, від 24.07.2019 у справі №910/6495/18.

У питанні підстав виникнення зобов`язальних правовідносин суд апеляційної інстанції звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі №6-2491цс15 та в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №914/1033/17, від 11.05.2018 у справі №914/1487/17, від 15.05.2018 у справі №921/412/17-г/7, від 24.10.2018 у справі №308/8645/15цс, від 05.12.2018 у справі №589/2800/15-ц, відповідно до яких:

- за своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб; за загальним правилом судове рішення забезпечує примусове виконання зобов`язання, яке виникло з підстав, що існували до винесення судового рішення, але не породжує таке зобов`язання, крім випадків, коли положення норм чинного законодавства пов`язують виникнення зобов`язання саме з набранням законної сили рішенням суду; рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність;

- за змістом ст. 11 ЦК України зобов`язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Отже, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 598, ст.ст. 599, 600, 604 - 609 ЦК України, саме по собі судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

Відтак, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2018 по справі №908/1394/17 та постанові Верховного Суду від 17.02.2016 у справі №905/3137/14-908/5775/14, постанові Великої Палати Верховного Суду 04.06.2019 у справі №916/190/18.

При цьому, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У цих висновках суд апеляційної інстанції звертається до сталої правової позиції Верховного Суду у застосуванні норм права щодо визначення періоду нарахування інфляційних втрат, яка неодноразово викладена, зокрема, в постановах: від 03.10.2019 у справі №905/587/18, від 04.10.2019 у справі №915/880/18 (п. 6.5), від 29.07.2020 у справі №308/14267/14-ц (провадження №61-1590св17), від 13.05.2021 у справі №910/4391/19, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21, від 01.09.2022 у справі №910/9544/19, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21.

Приписами абз. 1, 2 п. 8.2.7. глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23 було підтверджено наявність у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії, вартості необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи у загальній сумі 798916,61грн.

Також, у цьому рішенні встановлено, що позивач листом №14-2104/235 від 18.02.2020 направив на адресу відповідача протокол та рахуноки на оплату, що підтверджується фіскальним чеком від 21.02.2020.

У зв`язку з цим, відповідно до Нормативів та нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, поштове відправлення було доставлено до поштового відділення ТОВ "Дунай" - 24.02.2020 року.

З огляду на зазначене вище, з урахуванням п. 8.2.7 ПРРЕЕ споживач у даному випадку мав оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (на 5 робочий день перебування рахунка у відділенні поштового зв`язку), тобто до 30.03.2020 включно.

Однак, відповідач, в порушення п. 8.2.7. ПРРЕЕ, не виконав зобов`язання щодо оплати виставлених рахунків в добровільному порядку.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив оплату вартості необлікованої електричної енергії, вартості необлікованого перетікання реактивної електричної енергії та витрат на проведення експертизи на суму 798916,61грн, що підтверджується платіжними інструкціями №14529 від 14.08.2023 на суму 9453,86грн та №19560 від 18.10.2023 на суму 792915,60грн.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №926/263/17, від 03.09.2018 у справі №910/5811/16).

Таким чином, виходячи з встановлених в рішенні Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23 обставин, колегія суддів констатує, що у відповідача перед позивачем наявне зобов`язання щодо сплати заборгованості у загальному розмірі 798916,61грн, строк оплати якої настав 30.03.2020.

Враховуючи невиконання відповідачем свого зобов`язання щодо сплати вказаної заборгованості у розмірі 798916,61грн у строк до 30.03.2020, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність вимог позивача до відповідача щодо додаткових юридичних обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

У цій справі позивач заявив до стягнення з відповідача нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 84917,59грн за загальний період прострочення з 30.03.2020 по 18.10.2023 та інфляційні втрати за період квітень 2020 року вересень 2023 року в сумі 372247,86грн.

Колегія суддів враховує, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до ст. 625 ЦК України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції перевірено правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних і встановлено, що позивачем допущено помилку у визначенні періоду та відповідно розміру нарахування 3% річних, оскільки споживач мав оплатити розрахунковий документ до 30.03.2020, відтак прострочення виконання грошового зобов`язання відбулося починаючи з 31.03.2020.

Також, у розрахунку 3% річних позивач в колонці "Сума боргу" за період з 30.03.2023 по 14.08.2023 не правильно вказав суму 798961,61грн, тоді як правильною є сума - 798916,61грн.

За розрахунком місцевого суду, обґрунтованою є сума 3% річних у розмірі 84871,23грн, яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання наступним чином:

1) на загальну суму боргу 798916,61грн за період з 31.03.2020 (дата виникнення прострочення загальної суми боргу) по 13.08.2023 (на підставі платіжної інструкції №14529 від 14.08.2023 приватним виконавцем перераховано стягувачу частину боргу в сумі 9453,86грн) розмір 3% становить 80783,33грн;

2) на суму залишку боргу 789462,75грн за період з 15.08.2023 (дата виникнення прострочення залишку боргу) по 16.10.2023 (17.10.2023 - дата постанови про закінчення виконавчого провадження) розмір 3% становить 4087,90грн.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність здійсненого судом першої інстанції розрахунку, вважає його арифметично вірним та обґрунтованим.

При цьому, розмір інфляційних втрат судом визначено обґрунтованим в сумі 373474,87грн, у той час як позивач просить стягнути 372247,86грн.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді інфляційні втрати, розмір яких є менший ніж розрахований судом, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, не виходячи за межі позовних вимог, дійшов правильного висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог позивача в розмірі 372247,86грн.

Апеляційний господарський суд враховує, що питання щодо розміру заборгованості відповідача, обставини щодо його вини у виникненні останньої тощо, не є предметом дослідження у даній справі, вони були встановлені Господарським судом Полтавської області при розгляді справи №917/233/23 та відповідно до ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Доводи апелянта про неможливість своєчасного виконання обов`язку з оплати заборгованості, наведені з посиланням на те, що Акт про порушення складався без участі представника відповідача, який також не брав участі у засіданні комісії АТ "Полтаваобленерго", колегія суддів відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Колегія суддів зазначає, що в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції у справі №917/233/23 було встановлено, що за фактом виявленого 07.06.2019 уповноваженими представниками АТ "Полтаваобленерго" під час проведення технічної перевірки на об`єкті відповідача (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , порушення у присутності представника споживача ОСОБА_1 складений Акт №00000632 від 07.06.2019, підписаний трьома представниками позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Споживач від підпису відмовився, про що зазначено в акті.

У вказаному Акті про порушення №00000632 від 07.06.2019 зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 26.06.2019 з 09:00 год. до 15:30 год за адресою: АДРЕСА_2 .

12.06.2019 АТ "Полтаваобленерго" направило відповідачу лист №13-2104/2616 від 10.06.2019, яким повідомило, що засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій буде розглянуто складений акт про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії №00000632 від 07.06.2019 призначено на 17.07.2019.

Листом АТ "Полтаваобленерго" від 22.08.2019 №13-2104/4666 повідомлено ТОВ "Дунай" про результати засідання комісії AT "Полтаваобленерго" з розгляду Акту про порушення №00000632 від 07.06.2019.

Крім того, після проведення експертизи вимірювальних приладів АТ "Полтаваобленерго" направило ТОВ "Дунай" лист від 22.01.2020 №14-21-04/73, яким повідомило, що засідання комісії з розгляду акту про порушення призначено на 05.02.2020 та запропонувало прийняти участь в засіданні комісії.

За результатами розгляду Акту про порушення №00000632 від 07.06.2019 комісія АТ "Полтаваобленерго" з розгляду актів про порушення прийняла рішення провести нарахування згідно з п. 8.4.10. ПРРЕЕ, затверджених постановок НКРЕКП №312 від 14.03.2018. Також, у відповідності до п. 8.2.6 ПРРЕЕ оформлено протокол засідання по розгляду акта про порушення ПРРЕЕ та/або умов договору № 00000632 від 05.02.2020 та здійснені відповідні нарахування.

Вищевказані копія протоколу засідання комісії та рахунків на оплату були направлені споживачу 21.02.2020 листом за №14-2104/235 від 18.02.2020, що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами (а. с. 20, 61).

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка направлялася позивачем на юридичну адресу ТОВ "Дунай" (36037, м. Полтава, просп. Вавілова, 13/42) з причин "за закінченням терміну зберігання" не свідчить про помилкові чи неправомірні дії АТ "Полтаваобленерго" щодо неповідомлення споживача про виявлені порушення, а є свідченням суб`єктивної поведінки адресата щодо неотримання кореспонденції.

Таким чином, колегія суддів констатує, що відповідач був обізнаний про проведення 07.06.2019 представниками АТ "Полтаваобленерго" перевірки та з виявленими порушеннями, а відтак, не був обмежений у праві дізнатися про результати розгляду комісією АТ "Полтаваобленерго" акту про порушення та, відповідно, проведення нарахування вартості необлікованої електроенергії.

Також, відповідач мав об`єктивну можливість реалізувати своє право на оскарження акту про порушення у визначений законом спосіб, отримуючи поштову кореспонденцію від АТ "Полтаваобленерго", направлену на офіційну юридичну адресу ТОВ "Дунай", та, за відсутності у нього будь-яких даних від позивача, не був позбавлений можливості уточнити їх у будь-який зручний для себе спосіб.

Натомість, встановлені судом обставини справи свідчать про обізнаність відповідача із виявленими порушеннями, оскільки представник ТОВ "Дунай" не лише брав участь у проведенні перевірки 07.06.2019, але й також оскаржував рішення Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23 в апеляційному порядку та приймав участь 10.10.2023 у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду.

Крім того, сама лише необізнаність відповідача з наявністю заборгованості перед позивачем з оплати вартості необлікованої електроенергії не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.

Оскільки відповідач був обізнаний з проведенням 07.06.2019 представниками АТ "Полтаваобленерго" відповідної перевірки, то він мав можливість та повинен був самостійно вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду комісією позивача Акту про порушення №00000632 від 07.06.2019.

Саме небажання відповідача цікавитись станом розгляду комісією АТ "Полтаваобленерго" складеного Акту про порушення №00000632 від 07.06.2019, факт неприйняття участі представника відповідача у засіданнях комісії (у тому числі неотримання кореспонденції), не оскарження цього акту та несвоєчасне погашення заборгованості за необліковану електроенергію стало наслідком прострочення грошового зобов`язання та підставою для звернення позивача з позовом у цій справі №917/37/24.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не направлялися на його адресу протокол засідання комісії та рахунки на оплату цінним листом з описом вкладення, що розцінюється відповідачем як прострочення кредитора, колегіє суддів апеляційної інстанції не приймається до уваги.

Позивачем надано до матеріалів справи докази направлення відповідачу протоколу засідання комісії та рахунків на оплату разом з листом №14-2104/235 від 18.02.2020 (а.с. 20, 61)

Умови укладеного між сторонами публічного (типового) договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та положення ПРРЕЕ не містять приписів про обов`язок постачальника направляти споживачу протоколи комісії та рахунки на оплату саме рекомендованим листом із описом вкладення.

При цьому, відсутність у відповідача відповідного рахунку не звільняє споживача (відповідача) від виконання зобов`язання по оплаті вартості необлікованої електроенергії, позаяк враховуючи положення п. 8.2.7 ПРРЕЕ споживач мав оплатити отриманий рахунок до 30.03.2020.

Фактичне отримання споживачем рахунку на оплату не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який згідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ обраховується як протягом 30 днів від дня отримання рахунка, так і (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів) - з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день, що і мало місце у спірному випадку.

Оскільки відповідачем не було своєчасно виконано в повному обсязі грошове зобов`язання з оплати вартості необлікованої електроенергії, наявність якого (зобов`язання) підтверджено рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі №917/233/23, у позивача наявне право передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних до моменту його повного виконання.

Враховуючи те, що прийняте Господарським судом Полтавської області рішення від 16.05.2023 у справі №917/233/23 про стягнення заборгованості з відповідача повністю виконане останнім лише в рамках виконавчого провадження 14.08.2023 (на суму 9453,86грн) та 18.10.2023 (на суму 792915,60грн), це є порушенням грошового зобов`язання останнього перед позивачем, тому 3% річних та інфляційні витрати можуть нараховуватися позивачем по день фактичного виконання відповідачем як боржником грошового зобов`язання зі сплати стягнутої заборгованості (до надходження коштів на рахунок позивача), оскільки до цього дня існує матеріальне правовідношення (зобов`язання), на яке поширюється вимога ст. 625 ЦК України.

Таким чином, позивач правомірно звернувся за захистом свого права та в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи встановлені судом обставини, підтверджені належними доказами, та норми законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 84871,23грн та інфляційних втрат у розмірі 372247,86грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 46,36грн господарським судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено.

Доводи апеляційної скарги відповідача наведених висновків суду не спростовують, фактично дублюють аргументи зазначені ним у відзиві в ході розгляду справи у суді першої інстанції та, по суті, зводяться до довільного тлумачення норм законодавства і переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Дунай" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/37/24 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/37/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/37/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.07.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя М.М. Слободін