Ухвала

від 08.08.2024 по справі 917/37/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/37/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кібенко О. Р., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай"

на рішення Господарського суду Полтавської області

у складі судді Тимощенко О. М.

від 21.03.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мартюхіна Н. О., Гребенюк Н. В., Слободін М. М.

від 25.06.2024

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай"

про стягнення 457 165,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" про стягнення 372 247,86 грн інфляційних втрат та 84 917,59 грн 3% річних, нарахованих в порядку статті 625 Цивільного кодексу України, на заборгованість, встановлену у рішенні Господарського суду Полтавської області від 16.05.2023 у справі № 917/233/23.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі № 917/37/24 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" 84 871,23 грн 3% річних, 372 247,86 грн інфляційних втрат та 6 856,79 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позову - відмовлено.

Постановою від 25.06.2024 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі № 917/37/24.

23 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунай" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 917/37/24.

Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 457 165,45 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 у справі № 917/37/24 скаржник вважає наявність виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зазначає, що "судом не був врахований в оскаржуваному судовому рішення висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі №6-546цс17 від 19.04.2017 року.". Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунай" зауважує, що у вказаній постанові Суд зазначив, що якщо боржник доведе, що не виконав грошового зобов`язання через прострочення кредитора, він звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки порушення грошового зобов`язання у вигляді його прострочення боржником не настало і в такому разі вважається, що виконання зобов`язання відстрочено на час прострочення кредитора (частина 2 статті 613 Цивільного кодексу України).

Водночас в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність обґрунтування/посилання на наявність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 917/37/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/37/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай" на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.06.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. Р. Кібенко

І. Д. Кондратова