ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2003/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023р. (суддя Проскуряков К.В., повний текст рішення складено 30.11.2023р.) у справі
за позовом: Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", м. Київ
До відповідачів:
1 - Фермерського господарства "ШАНС" Баранова Олександра Івановича, село Велика Знам`янка, Кам`янсько-Дніпровський район, Запорізька область
2 - Фермерського господарства "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ", село Велика Знам`янка, Кам`янсько-Дніпровський район, Запорізька область
3 - Фермерського господарства "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2", село Новознам`янка, Верхньорогачицький район, Херсонська область
4 - ОСОБА_1 , село Велика Знам`янка, Кам`янсько-Дніпровський район, Запорізька область
5 - ОСОБА_2 , село Велика Знам`янка, Кам`янсько-Дніпровський район, Запорізька область
про стягнення 134 732,08 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "ШАНС" Баранова Олександра Івановича , Фермерського господарства "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ", Фермерського господарства "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 134 732,08 грн.
Позов обґрунтований порушенням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором №261121-КЛВ від 23.07.2021 щодо своєчасної сплати відсотків, внаслідок чого станом на 01.06.2023 утворилася заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитними коштами у вказаній сумі. Позовні вимоги до відповідачів 2-5 ґрунтуються на договорах поруки від 26.11.2021, за якими вони зобов`язувалися солідарно відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань відповідачем-1 за кредитним договором.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023р. у справі № 908/2003/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "ШАНС" Баранова Олександра Івановича на користь Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" заборгованість за кредитним договором від 26.11.2021 року №261121-КЛВ за простроченими відсотків в розмірі 134 732 грн. 08 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2684грн. 00 коп. У задоволенні позову до відповідачів 2-5 - відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023р. у справі № 908/2003/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог до Відповідачів 2-5 та ухвалити нове рішення у цій частині, а саме: стягнути з Фермерського господарства "ШАНС" Баранова Олександра Івановича , Фермерського господарства "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ", Фермерського господарства "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованість по несплаченим процентам за кредитним договором № 261121-КЛВ від 26Л1.2021 в загальному розмірі 134 732 гривні 08 копійки.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що АТ"Укрпошта" не здійснює доставку кореспонденції за адресами, за якими зареєстровані відповідачі 2 - 5. повідомлення про заборгованість від 26.04.2023 №17-3341 було направлено на відому Банку адресу електронної пошти, таким чином, на переконання Банку, він усіма можливими способами намагався повідомити боржників за основним зобов`язанням про наявність заборгованості.
Також Скаржник вказує на те, що відмовивши у позові до поручителів судом було порушено ст.4 ГПК України .
Крім того, Скаржник зауважує на тому, що у силу приписів ст. 222 ГПК України звернення до поручителя із вимогою про виконання основного зобов`язання є правом, а не обов`язком кредитора. Норми ЦК України передбачають, що у разі невиконання основного зобов`язання кредитор має пред`явити позов до поручителя (ст.559 Кодексу). При цьому, на думку банку, направлення повідомлення про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів та є правом, а не обов`язком кредитора. В свою чергу ненаправлення такого повідомлення кредитором не свідчить про відсутність порушення його прав та, як наслідок, кредитор може вимагати виконати боржником обов`язок з дострокового повернення кредиту у судовому порядку.
За твердженням скаржника, суд мав застосувати при ухваленні рішення висновок, зроблений у рішенні Конституційного суду України від 09.07.2022 у справі №1-2/2002, згідно з яким у силу приписів ст.124 Конституції України кожен з суб`єктів правовідносин у разі виникнення спору, може звернутися до суду за його вирішенням і у цій статті не міститься застережень щодо допустимості судового захисту лише після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування, отже обрання досудового врегулювання спору є правом , а не обов`язком позивача.
За твердженням скаржника, суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог до відповідачів-2 - 5 не надав оцінки факту відсутності можливості у Банку направити досудову вимогу на адреси, зазначені поручителями, оскільки це є тимчасово окупована територія України, інші дані щодо місцезнаходження відповідачів у Банку відсутні.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідачі 1-5 своїм процесуальним правом не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/2003/23.
15.03.2024р. матеріали справи № 908/2003/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.03.2024р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023р. у справі № 908/2003/23 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання доказів направлення копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на адресу Відповідачів, листом з описом вкладення.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку, предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023р. та призначено її розгляд у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
26.11.2021р. між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" та ФГ "ШАНС" Баранова Олександра Івановича (Позичальником) укладено Кредитний договір №261121-КЛВ , згідно з п. 1.1 якого на умовах, викладених в Договорі Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді Кредитної лінії (грошові кошти на умовах, зазначених в Договорі) одним або кількома траншами, але в будь-якому випадку в межах встановленого ліміту Кредитної лінії в загальній сумі кредиту, що дорівнює 2 000 000 гривень 00 копійок в національній валюті України - гривнях та в межах встановленого строку кредиту (до кінцевої дати погашення, визначеної п. 2.5.2. Договору), а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за Договором) за кредит у порядку та на умовах цього Договору.
Згідно п.п. 2.1, 2.2 Кредитного договору сторони домовились, що Банк надає Позичальнику кредит у вигляді одного траншу або декількох траншів, загальна сума заборгованості за якими не може перевищувати суму ліміту Кредитної лінії на дату видачі кожного такого траншу. Надані транші після їх повернення не поновлюють суму ліміту кредитної лінії у межах ліміту кредитної лінії.
Згідно п. 2.5.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язується повернути кредит в терміни, встановлені в заяві на видачу траншу та в дати, встановлені графіком погашення/зниження загальної суми кредиту, що є додатком 2 до цього Договору, при цьому строк траншів не повинен перевищувати 365 календарних днів, але в будь якому випадку не пізніше кінцевої дати погашення - " 15" лютого 2026 року (включно), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до іншого терміну відповідно до умов цього Договору.
Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на рахунок НОМЕР_3 в Банку. Повернення кредиту здійснюється в валюті, в якій було отримано кредит/транш. (п. 2.5.3. Кредитного договору).
Відповідно до п.2.6. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом/траншем у межах строку користування встановлюється фіксована в розмірі 13 % (тринадцять) процентів річних, якщо інший розмір процентної ставки не застосований згідно умов цього Договору.
Згідно з п. 2.6.2. Кредитного договору проценти підлягають сплаті у валюті відповідно до наданого кредиту/траншу та сплачуються Позичальником в період з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти, а в місяці повного погашення заборгованості за кредитом/траншем (достроково або при настанні строку погашення) - в день їх нарахування, але в будь-якому випадку не пізніше дати погашення кредиту/траншу, вказаної в пункті 2.5.2. цього Договору. У разі якщо день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти сплачуються наступного робочого дня.
У п. 2.6.5. Кредитного договору сторони домовились, з урахуванням статті 212 Цивільного кодексу України, що Банк має право встановити за користування одержаним кредитом/траншем процентну ставку збільшену на 3 % (три) процентних пункти до встановленої п.2.6. Договору у випадку порушення/невиконання/часткового виконання/неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань, передбачених п. 5.5, 5.9, 5.14 цього Договору. Сторони підтверджують, що встановлення Банком вказаної процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього Договору. Банк застосовує підвищену процентну ставку за користування кредитом/траншем відповідно до цього Договору з першого числа місяця, наступного за місяцем порушення умов Договору.
Зобов`язання вважаються виконаними у повному обсязі у разі виконання Позичальником усіх зобов`язань, передбачених пунктами, зазначеними у 2.6.5. Договору, та вважаються невиконаними у разі невиконання будь-якого із зобов`язань, передбачених у цих пунктах.
З першого числа місяця, наступного за місяцем виконання Позичальником умов Договору Банк встановлює процентну ставку за користування кредитом/траншем відповідно до п. 2.6. цього Договору.
Відповідно до п. 2.11 Договору у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму/частину кредиту/Траншу в кінцеву дату погашення або у терміни, встановлені графіком погашення/зниження загальної суми кредиту/ліміту Кредитної лінії або інші терміни, встановлені умовами цього Договору, або у встановлений згідно п. 2.12. цього Договору термін повернення кредиту/траншу, Позичальник зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18,0 % процентів річних від суми простроченої заборгованості за кредитом/траншем, що надані в національній валюті України, гривні (UАН), якщо інший розмір не встановлений додатковою угодою на підставі домовленості сторін, при цьому сторони домовились, що у разі зміни розміру в сторону зменшення така угода не укладається.
Позичальник сплачує проценти за порушення грошового зобов`язання за кожен день наявності простроченої заборгованості за траншем/кредитом, починаючи з дати її виникнення, а саме: з наступного дня після дня несплати або не повної сплати кредиту/траншу в кінцеву дату або в дату погашення.
Проценти за порушення грошового зобов`язання нараховуються Банком та сплачуються Позичальником відповідно до п. 2.6. цього Договору.
Пунктом 2.12 Договору передбачено, що Банк має право визнати дату погашення кредиту/траншу або частину кредиту такою, що настала , направивши позичальнику відповідну письмову вимогу про дострокове погашення кредиту/траншу у повному обсязі у разі настання будь-якої з умов, перелічених у цьому пункті, та яку банку можуть призвести до непогашення кредиту/траншу.
Згідно з п. 5.13. Позичальник зобов`язується належним чином виконувати умови Договору.
Пунктом 9.1 кредитного договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються сторонами) і діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.
У п.10.12 Договору сторони домовились, що Позичальнику вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Банку у випадках встановлених цим Договором, у разі здійсненням Банком однієї або кількох дій, а саме:
- вручення Позичальнику письмовою повідомлення/вимоги особисто або його представникові; та/або
- направлення Позичальнику повідомлення/вимоги через систему клієнт-банк Банку, у вигляді повідомлення на номер мобільного телефону, вказаного у п. 11 цього Договору; та/або:
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур`єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена самим Позичальником письмово; та/або:
- надіслання письмового повідомлення/вимога на адресу електронної пошти, вказаної в п. 11 цього Договору, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені самим Позичальником письмово; та/або:
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для загальних повідомлень).
Позичальник вважається повідомленим/таким, що отримав повідомлення/вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Позичальником) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.
Додатком №2 до Кредитного договору є графік зниження ліміту кредиту/траншу, відповідно до якого Боржник зобов`язувався сплатити Банку суму кредиту/траншу в наступні строки: 23.12.2022 - 1 000 000,00 грн., 23.02.2023р. - 1 000 000,00 грн. При цьому з 24.12.2022р. діє новий ліміт - 1 000 000,00 грн.
Крім того, 26.11.2021 року між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПР_9" та ФГ"ШАНС" Баранова Олександра Івановича укладено Додаткову угоду № 261121 до Кредитного договору № 261121-КЛВ від 26.11.2021 року про умови кредитування в рамках програми "ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9".
Згідно з п. 2.4. Додаткової угоди максимальний строк кредитування в рамках програми становить: 60 місяців (з дати укладення Договору) - щодо кредиту/траншів, наданих на цілі, визначені підпунктами а), с) пункту 2.1. цієї Додаткової угоди або рефінансування заборгованості клієнта;
36 місяців (з дати укладення відповідного Договору) - щодо кредиту(-ів), наданого (-них) на ціль (-лі) визначену (-ні) підпунктом б) пункту 2.1. цієї Додаткової угоди.
У разі реструктуризації або пролонгації строку кредитування на строк, що перевищує, відповідно, 60 або 36 місяців, Державна підтримка в рамках програми не надається за період, що перевищує 60 або 36 місяців з дати укладення Договору.
Пункт 3.2. Додаткової угоди визначає сплату процентів клієнтом та компенсаційну процентну ставку.
У випадку порушення клієнтом зобов`язань щодо п. 5.5, 5.9, 5.14 встановлених Договором, проценти на строкову заборгованість за кредитом нараховуються за підвищеною (штрафною) процентною ставкою, яка дорівнює розміру базової процентної ставки, збільшеної на 3 процентних пункти. Підвищена процентна ставка встановлюється на період, протягом якого клієнт порушив зазначені зобов`язання (пункт 3.2.2. Додаткової угоди).
Пункт 3.3. Додаткової угоди визначає компенсацію процентів Фондом. Сума компенсації процентів, що підлягає сплаті Фондом, розраховується як різниця між сумою нарахованих процентів за кредитом із застосуванням Базової процентної ставки та сумою нарахованих процентів за кредитом із застосуванням компенсаційної процентної ставки. У разі встановлення підвищеної процентної ставки за кредитом, відповідно до умов цієї Додаткової угоди, компенсація частини процентів за кредитом здійснюється Фондом без врахування такої підвищеної процентної ставки, а саме у сумі, розрахованій відповідно до умов першого абзацу цього пункту. Частина процентів, що не підлягає компенсації Фондом, розрахованих за підвищеною процентною ставкою, підлягає сплаті Банку клієнтом (п. 3.3.1 Додаткової угоди).
Пунктом 3.3.2. Додаткової угоди визначено, що якщо протягом місяця мало місце порушення клієнтом умов договору, а саме: а). прострочення виконання клієнтом зобов`язання щодо повернення Кредиту у терміни, встановлені Договором та/або б). прострочення виконання Клієнтом зобов`язання зі сплати нарахованих процентів за Кредитом (за Компенсаційною процентною ставкою, що підлягає застосуванню протягом місяця, за який сплачуються проценти), компенсація процентів Фондом не надається, якщо строк існування такого порушення перевищив 15 календарних днів.
Компенсація Фондом процентів, призупиняється за період (календарний місяць), в якому має місце зазначене порушення, а у випадку припинення порушення та відсутності інших підстав для призупинення надання Фондом Державної підтримки клієнту, сплата компенсації процентів відновлюється з наступного календарного місяця. Усуненням порушення вважається як погашення клієнтом простроченої заборгованості за кредитом, в т.ч. внаслідок реструктуризації простроченої заборгованості за кредитом.
Компенсація процентів за кредитом надається шляхом перерахування Банком з ескроу рахунку Фонду визначеної банком суми коштів в рахунок часткової компенсації (оплати) Базової процентної ставки за кредитом на окремий рахунок для обліку процентів за відповідним кредитом.
Матеріали справи свідчать також про те, що 26.11.2021, з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Кредитним договором були укладені наступні Договори поруки:
- №261121-П/9, відповідно до якого ФГ "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ" (ідентифікаційний код 22157179), поручається і солідарно відповідає перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором;
- №261121-П/10, відповідно до якого ФГ "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2" (ідентифікаційний код 38417746), поручається і солідарно відповідає перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором;
- №261121-П/П, відповідно до якого ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), поручається і солідарно відповідає перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором;
- №261121-П/12, відповідно до якого ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), поручається і солідарно відповідає перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором.
Усі Договори поруки є ідентичними за своїми умовами.
Пунктом 1.1. Договорів поруки визначено, що за цим Договором Поручитель поручається перед Банком за виконання Боржником - ФГ "ШАНС" Баранова Олександра Івановича Основного зобов`язання 1 та Основного зобов`язання 2 за Основним договором, а саме за кожне з цих Основних зобов`язань окремо.
Згідно п. 1.2. порукою, що надається згідно з цим Договором, забезпечуються усі існуючі та майбутні грошові зобов`язання Боржника, що становлять Основні зобов`язання, термін виконання яких настав або настане у майбутньому. Зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін до цього Договору.
Пунктом 1.4. Договорів поруки визначено, що відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основних зобов`язань є солідарною.
Згідно п. 1.5. Договорів поруки поручитель надає свою згоду та погоджується з тим, що у разі зміни розміру будь-якого Основного зобов`язання та/або строку Основного договору, в тому числі внаслідок новації зобов`язання, цей Договір та порука за цим Договором будуть діяти до повного виконання всіх Основних зобов`язань без необхідності попереднього чи наступного погодження із Поручителем зазначених змін та/або укладання додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 2.1. Договорів поруки визначено, що Банк має право у разі порушення Боржником будь-якого основного зобов`язання за основним договором або невиконання Боржником зобов`язання, встановленого рішенням суду щодо визнання основного договору недійсним, звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань, а Поручитель зобов`язується виконати їх за Боржника у порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.
Сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк, протягом якого Банк має право пред`явити вимоги до Поручителя, становить 7 років з дати укладення цього Договору (пункт 3.1. Договорів поруки).
Пунктом 4.2.1 Договору Банк зобов`язувався належним чином виконувати зобов`язання за цим Договором згідно з чинним законодавством України.
7.1. Якщо у випадку пред`явлення Банком вимоги Поручитель не виконає будь-яке Основне зобов`язання в терміни (строки), встановлені у зазначеній вимозі, Банк має право вимагати, а Поручитель зобов`язаний сплатити Банку проценти за порушення грошового зобов`язання (як спеціальний вид відповідальності згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України) в розмірі 18% процентів річних від простроченої заборгованості за кожен дань прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості. Проценти за порушення грошового зобов`язання як спеціального виду відповідальності сплачуються на підставі письмової вимоги Банку, що направляється Поручителю в один із способів, передбачених розділом "Порядок надання сторонами письмових повідомлень".
Відповідно до п. 8.1. Договорів поруки - Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та скріплення печатками (у разі якщо вони використовуються Сторонами) і діє протягом строку дії поруки, зазначеного в п. 3.1. цього Договору, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.
Позивач на виконання вказаного вище Кредитного договору надав ФГ "ШАНС" Баранова Олександра Івановича кредитні кошти у сумі 1624728,77 грн. згідно меморіальних ордерів № 31826 від 29.11.2021р., № 8767 від 01.12.2021р., № 35664 від 06.12.2021р., № 29709 від 09.12.2021р., № 51199 від 15.12.2021р.
Позичальник порушив умови Кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом, процентами, у зв`язку з чим заборгованість за цим договором складає 1 749 732,08 грн., в т.ч.: залишок простроченого кредиту - 1 615 000, 00 грн.; залишок нарахованих строкових відсотків по ставці ФРП - 134 732,08 грн.
26.04.2023 р. Банком на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено електронного листа "ФГ "ШАНС" Баранова Олександра Івановича лист про борг по Кредитному договору №261121-КЛВ, в якому зазначено, що у зв`язку з сформуванням станом на 20.04.2023 року за Кредитним договором простроченої заборгованості, банк направляє повідомлення про заборгованість.
До вказаного електронного листа додано лист Банку від 26.04.2023р. № 17-3341 "Щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором № 261121-КЛВ", в якому у т.ч. зазначено, що станом на 20.04.2023 року Позичальник не виконав умови Кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом, процентами, у зв`язку з чим Позичальник має сплатити Банку 1 770 439,07 грн. з них: прострочений кредит - 1615 000,00 грн.; проценти відповідно до П.3.1. додаткової угоди №1 - 134 732, 08 грн.; прострочені проценти - 20 707,39 грн та вимагає в строк до 28.04.2023 року здійснити погашення простроченої заборгованості або звернутися в Банк для вирішення питання щодо порядку подальшого врегулювання простроченої заборгованості.
Крім того у листі зазначено, що у разі невиконання Позичальником законних вимог Банку, останній буде вимушений вжити відповідні заходи щодо примусового стягнення боргу з Позичальника, матиме право розпочати процедуру звернення стягнення на предмети застави, а також стягнення заборгованості з поручителів. Одночасно Банк повідомив Поручителів про можливість сплатити кошти за Позичальника у добровільному порядку.
Дане повідомлення про заборгованість залишено відповідачем-1 без виконання.
Позичальник та поручителі не погасили прострочену заборгованість та не звернутись до Банку для вирішення питання щодо порядку подальшого врегулювання простроченої заборгованості.
Згідно з розрахунком позивача заборгованість відповідачів за несплаченими (простроченими) процентами за користування кредитними коштами складає 134 732,08 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи неналежне виконання позичальником умов кредитного договору та допущення прострочення виконання зобов`язання за несплаченими процентами, Банк звернувся з позовом до Господарського суду Запорізької області про солідарне стягнення з відповідачів вказаної вище суми.
Отже, предметом позову у цій справі є солідарне стягнення на користь Банку з Позичальника за Кредитним договором та Поручителів за Договорами поруки несплачені (прострочені) проценти за користування кредитними коштами в розмірі 134 732,08 грн.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідачів- 2 - 5, то відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Місцевим господарським судом встановлено факт надання відповідачу-1 кредиту та наявність заборгованості за кредитним договором у сумі 134732,08 грн. по несплаченим кредитам. Докази сплати простроченої заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Отже, з огляду на те, що спірна заборгованість за кредитним договором позичальником не сплачена, місцевий господарський суд дійшов висновків про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованості за цим договором у сумі 134732,08грн..
При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки у частині задоволення позову про стягнення з відповідача-1 вказаної вище суми рішення не оскаржується, висновки суду у відповідній частині не переглядаються апеляційний судом у силу приписів ст. 269 ГПК України.
Разом з тим, як зазначено вище, з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором № 26/1121-КЛВ Банком 26.11.2021 були укладені Договори поруки: №261121-П/9 з ФГ "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ", №261121-П/10 з ФГ "ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ-2" , №261121-П/П з ОСОБА_1 та №261121-П/12 з ОСОБА_2 , згідно з якими вони поручаються і солідарно відповідають перед Банком за виконання Позичальником у повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором.
За умовами п.2.2 цих Договорів поруки у випадку невиконання Поручителем вимоги Банка у вказаний строк (термін), заборгованість Поручителя за цим Договором вважається простроченою з наступного робочого дня після закінчення зазначеного строку (настання зазначеного терміну).
Згідно з п. 9.1. Сторони домовились, що Поручитель вважається належним чином письмово повідомленим та таким, що отримав відповідні повідомлення та/або вимогу Банку у випадках встановлених цим Договором, у разі здійснення Банком однієї або кількох дій, а саме:
- вручення Поручителю письмового повідомлення/вимоги особисто або його представникові;
- направлення Поручителю повідомлення/вимоги у вигляді SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, вказаного в цьому Договорі;
- передачі письмового повідомлення/вимоги рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про отримання або доставкою кур`єрською службою на адресу, зазначену в цьому Договорі, або на ту адресу, яка буде повідомлена Поручителем письмово;
- надіслання письмового повідомлення/вимоги на адресу електронної пошти, вказаної в цьому Договорі, та/або на ту адресу електронної пошти, які будуть повідомлені Поручителем письмово;
- розміщення інформації на сайті Банку www.creditdnepr.com.ua (виключно для загальних повідомлень).
Поручитель вважається повідомленим/таким, що отримав повідомлення/вимогу, навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення/вимога, надіслане на його останню відому адресу (яка зазначена в Договорі та/або письмово повідомлена Поручителем) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Частинами 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У даній справі, сторонами у п. 2.2 Договорів поруки погоджено, що заборгованість Поручителя за цим договором вважається простроченою у випадку невиконання Поручителем вимоги банка у вказаний у вимозі строк (термін) - з наступного робочого дня після закінчення строку (настання терміну).
За приписами ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Між тим, у даному випадку, належні докази звернення Банку до відповідачів -2 - 5 з вимогою, на виконання п.п.2.1, 2.2. Договорів поруки, про виконання зобов`язання за кредитним договором за боржника у матеріалах справи відсутні.
У цьому зв`язку місцевим господарським судом було вірно встановлено, що зі змісту листа від 26.04.2023р. № 17-3341 вбачається вимога Банку виключно до Позичальника сплатити вказану у ньому заборгованість у строк до 28.04.2023р., у тому числі і проценти відповідно до п. 3.1 додаткової угоди до кредитного договору № 261121-КЛВ в сумі 134 732,08 грн., яка є предметом спору у цій справі. При цьому Поручителів вказаним листом лише повідомлено про можливість сплати коштів за Позичальника у добровільному порядку.
При цьому електронний лист від 26.04.2023р. направлений Банком виключно на електронну адресу generalovairina913@gmail.com, яка зазначена самим Банком у якості засобу зв`язку в цьому листі у реквізитах позичальника та поручителя ФГ "Земля і Воля" і не має жодного відношення до інших поручителів.
Надані позивачем Витяги з ЄДРПОУ, Договори поруки, Довідки про установчі документи та органи управління від 26.11.2021р. ФГ "ШАНС" Баранова В.І., ФГ "Земля і Воля", ФГ "Земля і Воля-2" також не містять адрес електронної пошти поручителів.
Отже, обставини щодо звернення до поручителів з відповідною вимогою Банком не доведені.
Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи недоведення Банком звернення до ФГ "Земля і Воля", ФГ "Земля і Воля-2", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відповідною вимогою, строк виконання ними як Поручителями зобов`язання зі сплати спірної заборгованості на момент пред`явлення Банком позову не настав, тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про передчасність заявлених позовних вимог до поручителів та, у зв`язку з цим, про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.
Щодо тверджень скаржника про необов`язковість звернення Банку з вимогою до поручителя апеляційний суд враховує, що договорами поруки не встановлений строк для виконання поручителями зобов`язань боржника у разі невиконання ним умов кредитного договору, між тим, такі строки та порядок виконання, згідно з п.2.1 договору, повинні встановлюватися саме у вимозі.
Отже, з викладеного випливає, що підставою для виникнення у Поручителя прав та обов`язків за Договором поруки є звернення до нього Кредитора з вимогою виконати зобов`язання боржника за Кредитним договором. При цьому ненадсилання Банком поручителю вимоги з зазначенням строку для виконання ним зобов`язань боржника та доказів на підтвердження розміру заборгованості, унеможливлюють виконання Поручителями своїх зобов`язань за Договором поруки.
Таким чином, з аналізу положень Договорів поруки можливо зробити висновок, що направляти або не направляти вимогу дійсно є передбаченим договором правом Банку, але у разі неотримання такої вимоги Поручителем, у останнього не виникає зобов`язань за договором поруки.
З огляду на викладене, відповідні доводи скаржника ґрунтуються на хибному тлумаченні ним норм права та положень договорів поруки.
Посилання скаржника на перебування відповідачів на окупованій території як на підставу ненаправлення ним вимоги колегією судді не приймаються до уваги, оскільки п.9.1 договору поруки встановлює декілька можливих способів повідомлення поручителя, між тим позивач не скористався будь-яким з цих способів для направлення вимоги відповідачам 2-5 та не надав доказів на підтвердження об`єктивної неможливості це зробити.
Посилання скаржника на порушення судом вимог ст. 222 ГК України та неврахування рішення Конституційного Суду у справі №1-2/2002 про тлумачення ч.2 ст.124 Конституції України щодо досудового врегулювання спорів є безпідставними, оскільки у даній справі відсутнє порушення прав Банку за договором поруки з боку Поручителів та не йдеться про досудове врегулювання спору, у такому випадку відсутні підстави для застосування положень статей, що визначають досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності .
При цьому слід зазначити, що позов є процесуальною вимогою позивача до суду про захист порушеного права, передумовою якого є факт порушення прав позивача з боку відповідача. Пред`явлення позову до поручителя не замінює вимогу кредитора до поручителя як умови настання строку виконання зобов`язання поручителем за договором поруки, що належить до сфери матеріального права.
Тобто, поняття "пред`явлення вимоги" та "пред`явлення позову" мають різне змістовне наповнення та порядок реалізації.
Твердження Банку про порушенням його права на судовий захист у зв`язку з відмовою судом у частині позовних вимог не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на таке.
Право на звернення до господарського суду з позовом, передбачене ст.4 ГПК України не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.5 цього Кодексу. Саме по собі звернення до суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову у позові.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 04.02.2020 року в справі №320/7969/17, від 17.02.2020 року в справі № 697/835/17.
У даному випадку, як зазначено вище, під час розгляду справи судом встановлена відсутність порушених прав позивача з боку відповідачів-2-5.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.
Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
У даній справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023р. у справі №908/2003/23 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О.Дармін
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2024 |
Оприлюднено | 09.07.2024 |
Номер документу | 120203414 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні