Ухвала

від 03.07.2024 по справі 912/1656/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

03.07.2024 м. Дніпро Справа № 912/1656/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

при секретарі судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Стеченко Я.В. (поза межами суду) адвокат;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2023 (повний текст рішення складено 28.12.2023, суддя Глушков М.С.) у справі № 912/1656/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА", м. Київ

про стягнення 2 590 876,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" про стягнення 1 019 424,77 грн, з яких: 718 854,99 грн основного боргу, 134 016,34 грн пені, 2 684,61 грн інфляційних втрат, 8 384,95 грн 3 % річних, 155 483,88 грн неустойки з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору суборенди нежилого приміщення №16-КР від 07.02.2023, в частині повної та своєчасної оплати орендних та інших платежів, з ТОВ "ДІЄСА" підлягає стягненню відповідна заборгованість.

28.11.2023 позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої просить суд стягнути з ТОВ "ДІЄСА" на користь ТОВ "РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1" 2 590 876,18 грн., що складається з 718 854,99 грн заборгованості з орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат, 191 603,50 грн пені, 12 058,52 грн інфляційних втрат, 12 875,32 грн 3% річних та 1 655 483,88 грн неустойки.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2023 у справі № 912/1656/23, з урахуванням ухвали від 07.12.2023 про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1" про збільшення позовних вимог, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА" (вул. Велика Васильківська, 45, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 36483471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ СЛАВУТИЧ 1" (Печерська Площа, 1, м. Київ, 01011, ідентифікаційний код 42407786) 718 854,99 грн основного боргу, 12 802,61 грн 3 % річних, 1 578 064,52 грн неустойки та 35 983,38 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у стягненні пені, керуючись частиною третьою статті 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, враховуючи, що розмір інфляційних втрат, 3% річних та неустойки перевищує більш, ніж в 2 рази розмір основного боргу, дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, з метою балансу прав і законних інтересів сторін, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру нарахованої пені до 0 грн.

Разом з тим, у клопотанні відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій в частині зменшення неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України відмовив з огляду на те, що така неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних відносин і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, до якої застосовуються положення ст. 551 ЦК України.

Не погодившись з судовим рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІЄСА", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Господарського суду Кіровоградської області від 22.12.2023 у справі № 912/1656/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-скаржник вважає, що оскаржуване рішення винесено з грубим порушенням норм процесуального права, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, отже, рішення частково підлягає скасуванню;

- 28.11.2023р. на електронну пошту представника позивача та Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою позивач просив збільшити розмір позовних вимог та стягнути з ТОВ "Дієса" на користь ТОВ "Реал Славутич 1" 2590 876,18 грн., що складається 718 854,99 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат; 191 603,50 грн. пені; 12 058,52 грн. інфляційних втрат, 12 875,32 грн. 3% річних; 1 655 483,88 грн. неустойки. 22.12.2023 під час судового засідання представником відповідача було заявлено клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вказана заява була прийнята судом з грубим порушенням, що може свідчити про зацікавленість судді у розгляді даної справи, шляхом безпідставного розгляду позовних вимог, які не підлягають розгляду, а саме, заява про збільшення розміру позовних вимог підписана представником - адвокатом Стеченко Я.В. надійшла не через систему "Електронний суд", обов`язок якої надсилати таким способом встановлено процесуальним кодексом та відповідним Законом. Вказана заява була прийнята господарським судом з грубим порушенням норм Закону від 29.06.2023 №3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», далі Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ та ст.6 Господарського процесуального кодексу України;

- 23.12.2023 через кабінет «Електронного суду» представником відповідача було подано заяву про відвід судді Глушкова М.С., яка зареєстрована в системі 25.12.2023, але на даний час відвід судді так і не був розглянутий, що є грубим порушенням норм процесуального права та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції;

-судом було встановлено під час судового розгляду, що між позивачем та відповідачем не було укладено Акт повернення приміщення. Вказане сталося по причині заборони Орендарем, яка полягала у фізичному позбавленні Суборендарю доступу до приміщення та вивезення майна Суборендаря (основних засобів та товарних запасів) до погашення заборгованості по орендній платі, що залишились на об`єкті суборенди, що і зумовило неможливість підписання Акту повернення приміщення, оскільки відповідач після дострокового розірвання договору суборенди об`єктом оренди не володів та не користувався, оскільки не мав доступу, а підписання Акту повернення приміщення, в якому знаходиться майно Суборендаря суперечить логіці та фактичним обставинам юридичного документу, що фактично завершує договірні відносини суборенди. На підтвердження вказаного відповідачем було надано переписку через програму «Microsoft Outlook», якої вбачається що 17.08.2023 та 22.08.2023 були надіслані листи, що від Орендаря про заборону вивозу основних засобів та товару до остаточного погашення боргу по сплаті орендної плати. Також до суду були надані фотографії об`єкту оренди, з яких вбачається що було звільнено від основних засобів та товару торгівельний зал об`єкту оренди, залишки основних засобів та товарних запасів були перенесені до допоміжного приміщення (у складі об`єкту суборенди), а також приміщення опечатано працівниками Орендаря;

-всупереч умовам договору п.9.6.4. -9.6.6 Орендар при достроковому розірванні договору суборенди притримав майно Суборендаря, при цьому, після дострокового розірвання договору суборенди, Акт з переліком майна Суборендаря не склав, та після встановленого строку зберігання майна не реалізував майно в рахунок погашення заборгованості. Отже, на думку апелянта, Орендар незаконно збагатився за рахунок майна Суборендаря на суму 1 457 471,85 грн., що повинна була зарахуватись в рахунок погашення боргу зі сплати орендної плати та штрафних санкцій;

-посилання суду першої інстанції на відсутність Акту повернення майна, як підставу продовження користування об`єктом оренди, є необґрунтованим, оскільки Суборендар не міг підписати надісланий позивачем Акт повернення приміщення від 11.09.2023, оскільки в орендованому приміщенні ще знаходилось майно відповідача та те, що фізично відповідач не міг повернути об`єкт оренди, оскільки не мав над ним контролю;

-з 24 лютого 2022 року у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та тимчасовою окупацією територій областей України, де знаходяться магазини ТОВ «Дієса» торговельної мережі «Ельдорадо» (Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь, Херсон, Нова Каховка ) та відсутність доступу до них; активні бойові дії в регіонах, де знаходяться магазини торговельної мережі, що ускладнює доступ до них; повне або часткове знищення магазинів мережі у містах: Київ, Буча, Ірпінь, Харків, Херсон; знищення та обмежений доступ до основного товарного складу мережі у с. Квітневе Броварського району Київської області об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору до кінця дії форс-мажорних обставин. Вказані обставини були покладені в основу клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій: пені та неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, яке судом першої інстанції було задоволено частково з наведених вище мотивів.

Дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, оскаржуване рішення суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку про зупинення провадження у справі, з наступних мотивів.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2024 прийнято справу № 910/14706/22 до розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та призначено її до розгляду.

Так, у справі № 910/14706/22 заступник Генерального прокурора в поданій касаційній скарзі вказує, зокрема, на невідповідність висновку суду першої інстанції про наявність підстав та права на зменшення розміру неустойки, передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України та неврахування висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 29.03.2018 у справі № 914/730/17, від 30.10.2019 у справі № 924/80/19 про те, що неустойка, заявлена на підставі частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою статтею 549 Цивільного кодексу України та статтею 230 Господарського кодексу України, до якої застосовуються приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, то до неустойки у розмірі подвійної орендної плати передбаченої частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються.

Ухвалу від 10.05.2024 мотивовано тим, що, з огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про можливість у суду за наявності певних умов зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, враховуючи необхідність формування однакового підходу щодо можливості комплексного застосування норм права (частини 3 статті 551 та частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230, 233 Господарського кодексу України), колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи № 910/14706/22 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступлення від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 914/730/17, від 30.10.2019 у справі № 924/80/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/14706/22 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги заступника Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14706/22 до 16 серпня 2024 о 10:00 год.

Оскільки правовідносини у справі №912/1656/23 і у справі №910/14706/22 стосуються застосування положень частини 3 статті 551 та частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230, 233 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Оскільки відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі №912/1656/23 і у справі №910/14706/22 є подібними, може мати суттєве значення для правильної оцінки дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції у даній справі, з метою дотримання єдності судової практики, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №912/1656/23 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №910/14706/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 270, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 912/1656/23 до закінчення розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/14706/22.

Зобов`язати учасників справи повідомити Центральний апеляційний господарський суд про результати розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 910/14706/22.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 05.07.2024.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін