Рішення

від 19.06.2024 по справі 905/315/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2024 Справа № 905/315/24

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Блохіна Ю.В.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС".

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго".

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Міст".

Про визнання договору №1788 від 01.02.2018 розірваним з 01.07.2020.

Представники учасників справи:

від позивача не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (далі - відповідач) про визнання договору №1788 від 01.02.2018 розірваним з 01.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.02.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір №1788 на постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води. Вказаний договір є безстроковим. В кінці грудня 2022 року позивачем було отримано акт-рахунок №1788 від 30.11.2022, згідно з яким, відповідач нарахував позивачу плату за теплову енергію за адресами: м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а; м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42а; м. Краматорськ, вул. Б. Краматорський, 15. В той же час, позивач зазначає, що з червня 2020 року не здійснює свою діяльність у місті Краматорськ та на момент завершення своєї діяльності у вказаному місті послуги відповідача були сплачені у повному обсязі. Вказані приміщення були власністю територіальної громади м. Краматорська. Позивачем з третьою особою були укладені два договори оренди, а саме щодо нерухомого майна за адресами: м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а; м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42а. Строк оренди приміщень за цими адресами сплив. Після завершення оренди, ключі від приміщень були повернуті третій особі за актом приймання-передачі. Екземпляр такого акту позивачем був втрачений під час перевезення документів до головного офісу підприємства. Крім того, приміщення за адресами: м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а; м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42а 18.02.2022 були внесені до переліку щодо проведення аукціону на право оренди, а отже вказане свідчить про те, що ці об`єкти не перебували в оренді. Договір оренди приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Б. Краматорський, 15 у позивача відсутній, зазначене приміщення в оренді у позивача не перебуває.

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про те, що не має відношень до приміщень та просив повідомити підстави нарахування заборгованості. Відповідач надав відповідь, що договір №1788 від 01.02.2018 є діючим та повідомив про нарахування позивачу заборгованості за цим договором в розмірі 126511,23 грн. 29.05.2023 позивач звернувся до відповідача з проектом додаткової угоди щодо припинення договору. Відповідач відмовив в підписанні надісланої додаткової угоди. Отже, позивач просить визнати договір №1788 від 01.02.2018 між позивачем та відповідачем розірваним з 01.07.2020 з дня припинення права користування приміщеннями за адресами м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а; м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42а.

До суду надійшов відзив на позов в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову зазначивши, що посилання позивача на відсутність здійснення діяльності у місті Краматорськ з червня 2020 року не може бути підставою для визнання договору №1788 розірваним. Позивачем не доведено наявність істотного порушення договору відповідачем. Відповідач зобов`язання за договором №1788 виконав належним чином, в той час як позивач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлену теплову енергію. Позивачем не надані докази щодо припинення користування об`єктами теплопостачання відповідача. 30.11.2021 позивачем була здійснена оплата за послуги теплопостачання за період після спливу строку дії договорів оренди. Крім того, позивач надіслав відповідачу проект додаткової угоди в якій пропонував припинити строк дії договору з 31.01.2022, в той же час в позові заявлена вимога про визнання договору розірваним з 01.07.2020.

Відповідно до ухвали суду від 11.03.2024 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Міст" (далі третя особа).

Від третьої особи надійшли письмові пояснення в яких представник пояснює, що між Комунальним підприємством "Міст" та ТОВ "Спецсервіс АДС" укладені договори оренди майна комунальної власності №20.09/17 від 20.09.2017 із строком дії до 30.06.2020; №20.02/17 від 20.02.2017 із строком дії до 31.01.2020. Відповідно до платіжного доручення №409 ТОВ "Спецсервіс АДС" останній раз 21.05.2021 сплачувало на користь КП "Міст" орендну плату за користування нерухомим майном за період 12.2020-03.2021 років, тобто після спливу строку дії договорів оренди. Вказані обставини свідчать про фактичне продовження договорів оренди укладених між КП "Міст" та ТОВ "Спецсервіс АДС" після закінчення їх строку дії. В п.2.4 укладених договорів зазначено, що у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю згідно акту приймання-передачі. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання передачі. Станом на 26.03.2024 об`єкти оренди в порядку передбаченому договором орендодавцю не повернуті, акти приймання-передачі між сторонами не підписані.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій зокрема зазначено, що договори оренди майна комунальної власності №20.09/17 від 20.09.2017 зі строком дії до 30.06.2020; №20.02/17 від 20.02.2017 зі строком дії до 31.01.2020 не містять умов автоматичної їх пролонгації. Після завершення строку оренди, за усною домовленістю між сторонами, зазначені приміщення та ключі від них були повернуті орендодавцю на підставі чого позивач вважав, що останній виконав договірні зобов`язання щодо повернення майна в повному обсязі.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явились, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

20.02.2017 між Комунальним підприємством "Міст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" укладений договір №20.02/17 оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Краматорська (далі договір від 20.02.2017) відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно нежиле приміщення (далі - майно), розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а, загальною площею 61,0 м2 на другому поверсі будівлі теплопункту №181/2, що знаходиться на балансі КП "Міст", вартість якого визначена згідно акту оцінки незалежною оцінкою станом на 31.12.2016 і становить 122087 грн. Майно передається в оренду з метою використання розміщення офісу підприємства (т.1 а.с.51-56).

Відповідно до п. 1.2 договору від 20.02.2017, зазначене в п.1.1 цього договору майно передається орендарю згідно з актом приймання-передачі, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною (додаток №1).

Згідно з п.2.2 договору від 20.02.2017, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власниками майна залишаються територіальна громада міста Краматорська, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю згідно акту приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.2.4 договору від 20.02.2017).

Відповідно до п.11.1 договору від 20.02.2017, цей договір укладено строком з 20.02.2017 до 31.01.2020.

Відповідно до п.11.9 договору від 20.02.2017, майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування частину нежилого приміщення, розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а, загальною площею 61 м2 (т.1 а.с.57).

20.09.2017 між Комунальним підприємством "Міст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" укладений договір оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Краматорська № 20.09/17 (далі договір від 20.09.2017) відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно вбудоване нежитлове приміщення теплопункту №174/2 (далі - майно), розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42 а, площею 308.4 кв.м., що знаходиться на балансі КП "Міст", вартість якого визначена згідно акту оцінки/незалежною оцінкою стоном на 31.07.2017… (т.1 а.с.58-62).

Відповідно до п. 1.2 договору 20.09.2017, зазначене в п.1.1 цього договору майно передається орендарю згідно з актом приймання-передачі, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

Згідно п.2.2 договору 20.09.2017, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власниками майна залишаються територіальна громада м. Краматорська, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю згідно з актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.2.4 договору 20.09.2017).

Відповідно до п. п. 11.1, 11.2 договору 20.09.2017, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та застосовується до відносин, що виникли між сторонами з 01.08.2017 згідно з п.3 ст.631 Цивільного кодексу України. Цей договір укладено строком з 01.08.2017 до 30.06.2020 включно.

Після закінчення строку дії договору, або в випадку дострокового розірвання орендоване майно має бути звільнено орендарем і передано орендодавцю за актом приймання-передачі протягом 15 днів… (п.11.8 договору від 20.09.2017).

Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.11.10 договору від 20.09.2017).

Сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі в оренду, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування вбудоване нежитлове приміщення теплопункту №174/2, розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42 а, площею 16.2 кв.м. із загальної площі 308.4 кв.м (а.с.63).

Позивач зазначає, що договір оренди приміщення за адресою: м. Краматорськ, вул. Б.Краматорський, 15 у позивача відсутній, зазначене приміщення не перебуває в оренді позивача. Вказаний договір був наданий відповідачем.

22.03.2017 між Комунальним підприємством "Служба єдиного замовника" житлово-комунального господарства м. Краматорська та ТОВ "Спецсервіс АДС" укладений договір оренди комунальної власності територіальної громади м. Краматорська №27/17 (т.1 а.с.116-118) (далі - договір від 22.03.2017).

Відповідно до п.1.1 договору від 22.03.2017, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно: вбудоване нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, бульв. Краматорський, 15, площею 18,75 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 договору від 22.03.2017, зазначені в п.1.1 цього договору приміщення передаються орендарю згідно з актом приймання-передачі, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає приміщення орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі приміщень орендарю за цим договором. Приміщення вважаються повернутими орендодавцю з моменту підписання сторонами акту повернення. Обов`язок по складанню акта повернення покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору (п.2.4, 2.5 договору від 22.03.2017).

Відповідно до п.11.1 договору від 22.03.2017, цей договір діє з 22.03.2017 до 21.03.2018 включно.

Приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п.11.10 договору від 22.03.2017).

Згідно з додатком №1 до договору №27/17 від 22.03.2017, орендодавець передав, а орендар прийняв в користування приміщення за адресою: м. Краматорськ, бульв. Краматорський, 15 (т.1 а.с.118).

01.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс АДС" (далі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" (далі - виконавець) укладений договір постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води №1788 (далі договір №1788) відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується своєчасно постачати споживачеві відповідної якості теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення/приміщень та надавати послугу з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати нарахування за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором (т.1 а.с.32-36).

Перелік приміщень споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії (опалення) та послуги з централізованого постачання гарячої води від виконавця споживачу, зазначений у додатку №1 до цього договору, який є невід`ємною частиною (п.1.2 договору).

Відповідно до розділу 8 договору, цей договір є безстроковим і набирає чинності з 01.02.2018. Договір припиняє свою дію за письмовою домовленістю сторін; у зв`язку з припиненням виконавця; за відповідним рішенням суду або в інших випадках, передбаченим діючим законодавством. Виконавець або споживач мають право ініціювати внесення змін до цього договору. Всі зміни та доповнення до договору (крім процедури зміни тарифів на послуги, передбаченої п.2.3 цього договору) приймаються за взаємною згодою сторін і мають бути оформлені виключно у письмовому вигляді додатковими угодами до договору.

Договір постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води №1788 між позивачем та відповідачем був укладений у зв`язку з перебуванням в оренді у позивача нерухомого майна.

Як зазначає позивач в обґрунтування вимог, строк дії договорів оренди сплив, ним були повернуті орендодавцю ключі від відповідних приміщень. Відповідачем безпідставно нарахована плата за постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води, оскільки після спливу строку дії договорів оренди позивач повернув орендодавцю орендоване майно та не користувався приміщеннями.

Позивач звернувся до відповідача з проектом додаткової угоди про припинення строку договору №1788 з 31.01.2022 (т.1 а.с.65).

В той же час, предметом позову в цій справі є вимога позивача про визнання договору №1788 розірваним з 01.07.2020.

Відповідач повідомив позивача про те, що договір №1788 від 01.02.2018, відповідно до п.8.1, безстроковий та не потребує пролонгації. Підстави для розірвання договору відсутні. Позивачем не надано будь-яких додатків (додаткової угоди про розірвання договору оренди, актів приймання-передачі, договору купівлі-продажу тощо) чи посилань на норми законодавства, які мають значення для вирішення питання щодо розірвання договору між сторонами. ТОВ "Краматорськтеплоенерго" відмовляє в проханні щодо списання заборгованості за договором №1788 від 01.02.2018. Для розгляду питання щодо розірвання договору відповідач просив позивача надати копії актів приймання-передачі по всім приміщенням споживача (т.1 а.с.44, 68-69).

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до пунктів 5, 6 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п.1 ч.2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно з ч. 1 ст. 12 вказаного Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Отже, особа, яка є власником або користується об`єктом нерухомого майна, зобов`язана укладати договір про надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг щодо постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Підстави для зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України.

За змістом частини першої вказаної статті, зміна або розірвання договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором №1788 не передбачена можливість його розірвання за волевиявленням однієї зі сторін.

Частиною другою статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного порушення умов договору, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення договірних правовідносин.

Позивачем не надано доказів істотного порушення відповідачем умов договору №1788.

Також, позивачем не доведено наявність випадків встановлених договором або законом з настанням яких позивач вправі вимагати розірвання договору з відповідачем.

Визнання договору розірваним з 01.07.2020 позивачу необхідно з метою доведення безпідставності нарахування відповідачем плати за постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Враховуючи, що договір №1788 укладений у зв`язку з перебуванням у позивача в оренді об`єктів нерухомого майна, відповідач, з метою вирішення питання щодо розірвання договору з позивачем, повідомляв позивача про необхідність надання документів на підтвердження повернення орендованого майна орендодавцю.

Позивач зазначив, що ним були повернуті ключі від приміщень орендодавцю і тим самим відповідач вважав, що договірні зобов`язання щодо повернення майна виконані в повному обсязі.

В той же час, умовами договору оренди приміщень чітко визначений як порядок повернення майна орендодавцю, так і момент з якого таке майно вважається повернутим.

Так, в кожному з трьох договорів оренди зазначено, що орендар повертає майно орендодавцю згідно акту приймання-передачі. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Жодних доказів на підтвердження складання актів щодо повернення орендованого майна орендодавцю чи вчинення позивачем будь-яких дій, які б свідчили про фактичне повернення приміщень, зокрема повернення орендодавцю ключів від орендованих приміщень, позивачем надано не було.

За змістом статті 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд також звертає увагу щодо суперечливості обґрунтування позивача про повернення приміщень орендодавцю.

В позові зазначається, що ключі від приміщень були повернуті тертій стороні за актом приймання-передачі, який позивачем був втрачений (т.1 а.с.3).

У відповіді на відзив, позивач вказував, що приміщення та ключі від них були повернуті орендодавцю за усною домовленістю (т.2 а.с.37).

До суду не було надано доказів на підтвердження як складання таких актів, так і їх втрату позивачем, а також не було доведено і наявність усної домовленості щодо повернення ключів від приміщень орендодавцю. Представник третьої особи спростував таку домовленість з позивачем та зазначив, що станом на 11.04.2024 об`єкти оренди орендодавцю не повернуті, акти приймання-передачі між сторонами не підписані.

За таких обставин, суд вважає недоведеним факт повернення позивачем об`єктів нерухомого майна орендодавцю після спливу строку дії договорів.

Відсутність доказів фактичного повернення майна орендарем орендодавцю, свідчить про продовження користування майном орендарем.

Сам факт закінчення строку дії договору оренди не виключає можливість продовження користування орендарем орендованим майном і після спливу такого строку.

Наведений висновок випливає в тому числі і з аналізу ст. 785 Цивільного Кодексу України.

Припинення договору оренди, після спливу строку його дії, зумовлює обов`язок орендаря негайно повернути орендарю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 ЦК України). У випадку не виконання орендарем такого обов`язку орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Третьою особою були надані акти надання послуг, згідно з якими третьою особою позивачу, на підставі договорів оренди майна №20.02./17 від 20.02.2017 та №20.09/17 від 20.09.2017 були надані відповідні послуги після спливу строку дії цих договорів, тобто після 31.01.2020 та після 30.06.2020, зокрема акт від 31.01.2021, від 28.02.2021, 31.03.2021 (т.1 а.с.141-143).

21.05.2021 позивачем, на підставі відповідних рахунків третьої особи, була здійснена орендна плата за користування майном після закінчення строків дії договорів оренди, а саме за грудень 2020 року та за січень-березень 2021 року (т.1 а.с.144-147).

Складання сторонами договорів оренди від 20.02.2017 та від 20.09.2017 актів, виставлення орендодавцем рахунків на оплату оренди та сплата відповідачем таких рахунків за період після спливу строку дії цих договорів, свідчать про фактичне продовження орендних відносин між сторонами договорів оренди і після спливу строку дії таких договорів.

За таких обставин, доводи позивача щодо повернення орендодавцю приміщень, які були предметом договорів оренди від 20.02.2017 та від 20.09.2017, та припинення орендних відносин позивача з орендодавцем після спливу строку дії цих договорів, спростовані вказаними вище доказами.

Судом враховано, що 30.11.2021 позивач здійснив оплату відповідачу за опалення згідно рахунку 1788 від 31.10.2021, тобто за період після спливу строку дії договорів оренди нерухомого майна (т.1 а.с.98), що також свідчить про неповернення орендодавцю приміщень після спливу строку таких договорів.

Нездійснення позивачем діяльності в місті Краматорськ, за наявності орендних відносин у позивача з третьою особою, не може бути підставою для розірвання договору №1788, предметом якого є постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуг з централізованого постачання гарячої води приміщенням, які перебувають в оренді у позивача.

Суд також звертає увагу, що згідно з проектом додаткової угоди до договору №1788, позивач пропонував припинити строк дії договору з 31.01.2022 (т.1 а.с.65), однак предметом позову є вимога про визнання договору розірваним з 01.07.2020.

Доводи позивача про доведеність факту не перебування приміщень за адресами: м. Краматорськ, вул. Паркова, 99а; м. Краматорськ, вул. Двірцева, 42а в оренді станом на 18.02.2022 у зв`язку із внесенням цих приміщень до переліку з метою проведення аукціону на право оренди, судом відхиляються, оскільки перебування цих приміщень в оренді до прийняття рішення про проведення аукціону не виключено.

Також позивачем не спростовано проведення такого аукціону саме за заявами позивача від 26.11.2021(т.1 а.с.206, 206 зворотній бік).

Отже, позивачем не доведено фактичного повернення орендодавцю приміщень після спливу строку дії відповідних договорів оренди, що могло б бути підставою для припинення зобов`язань сторін за договором №1788, оскільки позивач припинив би користування орендованим майном та втратив би статус індивідуального споживача в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами ст.129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.07.2024.

Суддя О.В. Говорун