Ухвала

від 03.07.2024 по справі 916/620/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03.07.2024Справа № 916/620/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп»

до Одеської обласної державної адміністрації

за участю Одеської обласної прокуратури

про скасування рішення державного реєстратора,

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: Кравцов Р.В. (в режимі відеоконференції),

від прокуратури: Ханчич Г.О.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Одеської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» із позовом до Одеської обласної державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора від 25.01.2024 щодо припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5121085600:01:001:0591.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/620/24, призначено підготовче засідання на 04.04.2024 та, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2024 заяву Одеської обласної державної адміністрації про передачу справи № 916/620/24 за підсудністю задоволено, матеріали вказаної справи вирішено передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

30.05.2024 матеріали справи № 916/620/24 надійшли до Господарського суду міста Києва та за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані для розгляду судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 прийнято справу № 916/620/24 до провадження судді, підготовче засідання призначено на 03.07.2024. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для надання відповіді на відзив.

06.06.2024 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» представником відповідача подано:

- заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якій останній просить проводити судові засідання у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

- відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 задоволено заяву відповідача про участь у судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.06.2024 через відділ діловодства суду від прокуратури надійшли пояснення.

В підготовче засідання 03.07.2024 з`явилися представники відповідача та прокуратури. Представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 04.06.2024) до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп», отриманого судом 05.06.2024.

В підготовчому засіданні 03.07.2024 представники відповідача та прокуратури вказали про наявність підстав для залишення даного позову без розгляду у зв`язку з неявкою представника позивача в підготовче засідання та неповідомлення ним про причини неявки.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, суд доходить висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у підготовче засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Частиною 2 ст. 183 ГПК України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у судовому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

У вказаних висновках суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас, у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Водночас п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не містить вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у підготовче судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Отже, оскільки представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» не з`явився в підготовче засідання 03.07.2024 та не повідомив суд про причини своєї неявки, як і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до початку підготовчого судового засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.

Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).

При цьому, суд звертає увагу на те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Керуючись статтями 202, 226, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесарибгосп» до Одеської обласної державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора у справі № 916/620/24 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 05.07.2024.

Суддя Т .Ю. Трофименко