Рішення

від 25.06.2024 по справі 916/48/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/48/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу № 916/48/24

за позовом Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; код ЄДРПОУ 43115923) в особі Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А; код ЄДРПОУ ВП 44005631)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 26, каб. 21; код ЄДРПОУ 40089807)

про стягнення 169 878,78 грн;

представники сторін:

від позивача Харькіна А.Д.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Державна митна служба України в особі Одеської митниці звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ», в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просить суд стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі 169 878,78 грн за період з червня 2021 року по листопад 2023 року.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 06.05.2016.

Ухвалою від 29.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28.02.2024, запропоновано сторонам подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подачі до суду.

Судове засідання у справі неодноразово відкладалося.

Протокольною ухвалою від 22.04.2024 за клопотанням представника позивача здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.05.2024.

08.05.2024 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, яку судом залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Протокольною ухвалою від 08.05.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 30.05.2024 для надання відповідачу можливості реалізувати свої процесуальні права на стадії підготовчого провадження.

Протокольною ухвалою від 30.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2024.

У судове засідання 25.06.2024 з`явився представник позивача, який просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу ТОВ «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ»: 68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 26, каб. 21.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22).

Відтак, суд, направляючи ухвали у даній справі на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ» вжив усіх можливих заходів з використанням передбачених нормами ГПК України процесуальних засобів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Крім того, судом було здійснено публікації ухвал, постановлених в порядку ст. 120 ГПК України, на офіційному сайті «Судової влади України».

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

25.06.2024 за результатами розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.05.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі Договір).

П. 1.1. Договору визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: майданчик на території пункту пропуску для автомобільного сполучення «Платонове» (інв. № 10332127), загальною площею 85,00 кв.м, за адресою: Одеська область, Красноокнянський район, с. Платонове, що обліковується на балансі Одеської митниці Державної фіскальної служби України (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно звіту про незалежну оцінку, яка проведена ТОВ «ЕОС» станом на 21 грудня 2015 року, та становила 84 964,00 грн.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 02.10.2019 № 858 «Про утворення територіальних органів Державної митної служби», Одеську митницю Державної фіскальної служби України реорганізовано шляхом приєднання до Одеської митниці Держмитслужби.

Відповідно до умов Договору майно було передано в оренду з метою розміщення торгівельних об`єктів з продажу непродовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів (розміщення та експлуатація магазину безмитної торгівлі) (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений Договором.

Договір укладено строком на 1 рік, що діє з 06.05.2016 до 06.05.2017 включно (п. 10.1. Договору).

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, в який здійснюється платіж.

Пунктом 3.11 Договору встановлено, що у разі припинення Договору оренди Орендар сплачує оренду до повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплати заборгованості за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Пунктом 5.10. Договору передбачено обов`язок Орендаря, у разі припинення або розірвання Договору, повернути Балансоутримувачу Об`єкт оренди у належному стані.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальністю згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. Договору).

Відповідно до пункту 10.2 умови Договору зберігають силу протягом усього строку цього Договору, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати до повного виконання зобов`язань.

Чинність Договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 10.6. Договору).

У разі припинення або розірвання Договору, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу (п. 10.9. Договору).

Об`єкт оренди передано Орендарю за Актом приймання передавання від 06.05.2016 (Т. 1, а.с. 134).

В подальшому, як свідчать матеріали справи, до Договору неодноразово вносилися зміни.

Так, Договором про внесення змін від 21.05.2018 термін дії Договору продовжено до 06.05.2019 (Т. 1, а.с. 135).

Договором про внесення змін від 13.05.2019 термін дії Договору продовжено до 06.05.2020 (Т. 1, а.с. 136).

Договором про внесення змін від 24.06.2019 сторонами узгоджено, зокрема, зміну вартості орендованого майна та орендної плати (Т. 1, а.с. 137-138).

24.06.2019 сторонами підписано Акт приймання-передачі державного нерухомого майна, з урахуванням змін до Договору (Т. 1, а.с. 140).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об`єкту оренди у розмірі 169 878,78 грн за період з червня 2021 року по листопад 2023 року.

Слід зазначити, що користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

Статтею 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Позивач зазначає, станом на день подання позову відповідач не повернув орендоване майно.

Приписами ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що 06.05.2020 Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому, як вже було зазначено, пунктом 3.11 Договору встановлено, зокрема, що закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплати заборгованості за орендною платою у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Господарський суд, перевіривши розрахунок неустойки, нарахованої позивачем за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 169 878,78 грн за період з червня 2021 року по листопад 2023 року, погоджується із ним, оскільки останній виконано у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а відтак суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; код ЄДРПОУ 43115923) в особі Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А; код ЄДРПОУ ВП 44005631) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 26, каб. 21; код ЄДРПОУ 40089807) про стягнення 169 878,78 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯЛ ДЮТІ ФРІ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 26, каб. 21; код ЄДРПОУ 40089807) на користь Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11 Г; код ЄДРПОУ 43115923) в особі Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А; код ЄДРПОУ ВП 44005631) 169 878,78 грн неустойки, 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25 червня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 05 липня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков