Рішення

від 05.07.2024 по справі 924/534/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2024 р. Справа № 924/534/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини

про стягнення 8185,36 грн

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом про стягнення з Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини 8185,36 грн, з яких 6548,60 грн заборгованості, 158,65 грн 3% річних, 1400,40 грн пені, 77,71 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 03.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 20.06.2024 відповідача у справі - Теофіпольську районну державну лікарню ветеринарної медицини замінено на правонаступника Хмельницьку обласну державну лікарню ветеринарної медицини.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання Теофіпольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини обов`язку з оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період з 01.04.2023 по 31.05.2023 на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії". Як на правову підставу позовних вимог посилається на положення ст. ст. 525, 526, 530, 549-551, 610, 611, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 12, 13 Закону України "Про ринок природного газу", Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496.

Відповідачем - Хмельницькою обласною державною лікарнею ветеринарної медицини надано відзив на позовну заяву (від 24.06.2024), в якому з огляду на положення ст. ст. 73, 165 ГПК України, ухвали суду від 03.06.2024, 20.06.2024 вимоги позивача, а саме: про стягнення 8185,36 грн, з яких 6548,60 грн заборгованості, 158,65 грн 3% річних, 1400,40 грн пені, 77,71 грн інфляційних втрат, визнає у повному обсязі; не заперечує щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання (від 03.07.2024), в якому з огляду на визнання відповідачем позову, положення ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" просить постановити ухвалу про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір).

Цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником "останньої надії" (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.

Цей Договір є договором приєднання. При укладенні цього Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору, зокрема визначено, що ЕІС-код - персональний код ідентифікації Споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача; Оператор ГРМ - оператор газорозподільної системи, до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача; постачальник "останньої надії" (далі - Постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу; сайт Постачальника (сайт) - веб-сайт Постачальника в мережі Інтернет, який містить чинну редакцію Договору та Правил постачання, а також загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки Постачальника та Споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між Постачальником та Споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з Постачальником та іншу необхідну інформацію; Споживач - фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, щодо якої виконані передбачені законодавством умови для постачання природного газу.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Обов`язковою умовою для постачання природного газу Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (п. 2.2 договору).

У п. 2.3 договору зазначено, що відносини Сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору підстави для здійснення Постачальником постачання природного газу Споживачу визначені положеннями Правил постачання.

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за природний газ, що не визначена відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Договору.

Для забезпечення безперервного постачання природного газу Споживачу Постачальник зобов`язується здійснювати своєчасну закупівлю природного газу в обсягах, які за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання природного газу Споживачем (п. 3.5 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2 договору).

У п. 4.3 договору зазначено, що Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 4.5 договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як зазначено у п. 5.1 договору, Споживач має право, серед іншого, отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі; безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов`язків його та Постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий природний газ, а також іншу інформацію, що має надаватись Постачальником відповідно до чинного законодавства та цього Договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу; звертатися до Постачальника для вирішення будь-яких питань, пов`язаних з виконанням цього Договору; вимагати від Постачальника надання письмової форми цього Договору, завіреної печаткою (за наявності) Постачальника; вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та законодавством порядку; провести звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акта.

Одночасно Споживач зобов`язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору; укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з Оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкта Споживача; не допускати несанкціонованого відбору природного газу та ін. (п. 5.2 договору).

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ; відповідно до пп. 1, 3-6 п. 6.2 договору Постачальник зобов`язується: забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим Договором; обчислювати і виставляти рахунки Споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим Договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати Споживача про здійснення постачання природного газу Постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу Споживача; надавати Споживачу інформацію про умови постачання, ціни, пов`язані з ним, порядок оплати за спожитий природний газ, право Споживача вільно обирати постачальника та іншу інформацію, що вимагається чинними нормативно-правовими актами. Така інформація оприлюднюється на сайті Постачальника; публікувати на сайті (і в передбачених законодавством випадках в засобах масової інформації) детальну інформацію про зміну ціни на природний газ за п`ять днів до введення її у дію.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 8.1 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

У разі внесення в установленому законодавством порядку змін до змісту Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого Регулятором, Сторони погоджуються з такими змінами у цьому Договорі (п. 11.2 договору).

Згідно з п. 11.5 договору усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. У разі отримання Постачальником від Споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг усі документи і повідомлення за цим Договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа.

У матеріали справи надано копію Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у письмовій формі, завірену підписами представників позивача як Постачальника та Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини як Споживача та скріплену відтисками їх печаток.

На запит позивача від 13.03.2024 щодо надання інформації про фактичні обсяги споживання природного газу споживачів, у тому числі Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ЕІС-56ХS00000JRQ600Z за період з 01.09.2020 по дату надання відповіді, товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надано відповідь від 18.03.2024 у формі скріншотів з Інформаційної платформи щодо закріплення споживачів в Реєстрі споживачів постачальника - позивача та інформації щодо остаточної алокації відборів споживачів.

Зокрема, у матеріали справи надано інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма №10 згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС) від Оператора ГРМ, Оператора ГТС та від АТ "Хмельницькгаз", в якій вказаний споживач природного газу - Теофіпольська районна державна лікарня ветеринарної медицини, ЕІС-56ХS00000JRQ600Z (дата подання 03.04.2023, 02.05.2022, 01.01.2022); повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", де зазначено ЕІС-код оператора ГРМ (АТ "Хмельницькгаз") та споживача природного газу - 56ХS00000JRQ600Z (дата подання 01.04.2023, 01.11.2022, 01.09.2022, 02.07.2022, 02.05.2022, 02.03.2022, 01.01.2022); "Реєстр пар споживачів на 01.01.2020. ПОН профіль", згідно з яким по позивачу зареєстровано споживача Теофіпольську районну державну лікарню ветеринарної медицини, ЕІС-56ХS00000JRQ600Z з відмітками про період, зокрема з 01.04.2023 по 30.05.2023; інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56ХS00000JRQ600Z в реєстрі споживачів постачальників, у тому числі споживання газу вказаним споживачем у період з січня 2022 року по червень 2023 року (зокрема у квітні 2023 року 201,73 куб.м, в травні 2023 року 0,28 куб.м); інформацію про ціни постачальника "останньої надії" для непобутових споживачів (архів цін позивача) за квітень, травень 2023 року подобово.

Позивачем складено акти приймання-передачі природного газу №7781 за квітень 2023 року та №10480 за травень 2023 року, згідно з якими позивачем відповідно у квітні 2023 року передано Теофіпольській районній державній лікарні ветеринарної медицини 0,20173 тис. куб. м природного газу на загальну суму 6542,12 грн та у травні 2023 року 0,00028 тис. куб. м природного газу на загальну суму 6,48 грн (з відображенням подобових обсягів постачання та відповідних для кожної доби цін згідно з наданим у матеріали справи архівом цін із сайта позивача). В актах зазначено, що вони є підставою для проведення розрахунків згідно укладеного договору постачання природного газу.

Крім того, позивачем на оплату вищезазначених обсягів поставки природного газу виставлено рахунки №15651 на суму 6542,12 грн та №19451 на суму 6548,60 грн, з яких 6,48 грн за травень 2023 року.

У підтвердження направлення вказаних актів та рахунків відповідачу позивачем до матеріалів справи долучено списки згрупованих поштових відправлень від 16.05.2023, 16.06.2023, а також вимоги від 12.04.2024 про сплату боргу в сумі 8185,36 грн, з яких 6548,60 грн боргу, 158,65 грн 3% річних, 1400,40 грн пені, 77,71 грн інфляційних втрат.

Також матеріали справи містять лист АТ "Ощадбанк" від 07.03.2024 щодо надходження коштів на рахунок позивача за період з 01.09.2020 по 06.03.2024, згідно з додатком до якого Теофіпольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини на рахунок позивача сплачувались кошти в сумі 10,92 грн та в сумі 4253,82 грн 23.03.2022.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 202 ЦК України).

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Предметом позовних вимог у справі є, зокрема стягнення заборгованості за природний газ, поставлений Теофіпольській районній державній лікарні ветеринарної медицини позивачем як постачальником "останньої надії".

Так, правові засади функціонування ринку природного газу України визначені Законом України "Про ринок природного газу".

Зокрема, статтею 1 вказаного Закону передбачено, що постачальник природного газу - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу; оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України, та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.12.2019 №3011 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - Кодекс ГТС).

Відповідно до п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику "останньої надії" через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім`я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

При цьому абзацом 2 пункту 1 глави 2 розділу ІV Кодексу ГТС визначено, що для кодування використовується ЕІС-код; згідно з абзацом 4 вказаного пункту глави 2 розділу ІV Кодексу ГТС кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код.

У наданих ТОВ "Оператор ГТС України" відомостях з інформаційної платформи, зазначено ЕІС-код Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини 56ХS00000JRQ600Z.

Включення Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини до реєстру споживачів позивача як постачальника "останньої надії" підтверджується листом ТОВ "Оператор ГТС України" від 18.03.2024, "Реєстром пар споживачів на 01.01.2020. ПОН профіль", повідомленнями про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма №10 згідно з п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС); інформацією щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56ХS00000JRQ600Z в реєстрі споживачів постачальників.

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником об`єми природного газу, спожитого Теофіпольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини у спірний період (протягом квітня, травня 2023 року), автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Частинами 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2 розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи. За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Як зазначалося вище, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії".

Позивачем у позові зазначено та відповідачем не заперечено і не спростовано, що відповідно до даних з інформаційної платформи Теофіпольську районну державну лікарню ветеринарної медицини внесено в Реєстр споживачів позивача як постачальника "останньої надії" в період постачання природного газу з 01.04.2023 по 31.05.2023, у зв`язку цим договір постачання природного газу вважається укладеним на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2501, паперова форма якого також підписана позивачем як Постачальником та Теофіпольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини як Споживачем.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов`язався постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач - своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1 договору).

Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за природний газ, що не визначена відповідно до пункту 4.1 розділу IV цього Договору.

При цьому п. 4.1 договору передбачено, що постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлений природний газ.

Пунктом 2 глави 7 розділу XII Кодекс ГТС визначено, що у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Відповідно до п. 4.2 договору об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Тобто об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Вартість спожитого відповідачем у спірний період природного газу розраховано позивачем на підставі даних Оператора ГРМ щодо остаточного обсягу споживання споживача з ЕІС-кодом 56ХS00000JRQ600Z, отриманих з інформаційної платформи оператора ГТС та відображених в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом споживача з ЕІС-кодом 56ХS00000JRQ600Z в квітні 2023 року об`ємом 201,73 м.куб природного газу, в травні 2023 року об`ємом 0,28 м. куб природного газу, а також з урахуванням діючих цін у спірний період постачальника "останньої надії" для непобутових споживачів.

Типовим договором передбачено, що споживач зобов`язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору (п. 5.2).

За умовами п. 4.3 договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4 договору).

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконанням умов Типового договору, позивачем сформовано для Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини акти приймання-передачі природного газу №7781 на суму 6542,12 грн за квітень 2023 року та №10480 на суму 6,48 грн за травень 2023 року, рахунки на оплату від №15651 на суму 6542,12 грн за квітень 2023 року та від №19451 на суму, зокрема 6,48 грн за травень 2023 року.

Виходячи з умов п. 4.4 Типового договору, оплатити вказані рахунки відповідач мав не пізніше останнього дня місяця, який слідує за місяцем споживання.

Однак оплата заборгованості за спожитий в квітні, травні 2023 року природний газ на загальну суму 6548,60 грн згідно з виставленими позивачем рахунками Теофіпольською районною державною лікарнею ветеринарної медицини не здійснена.

З огляду на викладене, враховуючи умови Типового договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з постачання природного газу постачальником "останньої надії", матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Теофіпольської районної державної лікарні ветеринарної медицини з оплати спожитого протягом квітня, травня 2023 року природного газу на загальну суму 6548,60 гривні.

Доказів на спростування зазначеного суду не подано, відтак вимоги позивача про стягнення суми основного боргу є обгрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з порушенням зобов`язань з оплати вартості спожитого природного газу у передбачений договором строк, позивач просить стягнути з відповідача 158,65 грн 3% річних та 77,71 грн інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, вважає його арифметично правильними, здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства, з огляду на що вимоги про стягнення 158,65 грн 3% річних та 77,71 грн інфляційних втрат є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1400,40 грн пені.

Судом враховується, що згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність за порушення строку виконання грошового зобов`язання у вигляді пені встановлена в п. 4.5 Типового договору, яким передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені з урахуванням умов договору та положень чинного законодавства та встановлено, що останній проведений правомірно. З огляду на зазначене правомірними та обгрунтованими є й заявлені позивачем вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не надано. Натомість судом враховується, що відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (від 24.06.2024) за підписом начальника, в якому визнає заявлені вимоги позивача у повному обсязі.

У ч. 2 ст. 14 ГПК України зазначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. При цьому відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України). Суд не приймає визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46 ГПК України).

Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на зазначене, заміну відповідача на правонаступника, визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі з урахуванням вимог ст. 191 ГПК України, беручи до уваги встановлені обставини справи щодо наявності заявленої до стягнення заборгованості в сумі 6548,60 грн та підстав для здійснення нарахування на цю заборгованість 3% річних в сумі 158,65 грн, інфляційних втрат в сумі 77,71 грн та пені в сумі 1400,40 грн, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому позивачем подано клопотання (від 03.07.2024) про повернення відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до платіжної інструкції від 28.05.2024 №0000008684 на суму 2422,40 грн, з огляду на визнання відповідачем позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як убачається з матеріалів справи, при поданні позову про стягнення з відповідача 8185,36 грн заборгованості позивачем з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" відповідно до платіжної інструкції №0000008684 від 28.05.2024 сплачено 2422,40 грн судового збору.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, з огляду на положення ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд доходить висновку про задоволення заяви позивача про повернення йому з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 гривні.

З урахуванням наведеного витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 130, 191, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення 8185,36 грн задовольнити.

Стягнути з Хмельницької обласної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Хмельницький, вул. Космічна, буд. 1/1 (код 00711646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (код 40121452) 6548,60 грн (шість тисяч п`ятсот сорок вісім гривень 60 коп.) заборгованості, 158,65 грн (сто п`ятдесят вісім гривень 65 коп.) 3% річних, 1400,40 грн (одну тисячу чотириста гривень 40 коп.) пені, 77,71 грн (77 гривень 71 коп.) інфляційних втрат, 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (код 40121452) з Державного бюджету України 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №0000008684 від 28.05.2024, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяВ.В. Виноградова