Ухвала

від 03.06.2024 по справі 362/368/24

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/368/24

Провадження № 2/362/1110/24

У Х В А Л А

"03" червня 2024 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1 адвокат Сироткіна А.О. звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській обл., щодо невиконання вимог заяви ОСОБА_1 від 20.10.2023 року протиправною. Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській обл. видалити земельну ділянку за кадастровим номером 3221484002:03:001:0008 площею 0,2458 га, що належить ОСОБА_2 з системи Державного земельного кадастру, яка накладається на земельну ділянку площею 0,205 га, кадастровий номер 3221484002:03:001:0011, за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 .

Разом з тим у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.

Так, у статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 (справа №826/14759/18) зазначила, що відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Відповідно достатті 4цього Законудержавній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Пунктом 3 частини першої статті 2 Закону №1952-IV, заявником щодо вчинення реєстраційних дій є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Таким чином, державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установленихзаконом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати бездіяльність ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській обл., щодо невиконання вимог заяви ОСОБА_1 від 20.10.2023 року, щодо видалення земельної ділянки з системи Державного земельного кадастру протиправною. Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській обл. видалити земельну ділянку за кадастровим номером 3221484002:03:001:0008 площею 0,2458 га, що належить ОСОБА_2 з системи Державного земельного кадастру, яка накладається на земельну ділянку площею 0,205 га, кадастровий номер 3221484002:03:001:0011, за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 оскаржуються дії ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській обл, щодо не видалення земельної ділянки за кадастровим номером 3221484002:03:001:0008 площею 0,2458 га, що належить ОСОБА_2 з системи Державного земельного кадастру, яка накладається на земельну ділянку площею 0,205 га, кадастровий номер 3221484002:03:001:0011, за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 .

Питання правомірності/неправомірності набуття права власності на це нерухоме майно, визнання права власності на нього в певному обсязі або усунення перешкод позивач перед судом не порушував, а відповідачем визначив суб`єкта владних повноважень, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Тобто, з огляду на суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у цій справі, спір про право в ній відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень.

За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, вказані правовідносини не є спором про цивільне право і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, враховуючи, що в даній справі наявний спір щодо оцінки правомірності дії Державного кадастрового реєстратора, які вчинені ним під час державної реєстрації, наявність цих обставин свідчать про публічно-правовий характер спору, який підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини, у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, оскільки позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень ч. 5ст. 186 ЦПК Українисуд роз`яснює заявнику, що розгляд даної справи, враховуючи визначений позивачем суб`єктний склад сторін та предмет спору, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись статтями 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У відкриттіпровадження усправі запозовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що даний позов належить до юрисдикції адміністративного суду.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка її подала разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятнадцятиденного строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко