Ухвала

від 28.06.2024 по справі 564/1151/21

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1151/21

28 червня 2024 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Грипіч Л. А.

при секретарі Вознюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль заяву представника співвідповідача ОСОБА_1 - адвоката Осійчука І.І. про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя т а визнання договорів купівлі-продажу недійсними, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Скоропад Валентина Володимирівна та приватний нотаріус Семенюк Світлана Іванівна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , який діє в інтересах співвідповідача по ОСОБА_1 , звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області зі заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що відповідно до ухвали Костопільського районного суду Рівненської області від 05 травня 2021 року було забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя шляхом накладання арешту з забороною вчиняти дії по відчуженню на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку кадастровий номер 5623410100:03:001:0420, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_3 . А також на гараж № НОМЕР_1 та земельну ділянку кадастровий номер 5623410100:03:007:0838, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , та належать на праві власності ОСОБА_3 .

Заявник просив скасувати застосоване судом забезпечення позову, оскільки встановлені обмеження порушують права співвідповідача ОСОБА_1 , так як арешт накладений на майно, яке на праві власності належало і належить ОСОБА_1 , а не відповідачу по справі ОСОБА_3 . На час винесення ухвали суду про забезпечення позову ОСОБА_5 не була стороною, учасником розгляду цивільної справи. А тому є неприпустимим накладання арешту на майно особи, яка не є учасником справи. Про це неодноразово вказував Верховний Суд у судових рішеннях ( постанова від 24.02.2021 у справі №755/5333/20, постанова від 01.12.2021 у справі №569/5761/19).

Крім того зазначив, що накладений арешт на майно з забороною вчиняти дії по відчуженню спірного майна, є самостійними видами(способами) забезпечення позову, але є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник співвідповідача ОСОБА_1 - адвокат Осійчук І.І. заяву про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просив її задовольнити з підстав зазначених у ній.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник- адвокат Больбіна С.С. також підтримали заяву про скасування заходів забезпечення позову.

Представник позивача-адвокат Красовський А.С. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про скасування забезпечення позову зазначаючи, що це може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Суд, дослідивши викладені в поданій ОСОБА_4 заяві обґрунтування, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що в квітні 2021 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , та гаража № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 14 травня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 05 травня 2021 року, в порядку забезпечення позову, було накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями з земельною ділянкою кадастровий номер 5623410100:03:001:0420, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , та гараж № НОМЕР_1 з земельною ділянкою кадастровий номер 5623410100:03:007:0838, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , та заборонено вчиняти дії по відчуженню даного майна.

05 липня 2021 року, після отримання відзиву на позовну заяву, через канцелярію суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_7 про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд визнати недійсними договори купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 27.04.2021 року та договір купівлі-продажу гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 від 28 квітня 2021 року.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2022 року до участі у цивільній справі №564/1451/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя залучено у якості співвідповідача ОСОБА_1 покупця спірних житлового будинку та гаража.

На даний час справа не розглянута.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

Відповідно ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до набрання рішення суду законної сили.

Враховуючи ту обставину, що рішення по справі не прийнято, між сторонами надалі існує спір, потреба у забезпечені позову не відпала, крім того, відповідач ОСОБА_3 , на думку позивача вже вчинив протиправні дії в результаті чого було реалізовано спільне майно подружжя, також існує ризик повторного відчуження спірного майна в разі скасування забезпечення позову.

Щодо виду забезпечення позову, то суд застосував арешт нерухомого майна шляхом лише заборони вчиняти дії по відчуженню та не обмежив у праві користування ним.

Суд рахує, що заявником достатньо не обґрунтовано підстав для скасування забезпечення позову та не підтверджено доказами наявність фактичних обставин, які вказували б на порушення прав співвідповідача, яка на даний час є стороною у справі, чи інших осіб у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд рахує покликання представника співвідповідача ОСОБА_1 - адвоката Осійчука І.І. на зазначені в заяві судові рішення Верховного Суду необгоунтованими, оскільки вони не відносяться до спірних правовідносин, так як ОСОБА_8 була залучена до участі в розгляді справи в якості співвідповідача. Також позивачем було збільшено позовні вимоги про визнання договорів купівлі-продажу від 27.04.2021 та 28.04.2021 недійсними, однією із сторін яких є ОСОБА_1 .

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював думку про те, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 р.№ 4-рп/2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні правові підстави для задоволення заяви адвоката Осійчука І.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.149, 158 ЦПК України, суд.

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника співвідповідача ОСОБА_1 - адвоката Осійчука І.І. про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту її оголошення суддею.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 02 липня 2024 року.

СуддяЛ. А. Грипіч