Постанова

від 01.07.2024 по справі 534/2080/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 534/2080/23 Номер провадження 22-ц/814/1344/24Головуючий у 1-й інстанції Комарова Д.Ю. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Міністерства юстиції України Юлдашева Юрія Михайловича

на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 листопада 2023 року у складі судді Комарова Д. Ю.

за заявою представника Феррекспо АГ Андрія Коноплі про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна

та за апеляційною скаргою представника Феррекспо АГ - адвоката Процишина Романа Васильовича

на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 січня 2024 року у складі судді Комарова Д. Ю. про зупинення провадження у справі

у цивільній справі за позовом Феррекспо АГ до Національного Банку України, ОСОБА_1 , треті особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» про звільнення майна з під арешту,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року позивач Феррекспо АГ (Ferrexpo AG) звернувся до Комсомольського міського суду Полтавської області із позовом до Національного Банку України, ОСОБА_1 , треті особи: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», Товариство з обмеженою відповідальністю «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», у якому просив про зняття арешту, накладеного згідно постанови державного виконавця від 06.09.2023 (ВП № 60954858) на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат».

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що єдиним законним власником корпоративних прав ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Біланівський ГЗК» на 99,99% статутного капіталу в обох товариствах є саме Феррекспо АГ, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.09.2023.

28 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Коноплі А. М. про забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого майна у виконавчому провадженні ВП № 60954858, а саме: частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», та зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу (реалізації) вказаного арештованого майна.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 листопада 2023 року заяву представника Феррекспо АГ про забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи забезпечення шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого майна у виконавчому провадженні ВП № 60954858, а саме: частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 35713283), місцезнаходження: 39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 15; частини корпоративних прав у розмірі 50,3 % від статутного капіталу ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 36601298), місцезнаходження: 39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16.

Заборонено Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу (реалізації) арештованого майна у виконавчому провадженні (ВП № 60954858), а саме: частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 35713283), місцезнаходження: 39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 15; частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 36601298), місцезнаходження: 39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 16.

Ухвала суду мотивована тим, що існує загроза порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а вказаний спосіб забезпечення позову не перешкоджає державному виконавцю проводити виконавчі дії у межах виконавчого провадження по виконанню рішення суду, а саме: вживати заходів, направлених на розшук іншого майна боржника ОСОБА_1 .

За клопотанням представника відповідача Національного Банку України Цвєткова В. М. від 23.11.2023 ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 січня 2024 року зупинено провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/268/23 про забезпечення позову.

Зобов`язано представника відповідача Національного Банку України Цвєткова В. М. повідомити Комсомольський міський суд Полтавської області про ухвалення Верховним Судом остаточного рішення за результатом розгляду касаційних скарг Феррекспо АГ, ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» та ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/268/23 про забезпечення позову.

Зупиняючи провадження у справі, суд керувався пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України.

В апеляційному порядку вказані судові рішення оскаржили представник Міністерства юстиції України Юлдашев Ю. М. та представник Феррекспо АГ адвокат Процишин Р. В.

В апеляційній скарзі Міністерства юстиції України на ухвалу про забезпечення позову порушується питання про скасування даної ухали та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що наразі державним виконавцем не здійснюється продаж (реалізація) спірного майна, майно на торгах не перебуває, а тому застосування судом такого заходу як зупинення продажу арештованого майна є передчасним.

Вказує, що під час розгляду заяви суд застосував нерелевантні постанови Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та від 05.12.2022 у справі № 757/22558/20 щодо застосування норм права, які ґрунтуються на інших обставинах, які не є тотожними з цією справою.

В апеляційній скарзі на ухвалу про зупинення провадження у справі представник Феррекспо АГ - адвокат Процишин Р. В., посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що у суду були відсутні законні підстави для зупинення провадження у справі за відсутності подібності правовідносин у двох різних справах, оскільки в межах окремих судових проваджень досліджуються різні питання: питання забезпечення позову у справі № 910/268/23 та питання звільнення майна з під арешту у даній справі.

Вказує, що спір у цій справі не стосується визначення можливості накладення арешту на корпоративні права, які опосередковано належать ОСОБА_1 з метою забезпечення потенційного майбутнього виконання рішення суду у справі у тих юрисдикціях, де є майно, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності чи іншому речовому праві і на яке можна було б звернути стягнення за законом тієї країни, у якій таке майно знаходиться.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерства юстиції України представник Феррекспо АГ - адвокат Процишин Р. В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду про забезпечення позову залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Феррекспо АГ представник Національного Банку України Щербань Л. А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду про зупинення провадження залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг сторін, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК Українивстановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

По справі встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 06 вересня 2023 року в межах виконавчого провадження № 60954858 з примусового виконання виконавчого листа № 761/709/16-ц, виданого 26.12.2019 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національного Банку України заборгованості у розмірі 1539358515,35 грн, було накладено арешт на частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та частину корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат», що належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору у розмірі 1618693782,38 грн.

Накладаючи арешт на вказані корпоративні права, державний виконавець виходив з того, що боржник ОСОБА_1 є кінцевим бенефіціарнним власником корпоративних прав у розмірі по 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Біланівський ГЗК», що встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справі № 910/268/23.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно положень частин першої, другої статті 149, пункту 5 частини першої статті 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19).

Отже, саме існування очевидної загрози порушення прав позивача є обґрунтованою підставою для забезпечення позову.

Задовольняючи заяву представника позивача адвоката Коноплі А. М. шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого майна та заборони органу державної виконавчої служби або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу (реалізації) арештованого майна у виконавчому провадженні ВП № 60954858, суд першої інстанції вважав, що продаж державним виконавцем арештованого майна - корпоративних прав на 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Біланівський ГЗК» може вплинути на можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову Феррекспо АГ, який заперечує право власності боржника ОСОБА_1 на вказані корпоративні права, стверджуючи, що власником таких корпоративних прав є позивач.

Реалізація майна боржника у виконавчому провадженні передбачає проведення публічних процедур.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною - щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати.

Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 р. за № 1301/29431, реалізація майна боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та цінних паперів), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації, здійснюється шляхом проведення Організатором та Оператором електронних аукціонів (аукціонів за фіксованою ціною) за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних аукціонів, що відображаються на веб-сайті реалізації майна, який функціонує у цілодобовому режимі та є доступним усім користувачам мережі Інтернет.

Пунктом 1 розділу II Порядку передбачено, що реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна, що передається на реалізацію, зазначається в заявці на реалізацію арештованого майна відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (абзац перший пункту 2 розділу II Порядку).

Проте матеріали справи не містять доказів передачі на реалізацію спірного майна, на яке постановою державного виконавця від 06.09.2023 у ВП № 60954858 накладено арешт, тому доводи заявника щодо підстав для забезпечення позову є необґрунтованими.

Надсиланя державним виконавцем постанови про накладення арешту на частку боржника ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «Єристівський ГЗК» та ТОВ «Біланівський ГЗК» не свідчить про початок процедури реалізації арештованого майна, а є дотриманням порядку звернення стягнення на частку учасника товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно вимог статті 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавець має повідомити товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника. Якщо товариство не виконає обов`язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства чи заставодержатель не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.

Доводи заявникащодо належностіФеррекспо АГкорпоративних правна 99,99%статутного капіталув обохтовариствах,виключають можливістьпродажу часткиіншим учасникамтовариства впорядку реалізаціїними переважногоправа відповіднодо статті20вищевказаного Законупоза процедуроюпублічних торгів,тому повідомленнядержавного виконавцяпро намірзвернути стягненняна часткуборжника ОСОБА_1 не призводитьдо порушенняправ позивачата несвідчить пронеможливість виконанняу майбутньомусудового рішення.

Оскільки заявником не доведено факту продажу (реалізації) державним виконавцем частки корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський ГЗК» та 50,3% статутного капіталу ТОВ «Біланівський ГЗК», та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, передбачених законом підстав для забезпечення позову Феррекспо АГ по справі не встановлено, тому заява представника позивача адвоката Коноплі А. М. про забезпечення позову про зняття арешту, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника від 06.09.2023 у виконавчому провадженні № 60954858, є необґрунтованою та не підлягає до задоволення, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі до перегляду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/268/23 про забезпечення позову, суд першої інстанції припустився помилки у застосуванні норм процесуального права, оскільки згідно пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі лише у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, що по справі встановлено не було.

Постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 та ухвала Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі № 910/268/23 переглядались Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду та на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду не передавались.

Колегія суддів апеляційного суду також не вбачає підстав для зупинення провадження згідно пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, про що просив у своїй заяві представник Національного Банку України, оскільки наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі, а судові рішення у справі № 910/268/23, перегляд яких на думку заявника унеможливлює розгляд цієї справи, не є тими рішеннями, з якими закон пов`язує обов`язок суду зупинити провадження у справі.

За наведених обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування оскаржуваних ухвал суду першої інстанції з постановленням з порушених питань нових судових рішень про відмову у задоволенні клопотань представників сторін та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги представника Міністерства юстиції України Юлдашева Юрія Михайловича та представника Феррекспо АГ - адвоката Процишина Романа Васильовича - задовольнити.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 30 листопада 2023 року про забезпечення позову скасувати та ухвалити з цього питання нове судове рішення.

У задоволенні заяви представника позивача Феррекспо АГ адвоката Коноплі Андрія Михайловича про забезпечення позову шляхом зупинення продажу (реалізації) арештованого майна, а також заборони Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо продажу (реалізації) арештованого майна у виконавчому провадженні ВП № 60954858, а саме: частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» та частини корпоративних прав у розмірі 50,3% від статутного капіталу ТОВ «Біланівський гірничо-збагачувальний комбінат» - відмовити.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 09 січня 2024 року про зупинення провадження скасувати та відмовити у задоволенні клопотання Національного Банку України про зупинення провадження у справі.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення лише у частині вирішення питання щодо забезпечення позову. В іншій частині постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Прядкіна