Ухвала

від 04.07.2024 по справі 712/7175/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/241/24 Справа № 712/7175/24 Категорія: ст.171 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючоїОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 секретаря за участю прокурора адвокати представники ПрАТ «Боровицьке» ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12024250310000979 від 23.03.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024250310000979 від 23.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст.249, ч. 2 ст. 364 КК України.

Просив слідчого суддю накласти арешт на вилучену в ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке», а саме: Черкаська область, Черкаський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, буд. №184, рибну продукцію в замороженому стані загальною масою: 550841,30 кг., а саме: Жерех загальною масою 258 кг; Карась загальною масою 32004,3 кг.; Лящ загальною масою 97846 кг.; Окунь загальною масою 1114 кг.; Плітка загальною масою 277328 кг.; Плоскирка загальною масою 45317,5 кг.; Сазан (Короп) загальною масою 5927,6 кг.; Синець загальною масою 19925 кг.; Сом загальною масою 11903,2 кг., Судак загальною масою 27603,4 кг., Товстолоб загальною масою 25805 кг., Чехонь загальною масою 4561,3 кг.; Щука загальною масою 1028 кг.; Бичок (Ротань) загальною масою 180 кг.; Білий амур загальною масою 1, 45 кг.; Філе товстолоба загальною масою 140,95 кг., Ікра товстолоба загальною масою 5,05 кг., Хребет товстолоба загальною масою 291,9 кг., Бабочка товстолоба загальною масою 47,25 кг., Хвіст товстолоба загальною масою 60,15 кг., Катлик товстолоба загальною масою 33,2 кг., Стейк сома загальною масою 20,7 кг., Голова сома загальною масою 9,8 кг., Пласт сома загальною масою 31, 25 кг., Сом тьоша загальною масою 65,6 кг.

Визначити місце зберігання вказаної риби, до моменту її реалізації ПрАТ «Боровицьке», а саме: Черкаська область, Черкаський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, буд. № 184.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12024250310000979 від 23.03.2024 року, яке було вилучене 29 листопада 2023 року в ході обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке» код за ЄДРПОУ 02800377, а саме: Черкаська область, Черкаський район, с. Боровиця, вул. Крилівська, буд. №184.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що беручи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, його класифікацію, а також пояснення учасників процесу, відсутня необхідність в накладенні арешту на перелічені в клопотанні майно. Крім того, до клопотання не долучено висновку експерта на підтвердження того, що вартість вказаних у клопотанні речових доказів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 20.06.2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу якою вказане клопотання задовольнити в повному обсязі.

Прокурор зазначає, що в період з 12.09.2023 року по 29.11.2023 року на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023 року, проведено обшук нерухомого майна за адресою здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке», в ході якого виявлено та вилучено фінансово господарську документацію та системний блок «BRAIN», яким користуються службові особи ПрАТ «Боровицьке» для ведення фінансово-господарської документації в електронному вигляді, рибну продукцію в замороженому стані загальною масою 550841, 30 кг.

29.11.2023 року винесено постанову про визнання предметів речовими доказами, а саме рибної продукції в замороженому стані загальною масою 550841,30 кг., яку у подальшому передано на відповідальне зберігання посадовим особам ПрАТ «Боровицьке» до завершення досудового розслідування.

В ході досудового розслідування винесено постанову про залучення спеціаліста Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області для проведення перевірки з приводу визначення об`єму виловлених водних біоресурсів, які було отримано ПрАТ «Боровицьке» на складське зберігання та придбано від інших суб`єктів господарювання, які здійснювали передачу для зберігання та реалізацію виловлених водних біоресурсів за період з 01.01.2022 року по 29.11.2023 року.

Додатково залучено спеціалістів ГУ ДПС у Черкаській області з метою проведення аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке» на предмет законності вилову водних біоресурсів, дотримання дозволених об`ємів вилову водних біоресурсів і наявності ознак легалізації доходів одержаних незаконним шляхом за період з 01.01.2022 року по 29.11.2023 року.

В ході досудового розслідування виявлено різницю щодо кількості між поданими звітами ПрАТ «Боровицьке» та вилучених водних біоресурсів під час обшуку проведеного за місцем здійснення останніми своєї господарської діяльності. Також отримано результати, щодо розміру шкоди, завданої рибному господарству, розрахунок збитків здійснювався у відповідності до п. 4.1.1 та 4.2.1 Методики, визначалися збитки у натуральному та вартісному виражені.

Прокурор звертає увагу на те, що сумарний розмір збитків, які відповідають різниці між сумарним звітним обсягом вилову водних біоресурсів користувачами, ПрАТ «Боровицьке», ПП «Супой Сервіс», ПП «Волта-Центр», ТОВ «Саптрін 2005», ПП «Супой Рибак», ПП «Отава», ПП «Мавт і М» та обсягами вилучених під час обшуку водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження № 12023250310000481 від 15.02.2023 року складає 400531255 грн.

При цьому. Сумарний розмір збитків, які відповідають різниці між сумарним звітним обсягом вилову водних біоресурсів користувачем ПрАТ «Боровицьке» та обсягами вилучених під час обшуку водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження складає 505738290 грн.

На підставі отриманої відповіді від НААН України Інституту рибного господарства призначено судову інженерно екологічну експертизу, виконання якої доручено експертам Черкаського відділення КНІСЕ, яка перебуває на виконанні.

Таким чином, отримані в ході досудового розслідування відомості свідчать про те, що особи, які зазначенні в клопотанні, здійснюють промисловий вилов риби із порушенням вимог законодавства, а саме перевищенням дозволених Державним агентством меліорації та рибного господарства України квот та об`єми вилову риби та приховуванням відповідно до облікових документів фактичної кількості виловлених біоресурсів, які транспортуються та зберігаються у ПрАТ «Боровицьке».

Вказує, що вилучена рибна продукція в замороженому стані, яка передана на зберігання посадовим особам ПрАТ «Боровицьке» до завершення досудового розслідування, піддається швидкому псуванню, таким чином існує необхідність в накладенні арешту на майно, яке перелічене в клопотанні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 цього Кодексусудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1ст. 309КПКпід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокремаарешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Так, згідност. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання не відповідає вимогамст. 171 КПК Українита не містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

Встановлено, що 23 березня 2024 до ЄРДР № 12024250310000979 внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 364 КК України.

З 12.09.2023 року по 29.11.2023 року на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023 №712/8702/23, проведено обшуку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено фінансово господарську документацію та системний блок «BRAIN», серійний номер № НОМЕР_1 , яким користуються службові особи ПАТ «Боровицьке» для ведення фінансово-господарської документації в електронному вигляді, рибну продукцію в замороженому стані загальною масою: 550 841, 30 кг., а саме: Жерех загальною масою 258 кг.; Карась загальною масою 32004,3 кг.; Лящ загальною масою 97846 кг.; Окунь загальною масою 1114 кг.; Плітка загальною масою 277328 кг.; Плоскирка загальною масою 45317,5 кг.; Сазан (Короп) загальною масою 5927,6 кг.; Синець загальною масою 19925 кг.; Сом загальною масою 11903,2 кг.; Судак загальною масою 27603,4 кг.; Товстолоб загальною масою 25805 кг.; Чехонь загальною масою 4561,3 кг.; Щука загальною масою 1028 кг.; Бичок (Ротань) загальною масою 180 кг.; Білий амур загальною масою 1,45 кг.; Філе товстолоба загальною масою 140,95 кг.; Ікра товстолоба загальною масою 5,05 кг.; Хребет товстолоба загальною масою 291,9 кг.; Бабочка товстолоба загальною масою 47,25 кг.; Хвіст товстолоба загальною масою 60,15; Катлик товстолоба загальною масою 33,2 кг.; Стейк сома загальною масою 20,7 кг.; Голова сома загальною масою 9,8 кг.; Пласт сома загальною масою 31,25 кг.; Сом тьоша загальною масою 65,6 кг.

29 листопада 2023 року постановою старшого слідчого СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області вищевказане майно визнано речовими доказами.

Санкцією ч. 1 ст. 249 КК України передбачено покарання у вигляді від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на до трьох років.

Санкцією ч. 2 ст. 364 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкцією ч. 4 ст. 191 КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прокурор в судовому засіданні вказує на те, що вилучена свіжозаморожена риба повністю відповідає вимогам ст. 98 КПК України та є речовим доказом у даному кримінальному провадженні. Крім того, вилучена в ході проведення обшуку у період з 12.09.2023 року по 29.112023 року на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2023 року за адресою здійснення господарської діяльності ПрАТ «Боровицьке», заморожена рибна продукція набута в результаті вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Згідно зіст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

Прокурором як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду не було доведено наявність підстав та необхідність арешту майна, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про арешт майна, з яким погоджується і колегія суддів.

Рішення слідчого про визнання вилученого майна речовим доказом у цьому кримінальному провадженні, на що є посилання у клопотанні та в апеляційній скарзі прокурора, не може бути безумовною підставою для арешту майна.

Також підстав стверджувати, що вилученні під час огляду приміщення, майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 98 КПК, та є знаряддям чи засобом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 249, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1 КК України, зберегли на собі його сліди, наразі не має, та прокурором у судовому засіданні не зазначено.

Частина 1 ст. 19 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Відповідно до ч.6 ст.100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта на підтвердження того, що вартості вказаних у клопотанні речових доказів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність достатніх законних підстав накладення арешту, які б відповідали меті та завданням арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження для цілей передачі його Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що стандарт доказування при розгляді клопотання про арешт майна передбачає, крім доведення передбачених КПК України підстав для такого арешту, також доведення слідчим та прокурором існування фактів чи інформації, які б переконали стороннього об`єктивного спостерігача, що могло бути вчинено конкретний злочин.

Прокурором не надано належних та допустимих доказів, на підставі яких суд мав би прийти до переконання, що такий ступінь втручання держави у права та свободи власника майна відповідає потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах не порушує справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Таких доводів не містить і апеляційна скарга, яка фактично дублює зміст клопотання. З огляду на це апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення.

На думку апеляційного суду, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, належно обґрунтувавши власні висновки щодо прийнятого рішення про відмову в задоволенні клопотання.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 171, 392,404,405,419,422 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської окружної прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2024 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: