Ухвала

від 20.06.2024 по справі 314/151/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

20 червня 2024 року

м. Київ

Справа № 314/151/16-ц

Провадження № 61-7263ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)

на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до скаржниці про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та

в с т а н о в и в:

1. 14 травня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати зазначені судові рішення у частині задоволення позову й ухвалити у цій частині нове - про відмову в задоволенні позову.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.

(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги

4. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Проте скаржниця у касаційній скарзі не вказала дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції та не надала докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази у неї є (обмежилася датою ознайомлення з постановою апеляційного суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

(2) Щодо дотримання принципу рівності

5. За змістом пунктів 6 і 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу, та перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

5.1. Скаржниця до касаційної скарги додала: клопотання про зупинення виконання оскаржених судових рішень із додатками (однак не зазначила це клопотання у переліку письмових матеріалів, що додаються до цієї скарги), а також клопотання про звільнення (зменшення, відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з додатками та копію самої скарги для позивача. До останньої скаржниця не додала вказані клопотання з доданими до них матеріалами. Надала їх виключно для суду.

5.2. Проте ЦПК України не передбачає для учасника справи, який оскаржує судові рішення, можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу в електронній формі через електронний кабінет разом із клопотаннями з додатками, позивач, якщо він має такий кабінет, теж не був би обмежений у можливості ознайомлення з відповідними клопотаннями.З огляду на це скаржниця має подати до суду копії її клопотань із додатками для позивача.

(3) Щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати

6. Скаржниця додала до касаційної скарги клопотання «про звільнення (зменшення, відстрочення, розстрочення) сплати судового збору», в якому просить звільнити або відстрочити його сплату. За наведеного обґрунтування Верховний Суд вважає це клопотання необґрунтованим.

6.1. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 392 ЦПК України).

6.2. Скаржниця у клопотанні зазначила, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 % розміру її річного доходу; тимчасове переселення її як внутрішньо-переміщеної особи, заборгованість позивача зі сплати аліментів на дитину та накладення арешту на її кошти та майно у зв`язку з виконанням судового рішення, ускладнюють не тільки можливість сплати судового збору, але й унеможливлюють отримання коштів, достатніх для виживання й утримання дитини (коштів, які вона отримує, не вистачає ні для сплати комунальних платежів, ні для забезпечення мінімального рівня харчування та лікування, ні для забезпечення себе необхідним одягом.

6.3. Для підтвердження майнового стану надала:

- довідку переселенця, сформовану на ім`я скаржниці;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 2022 року до 2023 року;

- довідки, сформовані засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, форми ОК-7 про суми виплаченого доходу за період з 2011 року до 2023 року включно та форми ОК-5 про суми виплаченого доходу за період з 1999 року до 2023 року включно;

- копію судового наказу від 11 грудня 2019 року у справі № 314/5568/19 про стягнення з позивача аліментів на користь скаржниці на утримання неповнолітньої доньки;

- копію розрахунку від 22 лютого 2023 року заборгованості позивача зі сплати аліментів у виконавчому проваджені (далі - ВП) з виконання судового наказу від 11 грудня 2019 року у справі № 314/5568/19;

- копії листів від Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ВДВС) про надання інформації на заяву скаржниці щодо надання розрахунку заборгованості та встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом від 20 жовтня 2023 року № 29.9-38/28850 та від 20 жовтня 2023 року № 29.9-38/28845;

- копію ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 8 листопада 2023 року у справі № 314/5568/19 про відкриття провадження за скаргою скаржниці на дії державного виконавця;

- копію супровідного листа про надсилання зазначеної ухвали на адресу ВДВС;

- копії заяв позивача від 12 жовтня 2023 року про відкриття виконавчого провадження;

- копії виконавчих листів, виданих 29 серпня 2023 року Вільнянським районним судом Запорізької області у справі № 314/151/16-ц;

- копії постанов від 13 жовтня 2023 року про відкриття ВП № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5;

- копії заяв скаржниці від 16 жовтня 2023 року у ВП № НОМЕР_4 і № НОМЕР_5 про визначення поточного банківського рахунку для здійснення видаткових банківських операцій;

- копії постанов про арешт коштів скаржниці у ВП № НОМЕР_5 від 13, 17 і 27 жовтня 2023 року;

- копію постанови від 19 жовтня 2023 року про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій у ВП № НОМЕР_5;

- копію листа Акціонерного товариства «Метабанк» від 31 жовтня 2023 року про прийняття до виконання постанови від 27 жовтня 2023 року про арешт коштів скаржниці у ВП № НОМЕР_5.

6.4. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті 136 ЦПК України).

6.5. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік;

або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

6.6. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне чи декілька із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

6.7. У Законі України «Про судовий збір»немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

6.8. Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

6.9. Скаржниця надала інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та з автоматичних систем Пенсійного фонду України, згідно з якою за 2023 рік у держави відсутні відомості про отримання скаржницею доходу. Інформація про те, що в органах влади немає відомостей про дохід скаржниці за рік, що передує року подання нею касаційної скарги, не характеризує загальний майновий стан скаржниці, зокрема не підтверджує відсутність у неї права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Так само не підтверджує майновий стан скаржниці інформація про відкриття щодо неї виконавчого провадження, про арешт її коштів і майна, про наявність у позивача восени 2023 року заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, а також про взяття скаржниці на облік як внутрішньо переміщеної з м. Вільнянська особи та фактичне проживання у АДРЕСА_1 . Відомості про те, що скаржниця за 2023 рік отримала 1000,00 грн доходу як самозайнята особа, і про те, що на її «повному утриманні» перебуває неповнолітня донька, є взаємовиключними.

6.10. Довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують майновий стан, скаржниця суду не надала, підставу користування квартирою у Запоріжжі не пояснила. Наведені нею доводи та надані на їх підтвердження докази не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан і зумовлюють необхідність задоволення клопотання скаржниці про звільнення сплати судового збору та відстрочення його сплати. Тому у його задоволенні слід відмовити.

(4) Щодо сплати судового збору

7. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

7.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

7.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент подачі позову)).

7.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

7.4. За змістом підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на момент звернення до суду, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Така мінімальна заробітна плата згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із 1 січня 2015 року становила 1 218,00 грн.

7.5. У грудні 2015 року позивач подав до суду позов, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати за ним право особистої приватної власності на таке майно:

- 1/2 частину трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована 27 грудня 2011 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за скаржницею, реєстраційний номер майна 6886179; номер запису про право власності 2764 в книзі 19 (далі - квартира);

- 1/2 частину торгівельного кіоску № НОМЕР_1 розміром 3,0 м х 4,0 м із торговим місцем, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , який зареєстрований за скаржницею на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 2 червня 2009 року приватним нотаріусом Вільнянського районного нотаріального округу Запорізької області Тиханською С. Я.;

- 1/2 частину будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстрованої 16 грудня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за скаржницею, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1126159123215; номер запису про право власності 18187891 (далі - будівля магазину);

- 1/2 частину зареєстрованої 19 лютого 2019 року за скаржницею земельної ділянки площею 0,0056 га з цільовим призначенням для будівництва й обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2321510100:14:002:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1076053623215 (далі - земельна ділянка);

- 1/2 частину цінного майна, яке знаходиться у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 : 1) телевізора «Samsung» з екраном 22 дюйми; 2) телевізора «Samsung» з екраном 49 дюймів; 3) телевізора «Samsung» з екраном 32 дюйми; 4) пилососа; 5) комп`ютера; 6) принтера; 7) прихожої шафи; 8) кухонних меблів; 9) дитячих меблів; 10) холодильника «LG»; 11) газової печі «Веко»; 12) газового котла «Daewoo»; 13) пральної машини «Gorenje»;

- стягнути на користь позивача 136 185,00 грн компенсації вартості 1/2 частини легкового автомобіля «VOLKSWAGEN TIGUAN» 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за скаржницею, проданого нею 11 лютого 2016 року за 272 370,00 грн (далі - автомобіль);

- стягнути зі скаржниці 156 422,10 грн втрат від інфляції та 28 598,8 грн як 3 % річних за невиконання скаржницею грошового зобов`язання.

7.6. Суд першої інстанції задовольнив позов частково: визнав право особистої приватної власності позивача на 1/2 частину квартири, 1/2 частину будівлі магазину, 1/2 частину земельної ділянки, стягнув зі скаржниці на користь позивача 136 185,00 грн компенсації вартості 1/2 частини автомобіля. Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції. Скаржниця оскаржила судові рішення в частині задоволених позовних вимог, тобто щодо чотирьох вимог майнового характеру.

7.7. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

7.8. За змістом абзацу першого частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

7.9. Тому за подання касаційної скарги скаржниця за попереднім розрахунком мала б сплатити 1 218,00 х 3 х 200 % = 7 308,00 грн судового збору. Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;2960502682; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 314/151/16-ц).

7.10. Скаржниця повинна надати суду відповідний документ про сплату судового збору у зазначеному розмірі, а також копію цього документа для трьох інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

(5) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

9. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.

Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима