Ухвала

від 05.07.2024 по справі 140/6774/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6774/24 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., отримавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023, №UA205030/2024/000001/2 від 29.01.2024, №UA205140/2024/000043/2 від 07.03.2024.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та місить такі недоліки.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення позивача із даним позовом), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову: - майнового характеру, який подано юридичною особою підприємцем 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - немайнового характеру, який подано юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З матеріалів справи вбачається, що позов містить вимогу майнового характеру про визнання протиправними та скасування семи рішень про коригування митної вартості товарів, якими скориговано митну вартість товару за ВМД, внаслідок чого збільшено розмір митних платежів, що призвело до зміни майнового стану позивача.

Також слід врахувати, що рішення про коригування митної вартості товарів має майновий характер, оскільки ним здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару у сторону збільшення, що породжує підстави для зміни майнового стану позивача у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею. При цьому загальна оспорювана сума (ціна позову) у справі становить різницю показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем (вказану правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №804/2035/17).

Слід зазначити, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна.

Оскільки безпосереднім наслідком винесення рішення про коригування митної вартості є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 22.01.2019 р. (справа № 804/1760/16), від 26.03.2019 р. (справа № 820/3356/16).

З матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимога про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023, №UA205030/2024/000001/2 від 29.01.2024, №UA205140/2024/000043/2 від 07.03.2024, яким позивачу скориговано митну вартість товарів.

Тобто, даний адміністративний позов містить сім вимог майнового характеру.

Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Нормами Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами. При цьому на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів. Якщо за наслідками такого контролю встановлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Таким чином, сама по собі визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Тому, розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.

У зв`язку із викладеним, для обрахунку належної до сплати суми судового збору, слід брати до уваги розмір мита та податку на додану вартість, який позивач доплатив порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні.

Проте у позовній заяві відсутня інформація про додатково сплачені позивачем мито та податок на додану вартість з посиланням на додані до позовної заяви докази, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахованого та сплаченого позивачем судового збору.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додано документ про сплату судового збору за подання даного позову.

Також, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, в порушення вимог зазначеної статті 161 КАС України до позовної заява позивачем не додано копію позовної заяви з їх додатками у відповідності до кількості учасників справи.

Крім того, як слідує з матеріалів позовної заяви, позивачем при зверненні до суду з даним позовом подано письмові докази, які викладені іноземною мовою та не перекладені українською мовою.

Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Вищевказана норма кореспондується зі статтею 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Відповідно до частини 1-2 статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні №8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

За наведених обставин, суд звертає увагу позивача на необхідність подання офіційного перекладу доданих до позовної заяви та її копій документів, що викладені іноземною мовою.

Окремо суддя звертає увага на нечитабельність окремих документів.

Також, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів передбачено конкретно визначеним строком. Це, насамперед, викликано специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Враховуючи, що ТОВ «СІМБА БЕЙБІ» не здійснено досудове врегулювання спору шляхом звернення до контролюючого органу з відповідною скаргою на оскаржувані у даній справі рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023, строк звернення до суду щодо оскарження даних рішень, становить шість місяців.

Проте, з даним позовом представник позивача звернувся до суду лише 01.07.2024, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, та заяву про поновлення строку звернення до суду, як це передбачено частиною шостою статті 161 КАС України, не подав.

Відповідно до частин першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу (представнику позивача) у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом:

1) подання належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою;

2) подання нової редакції позовної заяви, яка міститиме інформацію про додатково сплачені позивачем мито та податок на додану вартість з посиланням на додані до позовної заяви докази, які, у випадку їх відсутності, теж слід додатково долучити до адміністративного позову;

3) подання доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру, яка становитиме 1,5 відсотка ціни позову (розрахованої за зазначеним судом порядком), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

4) подання читабельних копій документів а також копії позовної заяви з додатками для відповідача;

5) подання окремої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскаржень рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023, у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, залишити без руху.

Встановити позивачу (представнику позивача) строк для усунення недоліків позовної заяви - сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.В. Мачульський