Ухвала

від 10.10.2024 по справі 140/6774/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог

10 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6774/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМБА БЕЙБІ» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023, №UA205030/2024/000001/2 від 29.01.2024, №UA205140/2024/000043/2 від 07.03.2024.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.08.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у додатках якого наявне клопотання про залишення позову без розгляду. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказав, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зауважує, що відповідно до інформації, що міститься в автоматизованій системі митного органу «Інспектор», в ті же дні електронним повідомленням направлені декларанту. Відтак вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023 подані з пропуском строку звернення до адміністративного суду, разом з тим позивач клопотання в порядку статті 123 КАС України разом із позовною заявою не подано.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Розгляд заявлених клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.

Клопотання про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що предметом позову є правомірність рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2023/000160/2 від 12.09.2023, №UA205030/2023/000177/2 від 25.10.2023, №UA205030/2023/000191/2 від 14.11.2023, №UA205140/2023/000686/2 від 22.11.2023, №UA205140/2023/000743/2 від 05.12.2023, №UA205030/2024/000001/2 від 29.01.2024, №UA205140/2024/000043/2 від 07.03.2024, які не оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, їх зазначенням способу їх усунення.

Так, усуваючи недоліки позовної заяви, на адресу суду 15.07.2024, від представника позивача надійшла заява, у додатках якої наявна також заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду (т.2, а.с.56), в обгрунтування якої представник позивача зазначив, що на початку 2024 року директор ТОВ «СІМБА БЕЙБІ» перебував у відпустці, а саме за період з 01.03.2024 по 17.04.2024 та з 22.04.2024 по 20.06.2024. Надалі директор перебував у відрядженні з 24.06.2024 по 28.06.2024 з питань пов`язаних із залучення контрагентів у господарській діяльності. На підтвердження даної обставини долучені копії наказів від 29.02.2024 №000-2/В, від 19.04.2024 №000-3/В та від 21.06.2024 №0004-/В (т.2, а.с.57-59).

На думку суду, вказані обставини свідчать про поважні причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, що з урахуванням незначної тривалості пропущеного строку та необхідністю забезпечення права позивача на доступ до суду, про що суд постановив ухвалу від 22.07.2024 про відкриття провадження у даній справі.

Таким чином доводити представника відповідача про те, що при зверненні до суду позивачем не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду не знайшло свого підтвердження.

Поряд з цим, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

24 лютого 2022 року Рада Суддів України прийняла рішення щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією з боку РФ, а 02 березня 2022 року опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Так, судам, зокрема рекомендовано по можливості продовжувати процесуальні строки щонайменше до закінчення воєнного стану.

Верховний Суд в Огляді від 04 березня 2022 року «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан» зауважив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №140/1487/22.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Волинської митниці про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя В.В. Мачульський