Рішення

від 25.06.2024 по справі 160/9744/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Справа № 160/9744/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача Хозяїнова В.В., представника відповідача Сербулової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №0044450705 від 30.01.2024 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» з метою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2020 №10-11/2020 за період з 10.11.2020 по 24.11.2023, за результатами якої складено акт перевірки №3980/04-36-07-05/41316232 від 12.12.2023 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0044450705 від 30.01.2024 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1283506,25 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. При виконанні умов Контракту були наявні усі законні підстави завершення здійснення валютного нагляду як банком, так і податковим органом. Документи щодо заміни кредитора (контракт про відступлення права вимоги від 30.08.2022 року №09-08/22 з актом приймання-передачі документів від 30.08.2022 року) та зарахування зустрічних однорідних вимог (договору про залік зустрічних однорідних вимог від 31.08.2022 року) були надані ДПС під час перевірки, однак ці документи відповідачем незаконно не враховані при формуванні висновків акту перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

17.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху, через невідповідність вимогам ст. ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 17.04.2024 року позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

23.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання по справі.

07.05.2024 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Згідно Контракту відсутня інформація, щодо участі третьої сторони, а саме нерезидента LTD «GK Group» (Грузія) в підписанні даного Контракту, що ставить під сумнів обізнаність нерезидента. Крім того, до перевірки не надано документів, що підтверджують отримання грошових коштів ДОРКИНГ ИНВЕСТМЕНТ ЛИМИТЕД («Новий Кредитор») від нерезидента-боржника за поставлений ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» («Первісний кредитор») товар. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

10.05.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої вказано, що нормами законодавства не передбачено участь боржника при укладенні кредитором з новим кредитором угоди про відступлення права вимоги. Позивач не має будь-якої законодавчо визначеної можливості надати відповідачу «документи, що підтверджують отримання грошових коштів ДОРКИНГ ИНВЕСТМЕНТ ЛИМИТЕД» бо це знаходиться поза межами його компетенції. На переконання позивача, в даному випадку при виконанні умов основного Контракту мались усі законні підстави завершення здійснення валютного нагляду як банком, так і податковим органом.

15.05.2024 року у підготовчому судовому засіданні закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.06.2024 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача просив задовольнити позовні вимоги, при цьому посилаючись на доводи наведені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи по суті просила відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» з метою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2020 №10-11/2020 за період з 10.11.2020 по 24.11.2023, за результатами якої складено акт перевірки №3980/04-36-07-05/41316232 від 12.12.2023 року (далі акт перевірки).

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства України, встановлено порушення:

- ч.2 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.11.2020 №10-11/2020 за період з 10.11.2020 по 24.11.2023 року, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону від 21.06.2018 №2473-VІІІ нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі висновків акту №3980/04-36-07-05/41316232 від 12.12.2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0044450705 від 30.01.2024 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1283506,25 грн.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства визначено Законом № 2473. Відповідно до ст. 11 Закону № 2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду (Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику). Згідно з ч.1,2 ст. 13 Закону № 2473 НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Згідно з п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі - Положення № 5) граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів - 365 календарних днів.

Згідно Преамбули Закону України "Про валюту і валютні операції" цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (надалі - Закон № 2473-VІІІ ), передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. 13 Закону).

Так, Закон регулює порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з- поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених лизаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 7, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За визначенням ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно пп. 14.1.255 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

А відповідно до ст.515 ЦКУ заміна кредитора не допускається лише у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Тобто у зовнішньоекономічних відносинах заміна кредитора не суперечить навіть законодавству України, хоча заміна кредитора відбулася за межами дії українського права.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦКУ).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі контракту №10-11/2020 від 10.11.2020 року (далі - Контракт), специфікацій №6 від 02.06.2022 року та №7 від 26.08.2022 року ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» було поставлено у власність ТОВ «GK GROUP» (Грузія) товар на суму 79864,60 доларів США згідно вантажно-митних декларацій №UA110150/2022/005316 від 02.06.2022 року та №UA110150/2022/008972 від 26.08.2022 року, перевезення якого здійснювалось за CMR від 02.06.2022року №994617 та від 26.08.2022 року №978134.

ТОВ «GK GROUP» було частково оплачено вартість поставленого товару на суму 29641,32 доларів США (з урахуванням комісії банка).

Отже, борг ТОВ «GK GROUP» перед ТОВ станом на 30.08.2022 року склав 50223,28 доларів США.

30.08.2022 року між ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» та компанією «ДОРКІНГ ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» (Великобританія) було укладено контракт про відступлення права вимоги від 30.08.2022 року №09-08/22, відповідно до якого ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» відступило, а компанія «ДОРКІНГ ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» набула права вимоги, що виникли на підставі контракту №10-11/2020 від 10.11.2020 року, на суму 50223,28 доларів США.

Тобто, грошовий обов`язок ТОВ «GK GROUP» з оплати вартості поставленого товару перед ТОВ було припинено на суму 50223,28 доларів США у зв`язку із відступленням права вимоги (зміна кредитора в зобов`язанні).

Разом з цим, 17.08.2022 року між компанією «ДОРКІНГ ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД», ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» та ТОВ «РЄАЛТРЕЙД» було укладено договір переведення боргу від 17.08.2022 року, за яким до ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» перейшов борг в сумі 16848,28 доларів США.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від .вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку.

31.08.2022 року між ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» та компанією «ДОРКІНГ ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» було укладено договір про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого грошовий обов`язок компанії «ДОРКІНГ ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» перед ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» в сумі 50223,28 доларів США, що виник на підставі контракту від 30.08.2022 року №09-08/22, було припинено у зв`язку із заліком однорідних грошових вимог.

Таким чином, у ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» була відсутня кредиторська заборгованість з боку ТОВ «GK GROUP».

На підтвердження вищевикладених обставин ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» були надані такі документи: - копія контракту №10-11/2020 від 10.11.2020 року, - специфікацій №6 від 02.06.2022 року та №7 від 26.08.2022 року, - копії вантажно-митних декларацій №UA110150/2022/005316 від 02.06.2022 року та №UA110150/2022/008972 від 26.08.2022 року, - копії міжнародних товарно-транспортних накладних CMR від 02.06.2022 року №994617 та від 26.08.2022 року №978134, - копії сертифікатів походження товару СТ-1, - копії рахунків-фактур №6 від 02.06.2022 року та №7 від 26.08.2022 року, - копії пакувальних листів №6 від 02.06.2022 року та №7 від 26.08.2022 року, - копії якісних посвідчень від 01.06.2022 року та від 26.08.2022 року, копія контракту про відступлення права вимоги від 30.08.2022 року №09-08/22 з актом приймання-передачі документів від 30.08.2022 року, - копія договору переведення боргу від 17.08.2022 року, - копія договору про залік зустрічних однорідних вимог від 31.08.2022 року.

Вказані документи є первинними документами і належним чином підтверджують вищевикладені господарські операції ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» з контрагентами.

Частиною 1 ст. 602 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Внаслідок укладення угоди про залік зустрічних однорідних вимог припиняються зобов`язання боржника перед кредитором. Дата припинення грошових зобов`язань прирівнюється до зарахування виручки в іноземній валюті, оскільки зобов`язання припиняються.

Саме такої ж позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у своїй постанові від 25 квітня 2018 року у справі №810/3019/15.

У своїй постанові від 31.01.2020 у справі № 1340/3649/18 (провадження № К/9901/20383/19) Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що «Верховний Суд звертає увагу, що чинним законодавством також не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. При цьому, виконання зобов`язань резидента України перед нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом шляхом зарахування зустрічних грошових вимог за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції №136»

Таким чином, неврахування відповідачем договору про залік зустрічних однорідних вимог, норми ст. 602 Цивільного кодексу України, призвело до невірного та необґрунтованого висновку про те, що відсутні докази надходження валютної виручки за Контрактом.

При цьому, на підставі норми ст. 602 ЦК України та умов договору про залік зустрічних однорідних вимог борг ТОВ «GK GROUP» за Контрактом погашений у повному обсязі.

Відповідно до п. 6) розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затв. Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі - Інструкція №7), банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, п.п.5 п.10 розділу III Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу, III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: - вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; - вимоги однорідні; - строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; - між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

При цьому, ч.1 ст.14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Таким чином, позивач в даному випадку при виконанні умов Контракту мав усі законні підстави завершення здійснення валютного нагляду як банком, так і податковим органом.

Норми Інструкції передбачають можливість завершення валютного нагляду за валютними операціями на підставі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів, так і на підставі документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Будь-які заборони цього були відсутні.

Такі документи щодо заміни кредитора (контракт про відступлення права вимоги від 30.08.2022 року №09-08/22 з актом приймання-передачі документів від 30.08.2022 року) та зарахування зустрічних однорідних вимог (договору про залік зустрічних однорідних вимог від 31.08.2022 року) були надані контролюючому органу під час перевірки, однак, ці документи не враховані відповідачем при винесенні спірного рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0044450705 від 30.01.2024 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1283506,25 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 19252,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №6278 від 22.04.2024 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 19252,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» (49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул.Новобудівельна, 5А, код ЄДРПОУ 41316232) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0044450705 від 30.01.2024 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 1283506,25 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙ ПІ ДЖІ ХАУЗХОЛД ПРОДАКШН» (код ЄДРПОУ 41316232) судові витрати у розмірі 19252,60 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 05.07.2024 року.

Суддя М.В. Дєєв