Рішення

від 04.07.2024 по справі 240/2125/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/2125/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" із позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товару №UA101020/2023/000113/2 від 03.08.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001129.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2023/000113/2 від 03.08.2023 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 12.03.2024 об 11 год. 00 хв.

27.02.2024 через ЄСІТС "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101020/2023/000113/2 від 03.08.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Судове засідання призначене на 12.03.2024 не проводилось, у зв`язку із надходженням від представника позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 08.04.2024 об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 08.03.2024 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 15.05.2024 об 11 год. 00 хв.

Також, ухвалою суду від 08.04.2024, за клопотанням представника позивача в судове засідання викликано в якості свідка - ОСОБА_1 .

Судове засідання призначене на 15.05.2024 не проводилось, у зв`язку із надходженням від представника позивача та представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 10.06.2024 об 11 год. 00 хв.

10.06.2024 протокольною ухвалою, судом в судовому засіданні оголошено перерву до 27.06.2024 об 12 год. 00.

Протокольною ухвалою від 27.06.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" (ТОВ "САВ-ТРАНС") (покупець) 17.07.2023 укладено контракт №2023-001 (надалі за текстом - Контракт) з компанією "Басленд OU" (продавець), згідно якого покупець купує 8 одиниць автобусів Volvo і Scania на умовах та згідно цього договору.

Відповідно до інвойсу (рахунок фактура) №2307509 від 17.07.2023 позивач придбав в Естонії транспортний засіб: автобус Volvo (модель 8900; номер кузова: НОМЕР_1 ; рік виготовлення: 20212).

В подальшому, 02.08.2023 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України транспортного засобу, представником ТОВ "САВ-ТРАНС" декларантом ОСОБА_1 до Житомирської митниці подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №23U101020028824U3, в якій зазначено митну вартість за ціною договору в сумі 17 500 євро.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- рахунок-факгуру (інвойс) №2307509 від 17.07.2023;

- свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб 201611698941 від 31.12.2015;

- EUR. I №ЕЕ076810;

- платіжна інструкція в іноземній валюті №52 від 20.07.2023;

- довідка про транспортні витрати від 02.08.2023;

- контракт №2023-001 від 17.07.2023;

- фотографії транспортного засобу;

- сертифікат відповідності транспортного засобу.

02.08.2023 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення, в якому зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Також митним органом зазначено необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

03.08.2023 представником позивача на вимогу митного органу подано додатково наступні документи:

- платіжна інструкція в іноземній валюті №52 від 20.07.2023;

- інвойси (рахунки-фактури) №2307508, №2307504, №2307507, №2307502, №2307506, №2307503 від 17.07.2023;

- експортна декларація країни відправника №23ЕЕ3300ЕЕ70781837.

03.08.2023 митним органом направлено декларанту електронного листа, в якому зазначив, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Також вказано, що декларація митної вартості до митного оформлення не подана.

Надалі, 03.08.2023 представником позивача до митного органу подано додатково - переклад експортної митної декларації країни відправника №23ЕЕ3300ЕЕ70781837.

Однак, 03.08.2023 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2023/000113/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001129.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи зазначене рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, зокрема:

- на вимогу митного органу додатково надана платіжна інструкція в іноземній валюті №52 від 20.07.2023 в належній якості, згідно із якою оплата за товар здійснена 20.07.2023. Із повідомлення декларанта від 03.08.2023 встановлено, що ним додатково надана копія експортної декларації країни відправлення №23EE3300EE70781837 від 17.07.2023. Таким чином, оцінюваний товар оформлено на експорт з Естонії 17.07.2023. Згідно із розділом 6 Контракту №2023-001 від 17.07.2023 транспортні засоби постачаються на територію України після отримання повної оплати. Однак, платіжне доручення в іноземній валюті №52 свідчить про те, що за товари сплачено 20.07.2023. тобто після відправлення товарів в Україну. Як встановлено із даних митної декларації №23UA10102002882403, транспортування оцінюваного товару здійснювалось імпортером самостійно.

- довідка про транспортні витрати, видана ТОВ «САВ-ТРАНС» для пред`явлення на митницю від 02.08.2023, не може бути використана як належний та допустимий доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України, у зв`язку із тим, що не відображає відомостей, передбачених вищевказаними наказом Міністерства фінансів України.

- відомості про ціну продажу товару, викладені у додатково наданих документах: копія експортної декларації країни відправлення №23БЕ3300Е70781837 від 17.07.2023, інвойси (рахунки-фактури) №2307508, №2307504, №2307507, №2307505, №2307502, №2307506, №2307503 від 17.07.2023 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів.

Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень. передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: МД №23UA20505003702200 віл 25.05.2023 - «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з дові шиком - VAN HOOL модель згідно з довідником - Т916 ACRON - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_2 - загальна к-сть місць, включаючи водія - 56-призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об`єм циліндрів двигуна 10518 см.куб. - номер двигуна - не визначений - потужність - 324kw - колісна формула - 6х2 - календарний рік виготовлення - 2009 - модельний рік виготовлення - 2009 Країна виробництва - (ВЕ) Торгівельна марка "VAN HOOL" - 24000,00 євро з дотриманням принципів і критеріїв, Відмінність у показниках об`єму циліндрів двигуна, загальної кількості місць, потужності двигуна компенсується відмінністю у році виготовлення транспортного засобу, то використаний для порівняння.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Доводи відповідача, що згідно платіжного доручення в іноземній валюті №52 оплата за товари здійснено 20.07.2023, тобто після відправлення товарів в Україну, суд не бере до уваги, так як митним органом не обґрунтовано яким чином це впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок такої оплати не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинило відсутність вказаних відомостей.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійсненні).

Так, п.6 контракту № 2023-001 від 17.07.2023 передбачено, що транспортні засоби постачаються на територію України після отримання повної оплати, але не пізніше 10.12.2023.

В той же час п.7 контракту визначено, що покупець сплачує 119 200 євро за 8 автобусів не пізніше 31.07.2023. Якщо покупець не отримує оплату до 31.07.2023, він має право продати автобуси третім особам. Умова платежу - 100% передоплати.

Також із матеріалів справи встановлено, що згідно інвойсу (рахунки-фактури) №2307508, №2307504, №2307507, №2307505, №2307502, №2307506, №2307503 від 17.07.2023 зазначено умови оплати, а протягом 14 днів без податку, строк сплати - 31.07.2023.

При цьому, суд звертає увагу, що декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №52 від 20.07.2023 (119 200 євро), яка підтверджує виконання відповідних умов договору.

Крім того, орган доходів та зборів, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, вказані доводи митного органу не впливають на митну вартість товару.

Також, в оскарженому рішенні митним органом зазначено, що відомості про ціну продажу товару, викладені у додатково наданих документах: копія експортної декларації країни відправлення №23БЕ3300Е70781837 від 17.07.2023, інвойси (рахунки-фактури) №2307508, №2307504, №2307507, №2307505, №2307502, №2307506, №2307503 від 17.07.2023 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даних документів.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 254 МК України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська.

Подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову, тільки у разі якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

В даному випадку відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням перекладу українською мовою відповідних документів.

Що стосується вартості транспортування товару, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Так, позивачем до митного оформлення товару та до матеріалів справи додано довідку про транспортні витрати, виданої ТОВ "САН-ТРАНС".

Із змісту вказаної довідки встановлено, що транспортні витрати здійснювались безпосередньо ТОВ "САН-ТРАНС" автобусом Volvo 8900, номер кузова НОМЕР_1 за маршрутом м. Талін (Естонія) до кордону п/п Краківець на загальну суму - 28 000,00 грн.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за № 984/21296), для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів:

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

При цьому, посилаючись на дану норму в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідач застосовує вказаний перелік документів як виключний і безальтернативний, не зважаючи що це лише можливий перелік документів.

Натомість, на підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати надані позивачем документи (довідки, договори, акти виконаних робіт тощо).

Верховний Суд в постанові №803/718/17 від 07 липня 2023 року сформував правову позицію, що якщо Законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Положення Митного кодексу України не визначають конкретний вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Тому суд вважає безпідставним коригування заявленої декларантом ціни у цьому спорі з підстави відсутності документів підтверджуючих вартість перевезення.

З урахуванням наведеного висновку у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Декларант позивача під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Таким чином, надані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всі обов`язкові документи, передбачені статтею 53 МК України, та які підтверджують складові визначення вартості товару, що підлягав розмитненню.

Суд вважає необхідним зазначити, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування СУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.

Митним органом зазначено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято: МД №23UA20505003702200 віл 25.05.2023 - «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником - Т916 ACRON - (кузов,шасі,рама) № НОМЕР_2 - загальна к-сть місць, включаючи водія - 56-призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об`єм циліндрів двигуна 10518 см.куб. - номер двигуна -не визначений - потужність - 324kw - колісна формула - 6х2 - календарний рік виготовлення - 2009 - модельний рік виготовлення - 2009 Країна виробництва - (ВЕ) Торгівельна марка "VAN HOOL" - 24000,00 євро з дотриманням принципів і критеріїв, Відмінність у показниках об`єму циліндрів двигуна, загальної кількості місць, потужності двигуна компенсується відмінністю у році виготовлення транспортного засобу, то використаний для порівняння.

Суд зауважує, що вказана декларація не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA101020/2023/000113/2 від 03.08.2023 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001129 від 03.08.2023 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 211,20 грн. підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" (вул. Східна, 88/2, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10030. РНОКПП/ЄДРПОУ: 37446191) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101020/2023/000113/2 від 03.08.2023 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2023/001129 від 03.08.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ТРАНС" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

04 липня 2024 р.