Рішення

від 01.07.2024 по справі 160/8854/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокуСправа №160/8854/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

04.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 року №00315840406.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку, в результаті якої встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток, у зв`язку з чим контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 №00315840406, якими до ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» застосовані штрафні санкції та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10324,70 грн за затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання. Позивач вважає безпідставним нарахування штрафних санкцій, оскільки порушень пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» допущено не було. Так, у період з 01.02.2023 по 31.07.2023 товариство було платником єдиного податку третьої групи, яке використовувало особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки та було звільнене від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов`язань. Крім того, контролюючим органом при проведенні перевіркибуло порушено право платника податків на участь у розгляді матеріалів перевірки та наданні відповідних пояснень, не враховано всіх обставин, що свідчать про відсутність вини та умислу у позивача, не направлено копію акту, складеного за результатом проведення камеральної перевірки. Наведене є підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення від 03.11.2023 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 03.05.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25.04.2024 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та винесеним з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні. Так, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України. Відповідальність платника за порушення вимогПодаткового кодексута інших нормативних документів в частині своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання до бюджету передбачена п.124.1 ст. 124 ПКУ. Інформаціящодо наявності обставин, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, відсутня.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на прибуток.

В період з 01.02.2023 по 31.07.2023 ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» перебувало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2% на підставі заяви від 31.01.2022.

02.11.2022 ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» подано податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2023 року №9228208484, в якій задекларовано суму податку до сплати за квартал в розмірі 103444 грн.

Строк сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток 21.11.2022.

Проте, сплата узгодженого зобов`язання з податку на прибуток відбулася 13.02.2023, з порушенням терміну сплати 84 календарні дні, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.02.2023 на загальну суму 103444,28 грн.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, у порядку визначеному п.76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 05.10.2023 року №35162/04-36-04-06/25021316, за висновками якого встановлено порушення вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток за податковою декларацією №9228208484 від 02.11.2022.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 №00315840406, яким ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10324,70 грн за затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 22.12.2023 подано скаргу до Державної податкової служби України

28.02.2024 рішенням Державної податкової служби України №5295/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №00315840406 - без змін.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03.11.2023 №00315840406 про застосування штрафних санкцій.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України(далі -ПК України, чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до підпункту75.1.1 пункту 75. 1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначеностаттею 76 ПК України, а саме: камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимогстатті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положеньПК Українислідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов`язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу, а відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданій платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Виходячи з наведених нормПК України, предметом камеральної перевірки є лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність інформації, яка міститься в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.04.2018р. у межах справи № 826/13195/16.

Статтею 67 Конституції України, закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.31.1 ст.31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податковою обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений к порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.38.1 ст. 38 ПК Українивиконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (статті 111 ПК України).

Отже, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно із п.124.1 ст. 124 ПК України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Разом із тим,Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів, визначені цим пунктом.

Положеннями абзацу 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК Українипередбачені окремі особливості відповідальності платників єдиного податку третьої групи, які використовують ставку податку 2 %.

Так, згідно цієї правової норми платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку третьої групи зі ставкою податку 2% в період з 01.02.2023 по 31.07.2023, що підтверджується копією відповідної заяви позивача про перехід на спрощену систему оподаткування. Дані обставини не заперечуються і відповідачем.

При цьому, що згідно ізположеннями абзацу 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, для звільнення платника податку від відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, такий обов`язок щодо сплати податку на прибуток мав припадати на період після 24.02.2022 та до моменту переходу платника податку на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки.

Як зазначає позивача та не заперечує відповідач, ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» перейшло на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки з 01.02.2023.

Тобто, позивач звільнявся від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань у період з 24.02.2022 року та до 31.01.2023.

Разом з тим, згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій за порушення сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно достатті 124 ПК УкраїниТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт», граничним терміном сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток, є 21.11.2022, - тобто до переходу на спрощену систему оподаткування - 01.02.2023.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» дотрималося умов визначених в абз. 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу «Перехідні положення» ПК Українидля звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Щодо посилань позивача на незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину не застосовуються у відповідності до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу України, суд зазначає наступне.

Пунктом 52.1 підрозділу 10розділу XX ПК України(із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» № 591-ІХ від 13.05.2020 року, який набрав чинності 29.05.2020), за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Законом № 2118-IXпідрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українидоповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Абзацом вісімнадцятим пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України, з урахуванням змін, внесенихЗаконом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп. 112.8.9 п.112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2024 року у справі № 160/10740/23.

Таким чином, з 27 травня 2022 року тимчасово, на період дії воєнного стану переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Згідно з абз. 1, 3, 5 пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст. 46 Податкового кодексу України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченоїПодаткового кодексу Українивідповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом № 2260за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно з абз. 8 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України(далі - Порядок №225).

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225(далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - рішення) за формою, що додається.

Таким чином, у разі подання заяви, в якій конкретно визначено підстави неможливості виконання платником податків податкових обов`язків, саме контролюючий орган зобов`язаний встановити наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами, які унеможливлюють виконання платником податкових обов`язків, що сталися в результаті збройної агресії російської федерації та можливістю виконувати свої податкові обов`язки.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що платник податків звільняється від виконання свого податкового обов`язку щодо сплатиподаткового зобов`язання у строки визначені законодавством, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Законом № 2260-ІХпідпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX ПК Українивикладено в такій редакції: платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом № 2260-ІХза умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

У разі відсутності у платника податків (у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у межах діяльності, що проводиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи) можливості своєчасно виконувати свої податкові обов`язки, зокрема щодо подання звітності, сплати податків і зборів, підтвердженою за процедурою, визначеноюнаказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження»(далі - Наказ № 225), такі платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності, але з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, а ті у яких відновилася така можливість, за умови їх виконання протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

У разі неможливості виконання податкового обов`язку платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Наказу № 225 (набрав чинності 06.09.2022) мали можливість подати до контролюючого органу заяву про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, що підтверджують таку неможливість, мали подати їх не пізніше 30.09.2022. Якщо у платника податків була відсутня можливість подати до контролюючого органу такої заяви та відповідних документів (копій документів), інформації, у строк до 30.09.2022 (включно), такий платник податків має це зробити одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов`язання тощо), але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225).

Платники податків, які не подали у строки, встановлені п. 3, п. 4 розд. ІІ Наказу № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п.7 розд. ІІ Наказу № 225).

Проте, позивачем не подавалась до податкового органу заява про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку згідно Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який затвердженонаказом Міністерства фінансів України 29 липня2022 року № 225(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2022 року за№ 967/38303, набрання чинності 06.09.2022 року).

Таким чином, рішення відносно ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» про відсутність можливості виконання податкових обов`язків податковим органом прийнято не було, а тому позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного податкового законодавства щодо виконання свого податкового обов`язку зі своєчасної сплати узгоджених сум з податку на прибуток.

Згідно із п.124.1 ст. 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, яка виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Зазначена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 03 серпня 2023 року по справі № 520/22505/21.

Відповідно до п.124.2 ст. 124 ПК Українидіяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до п.124.3 ст. 124 ПК Українидіяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами124.2та 124.3 статті124 ПК Українипередбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п.124.2та 124.3 ст.124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та нормПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

З матеріалів справи встановлено, що в акті перевірки від 05.10.2023 року №35162/04-36-04-06/ НОМЕР_1 контролюючим органом зазначено, що узгоджена сума грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на прибуток в розмірі 103 247,00 грн, станом на граничний строк - 21.11.2022 не сплачена.

Узгоджена сума грошового зобов`язання за податковою декларацією з податку на прибуток в розмірі 103 247,28 грн сплачена 13.02.2023 із затримкою 84 календарних днів.

На підставі вказаного, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 №00315840406 відповідно до якого на підставі пункту124.1 статті 124 Податкового кодексу Україниза затримку сплати на 84 календарних днів зі сплати грошового зобов`язання в сумі 103 247,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 10324,70 грн.

Таким чином, контролюючим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 10 відсотків суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання на підставі пункту124.1 статті 124 ПК України.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Так, у відповідності до підпункту109.1 статті 109 ПК України(у відповідній редакції) податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами109.2,109.3 статті 109 ПК Українивстановлено, що порушення податкового законодавства та вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті123, пунктами124.2,124.3 статті 124, пунктами125-1.2-125-1.4 статті 125-1цьогоКодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК Українивизначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, останньою установлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

У постановах від 3 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3статті 124 ПК України.

Така позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами124.2і 124.3 статті124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та нормПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків устатті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення якихПК Українипередбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

При цьому подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом86.7 статті 86 ПК України, щодо надання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно таких, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо наявності вини, підтверджують існування пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цьогоКодексу.

Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пунктів124.2,124.3 статті 124 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №160/17160/21.

Суд зазначає, що в акті перевірки відсутні посилання на підтверджені відповідними доказами обставини, які б вказували на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки як умисел в діях платника податків та цілеспрямоване створення ним умов, які не мали іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановленихПК України.

Отже, суд не погоджується з посиланням контролюючого органу, що обізнаність платника податків про його обов`язок по сплаті податків свідчить про те, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установленихПК України.

Частиною 2ст. 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке передбачена відповідальність пунктом124.2 статті 124 ПК України.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від від 03.11.2023 №00315840406 про застосування штрафних санкцій у сумі 10324,70 грн. підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено обґрунтованості прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.11.2023 №00315840406 про застосування штрафних санкцій, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 3 028,00 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №4361 від 02.04.2024 року.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 3 028,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці у період з 03.06.2024 по 28.06.2024, рішення ухвалено першого робочого дня.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ 25021316) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №00315840406 про застосування штрафних санкцій в сумі 10324,70 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 14, код ЄДРПОУ 25021316) сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець