Постанова

від 13.11.2024 по справі 160/8854/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/8854/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 р. (суддя Сліпець Н.Є.) в адміністративній справі №160/8854/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило суд

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00315840406, прийняте 03.11.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яким застосовано штраф на суму 10324,70 грн. за порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на обставину звільнення його від відповідальності в силу закону, оскільки термін сплати податку на прибуток за відповідно декларацією припав на "воєнний" та "ковідний" мораторій. Також, в період з 01.02.2023 по 31.07.2023 позивач був платником єдиного податку третьої групи, тому використовувало особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки та було звільнене від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов`язань. Позивач також зазначав, що контролюючим органом при проведенні перевірки було порушено його право на участь у розгляді матеріалів перевірки та наданні відповідних пояснень, не враховано всіх обставин, що свідчать про відсутність вини та умислу у позивача, не направлено копію акту, складеного за результатом проведення камеральної перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що до позивача застосовано штраф на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, натомість суд першої інстанції керувався пунктами 124.2 та 124.3 цієї ж статті та дійшов помилкового висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, наслідок недоведення відповідачем умислу в діяннях позивача. Крім того, відповідно до Закону N 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, наполягаючи на доводах позовної заяви, а також на тому, що відповідальність платників єдиного податку третьої групи, які використовують ставку податку 2%, має особливості, визначені абз. 21 п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

02.11.2022 ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» подано податкову декларацію з податку на прибуток за три квартали 2023 року №9228208484, в якій задекларовано суму податку до сплати за квартал в розмірі 103 444 грн. Строк сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток 21.11.2022, фактична сплата здійснена 13.02.2023, тобто з порушенням терміну сплати 84 календарні дні, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.02.2023 на загальну суму 103 444,28 грн. На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, у порядку визначеному п.76.2 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток. За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 05.10.2023 року №35162/04-36-04-06/25021316, за висновками якого встановлено порушення вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток за податковою декларацією №9228208484 від 02.11.2022.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 03.11.2023 №00315840406, яким ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Електропромремонт» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 324,70 грн. за затримку сплати узгодженого грошового зобов`язання. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем 22.12.2023 подано скаргу до Державної податкової служби України 28.02.2024 рішенням Державної податкової служби України №5295/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.11.2023 №00315840406 - без змін.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав: перехід позивача з 01.02.2023 на спрощену систему оподаткування звільняє його від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з податку на прибуток згідно абз. 21 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України; в акті перевірки відсутні посилання на підтверджені відповідними доказами обставини, які б вказували на наявність такої кваліфікуючої ознаки як умисел в діях платника податків та цілеспрямоване створення ним умов, які не мали іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПК України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції встановив, що позивачем не подавалась до податкового органу заява про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку згідно Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який затверджено наказом Міністерства фінансів України 29 липня 2022 року № 225 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2022 року за № 967/38303, набрання чинності 06.09.2022 року). Суд також дійшов висновку, що позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного податкового законодавства щодо виконання свого податкового обов`язку зі своєчасної сплати узгоджених сум з податку на прибуток.

Позивач рішення суду першої інстанції, в частині мотивів його прийняття, в апеляційному порядку не оскаржив.

Щодо обставини перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, як підстава для звільнення від відповідальності за порушення строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорюється сторонами, податкова декларація з податку на прибуток була подана позивачем 02.11.2022, строк сплати податку - до 21.11.2022, фактична сплата - 13.02.2023. На спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи) позивач перебував з 01.02.2023 по 31.07.2023.

Згідно п. 69.1 статті 69 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє колегії суддів дійти висновку, що звільнення від відповідальності за порушення податкового законодавства застосовується, на її підставі, виключно щодо платників єдиного податку третьої групи.

Станом на день застосування штрафу (03.11.2023) позивач вже не мав статусу платника єдиного податку (з 31.07.2023), тому, на переконання колегії суддів, не підлягає звільненню в силу наведеного закону.

Щодо висновку суду першої інстанції про відсутність умислу як кваліфікуючої ознаки вини в діях позивача та цілеспрямоване створення ним умов, які не мали іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПК України.

Спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Статтею 124 Податкового кодексу України врегульовано питання відповідальності за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 121.1 цієї статті у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Натомість, пунктом 124.2 цієї ж статті визначено, що діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно а. 124.3 цієї ж статті - діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, наявність в діях платника податку умислу впливає на розмір штрафу.

До позивача застосовано штраф у розмірі 10 % (10324,70 грн.) від погашеної суми податкового боргу (103247 грн.) за затримку більше 30 календарних днів.

Відтак, висновок суду першої інстанції про необхідність встановлення умислу в діянні позивача для притягнення його до відповідальності за п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України, не відповідає обставинам справи та ґрунтується на помилковому розумінні цієї норми.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

У задоволенні адміністративного позову колегія суддів відмовляє з мотивів, наведених у цій постанові.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 р. в адміністративній справі №160/8854/24 - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича комерційна фірма "Електропромремонт" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00315840406 від 03.11.2023 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 13 листопада 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник