Рішення

від 03.07.2024 по справі 466/11017/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11017/21

Провадження № 2/466/159/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 червня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Хрупа Б.А.

склад учасників справи:

представник позивачів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) адвокат Бельдій Н.В.

представник ЛМР Партика Н.С.

представник третьої особи ОСОБА_4 адвокат Крупник П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою адвоката Бедьдій Наталії Володимирівни представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4 , -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою адвоката Бедьдій Наталії Володимирівни представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про встановлення факту родинних стосунків, визнання права користування земельною ділянкою та скасування ухвали Львівської міської ради №280 від 25 лютого 2021 року.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача та пояснень третьої особи :

18 листопада 2021 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Бельдій Наталія Володимирівна звернулась до Шевченківського районного суду м. з позовною заявою до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про встановлення факту родинних стосунків, визнання права користування земельною ділянкою та скасування ухвали Львівської міської ради №280 від 25 лютого 2021 року.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що у 1946 році пращури та спадкодавці позивачів: ОСОБА_5 , який доводиться прапрадідом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , прадідом ОСОБА_2 та його донька - ОСОБА_6 , відповідно прабаба ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , баба ОСОБА_2 прибули до міста Львова з Польщі, як переселенці по операції « Вісла . Вказує, що радянська влада надала переселенцям у власність будинок та дві земельні ділянки в користування, що оформлено документально. Вказує, що з указаного часу розпочалось законне, зареєстроване землекористування земельними ділянками, у тому числі земельною ділянкою (городом) площею 0,1 га. родичами позивачів по прямій висхідній лінії - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яке з 1949 року органами державної влади та місцевого самоврядування держав, які поширювали свою юрисдикцію на сьогоднішню територію України, не припинялось, позаяк, жодного рішення про припинення такого землекористування не приймалось. Стверджує, що як огородження указаної земельної ділянки так і факт обробляння її як ОСОБА_5 і ОСОБА_6 так і їх нащадками, аж до позивачів включно відомо відповідачу - органу місцевого самоврядування - Львівські міській раді. Обоє предків по висхідній лінії отримали землю у користування взамін майна та наділів, яких вини були позбавлені через примусове відселення по операції « Вісла ». Окрім того, вказує про те, що родичі позивачів по висхідній лінії ОСОБА_5 разом зі своєю донькою ОСОБА_6 проживали в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 з моменту переселення і до моменту смерті.Так, позивачі стверджують, що ОСОБА_5 являється батьком ОСОБА_6 , яка в свою чергу являється матір?ю ОСОБА_8 , яка в свою чергу являється матір?ю ОСОБА_2 (позивач 2) та ОСОБА_9 , який в свою чергу являється батьком ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_3 (позивач 3). Позивачі указують, що являються прямими родичами від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які успадкували користування земельними ділянками під житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, частина якої внесено до державної кадастрової карти за кадастровим номером 4610137500:02:006:0352. Отже, на їхню думку земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:02:006:0352 не може вважатись вільною та такою, котрою може розпоряджатись Львівська міська рада в принципі, що зумовлює порушене право позивачів при винесенні ухвали Другої сесії восьмого скликання Львівської міської ради №280 від 25 лютого 2021 року, якою було надано громадянці ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0782 га на АДРЕСА_2 ) для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови. Вважають, якщо вищевказана земельна ділянка не вільна, то така не може бути передана третім особам на будь-яких умовах. Тому вважають, що ухвала Львівської міської ради №280 від 25 лютого 2021 року є незаконною та підлягає скасуванню. Щодо встановлення факту родинних відносин між позивачами та ОСОБА_5 , то це необхідно зробити для доведення спадкоємства ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до померлих ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Цю обставину не можуть довести докментами за відсутністю таких. Враховуючи викладені вище обставини, позивачі просять суд встановити факт родинних стосунків, а саме те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються праправнуками ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 являється правнуком ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати право користування земельною ділянкою площею 0,1 га. по АДРЕСА_1 , частиною якої являється земельна ділянка площею 0,0782 га. кадастровий номер 4610137500:02:006:0352 за позивачами, а також скасувати ухвалу Другої сесії восьмого скликання Львівської міської ради Р №280 від 25 лютого 2021 року, як таку, що стосувалась розпорядження земельною ділянкою, яка не може важатись вільною.

Позиція відповідача.

Відповідачем було подано відзив від 16.11.21 року, в якому позовну заяву в частині встановлення родинних стосунків відповідач заперечує з огляду на те, що зі змісту позовної заяви не вбачається що позивачі являються родичами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , заперечують факт користування земельною ділянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки не було зареєстровано відповідне речове право на спірну земельну ділянку, також позов заперечує з тих підстав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надано у власність саме будинок, а не земельну ділянку; в розумінні Земельного кодексу від 2001 року земельна ділянка кадастровий номер 4610137500:02:006:0352 пл. 0,072 га. не передавалась у землекористування позивачам, тому таке землекористування самовільне; також зазначають, що необхідно врахувати той факт, що оскільки земля не була у власності то не можна претендувати на відповідне користування, заперечують факт звернення позивачів та спадкодавців до Львівської міської ради про факт користування земельною ділянкою пл. 0,0532 між будинками №№ НОМЕР_1 та АДРЕСА_1 ; також вказують, що суд не може підміняти своїм судовим рішенням дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування з передачі земельної ділянки у користування. У відзиві на позовну заяву визнають факт звернення ОСОБА_12 до Львівської міської ради , а саме те, що ОСОБА_12 зверталась до ЛМР про надання в користування земельної ділянки пл. 0,0990 га між будинками №№ НОМЕР_2 і АДРЕСА_1 . Крім того визнають листування ОСОБА_12 та Львівської міської ради.

Позиція третьої особи.

У своїх поясненнях третя особа зазначила про те, що ОСОБА_5 помер в 1947 році, а будинок АДРЕСА_1 був переданий у власність у 1948 році, відтак ОСОБА_14 у власність вказаний будинок отримати не міг; вказує, що право користування земельною ділянкою належало лише ОСОБА_6 і то виключно на половину земельної ділянки, оскільки на той момент ОСОБА_5 помер, чим визнають відповідне право користування земельною ділянкою; зазначають, що право користування на спірну земельну ділянку після смерті ОСОБА_5 набув його брат - ОСОБА_15 та матрі ОСОБА_16 , як відповідні спадкоємці; крім того вказує про те, що будинки, що підлягають державній реєстрації повинні бути здані в експлуатації; стверджує, що будинок № АДРЕСА_1 зазнавав перебудови. Крім того зазначає, що 18 листопада 1977 року ОСОБА_6 здійснила прижиттєве розпорядження будинком на користь ОСОБА_12 , однак ОСОБА_8 не змогла оформити відповідну спадщину, в наслідок чого приватизувала даний будинок у 1995 році, на той момент у ОСОБА_8 не було зареєстрованого права користування спірною земельною ділянкою. Зазначає , що Земельний кодекс УРСР від 18.12.1990 року закріпив право постійного або тимчасового користування земельними ділянками, однак ОСОБА_12 не отримувала жодного Державного акту на право користування спірною земельною ділянкою, відтак вважає що ОСОБА_8 повинна була реєструвати право користування земельною ділянкою при чинності кожним новим законом. Зазначає що спірна земельна ділянка є вільною. Визнає факт звернення ОСОБА_12 до Львівської міської ради щодо надання у власність спірної земельної ділянки. Стверджує, що ОСОБА_12 безпідставно зверталась до суду щодо надання у власність спірну земельну ділянку, однак, при цьому на докази не покликається. Вказує, що ОСОБА_12 отримала право власності на земельну ділянку під будинком, чим реалізувала своє право на безоплатну приватизацію землі. Зазначає, що право власності або користування земельною ділянкою виникає після відповідної реєстрації таких прав на землю. Вказує, що суд не може підміняти своїм судовим рішенням дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування з передачі земельної ділянки у користування. Зазначає, що ОСОБА_4 отримала спірну земельну ділянку на законних підставах, оскільки така земельна ділянка являлась вільною.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22.11.2021 року було задоволено заяву адвоката Бельдій Н.В. про забезпечення позову. Заборонено Львівській Міській Раді, ОСОБА_4 та будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти з земельною ділянкою площею 0,0782 га. кадастровий номер 4610137500:02:006:0352 наступні дії: реєстрацію права власності на земельну ділянку, передачу земельної ділянки у власність, продаж або оренду земельної на земельних торгах у формі електронного аукціону.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.06.2022 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 22.11.2021 року про забезпечення позову скасовано. У задоволенні заяви адвоката Бельдій Н.В. про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 23.11.2022 року постанову Львівського апеляційного суду від 09.06.2022 року залишено без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.03.2023 року прийнято відмову позивачів від частини позовних вимог а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являються правнуками ОСОБА_6 ; ОСОБА_2 являється онуком ОСОБА_6 (яка проживала за адресою: АДРЕСА_3 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та закрито провадження у цій частині.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 27.03.2023 року закрити підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду позовній заяві. Просили позовну заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовної заяви заперечувала. Просила у задоволені позовної заяви відмовити.

В судовому засіданні представник третьої особи проти позовної заяви заперечувала. Просила у задоволені позовної заяви відмовити

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що:

Архівними довідками Державного архіву Львівської області №І-3032/07-12 від 04 листопада 2021 року (том.1, а.с. 39) та 01.08.2017 року №1-7147 (том 1, а.с. 38) підтверджується, що 1946 році пращури та спадкодавці позивачів: ОСОБА_5 , який доводиться прапрадідом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , прадідом ОСОБА_2 та його донька - ОСОБА_6 (відповідно прабаба ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , баба ОСОБА_2 ), зі своєю донюко. ОСОБА_12 прибули до міста Львова з Польщі, як переселенці по операції « Вісла ».

Постановою Виконкому Львівської Міської Ради Депутатів Трудящих від 24 червня 1949 року №708 «Про затвердження рішення Виконкому Шевченківської Райради депутатів трудящих від 7-го лютого 1949 року №3 про передачу на власність будинку по АДРЕСА_1 переселенцю гр. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 » - відповідно до інструкції Управління по справам евакуації при РНК УРСР і НК УРСР від 25.УІІ-1945 року №5312, Виконком Львівської Міської Ради Депутатів Трудящих вирішив: затвердити рішення Виконкому Шевченківської райради депутатів трудящих від 07 лютого 1947 року №3 Про передачу на власність будинку по АДРЕСА_1 у власність переселенцям - гр. ОСОБА_5 і гр. ОСОБА_6 замість майна, залишеного в Польщі, на суму 6650 карб. Вартість будинку 2393 карб. , якою передавалась у влстність у власність садиба, яка складалась з будинку площею 28 м2, сараю площею 15 м2 та городу площею 0,1 га. (том 1, а.с.32),

Відповідно до указаної постанови переселенцям надавався у власність садиба, яка складалась з будинку площею 28 м2, сараю площею 15 м2 та городу площею 0,1 га. Указане підтверджується витягом з Протоколу №3 від 07 лютого 1949 року Виконкому Шевченківської Районної Ради депутатів трудящих та Схем-планом «Отвода земельного участка во временное пользование под индивидуальный огород» (том 1 а.с. 34) гр. ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , відповідно до якого, всього переселенцям передано у користування земельних ділянок (3 шт.) площею 0,1525 га., з яких під будівлею і подвір`ям 0,0092 га, а під пашнею 0,1433 га.. На план-схемі наявні відмітки про реєстрацію землекористування державними органами Української РСР, чим виконано зобов`язання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стосовно реєстрації такого землекористування.

Відповідно до наявного у позивачів «Свидетельства о праве собственности на строение» від 20 листопада 1953 року (том 1 а.с.35) прямий родич позивачів по висхідній лінії, ОСОБА_5 отримав право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до Рішення Львівського держвиконкому від 24 червня 1949 року №708. Свідоцтво про право власності на будівлю було записано в Реєстрову (кадастрову) книгу за №6 Львівського міжміського бюро технічної інвентаризації 25 листопада 1953 року.

ОСОБА_6 отримала Свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності на будівлю від 11 січня 1950 року (том 1 а.с.36), виданого Житловим управлінням Львівського міського відділу комунального господарства на це ж будинковолодіння на підставі Рішення виконкому Львівської міськради депутатів трудящих №708 від 24 червня 1949 року, яке було зареєстровано в цій же книзі 23 січня 1950 року.

Про реєстрацію землекористування також свідчить рішення виконкому ЛМР від 24.06.1949 року.

ОСОБА_5 помер в травні 1948 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 виданим Відділом реєстрації громадянського стану управління МВС у Львівської 10 травня 1948 року (том 1, а.с. 43), тобто до отримання документів про право власності на житловий будинок та про право користування на дві земельні ділянки - під будинком та земельної ділянки, яка є частиною земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:02:006:0352. Спірною земельною ділянкою після смерті ОСОБА_5 почала користуватись його донька ОСОБА_6 .

ОСОБА_18 , 1913 року народження (згідно архівної довідки № І-7147 від 01.08.2017) і онука ОСОБА_5 , тобто донька ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народились у Польщі. З наявних у справі доказів судом встановлено, що ОСОБА_5 являється батьком ОСОБА_6 , яка в свою чергу являється матір?ю ОСОБА_8 , яка в свою чергу являється матір?ю ОСОБА_2 (позивач 2) та ОСОБА_9 , який в свою чергу являється батьком ОСОБА_1 (позивач 1) та ОСОБА_3 (позивач 3). На доведення прямих родинних зав`язків позивачів зі своїми прародичами, наявні такі докази: родинні світлини, оригінали документів наявних у позивачів, копії документів з інвентарної справа БТІ та ЕО та показання свідків. 03 листопада 1956 року ОСОБА_8 прізвище змінила на « ОСОБА_8 » у зв`язку з укладенням шлюбу з ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00001638841 від 10 листопада 2009 року.

ОСОБА_6 , яка доводиться позивачам прабабою до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та бабою до ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 25 серпня 1993 року, виданого Відділом запису актів громадянського стану Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих (том 1, а.с. 44).

З моменту примусового переселення з Польщі до Львова та до смерті, ОСОБА_6 проживала в будинковолодінні за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 народжена від ОСОБА_6 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народжень № 00033892945 від 26 листопада 2021 року (Т.2 а.с.19-20).

17 листопада 1977 року ОСОБА_6 здійснила прижиттєве розпорядження належній їй на праві особистої власності житловим будинком разом з усіма приналежними до нього господарськими будівлями за указаною адресою склавши заповіт в користь своєї доньки, ОСОБА_8 (том 1, а.с. 45).

Після смерті своєї матері ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину за своєю померлою матір`ю, в силу приписів ст. 549 Цивільного Кодексу УРСР, в редакції закону, який діяв станом на день її смерті, оскільки відповідно до ч.1 вказаної статті визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Відповідно до даних Будинкової книги стосовно зареєстрованих тосіб у будинковолодінні, усі без виключення громадяни - і спадкодавці, і спадкоємці, були зарестровані за адресою АДРЕСА_1 безперервно протягом усього їхнього життя, з реєстрації знімались виключно у зв`язку зі смертю. (Т.1 а.с. 82-87).

Крім того, ОСОБА_8 здійснила прижиттєве розпорядження свого майна на користь своїх синів - ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (том 1, а.с. 53).

Позивач 1 ОСОБА_1 та позивач 3 ОСОБА_3 являються дітьми ОСОБА_9 (том 1, а.с. 59) та відповідно спадкоємцями після його смерті (т1 а.с.57, 61).

У судовому засіданні 27 лютого 2024 року допитані свідки ОСОБА_22 (1955 р.н.), ОСОБА_23 (1978 р.н.), ОСОБА_24 (1961 р.н.), ОСОБА_25 (1955 р.н.), ОСОБА_26 (1956 р.н.). Так, свідок ОСОБА_22 вказала, що вона особисто обробляла спірну земельну ділянку допомагаючи позивачу 1 ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_23 вказав, що спірну земельну ділянку завжди обробляла сім?я ОСОБА_8 , а також те, що він пам?ятає ОСОБА_12 , яка також обробляла спірну земельну ділянку. Свідки ОСОБА_24 (1961р.н.) та свідок ОСОБА_25 вказав що пам?ятає ОСОБА_8 та її матір ОСОБА_6 , які обробляли спірну земельну ділянку. Свідок ОСОБА_26 вказав що йому відомо, що в 1946 році ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали до Львова, в 1946 році їм було надано в користування спірну земельну ділянку, яку вони обробляли землю з 1946 року та яку в подальшому обробляли їх нащадки. Крім того вказав, що пам?ятає ОСОБА_8 та її матір ОСОБА_6 . Крім того усі свідки зазначали про те, що спірна земельна ділянка була завжди огороджена.

Також в матеріалах справи наявні світлини з яких вбачається огородження спірної земельної ділянки та її обробіток (том 1 а.с. 127-133).

Відтак, судом встановлено, що як позивачі так і їх предки користувалися та обробляли спірну земельну ділянку, котра здавна була огороджена.

Крім того судом встановлено, що з 2006 року родина позивачів неодноразово повідомляла орган місцевого самоврядування про спадкове законне безперервне та зареєстроване землекористування спірною земельною ділянкою. Так, ОСОБА_8 неодноразово зверталась до Львівської міської ради з заявами, у яких повідомляла про те, що являється землекористувачем спірної земельної ділянки більше 58 років, позаяк така була надана її мамі - ОСОБА_6 в замін залишеного майна в Польщі; є огородженою, ніколи не вилучалась, знаходиться між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 . До указаних заяв долучались, належним чином отримані у ЛМР, копії топографо-геодезичних матеріалів з масштабу 1:500, наданих ЛМР, а також Акт встановлення та узгодження меж такої земельної ділянки від 07 вересня 2007 року з підписом директора ЛКП «Варшавське 407» та печаткою Департаменту містобудування Львівської міської ради Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин від 07.05.2007 року за яким землекористувачем спірною земельною ділянкою указано ОСОБА_8 та чітко окреслено межу такої земельної ділянки.

ОСОБА_8 зверталась до міського голови м. Львова з заявою від 08.12.2006 року де сьомим додатком є архівний витяг про надання земельної ділянки в користування (том 1, а.с. 89), на даному зверненні є штамп про прийняття даної заяви з додатками датований 08.12.2006 року, тобто з 08 грудня 2006 року Львівській міській раді було відомо про те, що спірна земельна ділянка не являється вільною.

Листом Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради від 25 11 2006 року №3-ч24 280/20 надано висновок про наявність містобудівельних обмежень щодо користування земельною ділянкою за підписом заступника начальника управління О. Яреми з якого убачається про те, що ЛМР відомо про звернення ОСОБА_8 про надання земельної ділянки (№1) вільної від забудови пл. 0,0532 га в межах червоних ліній пл. 0,057 га, яка є відмінною від земельної ділянки АДРЕСА_5 площею 0,0376 га. При цьому жодного рішення у тому числі про відмову в задоволення даної заяви Львівська міська рада у 2006-2007 роках, як і в подальшому не приймала.

30.05.2007 року ОСОБА_12 своєю заявою повідомила Львівську міську раду про спадкове користування земельною ділянкою між будинками №№ 35 і АДРЕСА_1 (том.1 а.с. 93 абз.6 та ас.94).

Крім того ОСОБА_8 подавала заяву на адресу міського голови м. Львова, в якій вказувала про спадкове користування спірною земельною ділянкою (т.1, а.с. 98). До даної заяви долучено викопіювання на якому відображено дві земельні ділянки. Наявність штампу Львівського міського центру державного земельного кадастру та посадової особи ЛМР, а саме начальника управління земельних ресурсів регулювання земельних відносин, котрий датований 21.12.2006 роком свідчить про те, що Львівській міській раді станом на 2006 рік було відомо про спадкове користування земельною ділянкою виконавцем заяви (викопіювання з генплану - том 1 а.с. 99).

З 2010 року ОСОБА_8 неодноразово зверталась до Львівської міської ради з заявами про приватизацію вказаної земельної ділянки, яким повідомляла про не припинене спадкове землекористування земельною ділянкою пл. 0,0990 га. у тому числі в межах черв ліній 0,010 га, щоразу подаючи план земельної ділянки з отриманими матеріалами погодження місця розташування земельної ділянки з Львівського міського відділу ЛРФ ДП «Центр державного земельного кадастру».

Листом від 14.07.2010 року №2403-3вих1749 (том 1, а.с. 115) на №12684 заступником начальника Управління природніх ресурсів та регулювання земельних відносин Департаменту містобудування Львівської міської ради І. Гримак повідомлено ОСОБА_8 про те, що в управлінні на розгляді знаходиться її звернення щодо надання земельної ділянки орієнтованою площею 0,099 га на АДРЕСА_1 (між будинками 32 і 38) для ведення садівництва; відповідно до ст. 118 ЗК України Управління простить визначити відповідність даних земельних ділянок генеральному плану міста Львова. Указаній відповіді передувало прохання Управління надати певні документи, які необхідні для розгляду заяви (лист від 08.04.2010 р. №2403-вих-859 на лист 4874).

10.08.2011 року через Відділ центрального обслуговування мешканців адміністративно-господарського управління ЛМР подана заява ОСОБА_9 (померлого батька позивача ОСОБА_1 ) про погодження вибору місця розташування указаної земельної ділянки (том 1, а.с. 117). До даної заяви було додано витяг з протоколу від 04.021949 та копію постанови ЛМР від 24.06.1949, план земельної ділянки (том 1, а.с. 117) з відповідними додатками (том 1, а.с. 122-123).

06.08.2011 року лисом №2403-3вих-1928 на №18733 начальник Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування ЛМР скеровує начальнику Управління архітектури Ю. Криворучку прохання визначити відповідність місця розташування даної земельної ділянки генеральному плану міста Львова. Однак листом Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування ЛМР від 02.09.11 №2403-3вих-1971 на №18733 повідомлено заявника про неможливість вирішення питання про передачу йому у власність земельної ділянки під садівництво до розробки плану детального планування території в межі якого входить запропонована земельна ділянка до закріплення.

Листом від 26.08.2011 року №2403-3вих-1928 на №18733 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування ЛМР повідомлено ОСОБА_9 про необхідність визначення місця розташування до Львівської міської ради надано Висновок ДП Державний інститут проектування міст «Містопроект» №237/12-1 від 02.06.2011 року на вх..№ 324 про забудову ділянки на вулиці Винниця, яким інститут не заперечує щодо можливості забудови земельних ділянок в районі АДРЕСА_6 та ділянок, суміжних з ними.

Листом від 28.03.2012 року №2403-3вих-754 на №3-ко-6514 Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування ЛМР ОСОБА_8 повідомлено про можливе вирішення питання відведення земельної ділянки після розроблення детального плану території.

Листом 19.09.2012 №2403-3вих-1821 на №3ч-24669 від 25 07.2012 року Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування ЛМР ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про те, що для ґрунтовного вивчення питання можливості відведення земельної ділянки буде здійснено виїзд на місце робочої групи у складі представників відповідних служб міської ради, очолюваної міським головою.

26.10.2021 року ОСОБА_1 подала через ЦНАП м. Львова звернення №3-1-65746-ша-24, яким повідомила ЛМР про порушення її права на фактичне володіння земельною ділянкою на яку за активної участі ЛМР надано дозвіл ОСОБА_4 виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0782 га на АДРЕСА_2 ) для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови. Указаній земельній ділянці на час подання такого звернення присвоєно кадастровий номер 4610137500:02:006:0352.

У відповідь на вищевказане звернення ЛМР своїм листом від 02.11.2021 року №2403вих-101080 повідомила про підтвердження інформації щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою відведення спірної земельної ділянки площею 0,0782 га та про звернення гр. ОСОБА_4 від 11.10.21 року №3-1-104461/АП-24 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Відтак, судом встановлено, що Львівській міській раді починаючи з 2006 року було достеменно відомо про безперервне, зареєстроване землекористування спірною земельною ділянкою позивачами а також їхніх предків та про те, що спірна земельна ділянка не є вільною та має постійних користувачів.

Крім того, встановлено звернення ОСОБА_4 до Львівської міської ради з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою відведення спірної земельної ділянки площею 0,0782 га.

Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_4 або її сім`я будь-коли користувалися спірною земельною ділянкою.

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті , встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно пункту 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, що виникли до набрання Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п. 5 прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Прапрадід до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , прадід до ОСОБА_2 ( ОСОБА_5 ); прабаба до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , баба до ОСОБА_2 ( ОСОБА_30 спадкоємців померли та спадщина після їх смерті відкрилась ще до прийняття нового ЦК України, а отже до вказаних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу УРСР, в редакції закону, який діяв станом на день смерті ОСОБА_6 , визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до п.113 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої Наказом Мінюсту України № 18/3 від 18.06.1994 року, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного Акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.5 ст.116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Велика палата Верховного суду, відступивши від попередніх правових висновків, виклала у своїй Постанові від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц (провадження №14-63цс20) наступний правовий висновок: Статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а також стаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року не передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені представником позивача у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами та сумніву у суду не викликають.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. ч. 6 ст. 259, 268 ЦПК України, -

ухвалив:

Вимоги позовної заяви адвоката Бедьдій Наталії Володимирівни представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_4 - задовольнити.

Встановити факт родинних стосунків, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_7 , являються праправнуками ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_8 , являється правнуком ОСОБА_5 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Визнати право користування земельною ділянкою площею 0,1 га. по АДРЕСА_1 , частиною якої являється земельна ділянка площею 0,0782 га. кадастровий номер 4610137500:02:006:0352 за ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ), ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ) та ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_7 .

Ухвалу Другої сесії восьмого скликання Львівської міської ради Р №280 від 25 лютого 2021 року скасувати.

Стягнути з Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04055896 адреса: 79008, м.Львів, площа Ринок,1, на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ) та ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ) судові витрати у сумі 2724,00 (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривень 00 копійок) гривень судового збору, сплачені за подання позовної заяви.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Повний текст рішення складено 03 липня 2024 року.

Суддя О. Ф. Федорова