Ухвала

від 01.07.2024 по справі 308/10974/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10974/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12023070000000150 від 15.06.2023 старшогослідчого вОВС СУГУНП вЗакарпатській областімайора поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником начальникавідділуЗакарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Актюбинськ, Республіка Казахстан, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, директора ПП «КЛІМАТ-ТРЕЙД», одруженого, на утриманні 3-є неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчийвОВС СУГУНП вЗакарпатській областімайор поліції ОСОБА_6 ,за погодженнямз заступником начальникавідділуЗакарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся дослідчого суддіз клопотанняму кримінальномупровадженні,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за №12023070000000150 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

Подане клопотаннямотивує тим,що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023070000000150 від 15.06.2023, за підозрою ОСОБА_7 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2021 № 512, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , за останнім зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 площею 0,5179 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, адреса розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2 .

Разом з цим, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021070000000174 від 18.05.2021 за фактом незаконної видачі посадовими особами Ужгородської міської ради дозвільних документів щодо забудови земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592, а також незаконної зміни її цільового призначення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.12.2021 (із змінами внесеними ухвалою цього ж суду від 28.12.2021), справа № 308/9006/21, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 площею 0,5179 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, яка перебуває у власності ОСОБА_4 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною розпорядження та користування цією земельною ділянкою. З моменту проголошення вищевказаної ухвали, остання набула законної сили.

Слід зазначити, що розгляд питання про накладення арешту на вищевказану земельну ділянку в суді апеляційної інстанції відбувався за участі власника майна, а саме ОСОБА_4 .

В подальшому, в ході підготовчого судового засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42012070000000174 стосовно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 366 КК України за результатами розгляду клопотання ОСОБА_4 , Ужгородським міськрайонним судом 20.11.2023 у справі № 308/10888/23 винесено ухвалу про скасування арешту на вищезазначену земельну ділянку.

Разом з тим, в період дії ухвали Закарпатського апеляційного суду від 16.12.2021 у справі № 308/9006/21 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 із забороною розпорядження та користування, а саме з 16.12.2021 по 20.11.2023, точний час органом досудового розслідування не встановлено, що в свою чергу підтверджується проведеними 17.11.2022 та 20.02.2023 оглядами місця події, з відома ОСОБА_4 на вищевказаній земельній ділянці проводилися роботи з будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями комерційного призначення, чим самим фактично в цей період часу здійснювалося користування земельної ділянки для цих потреб.

При цьому виконанням будівельних робіт згідно з договором підряду від 12.02.2021 № 5 займалося ПП «КЛІМАТ-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 35045899, адреса розташування: АДРЕСА_1 ), директором якого з 15.06.2021 є ОСОБА_4 .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 в період часу з 16.12.2021 по 20.11.2023, будучи достовірно обізнаним про наявність ухвали суду про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0592 із забороною розпорядження та користування такою, отримавши копії зазначеної ухвали, маючи реальну можливість для її виконання, всупереч вимогам закону, умисно не вжив заходів щодо припинення користування вищевказаною земельною ділянкою, та умисно не виконуючи ухвалу суду, продовжив користуватися такою земельною ділянкою, що виразилося у проведенні на ній будівельних робіт.

14.06.2024 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: наказом № 1 від 15.06.2021, про призначення виконання обов`язків директора приватного підприємства «КЛІМАТ-ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 35045899, ухвалами Закарпатського апеляційного суду від 16.12.2021 та від 28.12.2021) у справі № 308//006/21, містобудівними умовами зареєстрованими за номером 201/03-01/20 від 30.12.2020, та затверджених наказом управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 30.12.2020 № 309-М, договором підряду №5 від 12.02.2021 здійснює приватне підприємство «КЛІМАТ-ТРЕЙД» код ЄДРПОУ 35045899, договором купівлі-продажу від 14.04.2021 № 512, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , оглядами місця події від 17.11.2022 та 20.02.2023, та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремого ризику, передбаченого статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення цього злочину який класифікується у відповідності до ст. 12 КК України як нетяжкий злочин, має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення в якому він обґрунтовано підозрюється (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); також що підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на осіб які є свідками вчинення даного злочину, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Таким чином,орган досудовогорозслідування вважає,що єобґрунтовані підставидля застосуваннявідносно підозрюваного ОСОБА_4 ,запобіжного заходуу виглядідомашнього арештубез застосуваннязасобів електронногоконтролю,оскільки ізвищеперерахованих обставинінший більшм`який запобіжнийзахід незможе забезпечитивиконання нимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,запобігти вищеописанимризикам тазабезпечити належнуповедінку підозрюваного,а томуслідчий проситьслідчого суддюзастосувати щодопідозрюваного увчиненні злочину,передбаченого ч.1ст.382КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцям.Актюбинськ,Республіка Казахстан,мешканця АДРЕСА_1 ,громадянина України,українця,раніше несудимого,директора ПП«КЛІМАТ-ТРЕЙД»,- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування засобів електронного контролю. Позиція сторони обвинувачення в суді В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Прокурор надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні. Просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування засобів електронного контролю. Позиція сторони захисту в суді Захисникпідозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_5 протиобрання запобіжногозаходу увигляді домашнього арешту заперечив. Зазначив,що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і є занадто суворим. Вважає підозру необгрунтованою з підстав викладених у письмових запереченнях . Вказав не те, що підозрюваний сприяє досудовому розслідуванню та не переховується від органів досудового рослудування. У зв`язку з чим просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Підозрюваний ОСОБА_4 у судовомузасіданні підтримав доводи захисника, проти обраннявідноснонього запобіжногозаходу увигляді домашнього арешту заперечив. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Заслухавши думкупрокурора продоцільність обраннязапобіжного заходуу виді домашньогоарешту,пояснення захисника,підозрюваного,перевіривши докази,якими обґрунтовуєтьсяклопотання,слідчий суддя приходить до наступних висновків. Витягом зкримінального провадження №12023070000000150від15.06.2023 року, сформованого станом на 27.06.2024 року,підтверджено,що органомдосудового розслідування ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст. 382 КК України.

14.06.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яку йому вручено 14.06.2024 року.

Клопотання слідчого мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може переховуватисявідоргану досудовогорозслідуваннята/абосуду танезаконно впливатинасвідків уцьомужкримінальному провадженні.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжнізаходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбаченіст.178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного, обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється, обвинувачується;3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого;4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного, обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого;7)майновий станпідозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого;9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умов застосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше;10)наявність повідомлення особі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення;11)розмір майнової шкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідок вчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а також вагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини;12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно зіст.181КПКУкраїни домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно дост.29 Конституції Україниніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.194 КК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не вирішуючипитанняпродоведеністьвинитаправильністькваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України,а виходячилише зфактичних даних,що містяться в долученихдо клопотанняматеріалах кримінальногопровадження,приходжу довисновку про обґрунтованість підозриостаннього увчиненні кримінального правопорушення за викладених вклопотанні обставин. Зокрема, кримінальне правопорушення передбачене за ч.1 ст. 382 відповіднодо ст. 12 КК Українивідноситься докатегорії нетяжкихзлочинів,за вчинення якого передбаченопокарання увигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Слідчим наведено обставини, якісвідчать прообґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення.Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 увчиненні злочину підтверджуєтьсязібранимиу кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, якінаданійстадіїпроцесуєдостатніми для висновку про обґрунтованість підозри,іна підставі якихслідчийвиніс повідомлення ОСОБА_4 пропідозру, копіяякоїйому вручена.

Однак, дослідження доказів зметою визнання їх такими, якіможутьбути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься достадії судового розгляду посуті, тане вирішується настадії досудового розслідування. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваної не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя,виходячизположеньч.5ст.9КПКУкраїни,враховує, що поняття «обґрунтованапідозра» невизначенеунаціональному законодавстві та бере до уваги позицію Європейськогосудузправ людини,відображену упункті175 рішення від 21квітня 2011рокуу справі«НечипорукіЙонкалопроти України», відповідно доякої «термін «обґрунтованапідозра» означає,щоіснують фактиабо інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігачав тому,щоособа,про яку йдеться, моглавчинити правопорушення (рішенняусправі«Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства» від30серпня 1990року,п.32,SeriesA,N182).При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»).

Слідчий суддя дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що підозрюваний переховуватиметься від правосуддя або буде впливати на інших осіб є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом зтим,перевіряючинаявністьобґрунтованоїпідозри ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.382КК України,слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалівкримінального провадження наданій стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозриценеактпритягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, якіпереконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетноюдо вчинення конкретного злочину.

Прицьому,слід зауважити,щостандартдоведення обґрунтованостіпідозриє нижчим від стандартудоведеностівинуватостіпозарозумнимсумнівомтавимагає меншої ваги доказів, ніждля ухваленняобвинувальноговироку.

Окрімтого,уп.48 рішення«Чеботарь протиМолдови» ЄвропейськийСудзправ людини зазначив, щополіціянезобов`язана матидокази,достатнідляпред`явлення обвинувачення, або щобця особа булапідданасуду.Метоюпопередньоготримання під вартоюєподальше розслідування кримінальної справи,якеповиннопідтвердитиаборозвіяти підозру,якає підставою для затримання.

Слідчий суддя,звертає увагусторони захистуна те,що питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Оцінюючи обґрунтованістьпідозриувчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.1ст.382 КК Україниза наведенихуповідомленніпро підозруобставин,судкерується стандартомдоказування «обґрунтованапідозра».Цейстандартє меншсуворимупорівнянні зістандартом доказування «поза розумним сумнівом»,якийзастосовуєтьсяпід часрозглядувисунутогоособі обвинуваченняпосуті,тане передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Виходячи знаявнихматеріалів,слідчийсуддяприходить довисновку проможливупричетність ОСОБА_4 до вчиненнякримінального правопорушеннята відповідновстановлення викладенихвище обставинза стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.

На переконанняслідчогосудді стороноюобвинуваченнянаведенідостатні відомостіпрообставинивчинення ОСОБА_4 кваліфікованого за ч.1ст.382злочину,які всукупності здослідженими матеріаламиу судовомузасіданні танаданими сторонамипоясненнями даютьпідстави длявисновку,що малимісце події,про якізазначається уцьому клопотанні, ОСОБА_4 міг вчинитиінкриміноване йомукримінальне правопорушення,тобто проте,що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали.

Оцінка судом наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком уконтексті кримінальногопровадження єпевна ступіньможливості,що особавдасться довчинків,які будутьперешкоджати судовомурозгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

УрішенніЄвропейськогосуду«ЛабітапротиІталії»від06.04.2000р.зазначено,щонебезпекаперешкоджаннявстановленнюістиниусправіта переховуванняособивід правосуддя може вимірюватися суворістюможливогопокараннявсукупностіз наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, їїзв`язками здержавою, уякій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючипитанняпроіснування передбаченихкримінальнимпроцесуальним законом ризиків неправомірноїпроцесуальноїповедінкипідозрюваного, слідчий суддявідмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію,настання якої розглядаєтьсяяк цілком гарантоване.

Ризикомуконтексті кримінальногопровадженняєпевнаступінь ймовірності того, що особа,у цьому випадкупідозрюваний,можутьвдатисядо вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду абожстворятьзагрозусуспільству.

Такимчином, суд,оцінюючивірогідність такоїповедінкипідозрюваного,має дійти обґрунтованого висновкупровисокуступінь ймовірностіпозапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідьсвідчитьпрореальноіснуючий ризик неправомірної поведінки підозрюваного.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, прокурор послався на існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1ст. 177 КПК України, а тому слідчому судді належить оцінити наявність кожного з них.

Щодо існуванняризикупереховуваннявід органів досудовогорозслідування та суду

Так, на переконання слідчого судді, ймовірна можливість переховування ОСОБА_4 відорганів досудовогорозслідуваннятасуду підтверджуєтьсятим,щокримінальнеправопорушення,увчиненніякого вінобвинувачується,передбачає,зокрема,покарання зач.1ст.382ККУкраїниувигляді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років,щовжесамепособіможебутипідставоютамотивом дляпідозрюваногопереховуватись від органівдосудовогорозслідуваннята суду.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 . Так, санкція ч.1ст.382 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Означена обставинасама пособі можебути причиноюдля переховуванняпідозрюваного від органів досудовогорозслідуваннята суду.Це твердженняузгоджується ізпозицією Європейськогосуду зправ людиниу справі«Ілійков протиБолгарії»,в якомузазначено,що суворістьпередбаченого покарання є суттєвимелементом приоцінюванні ризиків переховування.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудовогорозслідування та суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Співставленнянегативнихдляпідозрюваногонаслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеномумайбутньому,ззасудженнямдопокаранняу разі доведення прокурором його винуватостіу найближчійперспективідоводять, щоцей ризик є достатньо високим.

Слідчий суддявважає,що небезпекапереховуванняпідозрюваного здається явно переконливою.

Про актуальністьцього ризикувказують іумови,в якихперебуває Україна.На думкуслідчого судді,з урахуваннямвведення воєнногостану,ресурси контролюза поведінкоюпідозрюваних уконтексті встановленнямісцезнаходження,перетину державногокордону єбільш обмеженими.Це вимагаєвжиття додатковихзаходів зметою забезпеченняналежної процесуальноїповедінки підозрюваних,в томучислі шляхомзастосування запобіжнихзаходів тапокладення обов`язкуздати назберігання довідповідних органівдержавної владипаспорт (паспорти)для виїздуза кордон,інші документи,що даютьправо навиїзд зУкраїни ів`їздв Україну,який обумовленийсаме існуваннямсаме ризикупереховування.Наданий часне всіділянки державногокордону Україниконтролюються українськоювладою,а тому,на переконанняслідчого судді,ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудовогорозслідуваннята суду наразі є високим.

Окрім того, переховуватись від органів досудовогорозслідування та суду можливо не лише за кордоном, а і в межах території України. Більше того, слідчий суддя зазначає, що існують способи виїзду за кордон чоловіків призовного віку, до прикладу, з волонтерською місією тощо. А тому стверджувати, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, за кордоном нівельовано повністю, неможливо.

Отже, обставини, встановлені під час розгляду клопотання, у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудовогорозслідування та суду є актуальним.

Даний факт у сукупності з обставинами, що характеризують особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, вказує на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 належить до нетяжких злочинів, за яке передбачено відповідальність у виді штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Дана обставина, може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на зазначене, а також в сукупності з іншими встановленими слідчим суддею обставинами, передбаченимист. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність існування ризику переховування від органів досудовогорозслідування та суду, а належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 у статусі підозрюваного не може свідчити про відсутність даного ризику.

Щодоіснуванняризикунезаконного впливу насвідків уцьому жкримінальному провадженні.

Перевіряючинаявність ризикувпливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідкауцьому жкримінальномупровадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, слідчий суддя може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки, потерпілі допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Слідчий суддявважає,що ризиквпливу насвідків у кримінальномупровадженні існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На переконанняслідчого судді,ризик незаконноговпливу насвідка у цьому ж кримінальному провадженні, з часом лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Слідчий суддя вважає ризик впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, обгрунтованим, оскільки їх показання відповідно, є процесуальними джерелами доказів ( ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.

Тож слідчийсуддяневиключаєможливостінезаконноговпливунасвідка уцьомуж кримінальномупровадженні,збокупідозрюваного з використанням свого кола звязків з метою схилити їх до зміни показань під час допиту на стадії досудового розслідування або в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому слід врахувати, що оскільки наразі кримінальне провадженняперебуваєнапочатковійстадіїдосудовогорозслідування, стороноюобвинувачення допитаніне усісвідки у кримінальному провадженні. Таким чином, навіть незважаючи на проведення допитів осіб на стадії досудового розслідування, незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу дасть йому можливість здійснювати вплив на вказаних вище осіб з метою спотворення їхніх показань під час розгляду кримінального провадження у суді.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, є актуальним.

Слідчий суддя враховує, що стороною обвинувачення не доведено, що підозрюваний продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушив умови раніше застосованого до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням чи обмеженням волі, раніше ухилявся від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про те,що клопотання прозастосуваннящодо ОСОБА_4 запобіжногозаходуу вигляді домашнього арешту, належним чином невмотивоване,авикладенівньомудоводи,здостатністю не вказують на наявність обставин таризиків,підтвердженихфактичнимиданими,які бидавали підстави вважати, щозастосування щодо підозрюваного запобіжногозаходу увигляді цілодобового домашнього арешту буде виправданим.

Окрім того, слідчимта прокуроромненаведено доводів про недостатністьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів,ніжтой,про якийклопочуть слідчий тапрокурор, для запобігання встановленомуслідчимсуддеюризиків.

Слідчий суддя зазначає,щотяжкість діяння, та існування ризиків несвідчатьпроте,щопри застосуванні більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , вінне виконуватиме покладені наньогопроцесуальніобовязки.

Однак,стороною обвинуваченняне наведенообґрунтовану неможливістьзастосування допідозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки та застави.

У даномувипадку,слідчий суддя,враховує даніпро особупідозрюваного ОСОБА_4 ,який:маєзареєстрованемісце проживання,одружений,маєнаутриманні 3-хнеповнолітніхдітейта є офіційнопрацевлаштованим,раніше несудимий ,авідтакмає стійкісоціальнізв`язки і застосуваннявідносно ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядіцілодобового домашньогоарешту позбавитьйого сім`юдо засобівдля існування,а відтаквважає занеобхідне,застосувати запобіжнийзахід відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання.

Затакихобставин,слідчийсуддя,врахувавшивищенаведеніобставини,вимоги кримінального процесуальногозаконута даніпро особупідозрюваного,прийшов до висновків про відмову в задоволенніклопотанняпрозастосуваннящодопідозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу увигляді цілодобового домашнього арештутапроможливістьзастосуваннящодонього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зпокладеннямнанього відповідних обов`язків, передбачених ч.5ст.194КПКУкраїни,такі висновки ґрунтуютьсяна вимогах закону йдоданих до клопотання матеріалах.Прицьому,слідчийсуддявважає,щозапобіжнийзахідувиглядіособистого зобов`язання будедостатнімдля забезпеченняналежноїпроцесуальної поведінкипідозрюваного.

Слідчий суддявважає,що обраннявідносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йомуінкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує - згідно санкції статтіКримінального кодексу України, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобтовизначенимиКПК України конкретнимипідставами і метою запобіжного заходу.

Будь-якихінших обставин,які бсвідчили проте,що данийзахід забезпеченнякримінального провадженняневиправдовуєтакийступіньвтручанняуправаі свободипідозрюваного судом,на даномуетапі,невстановленотасторонамине доведено,тожслідчий суддяприходить довисновку продоцільність обраннявідносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходуу вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповіднодо ч.4ст.194КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Враховуючи наведене,слідчийсуддяприходитьдовисновку,що підозра ОСОБА_4 у вчиненніданого кримінальногоправопорушення завідсутності фактичнихданих,які бсвідчили проте,що іншібільш м`якізапобіжні заходиможуть незабезпечити йогоналежної поведінкита виконанняпроцесуальних обов`язків,передбачених КПКУкраїни,не єпідставою дляобрання суворої міризапобіжного заходуу виглядідомашнього арешту.

За такихобставин прокуроромта слідчимдоведено обставини,передбачені пунктами1та 2частини першоїстатті 194КПК України,але недоведено обставини,передбачені пунктом3частини першоїцієї статті,а томуслідчий суддявважає,що взадоволенні клопотанняпро обраннявідносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього аркшту слід відмовити та вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якийзапобіжний західу виді особистого зобов`язання.

Відповідно доч.1ст.179КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.

Затакихобставин,слідчийсуддя,врахувавшивищенаведеніобставини,вимоги кримінального процесуальногозаконутаданіпроособупідозрюваного,прийшовдовисновків про відмову в задоволенні клопотанняпро застосуваннящодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу увигляді домашнього арешту тапро можливість застосування щодо нього запобіжного заходуувигляді особистого зобов`язання, зпокладенням нанього відповідних обов`язків, передбачених ч.5ст.194КПКУкраїни,таківисновки ґрунтуютьсяна вимогахзакону йдоданихдо клопотанняматеріалах.Прицьому,слідчий суддявважає,що запобіжнийзахідувигляді особистого зобов`язання будедостатнімдля забезпечення належноїпроцесуальної поведінки підозрюваного.

Приймаючи доуваги вищенаведенета фактичніобставини справи,слідчий суддявважає,що відносно ОСОБА_4 слід обратизапобіжнийзахіду виді особистого зобов`язання.

Відповіднодост.198КПКУкраїни,висловленівухваліслідчогосудді,судузарезультатамирозгля-дуклопотанняпрозастосуваннязапобіжногозаходувисновкищодобудь-якихобставин,які стосуютьсясутіпідозри,обвинувачення,немаютьпреюдиціальногозначеннядлясудупідчассудовогорозглядуабодляслідчогочипрокурорапідчасцьогоабоіншогокримінального проваджень.

Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 183, 186, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12023070000000150 від 15.06.2023 старшогослідчого вОВС СУГУНП вЗакарпатській областімайора поліції ОСОБА_6 , погоджене заступником начальникавідділуЗакарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,прозастосуваннязапобіжногозаходуувиглядідомашньогоарештувідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити. Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Актюбинськ, Республіка Казахстан, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, директора ПП «КЛІМАТ-ТРЕЙД», одруженого, на утриманні 3-є неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.382 КК України ? запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, зокрема:

- прибувати до старшого слідчогов ОВССУ ГУНПв Закарпатськійобласті майораполіції ОСОБА_6 , слідчого судді, прокурора або суду за першою вимогою кожного разу, у визначений ними час для проведення процесуальних дій;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Обов`язки визначенні даною ухвалою суду, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 ,згідно ст.194КПК Українина строкне більшедвох місяців, а саме до 14 серпня 2024.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вручити підозрюваному ОСОБА_4 під розпис копію даної ухвали. Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання ним покладених, згідно ухвали слідчого судді обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали оголошено 04.07.2024 року о 14 годині 50 хвилині.

Слідчий суддяУжгородського міськрайонного суду ОСОБА_1