Постанова

від 02.07.2024 по справі 930/1979/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/1979/21

Провадження № 22-ц/801/1490/2024

№22-ц/801/1489/2024

Категорія: 36

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача),

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.,

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз збут» - адвоката Мосьондза Сергія Андрійовича

на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року та окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року, постановлені під головуванням судді Кривенка Д.Т.,

у справі № 930/1979/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (позивач)

до ОСОБА_1 (відповідач)

про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» (відповідачі)

про скасування нарахованої постачальником заборгованості та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та історія справи

У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу, та просило стягнути з відповідача на свою користь 10435,98 грн заборгованості.

В подальшому позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про скасування нарахованої постачальником заборгованості та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою Липовецькогорайонного судуВінницької областівід 20травня 2024року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу залишена без розгляду.

Крім того, Липовецьким районним судом Вінницької області 20 травня 2024 року постановлено окрему ухвалу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, представник позивача адвокат Мосьондз С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвали суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду полягають в тому, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність в адвокатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повноважень як представників в даній справі, а також судом не прийнято до уваги підписання позовної заяви безпосередньо керівником позивача ТО «Вінницягаз Збут».

Доводи апеляційної скарги на окрему ухвалу суду першої інстанції зводяться до того, що суд постановляючи таку ухвалу не переконався, що наявні матеріали справи свідчать про порушення вимог законодавства, оскільки внаслідок неналежного дослідження обставин справи, суд поставив під сумнів чинність договору на надання правової допомоги й безпідставно звинуватив адвоката в присвоєнні ним повноважень представника юридичної особи.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 просив залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідач наполягає на тому, що під час розгляду справи суд першої інстанції за його клопотанням намагався перевірити повноваження представників позивача, надавав їм можливість надати відповідні документи на підтвердження своїх повноважень, чого зроблено не було. На його думку додаткові угоди до договору про надання правової допомоги, які є в матеріалах справи, є нікчемними, й не підтверджують повноваження представників на участь в даній справі.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 17 червня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача ТОВ «Вінницягаз Збут» - адвокати Мосьондз С.А. і ОСОБА_4 вимоги апеляційних скарг підтримали на умовах, викладених у них, і просили задовольнити.

Відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити в силі ухвали суду першої інстанції.

Представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз», повідомлений в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явився, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку, і закон, яким він керувався

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ТОВ «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу без розгляду, суд першої інстанції з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 257 ЦПК Українивиходив з того, що позов подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Окремою ухвалою суд першої інстанції повідомив керівника Вінницької обласної прокуратури про факт внесення » адвокатом Мосьондзом С.А. в ордер про надання правової допомоги ТОВ «Вінницягаз Збут» завідомо неправдивих відомостей щодо наявності між ТОВ «Вінницягаз Збут» і АО «Гарант Груп» договору про надання правової допомоги.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає, а колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 3 статті 58 ЦПК Україниюридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що юридичні особи, суб`єкти владних повноважень беруть участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

При цьому у порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Отже,керівник юридичної особи має правореалізовувати процесуальні права сторони без подання документів, що засвідчують його повноваження.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19 червня 2019 року (справа № 620/3827/18), від 31 січня 2020 року (справа № 620/1491/19), від 27 лютого 2020 року (справа № 826/19448/16) та від 13 серпня 2020 року (справа № 826/2850/17).

Так, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже за наявності сумнівів щодо наявності у особи, що підписала заяву (скаргу) повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва юридичної особи, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як встановлено апеляційним судом, подана 31 серпня 2021 року позовна заява підписана директором ОСОБА_5 .

На підтвердженняповноваженьпредставника допозовноїзаяви долучено копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.05.2021, у якому зазначено:керівник юридичноїособиТовариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз збут» - ОСОБА_5 .

Зазначений витяг є достатнім доказом на підтвердженняповноважень ОСОБА_5 діяти у порядку самопредставництва від імені даного підприємства, у тому числіпідписуватита подавати позов в інтересах товариства.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», доданого до позовної заяви, директор товариства підписує з правом першого підпису фінансові та інші документи, без довіреності подає та підписує позови, скарги мирові угоди та інші процесуальні документи (п. 8.5.5.).

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а натомість після перебування в провадженні суду близько 3-х років цивільної справи, вдався до дослідження наявності повноважень представляти інтереси товариства в суді представниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначивши про те, що останній як адвокат АО «Гарант Груп», не мав повноважень подавати до суду позов від імені ТОВ «Вінницягаз Збут», тоді як позовна заява підписана директором ТОВ «Вінницягаз Збут» Сопільняком В.О. і жодних сумнівів в тому, що цивільний процес ініційовано саме особою, уповноваженою на представництво інтересів юридичної особи, немає (т. 1, а.с. 8).

Щодо висновків суду першої інстанції про те, що адвокати АО «Гарант Груп» Мосьондз С.А., Рибак В.В. не могли бути представниками ТОВ «Вінницягаз Збут», так як в їх ордерах вказаний договір про надання правової допомоги від 30.11.2017, який був чинним лише до 28.02.2018, а додаткова угода № 24 від 29.12.2023 року, якою строк договору змінено та визначено до 31.12.2024, не могла продовжувати його дію, оскільки договір № 38Aviz1193-17 про надання правової допомоги від 30.11.2017, що укладений між АО «Гарант Груп» та ТОВ «Вінницягаз Збут» міг бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди у строк з 01.12.2017 до 28.02.2018, то апеляційний суд виходить з такого.

Згідно з статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина 4).

Отже спеціальний закон визначає загальний перелік документів, що можуть посвідчувати повноваження адвоката, проте відносить питання належного підтвердження повноважень адвоката як представника в цивільному судочинстві до сфери регулювання процесуальним законом.

Відповідно до частини 1 статті 60, частин 4, 8 статті 62 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Отже у випадку, якщо адвокат діє не за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (п. 3), він за змістом частини 4 статті 62 ЦПК України має на підтвердження своїх повноважень подати один із таких документів: довіреність або ордер.

В матеріалах справи (т. 1, а.с. 28) наявна довіреність, видана директором ТОВ «Вінницягаз Збут» 29 грудня 2020 року на представництво адвокатом Адвокатського об`єднання «Гарант Груп» Рибаком Віталієм Вікторовичем інтересів Товариства в судах. Довіреність видана без права передоручення і була чинною до 31 грудня 2021 року, що відповідає вимогам п. 1 ч. 4 статті 62 ЦПК України.

Процесуальним законом чи Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не лише не заборонена, а й окремо передбачена довіреність, як один із документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги.

Починаючи з лютого 2022 року представництво інтересів Товариства у справі здійснював адвокат Мосьондз С.А. на підставі довіреності, виданої директором ТОВ «Вінницягаз Збут» Сопільником В.О. 21 грудня 2022 року, дійсної до 31 грудня 2022 року (т. 2, а.с. 23), що також відповідає вимогам закону.

В липні 2023 року адвокатом Мосьондзом С.А. надана аналогічна довіреність (т. 4, а.с. 138), видана 29 грудня 2022 року, дійсна до 31 грудня 2023 року, а в січні 2024 року довіреність, видану 12 грудня 2023 року, дійсну до 31 грудня 2024 року.

В березні 2024 року директором ТОВ «Вінницягаз Збут» Сопільником В.О. через електронний кабінет надіслано заяву, підписану ЕЦП, про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як представника товариства (т. 5, а.с. 152-155), а саме: ордеру, виданого Адвокатським об`єднанням «Гарант Груп» Мосьондзу С.А. на представництво ТОВ «Вінницягаз Збут», договору № 38Aviz1193-17 від 30 листопада 2017 року, а також додаткової угоди до нього № 24 від 29 грудня 2023 року, якою змінено умови договору про надання правової допомоги в частині строку дії та встановлено, що договір є чинним до 31 грудня 2024 року.

Отже ТОВ «Вінницягаз Збут» і його представниками надані належні і допустимі докази повноважень їх представників, зокрема, адвоката Мосьондза С.А.

Натомість суд першої інстанції вдався до оцінки умов договору про надання правової допомоги і додаткової угоди до нього, й дійшов помилкового висновку про те, що додаткова угода нібито не могла продовжити строк дії основного договору, так як на момент її вчинення, строк дії основного договору вже закінчився.

При цьому поза увагою суду першої інстанції залишилися ті обставини, що документи на підтвердження повноважень представника були безпосередньо надані директором товариства, а їх чинність в самої особи, яку представляють, не викликають сумнівів, так само як сторонами договору про надання правової допомоги (товариством і адвокатським об`єднанням) не оспорюється чинність договору, факт продовження строку дії договору в установленому законом порядку тощо.

Крім того, з доказів, доданих апелянтом до апеляційної скарги випливає, що товариство і адвокатське об`єднання кожного року укладали окремі додаткові угоди про продовження строку чинності договору про надання правничої допомоги, договір і додаткові угоди виконувалися, про що сторони складали акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) тощо.

Апеляційний суд наголошує, що як Товариством, так і самими представниками надані належні і допустимі докази, документи, що підтверджуються повноваження представників, а у разі виникнення в суду сумнівів щодо строку чинності договору, він міг уточнити ці обставини, а не залишати без розгляду позовну заяву, провадження за якою триває вже майже три роки, з надуманих підстав.

Відповідно до частини 6 статті 374 ЦПК України апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Окрема ухвала, постановлена Липовецьким районним судом Вінницької області 20 травня 2024 року, яка також ґрунтується на нібито внесенні адвокатом Мосьондзом С.А. недостовірних даних до ордеру про надання правової допомоги від 19 квітня 2023 року, також підлягає до скасування, так як встановлено вище, зазначений ордер відповідає вимогам закону і відсутні підстави стверджувати про завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так сам умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правової допомоги.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз збут» адвоката Мосьондза Сергія Андрійовича задовольнити.

Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року, скасувати, а справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання природного газу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут», Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Вінницягаз» про скасування нарахованої постачальником заборгованості та зобов`язання вчинити дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасувати окрему ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 20 травня 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: І.М. Стадник Судді:Ю.Б. Войтко М.В. Матківська