Ухвала

від 08.07.2024 по справі 364/424/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/424/24

Провадження № 2/364/262/24

У х в а л а

про залишення позову без руху

08.07.2024 , суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л.,

ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , електронна адреса відсутня)

до

ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , офіційна електронна адреса невідома)

заінтересована особа: служба у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області ( код ЄДРПОУ 45278463, адреса: вул. Коцюбинського, 13, селище Володарка, Білоцерківського району, Київської області, 09301, № тел. НОМЕР_4, е-пошта: volrada@volodarska-gromada.gov.ua)

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И Л А:

03.07.2024 до Володарського районного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява, ознайомившись з якою та доданими до неї доказами, суддя встановила, що така заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Так , позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява , окрім іншого повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Окрім того , відповідно ч. 5 цієї статті у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Наразі, позовна заява не містить інформації щодо наявності в учасників електронного кабінета та не зазначена інформація щодо особи, яка підписала позовну заяву.

Згідно з ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача, в тому числі право підпису.

Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Однак, ні в ст. 49 ЦПК України "Процесуальні права та обов`язки сторін", ні в ст. 43 ЦПК України "Права та обов`язки учасників справи", не йде мова про право підпису чи про підписання заяв, клопотань пояснень, а тільки про їх подання.

Разом з цим, в матеріалах долучених до позовної заяви міститься ордер на ім`я - ОСОБА_3 , однак встановити повноваження ( уповноваження), на звернення до суду та на підписання позовної заяви з наявної інформації неможливо. А відтак суд позбавлений можливості пересвідчитись, що заява підписана уповноваженим представником.

Окрім того зміст позовної заяви не відповідає її назві.

Одночасно звертаю увагу позивачки, що за умовами статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Засвідчення копій документів, що видаються органами державної влади, здійснюється на підставі Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 який з 1 вересня 2021 року набрав чинності .

З 01.09.2021 юрособам треба оформляти службові документи саме згідно з ДСТУ 4163:2020, чия дія поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Таким чином підприємства застосовують ДСТУ 4163:2020 обов`язково, а ФОПи можуть застосовувати цей стандарт за бажанням. Дія стандарту №?55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» припинено з 01 вересня 2021 року.

Всупереч наведеним вимогам закону позивачка долучила до позовної заяви : копію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.06.2021( справа № 357/381/21 провадження № 2/357/2636/21) про розірвання шлюбу; копію судового наказу ( № 357/3830/21, № 2-н/357/345/21) Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.06.2021 про стягнення аліментів, однак зазначені процесуальні документи належним чином не завірені, а є довільної форми та змісту.

Тобто приклали до позовної заяви судові рішення не посвідчені ( не завірена копія), як того вимагає та передбачає інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України ( копія судового рішення, виготовлена апаратом суду у паперовій формі, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати. На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності. Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду).

Вказуючи на належність засвідчення копії слід зазначити, що лише у разі якщо неможливо видати копію судового рішення в суді, який ухвалив судове рішення, така копія може бути виготовлена з ЄДРСР за заявою особи судом, якому визначено територіальну підсудність справ, або судом апеляційної інстанції за підсудністю, встановленою законом.

Однак, всупереч наведеному ніхто не клопочеться перед судом, про долучення до матеріалів справи належної копії зазначених вище письмових доказів та не вказує, що вони позбавлені можливості самостійно отримати такі.

Усуваючи недоліки позивачці слід взяти до уваги, що згідно ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що наявні перешкоди для прийняття заяви до свого провадження.

Згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачка, усуваючи недоліки, повинна:

- привести позовну заяву у відповідність до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України;

- додати до заяви належним чином засвідчені копії судових рішень, або зазначити з яких підстав вона не може долучити таких до своєї позовної заяви;

- вказати в кого саме перебувають оригінали копій доказів долучених до позовної заяви;

-долучити до матеріалів справи докази на ствердження повноважень представниці позивачки.

Слід зауважити, що залишення заяви (позовної заяви ) без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення виявлених недоліків. Роз`яснити положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2

заінтересована особа: служба у справах дітей та сім`ї Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області,

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Роз`яснити позивачці, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, її буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Копію ухвали направити позивачці не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г. Л. Моргун