Рішення

від 25.06.2024 по справі 695/2766/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2766/23

номер провадження 2/695/256/24

25 червня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання Варданян Л.А.,

представника позивача адвоката Сизька Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про встановлення факту непроживання разом за місцем реєстрації із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_3 ,про встановленняфакту непроживанняразом замісцем реєстраціїіз спадкодавцемна часвідкриття спадщинита неприйняттяспадщини.Свої позовнівимоги мотивуєтим,що ОСОБА_4 за життяна правіприватної власностіналежало нерухомемайно:11/25частин житловогобудинку звідповідною частиноюнадвірних будівельпо АДРЕСА_1 на підставідоговору купівлі-продажувід 14.12.1983;1/2частина житловогобудинку звідповідною частиноюнадвірних будівельпо АДРЕСА_2 на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від31.05.2017;1/2частина земельноїділянки дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,розташованої натериторії Софіївськоїсільської ради,площею 2,9832га,кадастровий №7121589200:04:002:0054,на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від31.05.2017;1/2частина земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарствапо АДРЕСА_2 ,площею 0,2983га,кадастровий №7121589201:01:005:0507,на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від31.05.2017;1/2частина житловогобудинку звідповідною частиноюнадвірних будівельпо АДРЕСА_3 ,на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від31.05.201. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.За свогожиття ОСОБА_4 заповіту несклав,після йогосмерті в2019році відкриласьспадщина зазаконом,до складуякої середіншого ввійшловказане вищенерухоме майно. Від шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народилося троєдітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 08вересня 2006року шлюбміж ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був розірваний.У будь-якіінші шлюби ОСОБА_4 більше невступав аждо самоїсмерті. Таким чином, у першу чергу спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_4 входять лише його діти. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно постійно проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини в 2019 році, а тому вони прийняли спадщину після його смерті, в той час як ОСОБА_2 хоч і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , але реально за цією адресою не проживала, оскільки більше 10 останніх років жила то в Росії, то в Україні, але по АДРЕСА_4 . У зв`язку з викладеним спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , вона не прийняла. Вказану обставину щодо непроживання відповідача з спадкоємцем і неприйняття спадщини позивач змушена довести в судовому порядку, оскільки хоч відповідач фактично і не проживала з спадкодавцем, але зареєстрованою була в одному будинку з усіма. Встановлення факту неприйняття спадщини необхідне позивачу для вирішення матеріально-правового спору про спадкування та є передумовою розподілу спадкового майна після смерті батька тільки між нею та братом і недопущення до спадкування їхньої сестри. Позивач вважає, що оскільки вона та її брат постійно проживали з померлим ОСОБА_4 , то саме вони є єдиними спадкоємцями, оскільки на момент смерті спадкодавця відповідач хоч і була зареєстрована за адресою спадкодавця, але не проживала з ним більше десяти років. Відповідач на час відкриття спадщини фактично із спадкодавцем не проживала, а лише була зареєстрована, тому спадщини після смерті останнього вона не прийняла та із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звернулася.

Враховуючи викладене вище, позивач просить суд встановити факт непроживання ОСОБА_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після його смерті (неприйняття спадщини).

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.09.2023 відкрито провадження у цивільній справі, визначено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 10.10.2023 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сизька Дмитра Борисовича про витребування доказів задоволено. Витребувано у нотаріуса ПЕРШОЇ ЗОЛОТОНІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ НОТАРІАЛЬНОЇ КОНТОРИ Колосовської Світлани Олександрівни спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2023 закрито підготовче засідання у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21.05.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сизька Дмитра Борисовича задоволено. Приєднано до матеріалів цивільної справи надані разом із клопотанням від 21.05.2024 копії довідки голови квартального комітету від 15.04.2024 та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.06.2019 в якості доказу у справі.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Сизько Д.Б. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відмовився у судовому засіданні від допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні надала пояснення про те, що вона є сусідкою покійного ОСОБА_4 .. Його сім`ю вона знає більше 30 років. На момент його смерті проживали разом з ним позивач та ОСОБА_3 .. Відповідач не проживала разом із ОСОБА_4 і не була присутня під час його поховання.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні надала аналогічні пояснення. Додатково пояснила, що можливо відповідач перебуває за кордоном.

У зв`язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.

Заслухавши представника позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 08.11.2019 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Чорнявка Черкаського району Черкаської області.

Згідно договору купівлі-продажу №4206 від 14.12.1983 укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 останнім придбано 11/25 частин будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_5 .

11/25 частин домоволодіння АДРЕСА_5 станом на 01.01.2013 зареєстровано у Золотоніському відділку комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою №1057о від 01.02.2023 виданої КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Золотоніським відділком.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_4 належать: на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_3 ; на праві спільної часткової власності житловий будинок по АДРЕСА_2 , на праві власності земельна ділянка площею 2.9832 га кадастровий номер 7121589200:04:002:0054, розташована на території Софіївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області; на праві власності земельна ділянка площею 0.2983 га кадастровий номер №7121589201:01:005:0507, розташована по АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 є батьком: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 23.07.2022, позивач при реєстрації шлюбу своє прізвище ОСОБА_12 змінила на прізвище чоловіка - ОСОБА_13 .

З постанови державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори Черкаської області Колосовської С.О. вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 відмовлено. На даний час можливо видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане майно спадкодавця можливо лише на 1/3 частку з урахуванням того, що, крім неї, спадщину фактично прийняли син спадкодавця ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 . Видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна немає можливості. На день своєї смерті ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_5 . Разом з ним за тією ж адресою були зареєстровані: колишня дружина ОСОБА_5 , донька ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_2 разом зі своїми дітьми (онуками спадкодавця) ОСОБА_14 , 1997 року народження, та ОСОБА_15 , 2006 року народження, що встановлено за довідкою виконкому Золотоніської міської ради від 23.12.2022 за №1822.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області №1822 від 23.12.2022 по АДРЕСА_5 в частині будинку був зареєстрований ОСОБА_4 , 1959 року народження, який помер у 2019 році. На день його смерті були зареєстровані: ОСОБА_5 , 1961 року народження, ОСОБА_3 , 1989 року народження, ОСОБА_1 , 1992 року народження, ОСОБА_14 , 1997 року народження, ОСОБА_15 , 2006 року народження, ОСОБА_2 , 1982 року народження. Інші особи не зареєстровані.

Згідно довідки голови квартального комітету ОСОБА_16 №18 від 15.04.2024 ОСОБА_5 , 1961 року народження, проживає по АДРЕСА_1 разом з сином ОСОБА_3 , 1989 року народження, ОСОБА_1 , 1992 року народження.

Відповідно до інформації Виконавчого комітету Золотоніської міської ради №817 від 29.08.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_5 .

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2019 зареєстроване кримінальне провадження №12019250150000531 за заявою ОСОБА_5 від 12.06.2019 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 115 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 09.06.2019 близько 15.00 год. ОСОБА_4 , пішов з місця свого проживання по АДРЕСА_1 та до цього часу не повернувся.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.ст.1216,1217,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та другастатті 1220 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1258 ЦК Українивстановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК Українипередбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина першастатті 1268 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцемна час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

У встановлений ч. 1ст. 1270 ЦК України шестимісячнийстрок із заявою про прийняття спадщини або відмову від її прийняття відповідач ОСОБА_2 не зверталася.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч.3ст. 1268 ЦК Україниє необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною 1статті 29 ЦК Українивизначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положенняст. 29 ЦК Українине ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено уст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зіст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третястатті 1268 ЦК Українивимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

На підставі наявних у справі доказів судом достовірно не встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , не проживала фактично по АДРЕСА_1 . Не має належних і достовірних доказів, що вона проживала у цей період за іншою адресою або перетинала кордон України.

До показань у судовому засіданні свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в частині непроживання відповідача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд відноситься критично, оскільки такі покази без належних підтверджень іншими письмовими доказами, не являються достатніми доказами.

Таким чином, позивачем не доведено факту непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання ОСОБА_2 такою, що не прийняла спадщину після смерті батька.

Частиною 1статті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до ч. 1ст. 175 ЦПК Українипозивач викладає свої вимоги щодо предмета позову та їх обґрунтування.

Предмет позову - це конкретна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, заявлена через суд.

Підстава позову - це юридичні факти (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача.

Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом позову ОСОБА_1 визначила вимогу про встановлення факту непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття відповідачем спадщини після померлого батька.

Однак, виходячи зі змісту позову, позивач фактично намагалася довести те, що лише вона та її брат є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , із тим, щоб оформити спадщину після батька.

У постанові від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення факту неприйняття спадщини у зв`язку із непроживанням зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є способом захисту, який не ґрунтується на законі.

З огляду на викладене, у зв`язку із застосуванням позивачем способу захисту, який не узгоджується із положеннямистатті 16 ЦК України, суд у задоволенні позову відмовляє.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовив, виходячи із положеньст. 141 ЦПК України, підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 259,263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; серія і номер паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків в матеріалах справи відсутні), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), про встановлення факту непроживання разом за місцем реєстрації із спадкодавцем на час відкриття спадщини та неприйняття спадщини відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення буде складено 05.07.2024.

Суддя: К.М. Ушакова