Постанова

від 03.07.2024 по справі 729/1567/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 липня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/1567/23

Головуючий у першій інстанції Киреєв О. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/957/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів су- дової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Герасименко Ю.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Відділ освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бобровицький ліцей Бобровицької міської ради Чернігівської області, -

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області від 25.07.2023 №76 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити її на посаді директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області;

- стягнути з Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати на професійну правничу допомогу;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області №40 від 29.06.2021 її було призначено на посаду директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області на період з 01.07.2021 по 30.06.2027 включно з подальшим укладенням строкового трудового договору №02/21 від 30.06.2021.

Наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області №76 від 25.07.2023 її звільнено із посади директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області з 25.07.2023 за прогул без поважних причин.

Зазначала, що зі змістом вказаного наказу не ознайомлена, трудову книжку їй видано не було, остаточного розрахунку у зв`язку зі звільненням не проведено.

Звертала увагу суду на те, що наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області №45 від 09.05.2023 на виконання рішення Носівського районного суду Чернігівської області у справі №729/371/22 вона була поновлена на посаді директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області, як така, що звільнена незаконно. З часу її поновлення на раніше займаній посаді роботодавцем систематично вчинялися дії, які за своїми ознаками свідчили про його намагання припинити трудові відносини з нею.

Наказ про звільнення вважала протиправним з огляду на те, що:

- акти про відсутність на роботі позивачки містять лише дату їх складення, однак періоду можливої відсутності позивачки на роботі без поважних причин не містять;

- рішення про звільнення позивачки прийнято на підставі складених представниками Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області документів, які підписані, у тому числі, деякими працівниками інших структурних підрозділів Бобровицької міської ради Чернігівської області, а також окремими працівниками Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області без належної фіксації подій та об`єктивного встановлення обставин, що мали місце;

- оскаржуваний наказ про звільнення містить можливі події узагальненого характеру без будь-якої конкретизації суті вчинення можливого порушення трудової дисципліни, а також обставин його виявлення та встановлення його доведеності (існування), посилання на документи, які їх достеменно підтверджують;

- відповідачем не було забезпечено її право на надання особистих пояснень у письмовому вигляді щодо ймовірного порушення трудової дисципліни, підтверджуючі докази їх витребування відсутні.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 15.05.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Позивачка наголошує, що її під особистий підпис не ознайомлено з наказом про звільнення, трудову книжку не видано, не проведено остаточний розрахунок у зв`язку зі звільненням.

Уважає, що документи, на які посилається відповідач як на підставу для звільнення, а саме акти про її відсутність на роботі від 17.07.2023 №02, від 18.07.2023 №03, від 19.07.2023 №04, від 20.07.2023 №05, від 21.07.2023 №06, а також від 24.07.2023 №07 є неналежними доказами з таких підстав:

- відображена у них інформація є недостовірною і полягає у наявних розбіжностях між даними у цих документах та фактичним станом подій;

- акти складені зацікавленими особами відповідача;

- у матеріалах справи відсутні документальні підтвердження існування розпорядчих актів, у тому числі письмових доручень, про уповноваження представників Відділу освіти Бобровицької міської ради на здійснення у період з 17.07.2023 по 21.07.2023 та 24.07.2023 контрольних заходів (перевірок) у ввірених освітніх закладах.

Посилаючись на лист Командування Повітряних Сил ЗСУ від 29.12.2023 №350/165/3/128, в якому міститься інформація про оголошення 17.07.2023 та 21.07.2023 у Чернігівській області повітряних тривог, звертає увагу на те, що відсутність на роботі у зв`язку із діючим воєнним станом та пов`язаними з ним обставинами не може мати наслідком звільнення за такою підставою як прогул, оскільки це обумовлено необхідність збереження життя та здоров`я працівника.

Зазначає, що у справі відсутні документи, якими відповідачем визначалось її робоче місце.

Указує, що відповідачем порушено норми ст. 149 КЗпП України в частині виконання обов`язку зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення із посиланням постанови Верховного Суду від 07.06.2021 (справа № 126/2563/18) та від 28.03.2018 (справа № 522/5656/16-ц).

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Мазура С.В., які підтримали апеляційну скаргу, представника відповідача ОСОБА_2 , яка просила залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 без поважних причин була відсутня на роботі 17-21 та 24 липня 2023 року з 8 години 30 хвилин до 14 години 20 хвилин та не виконувала свої службові обов`язки, у зв`язку із чим до останньої правомірно застосовано стягнення у вигляді звільнення за прогул на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради №40 від 29.06.2021 ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду директора Бобровицького ліцею, за строковим трудовим договором з 01.07.2021 по 30.06.2027, як таку, що пройшла конкурс, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису (том 1 а.с. 64, 134).

30.06.2021 Відділом освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області укладено строковий трудовий договір №02/21 з директором Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області ОСОБА_1 (том 1 а.с. 93-98). Пунктом 5.2.2. цього договору передбачено, що дострокове припинення договору можливе з підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України.

Наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради №51 від 26.06.2023 надано ОСОБА_1 , директору Бобровицького ліцею, щорічну основну оплачувану відпустку за період роботи з 01.07.2022 30.06.2023, тривалістю 37 календарних днів з 03.07.2023 по 08.08.2023 включно (том 1 а.с. 65).

10.07.2023 в.о. директора Бобровицького ліцею Маринченко Т.В. звернулася до начальника Відділу освіти Бобровицької міської ради із доповідною, в якій зазначала, що станом на 10.07.2023 виконує обов`язки директора, але за сімейними обставинами, а саме хвороба дитини, іде на лікарняний та не може виконувати обов`язки директора (том 1 а.с. 68-69).

Наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради №59 від 10.07.2023 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в.о. директора Бобровицького ліцею ОСОБА_3 відкликано Литвин Т.М., директора Бобровицького ліцею, зі щорічної основної відпустки з 11.07.2023. Перенесено ОСОБА_1 невикористану частину невикористаної щорічної основної відпустки за її бажанням у будь-який зручний час до кінця 2023 року. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 10.07.2023, на відкликання з відпустки згодна, що підтверджується її підписом (том 1 а.с. 67).

14.07.2023 ОСОБА_1 видала наказ №89-о, яким у зв`язку з тим, що заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 знаходиться на лікарняному, доручила виконувати обов`язки директора з 17.07.2023 по 21.07.2023 заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 (том 1 а.с. 83).

З доповідної записки головного спеціаліста ОСОБА_6 від 17.07.2023 начальнику відділу освіти Бобровицької міської ради вбачається, що 17.07.2023 о 08:30 при виконанні своїх посадових обов`язків, а саме перевірки трудової дисципліни директорів закладів освіти, було виявлено факт відсутності на робочому місці директора Бобровицького ліцею ОСОБА_7 . У закладі була присутня заступник директора ОСОБА_5 , яка пояснила, що директора немає і не буде, оскільки вона поїхала на відпочинок. Щоб з`ясувати причини відсутності ОСОБА_7 , телефонувала їй на мобільний телефон, НОМЕР_1 , але о 09:00 ніхто не відповідав, а пізніше телефон був за межами досяжності. З`ясувати причини відсутності за відомим мобільним номером ОСОБА_8 не вдалося. Додатково повідомила, що директор не писала заяву на відпустку, а також інших причин, по яких працівник була відсутня на робочому місці, їй, як головному спеціалісту, що відповідає за кадри не відомо (том 1 а.с 71).

Згідно з Актом про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 №02 від 17.07.2023, складеним головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 17.07.2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30. На робочому місці була присутня заступник директора ОСОБА_5 , яка станом на 17.07.2023 перебуває у щорічній відпустці. Заступник директора ОСОБА_5 , пояснила, що за дорученням директора ОСОБА_1 , виконує обов`язки директора, але з відпустки її не відкликали (том 1 а.с. 72).

Відповідно до Акту про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 №03 від 18.07.2023, складеного головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 18.07.2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30 (том 1 а.с. 73).

У пояснювальній в.о. директора Бобровицького ліцею Лебедь О.Б. від 19.07.2023 зазначено, що у зв`язку з тим, що заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 знаходиться на лікарняному, директор ліцею ОСОБА_1 знаходиться на санаторному лікуванні, вона, ОСОБА_5 , заступник директора з навчально-виховної роботи, відповідно до наказу від 14.07.2023 №89-о виконує обов`язки директора з 17 по 21 липня 2023 року. З наказом про відкликання з відпустки станом на 19.07.2023 не ознайомлена (том 1 а.с. 75).

Відповідно до Акту про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею Литвин Т.М. № 04 від 19.07.2023, складеного головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 19.07.2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30. Зі слів заступника директора вдалося з`ясувати, що ОСОБА_1 немає навіть в місті Бобровиця, вона своїм наказом від 14.07.2023 №89-о заступнику директора ОСОБА_5 доручила виконувати свої обов`язки, яка станом на 19.07.2023 перебуває у відпустці, але вимушена з 17.07.2023 ходити на роботу (том 1 а.с. 74).

Згідно з Актом про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 №05 від 20.07.2023, складеним головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 20.07.2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30 (том 1 а.с. 76).

У пояснювальній від 21.07.2023 заступник директора Бобровицького ліцею Лебедь О.Б. повідомила начальника Відділу освіти Бобровицької міської ради, що за дорученням директора ліцею виконує обов`язки директора з 17 липня по 21 липня 2023 року. Перебуває на робочому місці, на відкликання з відпустки згоди не давала (том 1 а.с. 77).

Відповідно до Акту про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею Литвин Т.М. №06 від 21.07.2023, складеного начальником Відділу освіти Бобровицької міської ради Мартишевською В.Г., головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , 21.07.2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 16:30. На робочому місці була присутня заступник директора Бобровицького ліцею Лебедь О.Б., яка перебуваючи у відпустці, за дорученням ОСОБА_1 виконує обов`язки директора (том 1 а.с. 78).

24.07.2023 в.о. директора ОСОБА_4 звернулася до начальника Відділу освіти з доповідною, де зазначила, що у зв`язку з погіршенням здоров`я 24.07.2023 іде на лікарняний, директор на роботі відсутній, повідомити нікому (том 1 а.с. 80, 86).

Згідно з Актом про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 №07 від 24.07.2023, складеним головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 24.07.2023 директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , була відсутня на роботі протягом усього робочого дня, з 08:30 до 14:20. На робочому місці була присутня заступник директора Бобровицького ліцею Лебедь О.Б. та інші працівники молодшого обслуговуючого персоналу прибирали територію закладу (том 1 а.с. 79).

24.07.2023 головними спеціалістами Відділу освіти Бобровицької міської ради ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , складено Акт №08 про відмову від пояснень, а саме про те, що в їх присутності директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 24.07.2023 о 15:30 перебуваючи на робочому місці, відмовилася надати письмове пояснення про причини відсутності на робочому місці з 17 по 24 липня 2023 року з невідомих причин, усно пояснила, що перебуває у відпустці, але документів, що підтверджує відпустку не надала (том 1 а.с. 81).

Згідно з табелем обліку використання робочого часу працівників Бобровицького ліцею за липень 2023 року ОСОБА_1 з 01.07.2023 по 10.07.2023 перебувала у відпустці; з 11.07.2023 по 14.07.2023 перебувала на роботі; 17.07.2023, 18.07.2023, 19.07.2023, 20.07.2023, 21.07.2023, 24.07.2023 зазначено прогул; 25.07.2023 перебувала на роботі; з 26.07.2023 звільнена (том 1 а.с. 87, 166).

Наказом Відділу освіти Бобровицької міської ради №76 від 25.07.2023, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 була відсутня на роботі 17.07.2023, 18.07.2023, 19.07.2023, 21.07.2023 та 24.07.2023 з 8:30 до 14:20 год. без поважних причин, відсутність на роботі пояснила щорічною відпусткою, але документів, що підтверджують не надала, письмово пояснити причини відсутності відмовилася, ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади директора Бобровицької міської ради Чернігівської області, з 25.07.2023 за прогул без поважних причин, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Керуючись п. 5.2.2. строкового трудового договору від 30.06.2021 № 02/21 достроково припинено дію строкового трудового договору від 30.06.2021 № 02/21 (том 1 а.с. 70).

25.07.2023 заступником міського голови Бобровицької міської ради Юлією Петренко, начальником Відділу освіти Бобровицької міської ради Валентиною Мартишевською, начальником відділу будівництва, житлово-комунального господарства Бобровицької міської ради Андрієм Ковалем, головним спеціалістом Відділу освіти Бобровицької міської ради Оленою Дурицькою складено акт про те, що в їх присутності директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 , 25.07.2023, перебуваючи в Бобровицькому ліцеї, знаходячись в кабінету 1-Б класу, відмовилася ознайомитися письмово: з наказом від 25.07.2023 № 76 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Текст наказу від 25.07.2023 № 76 «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_11 був зачитаний уголос, трудова книжка, копія наказу від 25.07.2023 №76, повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, були вручені в руки ОСОБА_12 в їх присутності. ОСОБА_13 відмовилася засвідчити ці факти, а саме: ознайомлення з наказом про звільнення; про вручення копії наказу про звільнення, повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні, про вручення трудової книжки особистим підписом (том 1 а.с. 82).

Згідно з ч. 2 статті 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першою статті 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Першочергово захист цивільних прав та інтересів полягає в з`ясуванні того, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення прав громадян на працю є правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України).

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 30 КЗпП України встановлено, що працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення (частина перша статті 147 КЗпП).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір у випадку здійснення працівником прогулу без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП).

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 235/2284/17 вказано, що прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.

У постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 536/1755/20 вказано, що: при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу). Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності.

Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. При цьому власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня. Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі у день звільнення. Вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі у трудовому законодавстві України не визначено, тому в кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі здійснюється виходячи з конкретних обставин та наданих сторонами доказів. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.

Судом у справі встановлено, що ОСОБА_1 17.07.2023, 18.07.2023, 19.07.2023, 21.07.2023 та 24.07.2023 з 8:30 год до 14:20 год була відсутня на роботі. Доказів на підтвердження поважності причин її відсутності на робочому місці позивачка не надала, від надання письмових пояснень відмовилася, про що 24.07.2023 було складено акт. Унаслідок цього її було звільнено із займаної посади на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Колегія суддів наголошує, що доводити відсутність працівника на роботі має роботодавець, а поважність причини прогулу працівник.

Факт відсутності позивачки на роботі підтверджується належними та допустимими доказами, а саме:

- доповідною запискою головного спеціаліста Відділу освіти Бобровицької міської ради Дурицької О.М. від 17.07.2023;

- актами Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області №02 від 17.07.2023, №03 від 18.07.2023, №04 від 19.07.2023, №05 від 20.07.2023, №06 від 21.07.2023, №07 від 24.07.2023 про відсутність на роботі директора Бобровицького ліцею ОСОБА_1 ;

- пояснювальними заступника директора Бобровицького ліцею Лебедь О.Б. від 19.07.2023 та від 21.07.2023;

- табелем обліку використання робочого часу працівників Бобровицького ліцею за липень 2023 року.

Крім того, у судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 визнала факт її відсутності на роботі, зазначала, що перебувала на лікуванні за межами міста Бобровиця, у Закарпатті, лікарняний не брала.

Колегія суддів уважає надані відповідачем акти про відсутність на робочому місті Литвин Т.М. належними доказами. Як правильно зазначив суд першої інстанції, законодавство не встановлює чітких вимог до форми акту, а тому він подається у довільній простій письмовій формі та підписується не менше, ніж двома працівниками. В акті має бути зафіксовано відсутність працівника на роботі. Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково вказується не тільки дата, а й конкретний час відсутності працівника.

Так, в актах зазначена достовірна інформація про відсутність ОСОБА_1 на роботі, зазначена дата та час такої відсутності. Акти складено та підписано трьома працівниками Відділу освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Відповідно до розділу ІІ Положення про Відділ освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням 13 сесії восьмого скликання Бобровицької міської ради Чернігівської області від 10.12.2021 №701-13/VІІІ, до основних завдань Відділу освіти, зокрема відноситься контроль трудової дисципліни директорів закладів освіти та виконання правил внутрішнього трудового розпорядку закладу (том 1 а.с. 173-180).

Таким чином, складання актів про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 саме працівниками Відділу освіти є правомірним.

Відтак, колегія суддів уважає доведеним факт відсутності позивачки на роботі з 17 по 21 липня 2023 року та 24 липня 2023 року.

При цьому матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважності причин прогулу. Позивачка у судових засіданнях посилалася на те, що перебувала на лікарняному, проте жодних доказів на підтвердження цього не надала. З огляду на те, що тягар доведення поважності причин відсутності на робочому місці покладено на ОСОБА_14 , однак останньою таких доказів не надано, роботодавцем правомірно застосовано дисциплінарне стягнення, передбачене п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Установивши, що звільнення позивачки за прогул відбулося із дотриманням встановленого законом порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем норм ст. 149 КЗпП України в частині виконання обов`язку зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень до застосування дисциплінарного стягнення не можуть бути підставою для скасування судового рішення з огляду на те, що факт відсутності ОСОБА_1 на роботі підтверджений належними доказами, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження поважності причин її прогулу.

При цьому представниками відповідача складено Акт №08 від 24.07.2023 про відмову від пояснень, яким зафіксовано, що директор Бобровицького ліцею ОСОБА_1 24.07.2023 о 15:30 перебуваючи на робочому місці, відмовилася надати письмове пояснення про причини відсутності на робочому місці з 17 по 24 липня 2023 року з невідомих причин, усно пояснила, що перебуває у відпустці, але документів, що підтверджує відпустку не надала.

Крім того, колегія суддів наголошує, що даний Акт не суперечить Акту №07 від 24.07.2023 про відсутність на роботі ОСОБА_1 , так як в останньому зазначено про її відсутність з 08:30 по 14:20, а в Акті №08 від 24.07.2023 зазначено, що позивачка відмовилася надати письмове пояснення о 15:30.

У постанові Верховного Суду від 26.07.2021 у справі № 643/10816/17 зазначено, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами.

Посилання заявниці на постанови Верховного Суду від 07.06.2021 у справі № 126/2563/18 та від 28.03.2018 у справі № 522/5656/16-ц не слушними.

Так, у постанові Верховного Суду від 07.06.2021 у справі № 126/2563/18 підставою для задоволення позовної заяви та поновлення на роботі визнано порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, а не ст. 149 КЗпП України. У постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 522/5656/16-ц Верховний Суд також констатував порушення саме ч. 3 ст. 40 КЗпП України та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Не заслуговують на увагу також посилання ОСОБА_1 на неознайомлення її з графіком роботи, так у матеріалах справи наявна копія графіку роботи директора Бобровицького ліцею Бобровицької міської ради Чернігівської області, що затверджений начальником Відділу освіти Бобровицької міської ради 10.08.2022, на якому міститься підпис позивачки (том 2 а.с. 21).

Щодо доводів ОСОБА_1 про оголошення сигналу повітряної тривоги та дію воєнного стану, колегія суддів зазначає, що КЗпП України жодних заборон на звільнення під час воєнного стану не містить. Лише введення воєнного стану в Україні недостатньо для того, щоб відсутність працівника на роботі була визнана поважною. Позивачка мала право не перебувати на робочому місці під час сигналу повітряна тривога і це не може уважатися прогулом. Проте, в даному випадку ОСОБА_1 була відсутня на роботі не лише під час увімкнення даного сигналу, але й в інший робочий час, що сама і не заперечує.

За таких обставин, апеляційний суд уважає, що доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції, у зв`язку із чим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15.05.2024 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 липня 2024 року.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: О.І. Онищенко

Н.В. Шитченко