Постанова

від 04.07.2024 по справі 907/736/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2024 р. Справа №907/736/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго»

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.04.2024 (повний текст рішення складено 15.04.2024, суддя Лучко Р.М.)

у справі № 907/736/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Пепшер», м. Ужгород

про стягнення 269477,63 грн шкоди (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог)

за участі представників в режимі відеоконференції:

від позивача - Чекан В.В.

від відповідача - Педченко В.М.

Приватне акціонерне товариство (далі ПрАТ) «Закарпаттяобленерго» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Пепшер» 342971,53 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок самовільного підключення відповідачем після межі балансової належності між енергопостачальником та споживачем в електричних мережах іншого, ніж позивач, власника мереж, шляхом прокладання кабелю поза приладом обліку.

Господарський суд Закарпатської області в рішенні від 09.04.2024 у цій справі в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Закарпаттяобленерго» відмовив, оскільки встановив, що:

- акт про порушення № 115190 від 27.04.2016 не є належним доказом, який підтверджує факт порушення відповідачем ПКЕЕ, позаяк такий акт містить суперечливі відомості щодо назви об`єкта самовільного підключення, його власника, схеми електропостачання, перерізу вилученої частини кабелю. Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності з показами свідків, суд дійшов висновку про те, що акт про порушення №115190 від 27.04.2016 складався за відсутності ОСОБА_1 (керівника відповідача), що є порушенням абз. 1 п. 6.41. ПКЕЕ та абз. 1 п. 4.5. Методики;

- вказана юрисконсультом позивача підстава для перегляду акта про порушення № 115190 від 27.04.2016 (необхідність уточнення власника об`єкта) не передбачена абз. 8 п. 8.2.6. ПРРЕЕ (оскільки такою може бути лише звернення споживача, вимога Регулятора або рішення суду), а сам перегляд рішення Обласної комісії від 21.10.2016 (протокол №110-10/2016) відбувся 11.09.2018 з порушенням встановленого абз. 8 п. 8.2.6. ПРРЕЕ річного строку для його перегляду.

Таким чином, позивачем не доведено існування конкретних обставин, які підтверджують вину відповідача щодо завданих позивачу збитків, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та фактом завдання збитків, що виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків у вигляді вартості необлікованої електричної енергії на суму 269477,63 грн.

ПрАТ «Закарпаттяобленерго» не погодилось з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржило його в апеляційному порядку, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що полягало у неправильному визначенні судом правовідносин у справі, неправильній оцінці доказів та нез`ясуванні дійсних обставин, що мають значення для справи. Так, позивач в своїй апеляційній скарзі, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, вказує на таке:

- повторний розгляд акта про порушення на засіданні Обласної комісії з розгляду актів про порушення, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом №77-09/2018 від 11.09.2018, відповідає конституційним принципам та нормам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, а застосування судом до спірних правовідносин п.8.2.6. ПРРЕЕ позивач вважає неправомірним;

- вартість не облікованої електроенергії є платою за поставлену електричну енергію, а не оперативно-господарською санкцією чи збитками в розумінні законодавства про електроенергетику;

- сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності з іншими доказами.

Крім цього, позивач у своїй апеляційній скарзі навів орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу та, у випадку скасування оскаржуваного рішення, просив здійснити перерозподіл судових витрат.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апелянта та зазначив, що вважає подану позивачем апеляційну скаргу голослівною, оскільки судом першої інстанції було досліджено наявні в матеріалах справи докази, заслухано представників сторін та з`ясовано усі дійсні обставини, що мають значення для справи. Серед іншого, відповідач у відзиві зазначає, що судом першої інстанції досліджено акт про порушення, надано йому відповідну оцінку та зазначено, що такий не може бути належним доказом на підтвердження факту вчинення порушення ПКЕЕ відповідачем. Крім цього, відповідач вважає застосування судом до даних правовідносин положень п. 8.2.6 ПРЕЕ правильним. Водночас, наголошує, що оскільки на ТОВ «Пепшер» жодних актів про порушення ПКЕЕ позивачем не складалось, відтак нарахування та стягнення вартості необлікованої електричної енергії з відповідача є безпідставним.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Попри клопотання обох сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які були задоволені судом, їх представники прибули до Західного апеляційного господарського суду, де в залі суду надали свої пояснення по суті спору, а також підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на таке:

27 квітня 2016 року за адресою АДРЕСА_1 представниками Ужгородського МРЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» було здійснено перевірку дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії споживачами, за результатами якого на об`єкті: "Деревообробний цех" виявлено порушення п. 10.2. Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ) у вигляді підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок поза розрахунковим приладом обліку енергії, а саме: відгалуження від головного вводу; договір постачання електричної енергії не укладено; особовий рахунок не відкрито, про що цього ж дня було складено відповідний акт про порушення за №115190 (далі акт про порушення).

В означеному акті про порушення (том І, а с. 47-48) вказано, що його складено за участю власника деревообробного цеху ОСОБА_1 , який відмовився надавати доступ до приміщення для визначення переліку струмоприймачів, подання паспортних даних таких струмоприймачів та включення їх на максимальну потужність.

З долучених до позову заяв свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 07.12.2018 (том І, а.с. 141-145) та ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 від 20.03.2019 (том ІІ, а.с. 142-145), які брали участь у складанні акта про порушення, вбачається, що в ході здійснення контролю дотримання споживачами встановлених режимів споживання електричної енергії, дотримання вимог ПКЕЕ на АДРЕСА_1 , ними було виявлено самовільне підключення до електричних мереж будівлі «деревообробний цех» та на запитання до присутніх на означеній території осіб щодо власника цього об`єкту працівники ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з`ясували, що власником деревообробного цеху є підприємець Педченко В.М., який прибув за адресою АДРЕСА_1 та забезпечив працівникам позивача доступ до будівлі (деревообробний цех), проте не забезпечив увімкнення на повну потужність всіх електроустановок в будівлі, не надав відомості про їх паспортні дані, відмовився від підписання акта про порушення та залишив місце його виявлення.

Відповідно до зазначеної в акті про порушення схеми електропостачання об`єкту споживача, на якому виявлено порушення, - самовільне підключення електроустановок виявлено в точці « 4», в точці « 5» було вилучено зразок кабелю АВВГ (алюміній), перерізом проводу 4х70 мм, а в будівлі ОСОБА_1 знаходився розподільчий щиток 0,4 кВ (точка « 8») з комутаційними пристроями АВ-250А, АВ-100А.

Вказаний акт про порушення був підписаний зазначеними вище п`ятьма працівниками позивача, натомість споживач - ОСОБА_1 від надання пояснень та підпису акта про порушення відмовився, про що зазначено в акті.

28 квітня 2016 року позивач звернувся до Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області з заявою від 28.04.2016 за №116-25/2676 про кримінальне правопорушення (том І, а.с. 55-56) щодо виявлених фактів самовільного приєднання та безоблікового споживання електроенергії Педченком В.М., за результатами якого до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2016 внесено відомості про початок досудового розслідування за номером кримінального провадження 12016070030001846, яке згодом було закрито за відсутністю складу злочину.

Позивач повідомив Фізичну особу-підприємця Педченка В.М. про розгляд комісією Ужгородського МРЕМ акта про порушення, надіславши на його адресу листа від 28.04.2016 за №ЕЗ/843 (том І, а.с. 50) разом із примірником акта про порушення №115190 від 27.04.2016 для ознайомлення, в якому запропонував з`явитися на засідання комісії 10.05.2016. Вказаний лист був надісланий на адресу ФОП Педченка В.М. 04.05.2016 та отриманий останнім 07.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8800017327432 (том І, а.с. 54).

Також, листами від 30.05.2016 за №Е3/965, від 09.06.2016 за №Е3/1022, від 24.06.2016 за №Е3/1092 позивач повідомляв ФОП Педченка В.М. про розгляд комісією Ужгородського МРЕМ акта про порушення 07.06.2016, 23.06.2016, 26.07.2016 з пропозицією з`явитися на засідання комісії (том І, а.с.59, 61, 62). Вказані листи були надіслані на адресу ФОП Педченка В.М. рекомендованими відправлення та отриманні останнім, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення (том І, а.с. 60, 61, 63)

12.07.2016 ОСОБА_1 звертався до Ужгородського МРЕМ із заявою (том І, а.с. 64), в якій зазначив, що про складення акта про порушення на його ім`я дізнався з листа №Е3/843 від 28.04.2016, відтак просив повідомити про причини складання такого акта та про дії, які вчинялися на його виконання. Однак, вказана заява залишена позивачем без відповіді та належного реагування.

Згодом, 26.07.2016 року комісією з розгляду актів про порушення Ужгородського МРЕМ «Закарпаттяобленерго» без участі споживача - ФОП Педченка В.М. було проведено засідання, результати якого зафіксовано у протоколі №64 від 26.07.2016 (далі протокол №64), в якому встановлено, що споживач - ФОП Педченко В.М. на об`єкті деревообробний цех на АДРЕСА_1 порушив п. 10.2. ПКЕЕ підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії - відгалуження від головного вводу; договір про постачання електричної енергії не укладено; особовий рахунок не відкрито. У зв`язку з чим, внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, комісією було проведено нарахування вартості не облікованої електричної енергії за період з 27.04.2013 по 27.04.2016 на суму 1656266,33 грн, згідно з п. 2.1.7., п.п. 2.9. за формулою №2.6., №2.7. та №2.9. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії.

Рахунок за №115190 від 26.07.2016 на суму 1656266,33 грн. був скерований ФОП Педченку В.М. листом від 27.07.2016 за №88/535-1 (том І, а.с. 65-69).

Згодом позивач, повідомленням від 10.10.2016 за №116-25/6176, яке було надіслано на адресу підприємця 12.10.2016 (том І, а.с. 70,71-72), запросив ФОП Педченка В.М. на повторний розгляд 21.10.2016 року акта про порушення Обласною комісією ПАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та ПКЕЕН (далі Обласна комісія)

21.10.2016 відбулося засідання Обласної комісії ПАТ «Закарпаттяобленерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та ПКЕЕН, яке оформлене протоколом №110-10/2016 (далі протокол №110-10/2016, том І, а.с. 73-75). На вказаному засіданні, яке відбулося без участі споживача - ФОП Педченка В.М., комісія вирішила, що акт про порушення від 27.04.2016 за №115190 відповідає вимогам ПКЕЕ та Методики. Водночас, комісія здійснила перерахунок обсягу не облікованої внаслідок порушення електроненергії, вартість якої, згідно перерахунку, становила 342971,53 грн, зважаючи на незгоду споживача із сумою нарахування по акті про порушення.

Лист-повідомлення від 24.10.2016 за №116-25/6446 разом із рахунком за №115190 від 21.10.2016 на суму 342971,53 грн були скеровані на адресу ФОП Педченка В.М. 26.10.2016 (том І, а.с. 77-79).

За твердженнями позивача, у зв`язку з несплатою ФОП Педченком В.М. донарахованої вартості електроенергії відповідно до протоколу №110-10/2016 на суму 342971,53 грн, позивачем було прийнято рішення про стягнення вказаної вартості необлікованої електроенергії в судовому порядку. В ході підготовки позовних матеріалів встановлено, що на АДРЕСА_1 майно, яке належить на праві власності ФОП Педченку В.М., відсутнє, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74912724 від 06.12.2016 (том І, а.с. 80-88). З огляду на вказане, адвокат Янєв М.О. звернувся до КП «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради з адвокатським запитом за №08-2018/10 від 02.08.2018 (том І, а.с. 88-89) щодо надання копій матеріалів інвентаризаційної справи на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

З відповіді на вказаний адвокатський запит ПрАТ «Закарпаттяобленерго» стало відомо, що право власності на об`єкт «деревообробний цех» за адресою: АДРЕСА_1 (літ. Е) станом на час виявлення порушення та складання акта про порушення належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Пепшер» (відповідачу), керівником та засновником якого є ОСОБА_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004696608 від 26.11.2018, том І, а.с. 92-96).

З огляду на виявлені обставини, 06.08.2018 провідним юрисконсультом ПрАТ «Закарпаттяобленерго» І. Пеняк було складено службову записку (том І, а.с. 97-98) якою ініційовано повторний розгляд акта про порушення на Обласній комісії позивача.

З наявного в матеріалах справи реєстраційного посвідчення на будинковолодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, виданим директором Ужгородського міжрайонного малого виробничого підприємства технічної інвентаризації від 05.11.1996 року, запис в реєстровій книзі №910 (том І, а.с. 91), вбачається, що ТОВ «Пепшер» є власником будівлі під літ. «Е» на АДРЕСА_1 . Водночас, з матеріалів Інвентаризаційної справи №2660 вбачається, що будівля під літ «Е» за адресою: АДРЕСА_1 є цехом по складанню меблів, площею 1186 м.кв. та займає ділянку площею 0,29 га.

Як слідує з матеріалів справи, повідомленнями від 07.08.2018 за №116-25/4223 та від 17.08.2018 за №116-25/4460 (скеровані рекомендованими відправленнями, відомості про отримання яких у суду відсутні (том І, а.с. 99-101), позивач запрошував директора та засновника ТОВ «Пепшер» Педченка В.М. на повторний розгляд 11.09.2018 року Обласною комісією ПАТ «Закарпаттяобленерго» акта про порушення від 27.04.2016 за № 115190.

11 вересня 2018 року Обласною комісією позивача на підставі службової записки юридичного відділу ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 06.08.2018 та без участі споживача - ТОВ «Пепшер» здійснено повторний (третій) розгляд акта про порушення, яким підтверджено відповідність та правомірність попередніх рішень комісії Ужгородського МРЕМ (протокол №64), Обласної комісії (протокол №110-10/2016), однак з огляду на виявлені недоліки у визначенні власника об`єкта «деревообробний цех» за адресою: АДРЕСА_1 , було вирішено переглянути акт про порушення в частині уточнення власника об`єкта ТОВ «Пепшер», а не ФОП Педченка В.М.

Вказане рішення Обласної комісії позивача від 11.09.2018, оформлене протоколом №77-09/2018 (далі протокол №77-09/2018, том І, а.с. 102-105), в якому, серед іншого, комісія вирішила: вважати акт про порушення таким, що відповідає вимогам ПКЕЕ та Методики; змінити рішення Обласної комісії, оформлене протоколом від 21.10.2016 №110-10/2016, визначивши власником об`єкта ТОВ «Пепшер».

Рахунок №125190 від 11.09.2018 на суму 342971,53 грн разом з листами-повідомленнями від 12.09.2018 за №116-25/4911 та №116-25/4912 були скеровані на адресу ТОВ «Пепшер» 13.09.2018 (том І, а.с. 106-111).

Вартість донарахованої електроенергії відповідно до акта про порушення та протоколу №77-09/2018 власник об`єкта не сплатив, що слугувало підставою для звернення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» з позовом до суду про стягнення з ТОВ «Пепшер» 342971,53 грн шкоди, внаслідок необлікованого споживання електричної енергії.

Разом з тим, за клопотанням позивача місцевим господарським судом у цій справі ухвалою від 06.12.2019 було призначено судову комплексну електротехнічну, хімічну та економічну експертизу, за результатами проведення якої, зокрема, було встановлено, що наданий позивачем зразок кабелю (його частини), який, за твердженням позивача було вилучено при оформленні акта про порушення (точка « 5» схеми акта про порушення), є алюмінієвою секторною жилою номінальним перетином 50 мм2 4-х жильного однодротового кабелю, а не 70 мм2 як зазначено в акті про порушення. Відтак, в економічному блоці висновку експерта, відповідно до п. 2.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (далі Методика), з врахуванням меншої струмопровідності (потужності підключення) кабелю 4х50 порівняно з зазначеним в акті про порушення кабелю 4х70 розраховано, що показник «до оплати» в розрахунку до протоколу №77-09/2018 повинен становити 269477,63 грн (з ПДВ).

Крім цього, у висновку експерти зазначили, що визначити відповідність схеми самовільного підключення об`єкта «деревообробний цех ОСОБА_1.» (яка зазначена у схемі самовільного підключення об`єкту споживача, на якому виявлено порушення) в акті про порушення №115190 від 27.04.2016 року, є не можливим, оскільки схема самовільного підключення об`єкта «деревообробний цех ОСОБА_1.» на момент огляду була демонтована і не збереглась. 27.10.2020 року (на момент експертного огляду) виявити сліди самовільного підключення ТОВ «Пепшер» після межі балансової належності між енергопостачальником та споживачем за вказаною адресою - в електричних мережах іншого, ніж позивач, власника мереж (ФОП Сембер І.І.), шляхом прокладення кабелю поза приладом обліку, що відображені в акті про порушення від 27.04.2016 року, було не можливо.

22.06.2021, з огляду на експертний висновок, позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог за №06-2021/21. Означена заява в ухвалі від 22.06.2021 була прийнята судом першої інстанції, відповідно до якої, предметом позовних вимог є стягнення з ТОВ «Пепшер» 269477,63 грн збитків, що складається з вартості необлікованої електричної енергії.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти (п. 3, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вину особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Збитками, згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (рішення, дії чи бездіяльність) завдавача збитків; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками (збитки мають бути наслідком саме протиправної поведінки завдавача шкоди, а не якихось інших обставин, зокрема, дій самого потерпілого або третіх осіб); вина правопорушника.

Предметом позовних вимог є стягнення 269477,63 грн вартості необлікованої електричної енергії як завдані відповідачем збитки, а відтак, встановленню судом підлягає наявність повного складу цивільного правопорушення ТОВ «Пепшер».

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За умовами ч.2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) в спірний період були врегульовані Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910).

Відповідно до п. 15, 16 п. 8.1. ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно з п. 6.41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт, який складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. В разі відмови споживача підписати акт, в ньому робиться запис про відмову; в цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Вимоги до складення акта про порушення визначені в розділі 4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (далі - Методика в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок розгляду актів про порушення врегульовано положеннями п. 6.42. ПКЕЕ, за змістом абз. 1-4 якого, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Отож, 27.04.2016 за адресою: АДРЕСА_1, представниками Ужгородського МРЕМ ПАТ «Закарпаттяобленерго» було здійснено перевірку дотримання встановлених режимів споживання електричної енергії споживачами, за результатами якого на об`єкті: "Деревообробний цех" виявлено порушення п. 10.2. Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ) у вигляді підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок поза розрахунковим приладом обліку енергії, а саме: відгалуження від головного вводу; договір постачання електричної енергії не укладено; особовий рахунок не відкрито, про що цього ж дня було складено відповідний акт про порушення за №115190.

Зі змісту акта про порушення №115190 від 27.04.2016 вбачається, що такий складено щодо споживача - ФОП Педченка В.М., як власника об`єкта «деревообробний цех» на АДРЕСА_1, однак, наявні в матеріалах справи докази вказують на те, що такого об`єкта як «деревообробний цех» за вказаною адресою не існує, натомість на АДРЕСА_1 під літ. «Е» розміщена будівля, площею 1186 м2 (реєстраційне посвідчення від 05.11.1996), що належить на праві власності ТОВ «Пепшер» та яка, за своїм функціональним призначенням, є цехом по складанню меблів.

Отже, з наведеного слідує, що спірний акт про порушення було складено працівниками обленерго щодо неналежного споживача, що є порушенням вимог ПКЕЕ та Методики щодо порядку оформлення акта про порушення. Водночас, розгляд комісією 11.09.2018 та задоволення означеного акта, внаслідок чого відбулося донарахування необлікованої електричної енергії на суму 342971,53 грн споживачу - ТОВ «Пепшер» є безпідставним, позаяк щодо вказаного споживача жодний акт складено не було, відтак останній був позбавлений можливості бути присутнім при фіксації відповідного порушення, надання відповідних пояснень на стадії оформлення акта про порушення.

Судова колегія зауважує, що ОСОБА_1., як вбачається з матеріалів справи, є керівником та учасником ТОВ «Пепшер», однак такий факт не може свідчити про дотримання позивачем вимог ПКЕЕ та Методики при складенні спірного акта, позаяк, за наявними в матеріалах справи доказами (покази свідків), які містять суперечливі твердження, суд не вбачає за можливе встановити дійсну присутність означеної особи при здійсненні працівниками Обленерго перевірки за адресою: АДРЕСА_1.

Суд також враховує, що за результатами призначеної судом експертизи експерти встановили, що визначити відповідність схеми самовільного підключення об`єкта «деревообробний цех ОСОБА_1.» (яка зазначена у схемі самовільного підключення об`єкту споживача, на якому виявлено порушення) в акті про порушення №115190 від 27.04.2016 року, є не можливим, оскільки схема самовільного підключення об`єкта «деревообробний цех ОСОБА_1.» на момент огляду була демонтована і не збереглась. Водночас, на момент експертного огляду (27.10.2020 року) виявити сліди самовільного підключення ТОВ «Пепшер» після межі балансової належності між енергопостачальником та споживачем за вказаною адресою - в електричних мережах іншого, ніж позивач, власника мереж (ФОП Сембер І.І.), шляхом прокладення кабелю поза приладом обліку, що відображені в акті про порушення від 27.04.2016 року, було неможливо. Факт порушення відповідачем ПКЕЕ висновком експерта у даній справі не підтверджено.

Судова колегія також приймає до уваги, що наданий позивачем до позовної заяви зразок кабелю (його частини), який за твердженням ПрАТ «Закарпаттяобленерго» вилучався під час фіксації порушення (точка « 4» схеми), відповідно до висновку експерта має переріз 4х50 мм2 та не відповідає зазначеному в акті про порушення проводу перерізом 4х70 мм2, що, з врахуванням струмопровідності такого кабелю, ставить під сумнів правильність здійснення позивачем розрахунку вартості недоврахованої електронергії.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з врахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Таким чином, з аналізу змісту спірного акта про порушення в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, вбачається, що означений акт містить значну кількість невідповідностей та суперечливих даних, відтак вказаний акт не може слугувати належним доказом для застосування обраної позивачем міри відповідальності до відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач, самостійно встановивши в акті про порушення від 27.04.2016 невідповідність (неналежність) споживача, на підставі службової записки провідного юрисконсульта ПрАТ «Закарпаттяобленерго», ініціював повторний (третій) розгляд акта про порушення на Обласній комісії позивача, який проведений 11.09.2018 (протокол №77-09/2018).

На час прийняття рішення Обласної комісії позивача від 11.09.2018, оформленого протоколом №77-09/2018, правовідносини щодо перегляду рішення комісії з розгляду актів про порушення регулювалися Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №312, які набрали чинності 19.04.2018 року (надалі - ПРРЕЕ), а відповідно до п. 12 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 за №312 постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» визнано такою, що втратила чинність.

Відповідно до абз. 8 п. 8.2.6. ПРРЕЕ (в редакції на час прийняття Обласною комісією позивача рішення, оформленого протоколом №77-09/2018) комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду.

За рішенням оператора системи, у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вперше акт про порушення був розглянутий 26.07.2016 комісією Ужгородського МРЕМ (протокол №64), однак згодом рішення комісії структурного підрозділу позивача було переглянуто Обласною комісією ПрАТ «Закарпаттяобленерго» 21.10.2016 (протокол №110-10/2016), а саме рішення Обласної комісії позивача від 21.10.2016, оформлене протоколом №110-10/2016, як і акт про порушення від 27.04.2016 були переглянуті 11.09.2018 (протокол №77-09/2018), тобто майже через два роки після його прийняття, у зв`язку з необхідністю уточнення власника об`єкта на підставі службової записки працівника позивача.

Абзац 8 п. 8.2.6. ПРРЕЕ містить вичерпний перелік підстав для перегляду рішення комісії, водночас, як правильно було зазначено судом першої інстанції таких підстав для перегляду акта про порушення, як «службова записка» чи «необхідність уточнення власника об`єкту», вказаний перелік не містить. Разом з тим, варто наголосити, що перегляд рішення Обласної комісії від 21.10.2016 (протокол №110-10/2016) відбувся 11.09.2018, тобто поза межами річного строку, встановленого абз. 8 п. 8.2.6. ПРРЕЕ, для його перегляду.

При цьому, доводи апелянта про незворотність дії законів в часі та безпідставність застосування до спірних правовідносин абз. 8 п. 8.2.6. ПРРЕЕ (при повторному розгляді акта) відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки ПКЕЕ (1996 року) втратили чинність в квітні 2018 року, тоді як спірне засідання Обласної комісії відбувалося у вересні 2018, відтак Обласна комісія позивача не могла застосовувати нечинні процесуальні норми ПКЕЕ.

З огляду на вказане, позивачем не доведено існування конкретних обставин, які підтверджують вину відповідача щодо завданих позивачу збитків та причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та фактом завдання збитків, що виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків, у зв`язку з чим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ПрАТ «Закарпаттяобленерго» про стягнення з ТОВ «Пепшер» 269477,63 грн шкоди, завданої не облікованим споживанням електроенергії.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалено відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи. Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» відмовити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.04.2024 у справі № 907/736/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.

Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складено 05.07.2024

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік