Постанова

від 05.07.2024 по справі 926/5607/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2024 р. м. Львів Справа №926/5607/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Малех І.Б.

суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" (вх. № апеляційного суду 01-05/1167/24 від 22.04.2024)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2024 року (суддя Бутирський А.А., повний текст рішення складено 05.04.2024, м. Чернівці)

у справі №926/5607/23

за позовом Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сучевенської сільської ради Чернівецького району с. Сучевени, Чернівецького району

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство", м. Чернівці

про відшкодування шкоди в сумі 210 437,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 до Господарського суду Чернівецької області поступила позовна заява Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сучевенської сільської ради Чернівецького району до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" про відшкодування шкоди в сумі 210 437,24 грн.

Дані позовні вимоги мотивовано фактом проведення незаконної порубки в кварталі 41 виділ 3 Верхньопетрівецького лісництва, а також заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 210437,54 грн., що підтверджується матеріалами раптової ревізії 19.07.2021 проведеної працівниками державної лісової охорони ДП «Сторожинецький лісгосп», розрахунком розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою у Верхньопетрівецькому лісництві, також здійсненого працівниками державної охорони ДП «Сторожинецький лісгосп» та висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/126-21/6526-ЕК від 25.08.2021.

Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Сучевенської сільської ради Чернівецького району зазначається нездійснення уповноваженими органами захисту інтересів держави у сфері охорони та захисту лісів, що має наслідком ненадходження коштів до Державного бюджету, у зв`язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування даних позовних вимог посилається на положення ст. 131-1 Конституції України, ст. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 5, 15, 35, 47, 68, 69, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 16, 17, 19, 63, 64, 86, 89, 90, 107 Лісового кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України.

Відповідач у відзиві на позов заперечує позовні вимоги вказує, що органом досудового слідства було встановлено, що 02.01.2015 між майстром лісу ОСОБА_1 та директором ДП «Сторожинецький лісгосп» був укладений договір про повну матеріальну відповідальність за майно , що закріплено в обході №5 в кварталах №№ 21, 40, 41, 47, 48, 55, 56, 57, 58 загальною площею 703 га і такий взяв зобов`язання забезпечити його схоронність, про що зазначено в ухвалі суду про звільнення його від кримінальної відповідальності. Отже, вважає, що дана справа підлягає закриттю , оскільки позивачем невірно визначений відповідач , а саме , що позовні вимоги повинні бути пред`явленні громадянину ОСОБА_1 , що було встановлено безапеляційно судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження, а спір, стороною в якому є фізична особа, не відноситься до юрисдикції господарських судів.

У доповненні до відзиву на позов, відповідач зазначає, що подані позивачем документи в обґрунтування позовних вимог (матеріали раптової перевірки, розрахунок шкоди та висновок експерта) не доводять факту заподіяння шкоди державі у розмірі 210 437,54 грн. в порядку передбаченому ст. ст. 74, 76-77 ГПК України. Тобто вважає, що вони не є належними та допустимими. Вказує, що оцінюючи, як доказ висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи встановлено, що вона була проведена по матеріалах кримінального провадження №62021240050000108 від 25.08.2021 методом дослідження матеріалів наданих експерту органом, який призначив експертизу , із застосуванням спеціальних знань в галузі економіки (а не в галузі екології), шляхом вивчення матеріалів кримінального провадження. Звертає увагу на те, що висновок експерта не містить відомостей, щодо натурального обстеження експертом місця можливого спричинення шкоди та перевірки фактичних відомостей, на підставі яких було здійснено розрахунок. Відповідно до цього, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Слід відмітити, що ухвалою місцевого господарського суду від 20.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку для подання доповнень до відзиву на позовну заяву.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2024 у справі №926/5607/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" на користь Сучевенської сільської ради Чернівецького району - 210437,54 грн. шкоди; стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" на користь Чернівецької окружної прокуратури - 3156,56 грн. судового збору.

Дане рішення обґрунтоване тим, що діяльність відповідача, пов`язана з веденням лісового господарства, охороною, захистом лісів від пожеж, незаконних рубок, а також , що положеннями Лісового кодексу України передбачені завдання постійного користувача, а саме, запобігання порушень законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення, однак лісокористувач не забезпечив виконання тих задач, які на нього покладені чинним законодавством, а тому , завдану шкоду в розмірі 210 437,54 грн. ухвали стягнути з постійного лісокористувача.

Відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство", не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

- неналежність і недопустимість доказів у справі - матеріалів раптової ревізії від 19.07.2021, розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою у Верхньопетрівенцькому лісництві, висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/126-21/6526-ЕК від 25.08.2021;

- відсутність планової або позапланової перевірки Державної екологічної інспекції, як єдиного доказу вчинення правопорушення в розрахунку завданої шкоди;

- відсутність доказової інформації про виявлення порушення вимог природоохоронного законодавства у протоколі огляду місця події, складеного під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021240050000034.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2024 у справі №926/5607/23 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Позивач - Чернівецька окружна прокуратура, у відзиві заперечує вимоги апеляційної скарги вказуючи на те, що позов у даній справі пред`явлено ним в інтересах держави в особі Сучевенської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження №62021240050000034 від 22.04.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 367 КК України. Вказує, що особу , яка здійснила незаконні порубки дерев у ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, а тому збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство». Підставою для відшкодування збитків є порушення постійним лісокористувачем вимог ст. ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України. Щодо неналежності і недопустимості доказів то вказує прокурор, що чинне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду даної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто вважає, що докази зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використанні, як докази у даній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. В обґрунтування даної позиції покликається на постанову Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №477/2330/18. Відповідно до цього просить, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26 квітня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" (вх. № апеляційного суду 01-05/1167/24 від 22.04.2024) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2024 року у справі №926/5607/23 та ухвалено розглядати таку в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано матеріали справи №926/5607/23 в Господарського суду Чернівецької області.

Відповідно до ч.10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 8 ГПК України встановлено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ціна позову у справі №926/5607/23 є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з урахуванням цієї обставини та предмету спору вказана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

03.06.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №926/5607/23.

Учасники процесу належним чином повідомлені про розгляд справи №926/5607/23 в порядку письмового провадження ухвалою суду від 26.04.2024, шляхом направлення такої до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які підписані відповідальним працівником суду.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали апеляційної скарги в сукупності з матеріалами справи та відзивом на неї, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2024 року у справі №926/5607/23 нормам матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи виходячи з наступного.

Позивач стверджує, що відповідно до акту раптової ревізії №1 від 19.07.2021лісового обходу №5 Верхньопетрівського лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» комісією в складі: інженера лісового господарства ОСОБА_2 , інженера лісових культур ОСОБА_3 , лісничого Верхньопетрівецького лісництва ОСОБА_4 та помічника лісничого Верхньопетрівецького лісництва ОСОБА_5 проведено ревізію обходу №5 , до якого входять квартали №№40, 41,47,48,55,56, 57,58 та 21 (а.с.30-31).

В ході проведення ревізії відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі 41 виділі 3 цього лісництва виявлено 9 (дев`ять) самовільно зрубаних дерев, а саме сиро ростучих дерев породи дуб звичайний (діаметри пнів 77, 71,69, 45, 59) та 4 сироростучих дерев породи ялиця (діаметри пнів 58, 90, 80, 97) , не оформлених актами лісо порушень (а.с.32-33).

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження №62021240050000034 встановлено, що майстер лісу Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» ОСОБА_1 , як службова та матеріально-відповідальна особа , в період з 05.05.2021 по 19.07.2021, перебуваючи на ввіреному йому обході №5 Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство», неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не виявляв та не повідомляв керівництво ДП Сторожинецьке лісове господарство» про вищевказану незаконну рубку лісу, що призвело до неможливості встановити осіб, якими вчинена незаконна рубка та унеможливило відшкодування заподіяних цією рубкою збитків.

За результатами досудового розслідування зазначеного кримінального провадження до Глибоцького районного суду було скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Ухвалою Глибоцького районного суду від 13.12.2021(яка залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18.01.2022 (а.с.27-29) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності , передбаченої ч.1 ст. 367 КК України , у зв`язку із передачею на поруки трудовому колективу ТОВ «Надія», кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав за ст. 47 КК України (а.с.19-26).

Отже, Глибоцьким районним судом при винесенні ухвали від 13.12.2021, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, фактично встановлено, що діяння, поставлене у вину останньому, мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, в тому числі наявність істотної шкоди , спричиненої в результаті вчинення кримінального правопорушення та встановлено наявність вини обвинуваченого.

В обґрунтування своїх вимог прокурор долучив: копію акту раптової ревізії №1 від 19.07.2021 лісового обходу №5 Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» , складеного комісією у складі : інженера лісового господарство ОСОБА_2 , інженера лісових культур ОСОБА_3 , лісничого Верхньопетрівецького лісництва ОСОБА_5

Згідно зазначеного акту вбачається, що комісією проведено ревізію обходу №5, до якого входять квартали №№ 40, 41, 47, 48, 55, 56, 57, 58 та 21. В ході проведення ревізії відповідно до акту огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства у кварталі 41 виділі 3 цього лісництва виявлено 9 (дев`ять) самовільно зрубаних дерев, а саме 5 сироростучих дерев породи дуб звичайний ( діаметри пнів 77, 71, 69, 45, 59) та 4 сироростучих дерев породи ялиця (діаметри пнів 58, 90, 80, 97) не оформлених актами лісо порушень.

Крім цього, вказані в акті ревізії дані відповідають даним, зазначеним у акті огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.07.2021, складеного вищевказаною комісією за участю майстра лісу ОСОБА_1 , в якому в тому числі відображено діаметр самовільно зрубаних дерев (а.с.35-38).

Відомості, щодо місяця вчинення правопорушення підтверджуються і протоколом огляду місця події від 04.08.2021, складеного у межах кримінального провадження №62021240050000034 слідчим п`ятого слідчого відділу територіального управління ДБР у м. Хмельницькому.

Також, ДП «Сторожинецький лісгосп» надав розрахунок розміру шкоди (а.с.39-40), заподіяної незаконною рубкою дерев у Верхньопетрівецькому лісництві, який було враховано експертом при проведенні судової економічної експертизи, призначеної в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021240050000034 (об`єднаного із кримінальним провадженням №62021240050000108 від 04.08.2021). Згідно висновку експерта №СЕ-19/126-21/6526-ЕК від 25.08.2021 розмір матеріальної шкоди заподіяної лісу в обході №5 квартал №41 виділ 3 становить 210 437,54 грн. (а.с.41-48).

Як вказує прокурор, особу, яка здійснила незаконні порубки дерев в ході досудового розслідування кримінального правопорушення не встановлено, тому вважає, що збитки, завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем - ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство».

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2024 у справі №926/5607/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" на користь Сучевенської сільської ради Чернівецького району - 210437,54 грн. шкоди; стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" на користь Чернівецької окружної прокуратури - 3156,56 грн. судового збору, з чим не погодився відповідач.

При перегляді рішення Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2024 у справі №926/5607/23 , Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Лісового кодексу України Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до приписів статті 86 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі та додержання операторами вимог законодавства у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів.

За обставинами цієї справи, встановлено, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження №62021240050000034 встановлено, що майстер лісу Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство» ОСОБА_1, як службова та матеріально-відповідальна особа , в період з 05.05.2021 по 19.07.2021, перебуваючи на ввіреному йому обході №5 Верхньопетрівецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство», неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не виявляв та не повідомляв керівництво ДП Сторожинецьке лісове господарство» про вищевказану незаконну рубку лісу, що призвело до неможливості встановити осіб, якими вчинена незаконна рубка та унеможливило відшкодування заподіяних цією рубкою збитків.

За результатами досудового розслідування зазначеного кримінального провадження до Глибоцького районного суду було скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Ухвалою Глибоцького районного суду від 13.12.2021(яка залишена без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 18.01.2022) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності , передбаченої ч.1 ст. 367 КК України , у зв`язку із передачею на поруки трудовому колективу ТОВ «Надія», кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав за ст. 47 КК України.

Відтак Глибоцьким районним судом при винесенні ухвали від 13.12.2021, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності , фактично встановлено, що діяння, інкриміноване останньому, мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, в тому числі наявність істотної шкоди, спричиненої в результаті вчинення кримінального правопорушення та встановлено наявність вини обвинуваченого.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Статтею 105 Лісового кодексу України унормовано, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до наказу державного агентства лісових ресурсів України №557 від 27.09.2021 «Про припинення Державного підприємства «Сторожинецьке лісове господарство» та затвердженні складу комісії з припинення, припинено ДП «Сторожинецьке лісове господарство», код згідно з ЄДРПОУ 21440625, шляхом реорганізації, а саме - приєднання до Державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство», код згідно з ЄДРПОУ 00274453.

Згідно наказу №910 Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 «Про припинення державного підприємства «Чернівецьке лісове господарство» , ДП «Чернівецьке лісове господарство» припинено, шляхом реорганізації , а саме - приєднання до ДСГП «Ліси України».

Пунтом 2.1. Положення про філію «Чернівкцьке лісове господарство» Подільського офісу ДП «Ліси України», філія створена, з метою ведення лісового господарства , охорони , захисту , раціонального використання та відтворення лісів.

Основним напрямом діяльності підприємства , серед інших , є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок (п. п. 2.2.2. положення).

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що саме на ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство» покладено обов`язки із забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень і яким чином він буде здійснювати виконання покладених на нього обов`язків.

Охорона та захист лісових насаджень повинні забезпечуватися самим відповідачем з урахуванням умов ведення лісового господарства та досягати визначеної законодавством мети - упередження незаконного знищення лісів.

Дане узгоджується з правовою позицією , викладеною у постанові об`єднаної палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду у справах №927/1096/16, №909/1111/16, №920/1293/16, №917/1261/17, №925/382/17.

Підставою для відшкодування збитків є порушення постійним лісокористувачем вимог ст. ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України.

В частині 2 статті 19 Лісового кодексу України унормовано, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України).

Таким чином, з урахуванням системного аналізу змісту положень чинного законодавства (п.1 ч.2 ст. 19, п.5 ст. 64, ч. 1, 5 ст. 86, п.5 ч.2 ст. 105 та ст. 107 Лісового кодексу України) обов`язки забезпечення охорони, захисту відтворення лісових насаджень покладено на постійних лісокористувачів , які у разі їх порушень, повинні нести цивільно-правову відповідальність.

Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущені та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного ними здійснення своїх службових обов`язків. Тобто прояв їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами. Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №920/1106/17.

Таким чином , ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство» , як постійний лісокористувач , не дотримавшись вимог законодавства, в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів , спрямованих на збереження лісів від незаконних порубок , не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Як вбачається з матеріалів справи , долучені позивачем до позовної заяви документи, яким обґрунтовуються позовні вимоги, були отримані в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021240050000034 від 22.04.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 367 КК України у передбаченому законом порядку.

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону, щодо використання під час розгляду даної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази , зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у даній справі , якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Аналогічний висновок відображено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18.

Відповідно до положень ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 76 ГПК України , належними є докази , на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням наведеного, судова колегія відмічає, що документи , долучені позивачем, отримані у спосіб, встановлений законом та який не суперечить вимогам ст. 77 ГПК України , а отже, такі є допустимими доказами.

Протокол огляду місця події від 04.08.2021, складений у межах кримінального провадження №62021240050000034 слідчим п`ятого слідчого відділу територіального управління ДБР у м. Хмельницькому, копія якого долучена до позовної заяви містить змістовну інформацію, щодо місця вчинення правопорушення лісового законодавства, в ньому зафіксовано виявлені наслідки правопорушення, а тому обґрунтовано такий був врахований місцевим господарським судом при винесенні рішення.

Твердження скаржника щодо відсутності планової або позапланової перевірки Державної екологічної інспекції, як єдиного доказу вчинення правопорушення і розрахунку завданої шкоди , спростовується наступним.

Як вбачається з обставин справи Державною екологічною інспекцією карпатського округу не проводилися заходи державного нагляду (контролю) на території Верхньопетрівецького лісництва ДП «Старожинецьке лісове господарство» в кварталі 41 виділі 3 та відповідно не здійснено розрахунок розміру спричиненої шкоди.

Розрахунок спричиненої шкоди було здійснено експертом в ході проведення економічної експертизи під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62021240050000034 від 22.04.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України та викладено у висновку експерта №СЕ-19/126-21/6526-ЕК від 25.08.2021, згідно якого розмір матеріальної шкоди , заподіяної лісу в обході №5 квартал №41 виділ 3 , становить 210437,54 грн.

Таким чином, розмір спричиненої державі шкоди встановлено висновком експерта, який був врахований Глибоцьким районним судом та Чернівецьким апеляційним судом при ухваленні рішення по суті за результатами розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62021240050000034.

У постанові Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №914/669/22 зроблено висновок про те, що такий доказ, як акт перевірки Державної екологічної інспекції не може бути єдиним та вичерпним доказом підтвердження правопорушення природоохоронного законодавства.

Отже, подані сторонами докази, на підтвердження своїх вимог та заперечень , мають бути оцінені судами, як окремо кожен, так і в їх сукупності.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 16.08.2022 у справі №925/1598/20 в даному випадку не є обґрунтованим, оскільки підставами для відмови у задоволенні позовних вимог прокурора стало виявлення порушення при складанні уповноваженими особами акту проведення заходу державного нагляду , саме і тому такі докази не взяті до уваги судами апеляційної та касаційної інстанції при винесенні рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування , якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Вина та протиправна поведінка ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство» полягає у тому, що всупереч вимог законодавства воно не виконало обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулась незаконна рубка дерев, чим спричинено шкоду, розмір якої підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/126-23/6526-ЕК від 25.08.2021, у зв`язку з чим всі елементи цивільного правопорушення у даному випадку наявні та підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на викладене, ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство» повинно нести матеріальну відповідальність у повному обсязі.

З врахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні Господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2024 року у справі №926/5607/23.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Чернівецької області прийняв рішення від 27 березня 2024 року у справі №926/5607/23, з додержанням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням всіх матеріалів та обставин справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Чернівецької області від 27 березня 2024 року у справі №926/5607/23 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ДСГП «Ліси України» в особі філії «Чернівецьке лісове господарство» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 114, 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Чернівецьке лісове господарство" (вх. № апеляційного суду 01-05/1167/24 від 22.04.2024) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 27 березня 2024 року у справі №926/5607/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги - покласти на ДСГП «Ліси України» в особі «Чернівецьке лісове господарство».

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5. Матеріали справи №926/5607/23 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя І.Б. Малех

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич