ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" травня 2024 р. Справа№ 911/3612/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Яковлєва М.Л.
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 30.05.2024:
від позивача: Діковицька О.М. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Корзаченко В.М. (в залі суду)
розглянувши у відкритосу судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Автомагістраль"
на рішення Господарського суду Київської області
від 01.03.2024 (повний текст рішення складено та підписано 20.03.2024)
у справі № 911/3612/23 (суддя П.В.Горбасенко)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр"
до Приватного підприємства "Автомагістраль"
про стягнення 1 315 395, 15 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з додатковою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» (далі - позивач ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом Приватного підприємства «Автомагістраль» (далі - відповідач ) про стягнення 1 315 395, 15 гривень, з яких: 941 671, 30 гривень основного боргу, 57 828, 60 гривень 3 % річних та 315 895, 25 гривень інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 37 від 28.12.2020 у частині своєчасної та повної сплати вартості щебеневої продукції, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача 1 315 395, 15 грн, з яких: 941 671, 30 грн - основний борг, 315 895, 25 грн - інфляційні втрати, 57 828, 60 грн - 3% річних.
Короткий зміст заперечень проти позову
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що:
- правові підстави для стягнення з нього сум пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутні, з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» не надіслано позивачу рахункі, що позбавило можливості відповідача сплатити кошти за поставлену продукцію;
- лист від позивача від 14.08.2023 було отримано 25.08.2023, в якому зазначено про необхідність сплатити борг протягом 10 днів з дня отримання листа, це свідчить про безпідставне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних витрат у період з жовтня 2021 року по листопад 2023 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» до Приватного підприємства «Автомагістраль» задоволено частково, а саме:
- стягнуто з Приватного підприємства «Автомагістраль» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр»: 941 671 (дев`ятсот сорок одну тисячу шістсот сімдесят одну) грн 30 коп. основного боргу; 315 895 (триста п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять) грн 25 коп. інфляційних втрат; 57 709 (п`ятдесят сім тисяч сімсот дев`ять) грн 34 коп. 3 % річних; 19 729 (дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) грн 14 коп. судового збору; 39 458 (тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 27 коп. витрат на професійну правничу допомогу. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі своєчасної сплати на користь позивача суми заборгованості за Договором купівлі-продажу за видатковими накладними продукції у сумі 941 671, 30 грн, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача 941 671, 30 грн основного боргу.
Враховуючи законодавчі приписи та встановлений судом момент виникнення у відповідача обов`язку по оплаті поставленої продукції, а також порядок зарахування проведених відповідачем часткових оплат, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до періоду розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив грошове зобов`язання, здійснивши перерахунок суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 315 895, 25 грн та 3 % річних - у розмірі 57 709, 34 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Приватне підприємствао «Автомагістраль» (30.03.2024 згідно відмітки поштової установи на конверті, в якому направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою вимоги позивача задовольнити частково: у частині стягнення основного боргу у сумі 941 671,30 грн., у частині стягнення 3% річних у сумі 5 417,83 грн., у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 12 241,73 грн., у частині стягнення судового збору - пропорційно до задоволених вимог; у решті позовних вимог - відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення в оскаржуваній частині, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позивача в частині, інфляційних втрат та 3% річних, та витрат на правничу допомогу - не взяв до уваги дію форс-мажорних обставин, а саме: збройної агресії рф проти України, під впливом яких опинився відповідач.
Також, відповідач вказував на наявність в матеріалах справи листа позивача , згідно якого відповідач повинен сплатити заборгованість протягом 10 днів з дня отримання данного листа, при цьому відповідачем засобами електронного зв`язку було отримано 25.08.2023.
Натомість, судом першої інстанції не враховано доводів відповідача та здійснено власний розрахунок нарахування 3% річних та іфнляційних витрат за період, коли підприємтво не здійснювало свою діяльність та перебувало в окупованій зоні.
Судо першої інстанції необгруновано стягнено з відповідача витрату на правничу допомогу з огляду на відстуність у матеріалах справи розрахунку витраченого адвокатом часу.
Також, скаржник вказував, на відсутність підпису у позовній заяві представника позивача, що спростовує участь адвоката у складаннгі позовної заяви.
Не надано суду докази щодо сплату правничої допомоги, ані розрахунків витраченого часу, що унеможливлює розрахунок стягнення з відповідача певної суми.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
14.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з тих підстав, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, позивач вказує, що:
- відповідач не заперечував проти заборгованості у розмірі 941 671, 30 грн - за поставлену продукцію;
- сторонами було погоджено фіксований розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 39 461, 85 грн , що становить 3% від ціни позову, відповідач помилково зазначає про 10% від ціни позову;
- 01.02.2024 на виконання умов договору адвокатських послуг позивачем надано акт здачі-приймання наданих адвокатських послуг від 31.01.2024;
- відповідачу неодноразово направлялись всі рахунки та надавались під час проведення часткової оплати;
- відповідачем не надано доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах з позивачем по Договору, як не надано і обгрунтованих причинно - наслідкових зв?язків між введенням на території України воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов?язань по договору;
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3612/23.
0.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/3612/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Автомагістраль» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23 в частині оскарження задоволених позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 52 291,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 303 653,52 грн. відмовлено. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 8008 (вісім тисяч вісім) грн. 76 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23, яке оскаржується в частині стягнення 3% річних у розмірі 52 291,51 грн. та інфляційних втрат у розмірі 303 653,52 грн.
29.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Автомагістраль» на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 911/3612/23 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім було долучено оригінал платіжної інструкції № 3903 від 24.04.2024 про сплату судового збору у розмірі 8008 грн. 76 коп. за оскарження рішення Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/3612/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024., розгляд справи призначено на 30.05.2024.
01.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з додатковою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» надійшла заява, в якій останній просив забезпечити участь представника Товариства з додатковою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» у судовому засіданні по справі № 911/3612/23, розгляд якого призначено на 30.05.2024 на 10:20 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою програмного забезпечення «ВКЗ» (представник: Діковицька О.М., електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_1 ).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» про участь у судовому засіданні, яке призначено на 30.05.2024 об 10 год. 20 хв. по справі № 911/3612/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
У зв`язку з перебуванням з 30.05.2024 по 31.05.2024 включно у відпустці судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 28.05.2024, справу № 911/3612/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 прийнято справу № 911/3612/23 за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Автомагістраль» на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л. розгляд справи призначено на 30.05.2024 о 10 год 20 хв.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах запровадженого воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 30.05.2024 прибули представники позивача та відповідчача.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати рішення першої інстанції та ухвалити нове, яким вимоги позивача задовольнити частково: у частині стягнення основного боргу у сумі 941 671,30 грн., у частині стягнення 3% річних у сумі 5 417,83 грн., у частині стягнення інфляційних втрат у сумі 12 241,73 грн., у частині стягнення судового збору - пропорційно до задоволених вимог; у решті позовних вимог - відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2024 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалено в оскаржуваній частині з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 28.12.2020 між ТДВ «Ігнатпільський кар`єр», як постачальником, та ПП «Автомагістраль», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 37 (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю в порядку та на умовах, визначених цим договором, щебеневу продукцію (в подальшому - продукція), а останній зобов`язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.
Згідно з п. 2.1 Договору визначено, що постачальник передає у власність покупцю продукцію: пісок з відсівів дроблення фр. 0-5, щебінь
Пунктом 2.2 Договору визначено, кількісні характеристики, а також асортимент продукції в кожній окремій партії визначаються з заявками покупця і закріплюються у відповідних накладних, які підписуються сторонами на кожну партію продукції.
Відповідно до п. 3.1 Договору, за попередньою домовленістю сторін поставка продукції може здійснюватися за погодженими у заявці партіями продукції шляхом самовивозу автомобільним транспортом покупця.
П. 3.3 Договору визначено, що право власності, ризики знищення або пошкодження на партію продукції переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженою особою покупця видаткових накладних постачальника.
Згідно п. 4.2.2 Договору, покупець зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі провести оплату за продукцію згідно з розділом 7 даного договору.
Згідо п. п. 6.1-6.3 Договору, продукція постачається по узгодженим між сторонами договірним цінам згідно протоколу погодження ціни. Ціни на продукцію зазначаються у видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками сторін , у випадку поставки продукції на умовах, визначених п. 3.1 даного договору, ціна продукції включає вартість навантаження продукції у автотранспорт покупця та закріплюється сторонами у відповідних накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, загальна вартість продукції визначається після закінчення строку дії цього договору на підставі видаткових накладних, що підписуються уповноваженими представниками сторін.
Положеннями п. п. 7.1, 7.2, Договору визначено, що оплата за продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування 100 % передплати грошових коштів на поточний рахунок постачальника згідно виставленого рахунку, платежі за цим договором є здійсненими з дати надходження повної суми платежу по кожній партії продукції на поточний рахунок постачальника згідно видаткових накладних.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх виконання. (п. 11.1 Договору).
Згідно протоколів погодження цін № 1 від 28.12.2020, № 2 від 26.04.2021 та № 3 від 01.07.2021 до договору купівлі-продажу сторони узгодили договірні ціни на продукцію.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору, позивачем було поставлено щебеневу продукцію загальною вартістю 7 210 372, 84 грн та виставлено видаткові накладні:
-№ 443 від 28.12.2020 на суму 198 555, 60 грн; № 173 від 07.05.2021 на суму 3 810, 82 грн; № 174 від 08.05.2021 на суму 7 123, 97 грн; № 178 від 09.05.2021 на суму 9 211, 39 грн; № 189 від 13.05.2021 на суму 2 816, 64 грн; № 192 від 14.05.2021 на суму 2 459, 52 грн; № 199 від 19.05.2021 на суму 5 497, 34 грн; № 203 від 20.05.2021 на суму 670, 46 грн; № 204 від 21.05.2021 на суму 741, 89 грн; № 303 від 24.07.2021 на суму 73 374, 67 грн; № 308 від 26.07.2021 на суму 2 198, 02 грн; № 311 від 27.07.2021 на суму 28 305, 46 грн; № 316 від 28.07.2021 на суму 49 738, 67 грн; № 321 від 29.07.2021 на суму 80 434, 14 грн; № 323 від 30.07.2021 на суму 80 294, 63 грн; № 325 від 31.07.2021 на суму 30 686, 17 грн; № 328 від 01.08.2021 на суму 123 742, 74 грн; № 333 від 02.08.2021 на суму 76 720, 81 грн; № 339 від 03.08.2021 на суму 66 437, 74 грн; № 343 від 04.08.2021 на суму 99 071, 92 грн; № 351 від 05.08.2021 на суму 99 308, 80 грн; № 358 від 06.08.2021 на суму 111 061, 43 грн; № 362 від 07.08.2021 на суму 68 433, 90 грн; № 364 від 08.08.2021 на суму 121 757, 84 грн;№ 368 від 09.08.2021 на суму 83 317, 84 грн;№ 371 від 10.08.2021 на суму 205 153, 94 грн; № 373 від 11.08.2021 на суму 29 853, 47 грн; № 377 від 12.08.2021 на суму 80 676, 52 грн; № 379 від 13.08.2021 на суму 66 461, 99 грн; № 385 від 14.08.2021 на суму 102 806, 63 грн;№ 386 від 15.08.2021 на суму 95 292, 22 грн;№ 392 від 16.08.2021 на суму 15 478, 72 грн;№ 394 від 17.08.2021 на суму 11 522, 30 грн;№ 397 від 18.08.2021 на суму 52 579, 92 грн;№ 407 від 19.08.2021 на суму 40 688, 74 грн;№ 411 від 20.08.2021 на суму 36 667, 66 грн;№ 415 від 21.08.2021 на суму 66 488, 42 грн;№ 416 від 22.08.2021 на суму 48 524, 47 грн;№ 421 від 23.08.2021 на суму 46 261, 79 грн; № 426 від 25.08.2021 на суму 170 239, 60 грн; № 435 від 26.08.2021 на суму 111 742, 34 грн; № 436 від 27.08.2021 на суму 3 541, 25 грн;№ 442 від 28.08.2021 на суму 33 841, 16 грн;№ 445 від 29.08.2021 на суму 63 850, 98 грн;№ 446 від 30.08.2021 на суму 74 943, 06 грн;-№ 450 від 31.08.2021 на суму 130 564, 38 грн;№ 456 від 01.09.2021 на суму 36 587, 32 грн;№ 460 від 02.09.2021 на суму 59 720, 76 грн;№ 461 від 03.09.2021 на суму 57 182, 36 грн;№ 467 від 04.09.2021 на суму 93 611, 94 грн;№ 473 від 05.09.2021 на суму 163 519, 39 грн;№ 475 від 06.09.2021 на суму 202 153, 06 грн;№ 477 від 07.09.2021 на суму 140 441, 48 грн;№ 480 від 08.09.2021 на суму 120 000, 18 грн;№ 483 від 09.09.2021 на суму 133 781, 04 грн;№ 492 від 10.09.2021 на суму 78 826, 49 грн;№ 501 від 11.09.2021 на суму 78 014, 29 грн;№ 503 від 12.09.2021 на суму 66 187, 84 грн;№ 506 від 13.09.2021 на суму 86 271, 42 грн;№ 511 від 14.09.2021 на суму 72 905, 65 грн;№ 522 від 15.09.2021 на суму 164 201, 58 грн;№ 526 від 16.09.2021 на суму 146 028, 52 грн;№ 527 від 17.09.2021 на суму 443, 52 грн;№ 528 від 18.09.2021 на суму 85 389, 55 грн;№ 536 від 19.09.2021 на суму 80 404, 50 грн;№ 542 від 20.09.2021 на суму 100 924, 28 грн;№ 547 від 21.09.2021 на суму 59 342, 21 грн;№ 558 від 22.09.2021 на суму 99 840, 46 грн;№ 562 від 23.09.2021 на суму 128 693, 23 грн;№ 567 від 24.09.2021 на суму 108 250, 78 грн;№ 572 від 25.09.2021 на суму 68 267, 33 грн;№ 583 від 26.09.2021 на суму 76 398, 22 грн;№ 590 від 27.09.2021 на суму 9 817, 10 грн;№ 597 від 28.09.2021 на суму 20 743, 28 грн;№ 603 від 29.09.2021 на суму 112 168, 52 грн-№ 608 від 30.09.2021 на суму 19 802, 89 грн;№ 615 від 02.10.2021 на суму 23 342, 44 грн;№ 618 від 03.10.2021 на суму 2 790, 14 грн;№ 623 від 04.10.2021 на суму 80 364, 10 грн;№ 630 від 05.10.2021 на суму 75 459, 56 грн;№ 639 від 06.10.2021 на суму 38 520, 22 грн;№ 644 від 07.10.2021 на суму 81 688, 84 грн;№ 647 від 08.10.2021 на суму 86 483, 33 грн;№ 653 від 09.10.2021 на суму 112 368, 29 грн;№ 660 від 10.10.2021 на суму 73 632, 97 грн;№ 665 від 11.10.2021 на суму 130 385, 72 грн;№ 672 від 12.10.2021 на суму 126 271, 61 грн;№ 680 від 13.10.2021 на суму 4 720, 94 грн;№ 685 від 14.10.2021 на суму 39 828, 34 грн;№ 690 від 15.10.2021 на суму 47 878, 02 грн;№ 692 від 16.10.2021 на суму 1 260, 29 грн;№ 697 від 17.10.2021 на суму 812, 16 грн;№ 718 від 22.10.2021 на суму 55 851, 17 грн;732 від 25.10.2021 на суму 2 928, 37 грн;№ 739 від 26.10.2021 на суму 41 466, 96 грн;№ 749 від 28.10.2021 на суму 50 651, 23 грн;№ 756 від 29.10.2021 на суму 73 264, 52 грн;№ 768 від 01.11.2021 на суму 120 284, 57 грн;№ 776 від 02.11.2021 на суму 111 593, 92 грн;№ 783 від 03.11.2021 на суму 108 485, 77 грн;№ 786 від 04.11.2021 на суму 19 266, 72 грн;№ 793 від 05.11.2021 на суму 67 025, 29 грн;№ 795 від 06.11.2021 на суму 19 890, 49 грн;№ 804 від 08.11.2021 на суму 30 985, 70 грн.
Відповідачем було частково здійснено плату за продукцію, що підтверджується платіжними інструкціями: № 18272 від 30.12.2020 на суму 33 092, 60 грн;№ 6608 від 28.05.2021 на суму 23 040, 00 грн;№ 11123 від 12.08.2021 на суму 9 292, 03 грн;№ 11361 від 16.08.2021 на суму 345 031, 74 грн;№ 12019 від 26.08.2021 на суму 766 535, 17 грн;№ 13285 від 17.09.2021 на суму 200 000, 00 грн;№ 13559 від 22.09.2021 на суму 200 000, 00 грн;№ 13606 від 23.09.2021 на суму 200 000, 00 грн;№ 14551 від 08.10.2021 на суму 200 000, 00 грн;№ 14646 від 11.10.2021 на суму 200 000, 00 грн;№ 15855 від 03.11.2021 на суму 100 000, 00 грн;№ 17802 від 14.12.2021 на суму 200 000, 00 грн;№ 18585 від 29.12.2021 на суму 3 000 000, 00 грн;№ 5583 від 08.11.2022 на суму 100 000, 00 грн;№ 5610 від 09.11.2022 на суму 200 000, 00 грн;№ 5651 від 10.11.2022 на суму 200 000, 00 грн;№ 5709 від 14.11.2022 на суму 291 710, 00 грн.
Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за несплату отриманого товару за видатковими накладними у розмірі 941 671, 30 грн: згідно видаткової накладної № 665 - з 13.10.2021; згідно видаткової накладної № 672 - з 14.10.2021;згідно видаткової накладної № 680 - з 15.10.2021;згідно видаткової накладної № 685 - з 16.10.2021;згідно видаткової накладної № 690 - з 19.10.2021;згідно видаткової накладної № 692 - з 19.10.2021; згідно видаткової накладної № 697 - з 19.10.2021;згідно видаткової накладної № 718 - з 26.10.2021;згідно видаткової накладної № 732 - з 27.10.2021;згідно видаткової накладної № 739 - з 28.10.2021;згідно видаткової накладної № 749 - з 30.10.2021;згідно видаткової накладної № 756 - з 02.11.2021;згідно видаткової накладної № 768 - з 03.11.2021;згідно видаткової накладної № 776 - з 04.11.2021;згідно видаткової накладної № 783 - з 05.11.2021; згідно видаткової накладної № 786 - з 06.11.2021;згідно видаткової накладної № 793 - з 09.11.2021;згідно видаткової накладної № 795 - з 09.11.2021;згідно видаткової накладної № 804 - з 10.11.2021.
Скаржник у апеляційні скаразі не заперечував проти нарахування та стягнення основної заборгованості в розмірі 941 671, 30 грн , у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції досліджує вимоги в межах доводів апеляційної скарги стосовно незгоди з нарахованими показниками 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач в апеляційній скарзі наголошував, що правові підстави для стягнення з нього сум 3% річних та інфляційних втрат відсутні, з огляду на те, що Торгово-промисловою палатою України визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 та відсутність доказів та підстав стягнення витрат на правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» заперечувало проти доводів відповідача стосовно не виставлення ним рахунків, зауваживши, що у призначеннях платежів, зазначених в долучених до позовної заяви платіжних інструкціях, містяться посилання на номери рахунків-фактур та висловлено заперечення, щодо відсутності доказів сплати і належного обґрунтування стягнення витрат на правничу допомогу.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги в межах доводів та вимог (зокрема, скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині стягнення пені у розмірі 38 030 (тридцять вісім тисяч тридцять) грн 59 коп., інфляційних втрат у розмірі 66 116 (шістдесят шість тисяч сто шістнадцять) грн 84 коп., 3% річних у розмірі 11 599 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 31 коп.), перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 655Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За змістом ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільськ кар`єр» передало продукція, а Приватне підприємство «Автомагістраль» прийняло товар по Договору загальною вартістю 7 210 372, 84 грн, що підтверджується видатковими накладними і відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару в сумі 6 568 701, 54 грн, що підтверджується платіжними інструкціями долучених до матеріалів справи, у зв?язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 941 641 ,30 грн, а відтак, про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі. У вказаній частині рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Позивач, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу, позивач просить суд стягнути з ПП «Автомагістраль»: 315 895, 25 грн інфляційних втрат та 57 828, 60 грн 3 % річних.
Так, скаржник не погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 315 895, 25 коп., 3% річних у розмірі 57 709, 34 грн , 39 458, 27 грн. витрат на правничу допомогу.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши доводи скаржника, дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За змістом п. 7.3.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання покупцем вимог щодо оплати вартості товару, постачальник має право вимагати сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості заборгованості за кожен день прострочення платежу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначав про неодноразове надання рахунків і при частковій сплаті, і при надсиланні відповідачу рахнуки.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних щодо сум, строків і ставок нарахувань, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги про стягнення 315 895,25 грн інфляційних втрат та 57709,34 грн 3% річних підлягають задоволенню у визначеному розмірі.
Доводи скаржника на наявність форс-мажорних обставин, судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування рішення у оскаржуваній відповідачем частині, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За містом ч.1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до листа від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим листом засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 та від 30.11.2021 у справі №913/785/17.
Однак, скаржником не надано доказів, які б підтверджувати, що порушення відповідачем зобов`язань за Договором зумовлені наявністю обставин непереборної сили. Більше того, суд звертає увагу на те, що обов`язок щодо здійснення оплати вартості поставленого товару виник до введення на території України воєнного стану.
Сама по собі наявність форс-мажорних обставин, не є безумовною підставою ні для припинення зобов`язань, ні для звільнення від їх виконання.
З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за Договором
Щодо заявленого клопотання позивача стягнути з відповідача 39 461, 85 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Скаржник у відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі заперечував проти задоволення вимоги стягнення на правничу домогу, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів участі представника у підготовці та складанні позову та на відсутність доказів сплати позивачем послуги правничої допомоги. Відсутність даних доказів унеможливлює розрахунок витрат на правничу допомогу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначав про долучення до матеріалів справи акт здачі- приймання наланих адвокатських послуг від 31.01.2024. Згідно даного акта Позивачу були надані послуги з аналізу, здійснено досудові заходи, підготовку процесуальних документів; виконано збір доказів, оформлення та подання позовної заяви, супроводження господарської справи за позовом ТДВ «Ігнатпільський кар`єр» до ПП «Автомагістраль» (ЄДР31481658) про стягнення заборгованості у розмірі 1 315 395, 15 грн; надано правовіконсультації та пропозиції, надано правову допомогу до остаточного прийняття рішення Господарським судом Київської області, що підтверджується наявністю у справі.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 39 458,27 грн, аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як слідує з наявної в матеріалах справи копії договору, 14.08.2023 між адвокатом Діковицькою Ольгою Миколаївною (далі - адвокат) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» (далі - замовник) було укладено договір про надання адвокатських послуг (далі - договір), відповідно до пп. 1.1, 2.1, 4.1, 5.1 якого замовник доручає, а адвокат бере на себе обов`язок надати правову допомогу, адвокатські послуги та виконати роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Адвокат бере на себе обов`язок виконання наступних робіт, зокрема: надання інформаційно-консультаційної допомоги щодо правових питань, вказаних замовником; підготовка письмових роз`яснень та надання нормативних актів з усіх зазначених вище питань (за бажанням замовника); підготовка та юридична експертиза договорів, документів та інших матеріалів інформаційно-консультаційного змісту; представництво замовника у господарському процесі.
Розмір винагороди адвоката за домовленістю згідно додатків до договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків по ньому.
Згідно додатка б/н від 13.11.2023 до договору про надання адвокатських послуг від 14.08.2023 сторони погодили наступну вартість послуг адвоката: вартість послуг за аналіз, досудові заходи, підготовку процесуальних документів, збір доказів та супроводження господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» до Приватного підприємства «Автомагістраль» (код ЄДР 31481658) про стягнення заборгованості у розмірі 1 315 395, 15 грн встановлюється у вигляді гонорару у розмірі 3 % від ціни позову, що становить 39 461, 85 грн. Оплата здійснюється після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
Також в додатку зазначено, щодо випадку добровільного погашення Приватного підприємства «Автомагістраль» (код ЄДР 31481658) заборгованості до закінчення судових дебатів (ч. 8 ст. 129 ГПК України) розмір гонорару становитиме 25 000, 00 грн та підлягає виплаті після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
Копія додатка б/н від 13.11.2023 до договору про надання адвокатських послуг від 14.08.2023 наявна в матеріалах справи.
Отже, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвоката позивач надав належним чином засвідчені копії: договору про надання адвокатських послуг б/н від 14.08.2023, акта здачі-приймання наданих адвокатських послуг б/н від 31.01.2024, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 10391/10 від 20.12.2021, а також довіреність б/н від 01.08.2023.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відтак адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Суд першої інстанції правомірно відхиляє із чим суд апеляційної інстанції погоджується, доводи відповідача щодо необхідності підписання позовної заяви саме представником позивача адвокатом Діковицькою Ольгою Миколаївною, оскільки підписання такої заяви директором ТДВ «Ігнатпільський кар`єр» ніяким чином не спростовує обставин надання адвокатом Діковицькою Ольгою Миколаївною правової допомоги щодо її підготовки. Крім того обов`язок адвоката підготувати таку позовну заяву випливає з положень договору про надання адвокатських послуг б/н від 14.08.2023 та додатка до нього.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Дослідивши подані позивачем докази понесених витрат на професійну правову допомогу, зважаючи на фактичний об`єм послуг, наданих Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігнатпільський кар`єр» адвокатом Діковицькою Ольгою Миколаївною, складність спору у цій справі, беручи до уваги зазначені норми законодавства, зокрема положення ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірними, пропорційними та необхідно розумними під час розгляду цієї справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 39 458, 27 грн., з чим суд апеляційної інсанції погоджується.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким стягнуто з відповідача на користь позивача оспорювані у даному апеляційному провадженні: 315 895 грн 25 коп. інфляційних втрат; 57 709 грн 34 коп. 3 % річних; 19 729 грн 14 коп. судового збору; 39 458 грн 27 коп. витрат на професійну правничу допомогу В частині 941 671, 30 грн. основного боргу рішення суду першої інстанції скаржником не оскаржується.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, з урахуванням меж апеляційного оскарження.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення (в частині оспорюваних скаржником сум), за наведених скаржником доводів апеляційної скарги та з урахуванням меж апеляційного оскарження.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автомагістраль" на рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2024 у справі № 911/3612/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
5. Матеріали справи № 911/3612/23 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано: 04.07.2024.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Є.Ю. Шаптала
М.Л. Яковлєв
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2024 |
Оприлюднено | 09.07.2024 |
Номер документу | 120228579 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Станік С.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні