СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року м. Харків Справа № 917/159/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від ТОВ "БІЛ - Агро 2" - Давидов А.Г. (у режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛ - Агро 2" (вх.723П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 (суддя Сірош Д.М.) у справі №917/159/22
за позовом Фізичної особи - підприємця Омельченка Віктора Борисовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛ - Агро 2"
про стягнення заборгованості з орендної плати, 3% річних та інфляційних
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛ - Агро 2"
до Фізичної особи - підприємця Омельченка Віктора Борисовича
про визнання договору суборенди земельної ділянки недійсним
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Омельченко Софія Степанівна (далі ФОП Омельченко С.С.) звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛ - Агро 2" (далі ТОВ "БІЛ - Агро 2"), в якому просить:
- стягнути 166 666,70 грн. заборгованості з орендної плати за договором суборенди земельної ділянки №1 від 11.04.2019, 66 666,68 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати; 5 977,00 грн. 3% річних та 15 578,89 грн. інфляційних за період з 01.09.2020 до 01.02.2022;
- зобов`язати ТОВ "БІЛ - Агро 2" повернути ФОП Омельченко С.С. земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320480400:00:006:0236, яка розташована за межами населених пунктів на території Біленченківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.
Від ТОВ "БІЛ - Агро 2" надійшов зустрічний позов до ФОП Омельченко С.С. про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки №1 від 11.04.2019, укладеного між ФОП Омельчекно С.С. та ТОВ "БІЛ - Агро 2", який зареєстровано державним реєстратором Перепадя Інною Володимирівною Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, 14.08.2019 за номером запису: 32880014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48301603 від 19.08.2019.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.09.2023 задоволено клопотання Фізичної особи - підприємця Омельченка Віктора Борисовича (далі ФОП Омельченко В.Б.) про заміну сторони правонаступником; замінено позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом у справі №917/159/22 ФОП Омельченко С.С. її правонаступником - ФОП Омельченком В.Б.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/159/22 первісний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ БІЛ-АГРО 2 на користь ФОП Омельченка В.Б. 166 666,70 грн. заборгованості зі сплати орендної плати; 66 666,68 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати; 5 977,00 грн. 3% річних, 15 578,89 грн. інфляційних за період з 01.09.2020 до 01.02.2022 та 6 304,34 грн. витрат зі сплати судового збору. Зобов`язано ТОВ БІЛ-АГРО 2 повернути на користь ФОП Омельченка В.Б. земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320480400:00:006:0236, яка розташована за межами населених пунктів на території Біленчинківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Відмовлено в зустрічному позові.
В основу рішення покладено висновки суду про те, що матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати відповідачем за користування земельною ділянкою з 01.12.2020 до 13.09.2021 включно (до розірвання договору суборенди). Місцевий господарський суд також виснував, що відповідач за первісним позовом, як фактичний користувач земельною ділянкою у період жовтень 2021 року - січень 2022, що без достатньої правової підстави за рахунок основного орендаря цієї ділянки зберіг у себе кошти в розмірі 66 666,68 грн., які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки. Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних за період, визначений позивачем, суд першої інстанції встановив, що розрахунок є правильним, тому вимоги про стягнення 5 977,00 грн. 3% річних та 15 578,89 грн. інфляційних за період з 01.12.2020 до 01.02.2022 підлягають задоволенню. Крім того, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повернення земельної ділянки позивачу в порядку, визначеному пунктом 5.1 договору суборенди, Господарський суд Полтавської області дійшов висновку, що відповідач має повернути позивачу спірну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320480400:00:006:0236.
Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ "БІЛ - Агро 2" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/159/22 у частині задоволених вимог первісного позову та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в позові ФОП Омельченка В.Б. до ТОВ "БІЛ - Агро 2".
На переконання апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, з огляду на наступне:
- судом допущено помилку у визначенні розрахункових періодів та безпідставно стягнуто суму боргу зі сплати орендної плати (допущене подвійне стягнення);
- сума 3% річних та інфляційних підлягає зміні у зв`язку зі зміною величини розміру заборгованості та періоду нарахування. При здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних за вересень 2020 правильною датою виникнення заборгованості є 01.10.2020, за жовтень 2020 - 01.11.2020, за листопад 2020 - 01.12.2020;
- хибним є висновок суду першої інстанції про те, що після 14.09.2021 (після розірвання договору суборенди) ТОВ "БІЛ - Агро 2" використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Відповідач після збирання врожаїв влітку 2021 року спірну земельну ділянку не використовував;
- чинне законодавство не передбачає обов`язковості акту приймання-передачі землі. Факт наявності або відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки в письмовій формі не може підтверджувати таку обставину, як фактичне володіння та користування земельною ділянкою.
Скаржник, разом з іншим, просить приєднати до матеріалів справи, дослідити та надати правову оцінку доказам, копії яких додані до апеляційної скарги: довідки виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 16.02.2021, від 26.08.2022 та від 22.02.2024; звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за 2021 рік, за 2022 рік (звіт 4-сг); звіти про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2021 році, у 2022 році (звіт 29-сг). Скаржник зазначає, що означені докази (крім довідки від 22.02.2024) були передані в роботу адвокату, який здійснював супровід справи та представництво ТОВ "БІЛ - Агро 2" у суді першої інстанції, втім відповідачу достеменно не відомо, чи були означені докази подані адвокатом та приєднані до матеріалів справи. Відповідач також зазначає, що довідка від 22.02.2024 не була подана до суду першої інстанції, оскільки була отримана вже після фактичного проголошення судового рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/159/22. Відкладено розгляд питання щодо можливості відкриття провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БІЛ - Агро 2" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/159/22 до надходження матеріалів справи.
Матеріали справи 02.04.2024 надійшли на адресу Східного апеляційного господарського суду. Водночас, у період з 03.04.2024 по 12.04.2024 (включно) головуючий суддя Медуниця О.Є. перебувала у відпустці.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу ТОВ "БІЛ - Агро 2" залишено без руху з метою усунення скаржником допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.
На поштову адресу суду 26.04.2024 від ТОВ "БІЛ - Агро 2" надійшла заява про усунення недоліків (вх.5957).
У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Радіонової О.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 01.05.2024, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БІЛ - Агро 2" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/159/22 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 25.06.2024 об 11:00год.
ФОП Омельченко В.Б. правом, наданим ст.263 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
У судовому засіданні 25.06.2024 представник ТОВ "БІЛ - Агро 2" підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
ФОП Омельченко В.Б. явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення ухвали від 01.05.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.
Розглянувши заявлене за змістом апеляційної скарги клопотання ТОВ "БІЛ - Агро 2" про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, судова колегія зауважує наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що апелянтом не доведено неможливості подання доказів (окрім довідки виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 22.02.2024) до суду першої інстанції. Навпаки, апелянт зазначає, що означені докази (крім довідки від 22.02.2024) були передані в роботу адвокату, який здійснював супровід справи та представництво ТОВ "БІЛ - Агро 2" у суді першої інстанції, однак апелянт не володіє обставинами, які зумовили неподання адвокатом означених доказів до матеріалів справи.
Водночас, відповідно до положень ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того системний аналіз ст.80 ГПК України (подання доказів) та ст.269 ГПК України (межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції) свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. У свою чергу, на відповідача покладено обов`язок подати суду докази разом із поданням відзиву.
Така обставина, як відсутність доказів на момент ухвалення рішення суду, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Відтак, довідка виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 22.02.2024 не може бути прийнята судом апеляційної інстанції в якості додаткового доказу, зокрема через те, що датована після ухвалення оскаржуваного рішення.
Враховуючи означене, судова колегія відмовила в задоволенні клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, з огляду на необхідність дотримання визначеного ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ "БІЛ - Агро 2" у даному судовому засіданні за відсутності представника ФОП Омельченка В.Б.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
27.12.2007 між Гадяцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП Омельченко С.С. (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Біленченківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області.
Відповідно до п.2 договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 48,35 га, у тому числі рілля 48,35 га.
Згідно з п.8 договору останній укладено строком до 31.12.2018р.
Означений договір зареєстрований у Гадяцькому районному відділі ПРФ ДП Центр ДЗК 23.01.2008 за №040835900005.
14.02.2019 укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 27.12.2007 та внесення змін до нього, за умовами п.1 якої орендодавець згідно з наказом від 14.02.2019 №1037-СГ надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320480400:00:006:0236, яка розташована за межами населених пунктів на території Біленченківської сільської ради Гадяцькою району Полтавської області.
Відповідно до п.2 додаткової угоди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 48,4001 га, у тому числі ріллі - 48,4001 га.
Керуючись ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що додаткову угоду укладено строком на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 додаткової угоди).
11.04.2019 між ФОП Омельченко С.С. (орендар) та ТОВ БІЛ-АГР0 2 (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки №1 (далі договір суборенди).
За умовами п.1.1 договору суборенди орендар зобов`язується за плату передати суборендареві земельну ділянку у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а суборендар зобов`язується прийняти і використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства.
Термін суборенди складає 7 років з моменту прийняття об`єкту, що орендується, і державної реєстрації договору суборенди (пункт 2.1 договору суборенди).
Згідно з п.3.1 договору суборенди суборендар сплачує орендну плату в розмірі 200 000,00 грн.
Відповідно до п.3.3 договору суборенди порядок внесення орендної плати: помісячно.
Пунктом 4.1 договору суборенди сторони погодили, що зазначена земельна ділянка повинна бути передана в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк 15 днів з моменту набуття чинності цього договору.
У разі припинення або розірвання договору суборендар зобов`язаний повернути у 15 денний термін орендарю за актом прийому передачі земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в суборенду (п.5.1 договору суборенди).
Як убачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №278403268 від 06.10.2021, право суборенди було зареєстроване 14.08.2019, номер запису: 32880014.
За актом прийому - передачі земельної ділянки до договору №1 від 11.04.2019 ФОП Омельченко С.С. передала ТОВ БІЛ-АГРО 2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 48,4001 га.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 у справі №917/1921/20, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021, задоволено частково позов ФОП Омельченка С.С. до ТОВ БІЛ-АГРО 2:
-стягнуто з ТОВ БІЛ-АГРО 2 на користь ФОП Омельченко С.С. 50 000,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати,
--розірвано договір суборенди земельної ділянки №1, укладений між ФОП Омельченко С.С. та ТОВ БІЛ-АГРО 2 від 11.04.2019,
-скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 48301603 від 19.08.2019, зареєстроване державним реєстратором Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області Перепадя Інною Володимирівною, номер запису про інше речове право 32880014.
Платіжним дорученням №7496 від 20.10.2021 у примусовому порядку за рішенням суду стягнуто з відповідача 50 000,00 грн.
Враховуючи, що рішення Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 у справі №917/1921/20 набрало законної сили 14.09.2021, договір суборенди вважається розірваним саме з цієї дати.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №278403268 від 06.10.2021, припинення речового права суборенди зареєстровано 29.09.2021.
30.11.2021 позивач направив відповідачу акт прийому-повернення земельної ділянки. Копії акту та доказів направлення означеного акту відповідачу долучені до матеріалів справи.
За твердженнями позивача, відповідач, порушуючи свої зобов`язання, не сплачував орендну плату за користування земельною ділянкою в грудні 2020 році, у 2021 році та за січень 2022 року.
За розрахунком позивача, за користування земельною ділянкою в межах договору суборенди у відповідача утворилась заборгованість за період грудень 2020 - вересень 2021 включно (10 місяців), що становить 166 666,70 грн. (10міс. x 16 666,67 грн.).
Позивач також зазначає, що у період з жовтня 2021 по січень 2022 включно відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю в сумі 66 666,68 грн. (4 міс. х 16 666,67 грн.), який позивач отримав би у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Позивач зауважує, що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок основного орендаря цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Позивачем також за період з 01.09.2020 по 01.02.2022 здійснено нарахування інфляційних у розмірі 15 578,89 грн. та 3% річних у розмірі 5 977,00 грн.
Крім того з посиланням на п.5.1 договору суборенди позивач зазначає, що відповідач має повернути позивачу спірну земельну ділянку.
Судова колегія враховує наступне.
За змістом ст.ст.4, 5 ГПК України, ст.15 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову.
Сутність розглядуваного спору щодо первісного позову полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання грошових зобов`язань зі сплати заборгованості з орендної плати за договором суборенди земельної ділянки №1 від 11.04.2019, сплати безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, нарахованих 3% річних та інфляційних, а також до повернення спірної земельної ділянки за актом приймання-передачі.
Відповідно до положень ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом ст.1 означеного Закону, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.93 Земельного кодексу України (далі ЗК України), орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ст.21 означеного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Орендодавець має право вимагати від орендаря, серед іншого, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку (ст.24 Закону України Про оренду землі).
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з положеннями ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як убачається зі змісту рішень судів першої і апеляційної інстанцій у справі №917/1921/20, судами встановлені наступні обставини:
- щомісячний платіж, який необхідно було сплачувати ТОВ БІЛ-АГРО 2, складає 16 666,67 грн.;
- право суборенди зареєстровано Державним реєстратором 14.08.2019, тому початком відліку строку дії договору суборенди та, відповідно, початком розрахункового періоду за користування земельною ділянкою слід вважати 14.08.2019;
- протягом 2019 ТОВ Біл-Агро 2 платіжними дорученнями №239 від 19.09.2021 на суму 150 000,00 грн. та №295 від 24.12.2019 на суму 50 000,00 грн. здійснило оплату за договором суборенди земельної ділянки на загальну суму 200 000,00 грн. у 2019 році, вказуючи у призначенні платежу: орендна плата за землю з квітня по грудень 2019 рок без ПДВ;
- за період з 01.01.2020 до 26.11.2020 орендні платежі з боку ТОВ Біл-Агро 2 були відсутні;
- позивач здійснив розрахунок заборгованості до моменту подання позовної заяви про розірвання договору суборенди, а саме до 26.11.2020, тому період заборгованості увійшло лише 3 (три) місяці 2020 року - вересень, жовтень та листопад.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 у справі №917/1921/20, зокрема, стягнуто з ТОВ Біл-Агро 2 на користь ФОП Омельченко С.С. заборгованість з орендної плати у розмірі 50 000,00 грн. При цьому розрахунок заборгованості здійснено на момент подання позову, а саме до 26.11.2020.
У межах справи №917/159/22 предметом спору є стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором суборенди за 10 місяців за період грудень 2020 вересень 2021. При цьому початковий період нарахування позивачем зазначено з урахуванням рішення Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 у справі №917/1921/20, де визначено кінцевий період розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати - 26.11.2020 та зазначено, що у період заборгованості увійшло лише три місяці 2020 року - вересень, жовтень та листопад. Кінцевий період нарахування узгоджується із датою розірвання договору суборенди (14.09.2021).
Враховуючи умови договору суборенди та встановлений рішеннями судів у справі №917/1921/20 розмір щомісячної орендної плати за договором суборенди (16 666,67 грн.), Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума заборгованості ТОВ Біл-Агро 2 дорівнює 166 666,70 грн.
ТОВ Біл-Агро 2 не долучено до матеріалів справи доказів сплати орендної плати за користування земельно ділянкою за період з 01.12.2020 до 13.09.2021 включно (за 10 місяців), тобто до розірвання договору суборенди (14.09.2021). За змістом апеляційної скарги та безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду відповідач про наявність таких доказів не зазначив. Відтак, судова колегія вважає обґрунтованим висновок Господарського суду Полтавської області про наявність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог у частині стягнення з відповідача 166 666,70 грн. заборгованості з орендної плати за договором суборенди землі від 11.04.2019.
За змістом апеляційної скарги ТОВ Біл-Агро 2 зазначає, що залишок заборгованості, яка може бути стягнута, не може перевищувати її суми за 9 місяців та становить 150 000,00 грн. Водночас, як убачається зі змісту рішення Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 у справі №917/1921/20 предметом її розгляду було, зокрема, стягнення заборгованості за договором суборенди за період до 26.11.2020, у період заборгованості входило лише 3 (три) місяці 2020 року - вересень, жовтень та листопад. У справі №917/159/22 предметом спору є стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою з грудня 2020 по вересень 2021, тобто за десять місяців. Відтак, безпідставними є твердження скаржника про подвійне стягнення заборгованості.
Переглядаючи рішення в частині вимог ФОП Омельченко В.Б. про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 66 666,68 грн. за період з 14.09.2021(тобто після набрання чинності рішенням суду про розірвання договору) до 01.02.2022, судова колегія враховує наступне.
Положення ст.1212 ЦК України, які визначають умови задоволення вимог у кондикційних зобов`язаннях, обов`язковою умовою для її застосування передбачають одночасну сукупність трьох елементів:
- збільшення (набуття) майна у набувача (або збереження такого майна) з одночасним зменшенням майна у потерпілого у відповідному розмірі (або не збільшення такого майна);
- збільшення (збереження) майна у набувача за рахунок потерпілого;
- первісна відсутність правових підстав для збільшення (збереження) майна у набувача, або відпадіння таких підстав у подальшому.
Встановлення сукупності зазначених умов є предметом доказування для позивача та, відповідно, оцінки для суду.
Як зазначалося вище за текстом постанови, рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.05.2021 у справі №917/1921/22 розірвано договір суборенди земельної ділянки №1, укладений між ФОП Омельченко С.С. та ТОВ Біл-Агро 2 від 11.04.2019. Приймаючи до уваги дату набрання законної сили означеним рішенням суду - 14.09.2021, договір суборенди вважається розірваним саме з означеної дати.
Водночас, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем спірної земельної ділянки на користь позивача, а саме не містять доказів підписання сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки на виконання п.5.1 договору суборенди.
Представник ТОВ Біл-Агро 2 безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.06.2024 підтвердив, що фактичного повернення спірної земельної ділянки на користь відповідача не відбулося, акт приймання-передачі земельної ділянки сторонами не складався та не підписувався.
За змістом апеляційної скарги ТОВ Біл-Агро 2 зазначає, що чинне законодавство не передбачає обов`язковості акту приймання-передачі землі, а факт наявності або відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки в письмовій формі не може підтверджувати таку обставину, як фактичне володіння та користування земельною ділянкою.
Водночас, відповідно до положень ч.1 ст.627, ч.1 ст.628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У силу приписів ч.1 ст.525 ЦК України, ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.
Отже, погодивши умови договору суборенди, зокрема щодо умов повернення земельної ділянки орендарю, суборендар (ТОВ Біл-Агро 2) взяв на себе зобов`язання повернути спірну земельну ділянку за актом приймання-передачі, яке має бути виконане належним чином.
За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні 25.06.2024 представник відповідача підтвердив, що вказаний вище акт приймання-передачі сторонами не підписувався, позивачу не направлявся. За відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки, який би підтверджував повернення земельної ділянки відповідачем позивачу, судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Полтавської області про те, що відповідач не довів належними та допустимими у контексті норм ГПК України доказами факт повернення земельної ділянки позивачу.
Відтак, після розірвання договору суборенди (14.09.2021) ТОВ Біл-Агро 2 використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів.
Приймаючи до уваги, що ТОВ Біл-Агро 2 станом на дату звернення позивача з розглядуваним позовом до суду не повернуло спірну земельну ділянку, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок основного орендаря цієї земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки. Враховуючи означене, вірним є висновок Господарського суду Полтавської області про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період жовтень 2021 - січень 2022 у розмірі 66 666,68 грн.
Судова колегія, разом з іншим, зауважує, що сам факт використання/невикористання відповідачем спірної земельної ділянки у своїй господарській діяльності, за відсутності доказів повернення спірної земельної ділянки на користь позивача, не звільняє ТОВ Біл-Агро 2 від обов`язку сплатити на користь ФОП Омельченко В.Б. безпідставно збережені грошові кошти у розмірі орендної плати.
Позивачем також заявлено до стягнення з ТОВ Біл-Агро 2 3% річних у розмірі 5977,00 грн. та інфляційні в розмірі 15 578,89 грн. за загальний період з 01.09.2020 до 01.02.2022.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання є право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом апеляційної скарги ТОВ Біл-Агро 2 наголошує на тому, що при здійсненні розрахунку 3% річних та інфляційних за вересень 2020 правильною датою виникнення заборгованості є 01.10.2020, за жовтень 2020 01.11.2020, за листопад 2020 - 01.12.2020.
Водночас, судовими рішеннями у справі №917/1921/20 встановлено факт не виконання відповідачем зобов`язання у вигляді несплати орендної плати та стягнуто борг, починаючи з першого вересня 2020, тому саме з 01.09.2020 позивач обґрунтовано починає обраховувати 3% річних та інфляційні.
За таких обставин доводи апелянта щодо дати виникнення заборгованості тільки з 01.10.2024 є необґрунтованою.
Відтак, судова колегія погоджується з висновками Господарського суду Полтавської області про правильність здійснених позивачем розрахунків та, відповідно, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення 5 977,00 грн. 3% річних та 15 578,89 грн. інфляційних.
Суд апеляційної інстанції, разом з іншим, звертає увагу, що оспорюючи висновки місцевого господарського суду в частині сум стягнутих 3% річних та інфляційних, апелянт не наводить власного розрахунку, який, на його думку, є правильним.
Щодо вимоги про зобов`язання ТОВ "БІЛ - Агро 2" повернути ФОП Омельченко В.Б. спірну земельну ділянку, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Положення ч.1 ст.34 Закону України "Про оренду землі" імперативно передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Обов`язок орендаря повернути земельну ділянку та привести її в придатний для подальшого використання стан невід`ємно пов`язаний з настанням певного юридичного факту - припинення чи розірвання договору оренди землі. А тому після припинення чи розірвання договору оренди у орендаря виникає обов`язок повернути земельну ділянку орендодавцю.
Відповідно до п.5.1 договору суборенди, у разі припинення або розірвання договору суборендар зобов`язаний повернути у 15-денний термін орендарю за актом прийому передачі земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, в якому він одержав її в суборенду.
Приймаючи до уваги факт розірвання договору суборенди з 14.09.2021 (дата набрання рішенням Господарського суду Полтавської області у справі №917/1921/20 законної сили) та відсутність у матеріалах справи доказів повернення спірної земельної ділянки позивачу в порядку, визначеному пунктом 5.1 договору суборенди, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання ТОВ "БІЛ - Агро 2" повернути ФОП Омельченко В.Б. спірну земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5320480400:00:006:0236.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/159/22 у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ Біл-Агро 2 не оскаржується та в силу приписів ч.1 ст.269 ГПК України, якою визначено, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, Східним апеляційним господарським судом не перевіряється.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга ТОВ "БІЛ - Агро 2" підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛ - Агро 2" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі №917/159/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.07.2024.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Стойка
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2024 |
Оприлюднено | 10.07.2024 |
Номер документу | 120228774 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Медуниця Ольга Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні