Рішення

від 05.07.2024 по справі 904/1679/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1679/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 754 598,30 грн., інфляційної складової у розмірі 5 992,44 грн. та пені у розмірі 34 123,51 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 754 598,30 грн., інфляційної складової у розмірі 5 992,44 грн. та пені у розмірі 34 123,51 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1679/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" (надалі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 10/10/22 від 10.10.2022 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов`язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість (тираж), дизайн та ціна товару та послуг визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що ціна одиниці товару зазначається у рахунку-фактурі (видатковій накладній) може змінюватися за взаємною згодою сторін у разі зміни ринкової вартості сировини та матеріалів, що використовуються при виробництві товару.

Позивач стверджує, що виконав умови договору, у період з 14.10.2022 по 19.12.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 13 526 769,26 грн.

Пунктом 4.3 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару в розмірі 100% від суми, вказаної в рахунку, упродовж 3-х банківських днів.

З урахуванням п. 4.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Всього покупцем було оплачено отриманий товар на суму 12 772 170,96 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" у розмірі 754 598,30 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань позивачем було нараховано до сплати інфляційну складову у розмірі 5 992,44 грн. та пеню у розмірі 34 123,51 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Також відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої пені до 3000 грн.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на скрутний фінансовий стан.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором поставки № 10/10/22 від 10.10.2022 у розмірі 754 598,30 грн., інфляційної складової у розмірі 5 992,44 грн. та пені у розмірі 34 123,51 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" (надалі продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" (надалі - покупець) було укладено договір поставки № 10/10/22 від 10.10.2022 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов`язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Згідно з п. 2.1 договору, асортимент, кількість (тираж), дизайн та ціна товару та послуг визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що ціна одиниці товару зазначається у рахунку-фактурі (видатковій накладній) може змінюватися за взаємною згодою сторін у разі зміни ринкової вартості сировини та матеріалів, що використовуються при виробництві товару.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, у період з 14.10.2022 по 19.12.2023 поставив відповідачу товар на загальну суму 13 526 769,26 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1 а.с. 23 - 76).

Пунктом 4.3 договору визначено, що покупець здійснює оплату товару в розмірі 100% від суми, вказаної в рахунку, упродовж 3-х банківських днів.

З урахуванням п. 4.3 договору, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки у повному обсязі. Всього покупцем було оплачено отриманий товар на суму 12 772 170,96 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" у розмірі 754 598,30 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 754 598,30 грн. є обґрунтованими.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що у випадку затримки покупцем в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним договором на строк більше ніж 30 календарних днів, він зобов`язаний сплатити продавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 6.2 договору та абзацу 3 частини 2 статті 231 ГК України, позивач нарахував пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за загальний період з 22.12.2023 по 31.03.2024 у розмірі 34 123,51 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 34 123,51 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційну складову за загальний період з січня по лютий 2024 року у розмірі 5 992,44 грн.

Розрахунок інфляційної складової, наданий позивачем, зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 5 992,44 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 10/10/22 від 10.10.2022 (том 1 а.с. 13 - 16), видатковими накладними (том 1 а.с. 23 - 76), актами звірки розрахунків (том 1 а.с. 17 - 22), довіреністю від 19.09.2023 (том 1 а.с. 77 - 78), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 79 - 85).

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованої пені до 3 000 грн. В обґрунтування поданого клопотання відповідач послався на скрутний фінансовий стан.

Позивач заперечив проти зменшення розміру нарахованої пені. Позивач вказав, що відповідач регулярно затримував оплату, що призводить до скрутного фінансового стану самого позивача.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач не навів жодних виняткових обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Скрутне матеріальне становище відповідача не є тією винятковою обставиною, що може мати наслідком зменшення розміру штрафних санкцій.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Майновий стан відповідача є наслідком його господарської діяльності, а також, наслідком його власного комерційного розрахунку та ризику.

За таких обставин, беручи до уваги інтереси обох сторін, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Через визнання відповідачем у відзиві позовних вимог, слід повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" 50 % суми сплаченого судового збору в розмірі 5 960,35 грн., перерахованого платіжною інструкцією № 116 від 26.03.2024.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, решту витрат позивача зі сплати судового збору (5 960,36 грн.) слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" (місцезнаходження: 49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А; ідентифікаційний код: 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" (ідентифікаційний код: 40247624; місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 33Б) суму основної заборгованості у розмірі 754 598,30 грн., інфляційну складову у розмірі 5 992,44 грн., пеню у розмірі 34 123,51 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 960,36грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Брукс Лімітед" (ідентифікаційний код: 40247624; місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 33Б) 50 % суми сплаченого судового збору в розмірі 5 960,35 грн., перерахованого платіжною інструкцією № 116 від 26.03.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 05.07.2024.

Суддя М.О. Ніколенко