Ухвала

від 05.07.2024 по справі 905/803/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

05.07.2024 Справа № 905/803/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при помічнику судді Лабуня С.Є., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд", м.Харків

до відповідача: Малого приватного підприємства "Лілія", м.Торецьк, Бахмутський район, Донецька область

про стягнення 95441,6грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд", звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Малого приватного підприємства "Лілія" про стягнення 95441,60грн., з яких: основний борг в сумі 35000,00грн., пеня в сумі 22995,00грн., штраф в сумі 12500,00грн., 3% річних в сумі 2901,60грн., та інфляційні втрати в сумі 22045,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються посиланням на неналежне виконання МПП "Лілія", як покупцем, своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу товарів №903 від 05.01.2022 в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою від 11.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 05.07.2024.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 сторін було повідомлено про те, що участь в судовому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції на підставі поданої заяви в порядку статті 197 ГПК України та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.

Направлення сторонам даної ухвали здійснювалося шляхом електронного листування. Зазначена вище ухвала була також оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду від 05.07.2024 доставлена до електронного кабітену позивача 11.06.2022 о 15:31, що підтверджується сформованою в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» довідкою про доставку електронного листа, яка долучена до матеріалів справи.

Станом на 05.07.2024 заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку та строк, визначений статтею 197 ГПК України, до суду від представників сторін не надходило. Позивачем заява про відкладання розгляду справи та/або розгляд справи за його відсутності до суду не подана.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке:

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Водночас частиною першою статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Разом з тим частиною другою статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зміст наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, постанові Верховного Суду від 25.11.2020 у справі № 910/15226/19).

Разом з тим частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічний правовий висновок міститься у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19).

Положення частини четвертої статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Тобто у положеннях частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості. Подібні висновки викладанні Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року по справі №905/458/21.

Водночас залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання уразі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. Вказані висновки також наведені в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року по справі №925/1376/21.

Як зазначено вище, ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 сторін було повідомлено про те, що участь в судовому засіданні можлива для учасників справи виключно в режимі відеоконференції на підставі поданої заяви в порядку статті197 ГПК України та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення судового засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.

Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду від 11.06.2024 доставлена до електронного кабітену позивача 11.06.2022 о 15:31, що підтверджується сформованою в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» довідкою про доставку електронного листа, яка долучена до матеріалів справи.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України судове рішення є врученим з дня отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи в модулі "Електронний суд" ЄСІТС.

Станом на 05.07.2024 заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду від представників сторін не надходило. Позивачем заява про відкладання розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності до суду не подана.

Слід зазначити, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином у суду відсутня можливість вирішення по суті спору у даній справі без надходження від позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, враховуючи імперативний характер процесуальних норм, а саме: частини четвертої статті 202 ГПК України та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Враховуючи викладене, з огляду на неявку представника позивача в судове засідання в режимі відеоконференції та неподання позивачем заяви про розгляд справи за відсутності його представника, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 12, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Овіс трейд" до Малого приватного підприємства "Лілія" про стягнення 95441,60грн., з яких: основний борг в сумі 35000,00грн., пеня в сумі 22995,00грн., штраф в сумі 12500,00грн., 3% річних в сумі 2901,60грн., та інфляційні втрати в сумі 22045,00грн., залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 05.07.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ГПК України.

Суддя М.О. Лейба