Рішення

від 01.07.2024 по справі 908/490/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/32/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024 справа № 908/490/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/490/24

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (вул. В`ячеслава Зайцева (Лермонтова), 9-А, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69017)

про припинення податкової застави

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" до Державної податкової служби України в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, в якій позивач просить припинити податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 45583796 від 0.12.2021) щодо належного ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (ЄДРПОУ 40815588) нерухомого майна, а саме: будівлі фізкультурного комплексу літ. А-3, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016» є власником нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 3186,3 кв. м, розташованій в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 23.11.2016. Право власності на нежитлову будівлю зареєстровано за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 23.11.2016, номер запису про право власності 17587032, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 336107823101. За твердженням позивача, у січні 2024 року йому став відомий той факт, що вказана нежитлова будівля обтяжена податковою заставою на підставі акту про опис майна від 23 жовтня 2021 року, складеного на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області від 03 квітня 2018 року №243 про опис майна у податкову заставу платника податків Гребенчук Світлани Володимирівни (код НОМЕР_1 ). На звернення позивача до Головного управління ДПС у Запорізькій області листом вих. № 01 від 02.02.2024 з проханням виключити з акту опису майна та зняти податкову заставу з нежитлової будівлі ним отримано відповідь листом №6048/6/08-01-13-05-03 від 12.02.2024 з повідомленням, що у зв`язку з тим, що у ФОП Гребенчук С.В. станом на 12.02.2024 розмір податкового боргу складає 183288,16 грн. і вона є власником нежитлової будівлі з реєстраційним номером майна 4657691 згідно інформації, що міститься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, податкова застава з номером запису про обтяження 45583796, яка зареєстрована 10.12.2021, є правомірною та правові підстави для її виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження відсутні. Позивач вважає, що перебування спірного майна в податковій заставі порушує право власності позивача на це майно. Посилаючись на приписи ст.ст. 15, 16, 316, 319, 328, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 87, 88, 89, 93 Податкового кодексу України, позивач просив позов задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 справу № 908/490/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 26.03.2024, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/490/24, присвоєно справі номер провадження 18/32/24; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/490/24; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з моменту отримання даної ухвали, але не пізніше 19.04.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Від відповідача 18.04.2024 надійшов відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що згідно даних ІТС «Податковий блок» станом на 10.12.2021 у ФОП Гребенчук Світлани Володимирівни (РНОКПП НОМЕР_1 ) розмір податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб складав 186006,06 грн. Відповідно до інформації, що міститься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Гребенчук С.В. є власником нежитлової будівлі з реєстраційним номером майна №4657691 за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3186,3 кв. м. (площа земельної ділянки 2517 кв. м). У зв`язку із наведеним, 10.12.2021, на підставі п.88.1, п.88.2 ст.88 ПК України, складений Акт про опис майна за №785/08-01-13-05, а також зареєстрована податкова застава державним реєстратором Нікітенко Людмилою Олександрівною. Оскільки податковий борг ФОП Гребенчук Світланою Володимирівною станом на час звернення позивача із позовом не сплачений, податкова застава є правомірно та правові підстави для її виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження у Головного управління ДПС у Запорізькій області відсутні. Відповідач просив в позові відмовити.

У наданій суду 25.04.2024 відповіді на відзив позивач доводи відповідача заперечив та зазначив, що у період з 2002 року по 01.01.2013 в Україні діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002. Державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснювалось БТІ, та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (п. 1.3 Тимчасового положення). Реєстр прав власності на нерухоме майно виступав єдиною державною інформаційною системою, що містила відомості про зареєстровані права, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва, правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, а реєстратор БТІ самостійно присвоював реєстраційний номер об`єкту, права щодо якого підлягають державній реєстрації (п. 1.8 та пп. 3 п. 1.13 Тимчасового положення). У 2013 році вказаний Реєстр прав власності на нерухоме майно став невід`ємною архівною складовою частиною актуального Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Пунктом 2 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, визначено, що невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. Порядком № 1141 регламентовано використання відомостей невід`ємної архівної складової частини Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації прав. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №363171746 від 25.01.2024 в розділі Відомості з державного реєстру речових прав (актуальна інформація про об`єкт речових прав) вказано, що будівля фізкультурного комплексу літ. А-3, А'-2, розташована в АДРЕСА_2 належить на праві власності ТОВ «ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016» на підставі договору купівлі-продажу №2896 від 19.03.2018, договору купівлі-продажу від 23.11.2016, договору купівлі-продажу від 23.11.2016, договору купівлі-продажу №2895 від 19.03.2018, Розпорядження районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району №137р від 19.03.2018, акту готовності об`єкта до експлуатації від 08.12.2017, виданого Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області. Реєстрація права власності у актуальному Державному реєстрі прав проводилась реєстратором без проставлення відмітки про погашення запису в архівній частині, що призвело до колізії, за якої один і той же об`єкт нерухомого майна має два реєстраційні номера та двох різних власників. За доводами позивача, право власності виникає на підставі відповідного правовстановлюючого документу, а відомості з реєстру є їх офіційним визнанням та є нічим іншим, як одним із інструментів держави, спрямованим на забезпечення гарантій такого права, тому твердження відповідача про те, що Гребенчук С.В. є власником нежитлової будівлі на підставі відмітки про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є хибним, та таким що не відповідає нормам діючого законодавства України. Позивач посилається на судову практику, викладену у постановах КГС ВС від 20.02.2018 у справі №917/553/17, від 03.04.2018 у справі №922/1645/18, від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/490/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя з початку військової агресії РФ по теперішній час, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення 01.07.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.12.2012 Багмет Сергій Володимирович Договором - ліквідатор фізичної особи-підприємця Гребенчук Світлани Володимирівни (продавець) передав у власність покупця - ПАТ «Укрсоцбанк» нежитлову будівлю літ. А-3, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Нежитлова будівля належала продавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 25.03.2008 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вакуленко С.О. за реєстровим №840. Право власності зареєстровано Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» 28 березня 2008 року, номер витягу 18283647 в книзі 9 номер запису 2325, реєстраційний номер об`єкта 4657691.

Відповідно до п. 5.2 цього договору відсутність заборони відчуження (арешту) відчужуваної нежитлової будівлі, податкової застави підтверджується відповідними витягами, виданими приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 25 грудня 2012 року.

В подальшому, ПАТ «Укрсоцбанк» (Продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (Покупцем, позивачем у справі) 23.11.2016 укладений договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, відповідно до умов якого Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняв у власність належну Продавцю на праві власності нежитлову будівлю літ. А-3 - фізкультурний комплекс «Орбіта», цегляний, загальною площею 3186,3 кв. м, розташованій в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.1 Договору зазначена нежитлова будівля належить Продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. 25.12.2012, зареєстрованого за № 2511, право власності підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.04.2014, номер запису про право власності 5302583 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 336107823101.

В пункті 1.3. Договору зазначено, що відсутність заборони відчуження (арешту) та обтяжень іпотекою нежитлового об`єкту, який є предметом цього договору підтверджується витягами від 23.11.2016 за результатами пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відсутність податкової застави підтверджується витягом 50840402 від 23 листопада 2016 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С.

Позивач зазначив, що у січні 2024 року ТОВ «ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016» став відомий той факт, що наведена нежитлова будівля обтяжена податковою заставою на підставі акту про опис майна від 23 жовтня 2021 року, складеного на підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДПС у Запорізькій області від 03 квітня 2018 року №243 про опис майна у податкову заставу платника податків Гребенчук Світлани Володимирівни (код НОМЕР_1 ).

Листом вих. № 01 від 02.02.2024 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Запорізькій області зі зверненням, в якому просив виключити з акту опису майна та зняти податкову заставу з нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 3186,3 кв. м, розташованій в АДРЕСА_1 .

У відповідь на звернення Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області листом № 6048/6/08-01-13-05-03 від 12.02.2024 повідомило позивача, що у зв`язку з тим, що у ФОП Гребенчук С.В. станом на 12.02.2024 розмір податкового боргу складає 183288,16 грн. і вона є власником нежитлової будівлі з реєстраційним номером майна 4657691 згідно інформації, що міститься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, податкова застава з номером запису про обтяження 45583796, яка зареєстрована 10.12.2021, є правомірною та правові підстави для її виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження відсутні.

Наведені обставини стали підставою для звернення ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" до суду з позовом про припинення податкової застави вище вказаного нерухомого майна.

Судом враховано, що вказаний спір підлягає розгляду господарським судом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, спірне майно було реалізовано на торгах, право власності на нього набуто позивачем на підставі відповідного правочину і ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" звернулось до господарського суду саме за захистом свого речового права. У свою чергу, позивач не є боржником за податковим боргом і не перебуває у безпосередніх відносинах із відповідачем у контексті наявності податкового боргу.

Таким чином, у цьому разі має місце спір про право (приватноправовий спір), оскільки наслідки його вирішення судом безпосередньо впливають на зміст та стан речового права саме позивача, а характер спірних матеріальних правовідносин, як і предмет оскарження, у даному випадку вказують на юрисдикцію господарських судів (постанова Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 907/568/22).

Отже, враховуючи зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та обставини справи, цей спір не є публічно-правовим, і відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України має вирішуватись господарським судом за правилами господарського судочинства.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За визначенням пункту 89.2. статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5. цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені Податковим кодексом України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

Порядок застосування податкової застави контролюючими органами визначений наказом Міністерства фінансів України № 586 від 16.06.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за № 859/30727 (далі - Порядок № 586).

Відповідно до пункту 9 розділу І Порядку № 586 право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу ІІ Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку № 586 опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

В даному випадку слід враховувати, що до позивача у справі не застосовувалася податкова застава і останній є добросовісним набувачем спірного майна, право на яке набуто ним за результатом укладення договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна від 23.11.2016 з попереднім власником ПАТ «Укрсоцбанк». При цьому цей правочин ніким не оспорений і, а отже є дійсним. Також ніким не оспорений і є дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.12.2012, на підставі якого спірне майно набуте ПАТ «Укрсоцбанк».

Згідно з частиною 1 статті 317, частинами 1, 4 статті 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Нормами статті 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час, з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10.12.2021 №2896343191 вбачається, що 10.12.2021 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване обтяження №62199504 - податкова застава, де обтяжувачем зазначено Державна податкова служба України, а боржником зазначено Гребенчук Світлану Володимирівну , РНОКПП НОМЕР_1 . Підстава обтяження: акт опису майна, серія на номер: 785/08-01-13-05, виданий 10.12.2021, видавник: ГУ ДПС у Запорізькій області.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права розпорядження на належне йому на праві власності нерухоме майно шляхом припинення податкової застави.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

Заперечення відповідача, викладені у відзив на позовну заяву, судом відхиляються, з огляду на наступне.

Стаття 93 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання;

- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 ПК України).

У даному випадку податкова застава застосована у зв`язку із наявністю податкового боргу у ФОП Гребенчук Світлани Володимирівни , якій майно належало до його продажу ПАТ «Укрсоцбанк» за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 25.12.2012.

У той же час суд відзначає, що положення статті 93 Податкового кодексу України встановлюють підстави лише для звільнення з податкової застави майна божника, яким позивач не є, тобто дані положення статті 93 Податкового кодексу України на спірні правовідносини не розповсюджуються та застосуванню не підлягають, оскільки позивач не є боржником, щодо якого у вказаній нормі права передбачені випадки можливості звільнення майна з податкової застави.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.08.2023 у справі № 907/850/22, від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21, від 19.09.2019 у справі № 906/1063/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене та висновки Верховного Суду з спірного питання, за висновком суду, ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" є власником майна (нежитлової будівлі літ. А-3, загальною площею 3186,3 кв. м, розташованій в АДРЕСА_1 ), яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження, і такі обставини мають триваючий характер та перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області не оскаржувала дії ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" щодо набуття права власності на спірне майно, також не оскаржувався укладений ФОП Гребенчук Світланою Володимирівною відповідний правочин з ПАТ «Укрсоцбанк». Також не спростовуються відповідачем підстави набуття позивачем права власності на спірне майно.

Суд також звертає увагу, що позивач, придбавши майно - нежитлову будівлю відповідно до укладеного правочину, який не оспорений, не може належним чином реалізувати права власника, саме через наявність податкової застави. Тобто, придбавши таке майно, позивач розраховував, що матиме можливість вільно розпоряджатися нерухомим майном, а держава в особі відповідних органів не перешкоджатиме цьому.

Таким чином, оскільки податкова застава не пов`язана з особою позивача, стосується майна, яке придбано відповідно до правочину, який є дійсним, порушує права власника на розпорядження цим майном, господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та припинення податкової застави спірного нерухомого майна.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в прохальній частині позовної заяви позивач просить припинити податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 45583796 від 0.12.2021) щодо належного ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (ЄДРПОУ 40815588) нерухомого майна, а саме: будівлі фізкультурного комплексу літ. А-3, А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, доказів того, що обтяження щодо майна за адресою: АДРЕСА_1 , також стосується частини будівлі фізкультурного комплексу за Літ. А-2, позивач не надав. Жодних пояснень щодо такого визначення прохальної частини позову позивачем не наведено.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині припинити податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 45583796 від 0.12.2021) щодо належного ТОВ "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (ЄДРПОУ 40815588) нерухомого майна, а саме: будівлі фізкультурного комплексу літ. А-3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В частині припинення податкової застави стосовно будівлі фізкультурного комплексу за Літ. А-2 суд в позові відмовляє через необґрунтованість.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Позивач заявлені позовні вимоги обґрунтував, а відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів на підтвердження наявність підстав для застосування на належне позивачу майно податкової застави, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки заявлений позов немайнового характеру, за подання якого підлягає до сплати 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2024 рік - 3028,00 грн., судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 45583796 від 0.12.2021) щодо об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі фізкультурного комплексу літ. А-3, загальною площею 3186,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (вул. В`ячеслава Зайцева (Лермонтова), буд. 9-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 40815588).

3. Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 40815588) в особі Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69017; ідентифікаційний код ВП 44118663) на користь товариству з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-ТРЕЙД 2016" (вул. В`ячеслава Зайцева (Лермонтова), буд. 9-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 40815588) 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 08.07.2024.

Суддя В.В. Левкут