Ухвала

від 08.07.2024 по справі 920/812/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

08.07.2024м. СумиСправа № 920/812/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код за ЄДРПОУ 40121452; вул. Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116) до Приватного підприємства «Ельбрус північ» (код за ЄДРПОУ 43677884; вул. Бульварна, буд. 3-А, м. Шостка, Шосткинський р-н, Сумська обл., 41100) про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх №3079 від 05.07.2024)

установив:

05.07.2024, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України, Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» подало до суду наступні документи:

1) позовну заяву (вх №3078 від 05.07.2024) про стягнення з Приватного підприємства «Ельбрус північ» 842521,62 грн боргу, з яких: 754494,47 грн основний борг, 73037,54 грн пеня, 7421,26 грн 3% річних, 7568,35 грн інфляційні втрати, а також 10110,26 грн судового збору;

2) заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх №3079 від 05.07.2024), в якій заявник просить застосувати заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до Приватного підприємства «Ельбрус північ» про стягнення боргу в сумі 842521,62 грн, а саме накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Приватному підприємству «Ельбрус північ» (Україна, 41100, Сумська обл., Шосткинський р-н, місто Шостка, вул. Бульварна, будинок 3-А; код ЄДРПОУ: 43677884), а саме: будівля, доповнення до типу: водонагрівальна котельна з газорозподільчим пунктом та двома акумуляторними, літ. 1А,Б,В, загальною площею 577,8 кв.м. з огорожею, розташована за адресою: Сумська область, м. Шостка, вулиця Бульварна (вулиця Орджонікідзе), будинок 3А; номер об`єкта в РПВН 1132277; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2185895259110; в межах ціни позову в розмірі 842521,62 грн.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі заявник, постачальник) та Приватним підприємством «Ельбрус північ» (далі споживач) укладено Типовий договір постачання природного постачальником "останньої надії". Платежі за Типовим договором у період з 01.06.2022 по 19.05.2024 від Приватного підприємства «Ельбрус північ» до заявника не надходили, у зв`язку з чим у споживача виник борг в сумі 754494,47 грн. Наведене, на думку заявника, свідчить про низьку платіжну дисципліну.

Разом з тим, заявник зауважує, що відповідно до відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Приватного підприємства «Ельбрус північ» перебуває об`єкт нерухомості: водонагрівальна котельна з газорозподільчим пунктом та двома акумуляторними, розташований у Сумській області, м. Шостка, вул. Бульварна, 3А, за рахунок реалізації якого, в тому числі, кредитор мав би можливість задовольнити свої вимоги в разі недостатності коштів на рахунках підприємства. Натомість, відповідач протягом 2020-2023 передає у строкове платне користування ТОВ "Шостка-Тепло" вказане нерухоме майно, вартість якого, згідно з договором про спільне користування цілісним майновим комплексом, доданим до заяви, становить 194400,00 грн.

З огляду на викладене, заявник вважає, що передача майна споживачем в користування третій особі (ТОВ "Шостка-Тепло"), наявність тривалого невиконання ПП «Ельбрус північ» своїх грошових зобов`язань за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", що стало підставою для виникнення заборгованості в сумі 754494,47 грн, недостатність у відповідача активів для виконання прийнятих на себе зобов`язань - свідчить про недобросовісне ставлення ПП «Ельбрус північ» до виконання прийнятих на себе зобов`язань перед кредиторами, що в подальшому позбавить споживача можливості здійснити погашення боргових зобов`язань перед заявником.

Згідно з частинами першою та другою статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

У силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, суть яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, при оцінці необхідності забезпечення позову для захисту ймовірно порушених інтересів позивача та співмірності наслідків вжиття/невжиття заходів забезпечення суд повинен врахувати ступінь доведеності позивачем зв`язку змісту порушеного права та інтересу зі способом та наслідками забезпечення позову.

Суд зауважує, що наявність позову про стягнення боргу за спожитий природний газ не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись майном законному власнику з огляду на те, що право власності на нерухоме майно, на яке заявник просить накласти арешт, заявником не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Водночас, будь-яких доказів реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з заявником, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» не надало.

Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить належних доказів на підтвердження обставин неможливості чи утруднення виконання рішення суду, яке буде винесено у справі, а також доказів того, що відповідач має намір ухилитися від виконання рішення суду шляхом відчудження належного відповідачу рухомого та/або нерухомого майна. Самі лише посилання на вказані позивачем обставини, як на підставу для забезпечення позову без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, доводи, викладені представником позивача у заяві про забезпечення позову, відхиляються судом за необґрунтованістю, а самі по собі припущення що майно споживача, яке передається відповідачем в оренду, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також довготривала несплата споживачем боргу з продовження веденням ПП «Ельбрус північ» своєї господарської діяльності без погашення заборгованості перед заявником, не є належними доказами для вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх №3079 від 05.07.2024).

2.Копію ухвали надіслати заявнику та ПП «Ельбрус північ» відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 08.07.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку у порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частин 6-7 статті 6 ГПК України Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Інформацію у справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.

СуддяВ.Л. Котельницька