Рішення

від 27.06.2024 по справі 922/867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024м. ХарківСправа № 922/867/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Горішній Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ: 42795490) до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (пр. Правди, буд. 10, кімн. 27-Є, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ: 32951760) про стягнення 380752,60 грн за участю представників:

позивача - Мяскова О.Є., в режимі відеоконференції,

відповідача - Мироненка С.С.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" 18.03.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" про стягнення з відповідача на користь позивача 380752,60 грн, з яких: 253249,90 грн пені, 127502,70 грн штрафу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору про закупівлю послуг № 4600006551 від 19.09.2022 та приписів чинного законодавства, порушив строки виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/867/24 за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

10.06.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій за порушення строку виконання робіт у розмірі 380752,60 грн на 60% з посиланням на відсутність доказів понесення збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язання у спірних правовідносинах, беззаперечне (без зауважень) підписання Актів виконаних робіт, а також неодноразові спроби відповідача погодити продовження дії Договору, що обґрунтовувалось обставинами, які не залежали від відповідача, а також актуальну позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах.

12.06.2024 позивач надав до суду письмові заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, в яких просив відмовити у його задоволенні, оскільки, на думку позивача, заявляючи клопотання про зменшення штрафних санкцій, відповідач має на меті саме уникнути відповідальності за порушення строків виконання Договору, що призведе до порушення принципу балансу інтересів.

Протокольною ухвалою господарського суду від 11.06.2024 підготовче провадження у справі № 922/867/24 було закрито; розгляд справи по суті призначено на 27.06.2024 о 15:30.

14.06.2024 відповідач надав до суду додаткові пояснення по справі з метою обґрунтування позиції відповідача та посилань на актуальні висновки Верховного Суду з подібних правовідносин, викладених у запереченнях на клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.06.2024, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти обгрунтованості позовних вимог не заперечував, але просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення позивачем штрафних санкцій на 60%.

Представник позивача проти зменшення розміру штрафних санкцій заперечував повністю.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

19.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (підрядник, відповідач у справі) було укладено Договір № 4600006551 про закупівлю послуг.

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору, підрядник (відповідач) за завданням замовника (позивач), відповідно до умов цього Договору про закупівлю, зобов`язався на свій ризик надати послуги: "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь" ("Ремонт ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук (додаткові послуги)" відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які. з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, (далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти за оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору, склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), Договірною ціною (Додаток № 2) за Графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною Договору.

Загальна вартість робіт з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 11.11.2022 становить 2692356,41 грн (два мільйони шістсот дев`яносто дві тисячі триста п`ятдесят шість) грн 41 коп., в тому числі ПДВ 20% - 448726,07 грн (чотириста сорок вісім тисяч сімсот двадцять шість) грн 07 коп.

Відповідно до Графіку виконання робіт (Додаток № 3 до Договору), граничний термін виконання робіт по ремонту ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук (додаткові послуги) становить 28.11.2022.

Таким чином, останнім днем виконання вищезазначених робіт є 28.11.2022.

Відповідно до п. 4.3 Договору, датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником і порядку, передбаченому Розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.

Згідно з п. 5.1 Договору, передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін

Відповідно до п. 5.2 Договору, Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця.

Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформлений належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Відповідно до п. 7.3.1 Договору, підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Згідно з Актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, підрядником 28.03.2023 виконано робіт на загальну суму 1147711,18 грн з порушенням термінів виконання робіт на 119 календарних днів.

Згідно з Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, підрядником 26.04.2023 виконано робіт на загальну суму 159925,82 грн з порушенням термінів виконання робіт на 148 календарних днів.

Згідно з Актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, підрядником 01.06.2023 виконано робіт на загальну суму 400378,87 грн з порушенням термінів виконання робіт на 184 календарних днів.

Згідно з Актом № 6 приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, підрядником 02.07.2023 виконано робіт на загальну суму 113451,23 грн з порушенням термінів виконання робіт на 215 календарних днів.

Відповідно до 11.10.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 10.2 Договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Оскільки підрядник не виконав роботи у строки, встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3), тим самим порушивши умови Договору, позивачем на підставі вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і умов Договору було здійснено нарахування відповідачу пені в розмірі 253249,90 грн та штрафу в розмірі 127502,70 грн.

Згідно зі ст. 317 Господарського кодексу України, будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих станів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Частиною 3 статті 875 ЦК України визначено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 стані 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також, приписами статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог нього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті).

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 Договору від 19.09.2022 № 4600006551, відповідач зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Отже, за умовами Договору, відповідач повинен був вчинити усі дії з метою дотримання строків виконання Договору згідно Графіку виконання робіт.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаною грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Вказані положення Цивільного кодексу України кореспондуються із нормами Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ст. 230 ГК України, санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення про штрафні санкції та пеню за неналежне виконання зобов`язань або порушення строків їх виконання, які передбачені законодавцем в чинному Цивільному кодексі України та Господарському кодексі України, викликані необхідністю стабільної і ефективної підприємницької діяльності усіх суб`єктів господарювання та інших учасників ринкових відносин, а також дотримання прав споживачів.

Будь-яке невиконання умов договору щодо якості, кількості або строків його виконання тягне за собою порушення стабільності підприємницької діяльності таких суб`єктів господарювання та ринку в цілому, призводить до порушення прав споживачів та завдає збитки. Тому, передбачені законодавцем санкції дисциплінують сторін договірних відносин і стримують недобросовісних контрагентів.

Частиною 2 статті 883 ЦК України встановлено: за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до п. 10.1 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 10.2 Договору, у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожний день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

З огляду на викладене, перевіривши здійснені позивачем розрахунки штрафних санкцій, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення пені в розмірі 253249,90 грн та штрафу в розмірі 127502,70 грн, нарахованих у зв`язку з простроченням відповідачем виконання робіт по "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь" ("Ремонт ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук (додаткові послуги)" відповідно до Графіку виконання робіт (Додаток № 3 до Договору).

Разом з тим, відповідачем було подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 60% з посиланням на те, що позивачем не було надано доказів понесення збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язання у спірних правовідносинах; Акти виконаних робіт підписані позивачем без зауважень; відповідач неодноразово намагався погодити продовження дії Договору, що обґрунтовувалось обставинами, які не залежали від відповідача, а також з огляду на актуальну позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Позивач проти вказаного клопотання заперечував повністю, посилаючись на те, що зменшення розміру штрафних санкцій нівелює інститут неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів замовника під час виконання Договору, та призведе до порушення принципу балансу інтересів сторін.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У позовній заяві позивачем описані обставини щодо невиконання відповідачем умов Договору № 4600006551 від 19.09.2022у шляхом порушення граничного терміну виконання робіт, а саме до 28.11.2022.

Водночас, у позовній заяві не були зазначені обставини понесення позивачем збитків у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором та не надано доказів на підтвердження цього.

Тобто позивач не обґрунтував, чи призвело порушення строків виконання робіт відповідачем до реальних збитків або упущеної вигоди.

Отже, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язання у спірних правовідносинах, суд приходить до висновку про можливість зменшення суми заявлених штрафних санкцій у даному випадку.

З пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні, вбачається, що одним з чинників, які вплинули на виконання робіт, були повітряні тривоги на території Полтавської області (включно в м. Кременчук) за період з 09.09.2022 по 31.03.2023.

У середньому в день у Полтавській області лунало 8 повітряних тривог. Окрім цього, у період з 09.09.2022 по 31.03.2023 у області неодноразово були прильоти ракет та транзитні пуски з території РФ, особливо по м. Кременчук, де розміщені критично важливі об`єкти.

При цьому, слід врахувати зупинку техніки, її доставлення до найближчого безпечного місця, організацію доставлення робітників до укриття (яке не завжди знаходиться у доступності), і, так само, повернення техніки та робітників після відбою повітряної тривоги до виконання робіт.

Вищевказані обставини підтвержуються роздруківкою з веб -сайту https://air-alarms.in.uа/region/poltava?from=2022-09-09to=2023-03-31#statistic, де зазначена інформація про кількість та тривалість повітряних тривог.

Вираховуючи об`єктивно небезпечний час для виконання робіт, неможливо було виконувати роботи вчасно.

Вищевказане вплинуло на час зупинення робіт у зв`язку з небезпекою їх виконання.

Крім того, Полтавським обласним центром з гідрометеорології було надано інформацію за даними метеорологічних спостережень на метеостанції Кобиляки, Полтавської області, дані якої характерні для с.Піщане, Кременчуцького р-ну Полтавської області про середню добову температуру повітря в період з 29.11.2022 по 22.12.2022.

Так, згідно з наданою інформацією, більшість днів у період з 29.11.2022 по 22.12.2022 були з від`ємною температурою (нижче 0 за Цельсієм), що сукупно складає 15 днів з 24 в розрахунку.

Отже, техніка та робітники (враховуючи вже зазначені тривалі тривоги) практично були позбавлені можливості якісно та в строки виконати роботи по ремонту ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів. Від`ємні температури (згідно з відомостями Полтавського обласного ЦГМ - подекуди сягаючи -7,5 градусів за Цельсієм) могли глобально вплинути на якість наданих послуг та в рази зменшити строк експлуатації.

З огляду на викладене, представник відповідача стверджує про те, що тривалість повітряних тривог та погодні умови значною мірою вплинули на строки виконання робіт. Однак, зазначені чинники не залежали від відповідача, та в свою чергу, відповідачем були прийняті всі можливі заходи аби попередити та проінформувати позивача про такі чинники.

Зокрема, враховуючи відсутність можливості якісно надавати послуги відповідно до Договору, а саме несприятливі погодні умови (температура нижче 0 за Цельсієм, що в свою чергу значним чином могло б вплинути на якість наданих послуг та зменшило б строк експлуатації), відповідачем були направлені листи (№ 12/12-1 від 12.12.2022 та № 17/01-1 від 17.01.2023) з метою погодження продовження дії Договору № 4600006551.

Однак, відповіді на вищевказані позивач відповідачу не надав.

Суд також бере до уваги, що Акти № 3 від 28.03.2024, № 4 від 26.04.2023, № 5 від 01.06.2023 та № 6 від 02.07.2023 були підписані позивачем без зауважень щодо якості виконаних робіт.

Отже суд встановив , що зобов"язання за Договором , відповідачем було виконане повністю.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує наступну позицію Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22.

Обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер, а тому й розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами в конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду.

Відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню й оцінюванню на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), так і ті, які хоча й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Об`єднана палата зауважила, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її в конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно й апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивного стану сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

При цьому, суд звернув увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - ст. 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі.

Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови щодо неустойки: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір, і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Отже, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частин 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду.

У зв`язку з викладеним, суд зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими в конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені в цій справі обставини, ОП погодилася з висновками та мотивами судів в оскаржуваних рішеннях про часткове задоволення клопотання відповідача щодо зменшення арифметично-правильного та обґрунтованого розміру заявленої до стягнення пені з 4340755 грн 20 коп. до 51403 грн 68 коп.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Аналогічна позиція висловлена 13.01.2020 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 902/855/18.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 18.03.2020 справі № 902/417/18 зробила наступний правовий висновок: "для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві (п. 8.24 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Отже, суд бере до уваги, що позивач не зазнав жодних матеріальних збитків у зв`язку із порушенням відповідачем умов договору; стягнення з відповідача штрафних санкцій є мірою відповідальності останнього за порушення, а не способом збагачення іншої сторони; стягнений розмір таких санкцій має бути справедливим у відношенні до обох сторін договору та є стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов`язань (превентивна функція неустойки), а для позивача - достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбаченістаттею 3 ЦК України(справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей86,210 ГПК Українина власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність/відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Таку правову позицію висловив Касаційний господарський суд Верховного Суду у Постанові від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити суму штрафних санкцій на 50%, а саме стягнути з відповідача на користь позивача: 126624,95 грн пені та 63751,35 грн штрафу. В іншій частині позовних вимог - у позові відмовити.

Відповідно дост. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.6,8,19,124,129 Конституції України, ст.29,42,73,74,86,91,123,129,236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (пр. Правди, буд. 10, кімн. 27-Є, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ: 32951760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (пр. Любомира Гузара, буд. 44, м. Київ, 03065; код ЄДРПОУ: 42795490) - грошові кошти у розмірі 190376,30 грн (з яких: 126624,95 грн пені, 63751,35 грн штрафу); витрати зі сплати судового збору в розмірі 5711,29 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "08" липня 2024 р.

СуддяН.М. Кухар