Ухвала

від 08.07.2024 по справі 922/3826/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 липня 2024 року

м. Київ

Справа № 922/3826/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі

за позовом Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви

до Богодухівської міської ради Харківської області

про поновлення договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (повний текст складено 24.05.2024) і рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23. Вказана касаційна скарга була подана 14.06.2024 до Верховного Суду представником Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви - адвокатом Іваненком Є. В. через підсистему "Електронний суд".

Крім того, 17.06.2024 від представника Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви - адвоката Іваненка Є. В. до Верховного Суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів касаційної скарги ордера від 14.06.2024 № 1178650, поданого на підтвердження наявності повноважень адвоката представляти інтереси скаржника у суді касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX).

Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX).

Однак у поданій адвокатом Іваненком Є. В. касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви. Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд звертає увагу, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в особи, від імені якої подається касаційна скарга, якщо така скарга подана через електронний кабінет її представника, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Однак, всупереч вимогам пункту 3 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у поданій касаційній скарзі Релігійною громадою Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви не зазначено повне найменування і місцезнаходження відповідача у справі № 922/3826/23 - Богодухівської міської ради Харківської області.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком.

Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.

У касаційній скарзі Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви викладено обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. Касаційна скарга також містить посилання на постанови Верховного Суду.

Однак, обґрунтовуючи неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник в тексті касаційної скарги наводить лише обставини справи без посилання на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України. Також скаржник ніяк не обґрунтовує в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

Водночас згідно з абзацом 1 частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права є підставою для касаційного оскарження судових рішень виключно у взаємозв`язку із наявністю випадків, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Проте Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Таким чином, касаційна скарга Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржниками не зазначено передбаченої (передбачених) пунктами 1-4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) касаційного оскарження та не наведено її (їх) обґрунтування.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як установлено Верховним Судом, позовну заяву Релігійна громада Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви подала у 2023 році, її предметом, з урахуванням заяви про уточнення формулювання позовних вимог, є 3 вимоги немайнового характеру про:

- поновлення договору оренди землі від 05.05.2006 № б/н, з урахуванням додаткової угоди від 11.08.2016 про поновлення договору оренди землі від 05.05.2006 № б/н, які укладені між Богодухівською міською радою Харківської області та Релігійною громадою Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви;

- визнання укладеною з 01.07.2023 додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 05.05.2006 № б/н;

- визнання протиправним та скасування рішення Богодухівської міської ради Харківської області від 04.08.2023 № 6641-VIII "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки комунальної власності Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви".

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 установлено у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, у задоволенні позову Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви відмовлено.

Релігійна громада Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 12 883,20 грн, а саме 2684,00 х 3 х 200 % х 0,8, де 2684,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 3 - кількість вимог немайнового характеру, рішення щодо яких оскаржується; 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги; 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак Релігійна громада Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додала.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви є, зокрема, постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, ухвалена за результатами перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23. Її повний текст було складено 24.05.2024, тому відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем її оскарження було 13.06.2024.

Релігійна громада Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви подала касаційну скаргу 14.06.2024, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги, однак скаржник не заявляє клопотання про поновлення цього строку.

Частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 зазначеного Кодексу.

Разом з тим нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.

При цьому можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Релігійній громаді Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви необхідно:

- надати Суду касаційну скаргу в новій редакції та: 1) зазначити у ній відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника; 2) зазначити у ній найменування та місцезнаходження відповідача у справі № 922/3826/23; 3) обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (з урахуванням змісту цієї ухвали);

- подати до суду касаційної інстанції докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (12 883,20 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір";

- подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та навести підстави для його поновлення, підтверджені відповідними доказами.

З огляду на викладене касаційну скаргу Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23 слід залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Релігійній громаді Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Проте Релігійна громада Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви до касаційної скарги не додала доказів надсилання копій цієї скарги і доданих до неї документів відповідачу у справі № 922/3826/23 - Богодухівській міській раді Харківської області.

Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, Релігійній громаді Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви необхідно належним чином виконати вимоги статті 291 Господарського процесуального кодексу України і надати суду докази надсилання Богодухівській міській раді Харківської області копії касаційної скарги в новій редакції і додані до неї документи.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Релігійної громади Святої Трійці Харківської Єпархії Української Православної Церкви на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 і рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2024 у справі № 922/3826/23 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).