Постанова

від 04.07.2024 по справі 909/678/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА УХВАЛА

04 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 909/678/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 (суддя Малєєва О. В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 (колегія суддів: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.) у справі

за позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»

про відшкодування збитків у розмірі 2 989 119,12 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи

Верховний Суд ухвалою від 25.06.2024 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 у справі № 909/678/23.

2. Підстави прийняття додаткової ухвали

2.1 У відзиві на касаційну скаргу представник Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» (далі - Товариство) навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом касаційної скарги позивача.

2.2 У день судового засідання 25.06.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів, які підтверджують понесені Товариством витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. У клопотанні відповідач просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 грн .

2.3 Від позивача пояснення чи заперечення щодо зазначеного клопотання не надходили.

3. Позиція Верховного Суду

3.1 За змістом пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.2 У судовому засіданні 25.06.2024 питання про судові витрати судом не вирішувалося.

3.3 Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

3.4 За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

3.5 Відповідно до частини 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

3.6 Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених вище норм, Верховний Суд зазначає, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги (такий висновок викладено в додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

3.7 У частині 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

3.8 Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3.9 Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

3.10 Сукупний аналіз пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України дає можливість прийти до висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

3.11 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

3.12 Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

3.13 У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

3.14 Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

3.15 Верховний Суд, застосовуючи частину 6 статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

3.16 Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

3.17 У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

3.18 Представництво інтересів Товариства в цій справі здійснювалося на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 02.01.2024 № 2024/20, укладеного між Товариством та адвокатом Мороз Оксаною Михайлівною (далі - Договір) та ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

3.19 Заявник 25.06.2024 через «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з клопотанням про долучення доказів і як підтвердження понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції подав, зокрема: Договір; акт приймання-передачі послуг від 12.06.2024 за Договором, в якому зазначено, що вартість наданих послуг складає 27000 грн; платіжну інструкцію від 21.06.2024 № V38919/1.

3.20 За змістом опису послуг, наданих адвокатом у зв`язку з касаційним провадженням у справі № 909/678/23, адвокат надав такі послуги: підготовка відзиву на касаційну скаргу; підготовка заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції; клопотання про долучення доказів; участь адвоката у судових засіданнях суду касаційної інстанції.

3.21 У Договорі зазначено, що вартість 1 людино-години роботи адвоката складає до 1000 грн без ПДВ; остаточний розмір витрат клієнта за договором та фактично надані адвокатом послуги відповідно до умов Договору підтверджуються актами приймання-передачі наданих послуг.

3.22 Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

3.23 Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

3.24 У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

3.25 Колегія суддів також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

3.26 Як зазначалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

3.27 У такому випадку суд, керуючись зазначеними приписами статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

3.28 Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

3.29 Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

3.30 У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

3.31 Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

3.32 Товариство згідно з вимогами статті 74 ГПК України надало докази в обґрунтування понесених витрат.

3.33 Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3.34 Дослідивши умови Договору, акта приймання-передачі послуг від 12.06.2024 за Договором, платіжну інструкцію № V38919/1 від 21.06.2024, установивши своєчасність подання представником Товариства відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши правильність і обґрунтованість поданого розрахунку витрат та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання щодо розподілу судових витрат.

3.35 Як убачається з матеріалів справи, текст відзиву Товариства на касаційну скаргу позивача у цій справі частково дублює відзив на позовну заяву та апеляційну скаргу у справі, зокрема розділи «Щодо вимоги про відшкодування збитків», «Щодо встановлених обставин згідно Постанови Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 909/520/19» «Щодо неможливості відновлення постачання електричної енергії АТ «Прикарпаттяобленерго», «Щодо постанови НКРЕКП від 30.10.2018 № 1325 про відновлення електропостачання об`єкта за адресою: м-н Шевченка, 4, м. Надвірна». Вказані розділи викладено на сторінках 5-11 відзиву на касаційну скаргу, весь відзив - на 12 сторінках.

3.36 Виходячи з наведеного, Верховний Суд вважає, що заявлена Товариством сума відшкодування за підготовку відзиву на касаційну скаргу у цій справі у розмірі 15 000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

3.37 Верховний Суд враховує що заява представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в суді касаційної інстанції складає 2 сторінки і повторює зміст такої ж заяви, поданої до суду апеляційної інстанції, і складає 2 сторінки.

3.38 При цьому колегія суддів враховує, що правова позиція Товариства у контексті його заперечень проти задоволення позовних вимог була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат Мороз Оксана Михайлівна надавала правову допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій, тому, відповідно, була обізнана у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної роботи.

3.39 Колегія суддів також враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 про те, що заява про стягнення / розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

3.40 Крім того, Товариство до акта приймання-передачі послуг включило участь адвоката у двох судових засіданнях суду касаційної інстанції, вартість яких становить 6000 грн (по 3000 грн кожне з засідань).

3.41 Велика Палата Верховного суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21 зазначила, що стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, Велика Палата Верховного Суду є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні.

3.42 Однак Верховний Суд під час розгляду питання про відшкодування судових витрат у справі № 909/678/23 бере до уваги те, що адвокат відповідача Мороз О.М. брала участь у розгляді касаційної скарги по суті у вказаній справі в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, не витрачаючи часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку.

3.43 З огляду на вказане Верховний Суд дійшов висновку про невідповідність заявленої суми у розмірі 6000 грн за участь адвоката у судовому засіданні критерію реальності таких витрат та затраченого часу проведення вказаного судового засідання.

3.44 Отже, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, через призму критеріїв, про які йшлося у цій додатковій ухвалі, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, Суд дійшов висновку про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем-1 у суді касаційної інстанції, у розмірі 6000 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» (код ЄДРПОУ 00131564) 6000 (шість тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

3. У задоволенні решти клопотання відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Івано-Франківської області.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

І. Колос