Ухвала

від 08.07.2024 по справі 2-6/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1254/24 Справа № 2-6/11

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

08 липня 2024 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Гончар Н.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та за довіреностями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунеь-Шевченківського району, як правонаступника Дацьківської сільської ради, ОСОБА_5 , як правонаступника ОСОБА_6 про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень Дацьківської сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень Дацьківської сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и л а:

До Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 та за довіреностями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

ОСОБА_3 позов подано у 2017 році, у позовній заяві заявлено три немайнові вимоги. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на січень 2017 року встановлений в розмірі 1600 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на 2017 рік) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600*0.4=640), (640*3 (немайнові вимоги=1920).

В даному випадку розмір судового збору, що ОСОБА_3 необхідно сплатити при подачі апеляційної скарги, складає 1920 х 150%/100 = 2880 грн.

ОСОБА_1 позов подано у 2019 році, у позові заявлено одну немайнову вимогу. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на січень 2019 року встановлений в розмірі 1921 грн.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на 2019 рік) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921*0,4=768,40).

В даному випадку розмір судового збору, що ОСОБА_1 необхідно сплатити при подачі апеляційної скарги, складає 768,40 х 150%/100 = 1152,50 грн.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подано зустрічний позов 14.08.2009 року. Станом на 2009 рік ставки державного мита встановлювалися Декретом Кабінетом Міністрів України Про державне мито. Ставка судового збору встановлювалася в таких розмірах: із позовних заяв немайнового характеру 1 неоподаткований мінімум доходів громадян (17 грн.), із позовних заяв про відшкодування моральної шкоди із ціною позову від 100 до 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 5% від ціни позову.

Таким чином, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при подачі зустрічного позову підлягало сплаті по 17 грн. з кожного за зустрічний позов немайнового характеру та по 500 грн. (5% від ціни позову) за вимоги відшкодування моральної шкоди. А тому при подачі апеляційної скарги підлягає сплаті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 775,50 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору та його дружину ОСОБА_2 , або зменшити, чи відстрочити судовий збір посилаючись на те, що вони є пенсіонерами мають скрутне матеріальне становище та є внутрішньо переміщеними особами.

Статтею 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення сплати), необхідно вирішувати у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами апелянта щодо можливості оскаржити рішення суду, з другого боку.

Звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вбачається, що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року; «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року).

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Як вбачається з поданої апеляційної скарги та додатків до неї доказів скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , ОСОБА_2 суду надано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені зокрема довіреністю фізичної чи юридичної особи.

Апеляційна скарга в якій зазначаються три скаржника, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підписана лише ОСОБА_1 з познакою «за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так, в матеріалах справи наявна довіреність від 16 листопада 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником та захисником в судах всіх інстанцій. Довіреність дійсна до 16 листопада 2024 року. Відомостей, що ОСОБА_1 має право представляти інтереси ОСОБА_3 в судах всіх інстанцій на момент подачі апеляційної скарги в матеріалах справи не міститься.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 необхідно надати суду довіреність згідно якої останній має право представляти інтереси ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.

Згідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, тобто апеляційна скарга залишається без руху, а особі, яка подає апеляційну скаргу, надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Виходячи з вищевикладеного, у відповідності до вимог ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, а особі, яка подає апеляційну скаргу, надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: ОСОБА_3 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2695,50 грн., ОСОБА_1 - 1152 грн. 50 коп., ОСОБА_2 - 775.50 грн., ОСОБА_1 надати суду докази представництва інтересів ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції , але у строк, не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга вважатиметься неподаною, і підлягатиме поверненню.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та за довіреностями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2024 року у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунеь-Шевченківського району, як правонаступника Дацьківської сільської ради, ОСОБА_5 , як правонаступника ОСОБА_6 про повернення земельних ділянок та стягнення моральної шкоди, за позовом ОСОБА_3 до Стеблівської селищної ради Корсунь-Шевченківського району, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень Дацьківської сільської ради та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, за позовом ОСОБА_1 до Стеблівської селищної ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_5 про визнання недійсними та скасування рішень Дацьківської сільської ради і внесення відомостей до правовстановлюючого документу залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: ОСОБА_3 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2695,50 грн., ОСОБА_1 - 1152 грн. 50 коп., ОСОБА_2 - 775.50 грн., ОСОБА_1 надати суду докази представництва інтересів ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції, але у строк, не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити скаржнику для виконання.

У разі невиконання ухвали суду апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Гончар