Ухвала

від 03.07.2024 по справі 357/7640/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/7640/19 Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.

Провадження №22-з/824/1099/20243 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

(додаткова)

03 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» - адвоката Косяка Вячеслава Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

УСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому уточнивши свої позовні вимоги, просив визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0092 загальною площею 1,1681 га та земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0091 загальною площею 1,1681 га.; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0092 загальною площею 1,1681 га, індексний номер: 44597764 від 13.12.2018 16:35:31 та припинити право оренди ТОВ «Агрокомплекс Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:003:0092 загальною площею 1,1681 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:003:0091 загальною площею 1,1681 га, індексний номер: 44597463 від 13.12.2018 16:29:11 та припинити право оренди ТОВ «Агрокомплекс Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:003:0091 загальною площею 1,1681 га, яке виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10.12.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»; витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ «Олійникова Слобода» зазначені земельні ділянки; внести зміни до Договору оренди землі № б/н від 14.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Ім. Котовського», правонаступником якого є ТОВ «Олійникова Слобода», шляхом його викладення у новій редакції, тобто із зміною ідентифікації об`єкту оренди, зазначивши, що в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:003:0092 загальною площею 1,1681 га та земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:003:0091 загальною площею 1,1681 га. на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району, із зазначенням нормативно грошової оцінки цих земельних ділянок; вирішити питання відшкодування судових витрат.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду від 12.07.2019 року про арешт на земельну ділянку, загальною площею 1,1681 га з кадастровим номером 322048400:03:003:0092, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719910132204, власником якої є ОСОБА_2 ; про арешт на земельну ділянку, загальною площею 1,1681 га з кадастровим номером 322048400:03:003:0091, що розташована на території Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1719894932204, власником якої є ОСОБА_2 ; про заборону усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо вказаних земельних ділянок.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником позивача ТОВ «Олійникова Слобода» - Тетерею С.І. подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» - ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин» - скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Узин» - відмовлено.

РішенняБілоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2020 рокув частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни - залишено без змін.

21 червня 2024 року представник ТОВ «Агрокомплекс «Узин» - адвокат Косяк В.М. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ «Агрокомплекс «Узин» витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000,00 грн.

Вказана заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року не вирішено питання про судові витрати, які були понесені ТОВ «Агрокомплекс «Узин» під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, які складаються із сплачених на користь АО «МКБ ГРУПП» витрат на правничу допомогу.

Звертає увагу, що відповідна заява про понесения витрат на правничу допомогу та їх розмір була подана разом із відзивом на апеляційну скаргу. Докази понесення ТОВ Агрокомплекс «Узин» витрат на професійну правову допомогу у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції були доданідо відзиву на апеляційну скаргу, та у відзиві було зазначено розмір витрат та їх обгрунтування за розгляд справи в апеляційній інстанції.

Вказує також, що Договором №58 про правничу допомогу від 22 лютого 2021 року визначено вартість правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Також, Договором №58 про правничу допомогу від 22 лютого 2021 року передбачено гонорар успіху в розмірі 5000,00 грн, що є складовою частиною гонорару адвоката, передбаченого договором про надання правової допомоги, і є дійсним зобов`язанням, яке відповідає ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В судове засідання сторони даної справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Від представника ТОВАгрокомплекс «Узин» - адвоката Косяка В.М. на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у даній справі, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, судова колегія вважає, що дана заява підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно положень ч. 1, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

П. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з тим, положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1-4 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані ч. 4 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 6, 7 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч.2 ст. 137, ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.

Згідно з п.п. 4, 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Ст. 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов`язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний (зобов`язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов`язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.

Згідно зі ст. 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що представником ТОВ «Агрокомплекс «Узин» - адвокатом Миколюком М.Д. подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній порушив потання про стягнення з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ«Агрокомплекс «Узин» витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано письмові докази: копію договору про надання правничої допомоги №58 від 22 лютого 2021 року (далі - Договір), укаденого між ТОВ «Агрокомплекс «Узин» та АО «МКБ ГРУПП», копію акту приймання -передачі правничої допомоми від 27 лютого 2021 року, платіжне доручення №1228 від 26 лютого 2021 року про перерахунок коштів в розмірі 10000,00 грн на користь АО «МКБ ГРУПП».

П. 1.1. Договору передбачено, що адвокатське об`єднання зобов`язується на платній основі надати правничу допомогу Клієнту по цивільній справі №357/7640/19, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату обумовлений цим Договором та Актом приймання - передачі правничої допомоги гонора.

П. 1.2. за цим договором Адвокатом Клієнту надається наступна правнича допомога (юридичні послуги): надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; аналіз наданих клієнтом документів; аналіз судової практики пов`язаної з спірними правовідносинами; складення та подання від імені Клієнта відзиву на апеляційну скаргу; представництво інтересів Клієнта в Київському апеляційному суді; інша правнича допомога.

Відповідно до п. 1.3. Договору професійна правнича допомога надається Адвокатами - членами адвокатського об`єднання «МКБ ГРУПП» та адвокатами залученими об`єднанням на договірній основі.

Згідно п. 2.1. - 2.6 Гонорар за правничу допомогу визначену у пунктах 1.2.1. - 1.2.5. договору становить 10 000,00 грн; за виграну справу в апеляційній інстанції, Клієнт сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 5000,00 грн; вартість правничої допомоги визначеної у пункті 1.2.6. договору узгоджується сторонами в акті приймання - передачі правничої допомоги; клієнт сплачує на рахунок АО гонорар визначений у п. 2.1. договору до початку надання правничої допомоги; гонорар успіху визначений у пункті 2.2. договору сплачується на рахунок АО протягом 3-х днів після постановления рішення на користь Клієнта; По факту надання правничої допомоги сторони складають акт приймання-передачі правничої допомоги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що АО «МКБ ГРУПП» виконали умови Договору №58 від 22 лютого 2021 року, що підтверджується актом приймання -передачі правничої допомоми від 27 лютого 2021 року.

ТОВ «Агрокомплекс «Узин» в свою чергу виконали п. 2.4. Договору №58 від 22 лютого 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням №1228 від 26 лютого 2021 року.

Також, підлягає виконанню і п. 2.5. Договору №58 від 22 лютого 2021 року, оскільки Київського апеляційного суд виніс постанову на користь Клієната (ТОВ «Агрокомплекс «Узин»)

Таким чином, АО «МКБ ГРУПП» виконалироботу у вигляді фактично наданих послу за надання правової допомоги на суму 15 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Зі змісту ст. ст. 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу,а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відзив на апеляційну скаргу, в якому було порушено питання про стягнення з ТОВ «Олійникова Слобода» витрат на првову допомогу в розмірі 15000,00 грн, представником ТОВ Агрокомплекс «Узин» подано до суду апеляційної інстанції 01 березня 2021 року, постанова Київського апеляційного суду винесена 15 травня 2024 року, жодних заперечень щодо стягнення судових витрат від ТОВ «Олійникова Слобода» на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим АО «МКБ ГРУПП» обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» - адвоката Косяка Вячеслава Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат та стягнення з ТОВ «Олійникова Слобода» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, у зв`язку із чим приймає додаткову постанову у порядку ст. ст. 270 та 381 ЦПК України.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» - адвоката Косяка Вячеслава Миколайовича про ухвалення додаткового рішеннязадовольнити.

Ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (код ЄДРПОУ 03755360, 09137, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Олійникова Слобода, вул. Центральна, 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (код ЄДРПОУ 32638214, 09161, Київська обл., Білоцерківський р-н., м. Узин, вул. Поповича, 150) витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 08 липня 2024 року.

Суддя-доповідач Д.О.Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар