Ухвала

від 08.07.2024 по справі 280/5663/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

08 липня 2024 рокуСправа № 280/5663/24 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС (вул. Феросплавна, буд. 38, кв. 31, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 44086375 до Головного управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС (далі - позивач) до Головного управління ДПС у місті Києві (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача №70655 від 05 квітня 2024 року;

- зобов`язати відповідача вчинити певні дії, а саме: виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, шляхом прийняття відповідного рішення.

Ухвалою судді від 24 червня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/5663/24, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04 липня 2024 року представником до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві №70655 від 05 квітня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/5663/24.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та третіх осіб, а саме трудового колективу Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС», який згідно штатного розпису налічує 14 кваліфікованих працівників, яким позивачу фактично неможливо виплачувати заробітну платню, оскільки контрагенти-покупці відмовляються від розрахунку за надані позивачем послуги до моменту реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль. Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення в межах справи №280/5663/24 призводить до блокування реєстрації податкових накладних і, як наслідок, позбавлення права займатись господарською діяльністю, зокрема контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між підприємством та контрагентами. Наслідком цього є неотримання позивачем прибутку. Оскільки правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. На думку позивача, заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. З огляду на вказане, просить суд зупинити дію рішення комісії Головного управління ДПС у місті Києві №70655 від 05 квітня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/5663/24.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про забезпечення позову у цій справі суд виходить з такого.

Згідно із частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до положень частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, перевіряє чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі 826/9263/17.

Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Так, заявник звернувся із заявою про забезпечення позову після подачі до суду позовної заяви шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у М. Києві про відповідність заявника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Передусім суд відзначає, що з урахуванням положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства позивачем у поданій заяві вказану конкретну підставу для забезпечення позову, а також наведено відповідне обґрунтування щодо такої конкретної підстави.

Судом надано правову оцінку змісту заяви про забезпечення позову на предмет відповідності обом підставам для забезпечення позову згідно частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України та не встановлено наявності підстав для забезпечення позову.

Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, суд розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Так, разом із заявою про забезпечення позову представником позивача до суду надано численну кількість квитанцій контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних, поданих після прийняття оскаржуваного в даній справі рішення, зі змісту яких вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена у зв`язку із відповідністю ТОВ «ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, до заяви про забезпечення представником позивача додано численне листування із різним контрагентами (ТОВ «АГРОЛНІПРОЦЕНТР», ТОВ «АГРОТАНДЕМ-ПЛЮС», ТОВ «АГРОАЛЬЯНС», ПАТ «ДНІПРОВЕЦЬ», СПП «ЧУМАКИ», ДП «АГРОФІРМА МРІЯ» та інші), яким ТОВ «ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС» повідомлено про проведення розрахунків за поставлений товар за накладними, реєстрація яких зупинена у зв`язку із віднесенням позивача до ризикових контрагентів, виключно після здійснення реєстрації накладних.

Більш того, вказаним листуванням позивача повідомлено про неможливу подальшу співпрацю у зв`язку із його віднесенням до ризикових контрагентів.

Отже, з урахуванням наданих позивачем документів, у суду наявні законодавчі підстави вважати, що рішення про відповідність ТОВ «ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку вже перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності, одержанню прибутку, у зв`язку із чим впливає на можливість виплати позивачем заробітної плати своїм працівникам, що в подальшому може призвести до негативних наслідків, для виправлення яких позивачу доведеться докласти значних зусиль.

З огляду на вказане, судом встановлені обставини, як об`єктивно вказують на те, що невжиття заходів щодо зупинення дії спірного рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для господарської діяльності позивача, оскільки ним до заяви про забезпечення позову додано достатні та належні докази на підтвердження цієї обставини.

Суду надано докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації усіх без виключення податкових накладних заявника, поданих після прийняття відповідачем оскаржуваного в даній справі рішення, здійснено у зв`язку із його віднесенням до числа ризикових контрагентів.

При цьому, суд зазначає, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб фактично не вирішує спір по суті та не суперечить меті застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України для забезпечення даного позову - наявні, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 241-243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРЕЙДМАКС-ФІНАНС про забезпечення позову, - задовольнити.

Зупинити дію рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві №70655 від 05 квітня 2024 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 280/5663/24.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов