Рішення
від 24.06.2024 по справі 460/24957/22
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2024 року м. Рівне№460/24957/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Т.Р. Саванчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мосійчук А.П.,

відповідача: представник Шеремета В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Пелет" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Статус Пелет (далі іменується позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 №№1231817000703, 1232417000703, 1232517000709, від 12.01.2022 №21817000703.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що твердження, відображені в актах перевірок, не відповідають дійсним обставинам. Товариством належним чином були надані первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт придбання Товариством товарів (робіт, послуг), у склад яких включено податок на додану вартість, та використання таких товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності. Водночас в акті не спростовано, що формування податкового кредиту та віднесення частини суми податкового кредиту до бюджетного відшкодування здійснювалося на основі належно оформлених податкових накладних, зареєстрованих відповідно до чинного законодавства в ЄРПН. При цьому позивач звертає увагу, що під час проведення перевірки (у тому числі разом із запереченнями до акту перевірки) надано всі первинні документи на підтвердження господарських операцій за відповідний період з контрагентами Товариства. Однак, податковим органом не взято до уваги 87 бухгалтерських документів, які були додані до заперечення (про що свідчить опис вкладень у цінний лист) як при розгляді заперечення так і при прийнятті оскаржуваних рішень. Підприємство є діючим підприємством, яке здійснює експорт виробленої продукції. Тому, висновки Головного управління ДПС у Рівненській області вважає протиправними. Просив задовольнити позов повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02 грудня 2021 року № 1231817000703, № 1232417000703, № 1232517000703, від 12 січня 2022 року № 21817000703. Стягнуто на користь ТОВ Статус Пелет суму судового збору у розмірі 31 040,69 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року та прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ Статус Пелет до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 07 липня 2023 року ТОВ Статус Пелет звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 04.03.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Статус Пелет задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2023 року у справі № 460/24957/22 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Рівненського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 08.04.2024 справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.04.2024.

Ухвалою від 22.04.2024 відкладено підготовче засідання на 13.05.2024.

Ухвалою від 13.05.2024 відкладено підготовче засідання на 27.04.2024.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 27.05.2024, закінчено підготовче засідання, призначено справу до розгляду по суті на 11.06.2024.

За клопотанням представника відповідача ухвалою від 11.06.2024 (протокольна) відкладено розгляд справи на 24.06.2024.

В судовому засіданні 24.06.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідач 22.04.2024 подав відзив на позовну заяву. Вказує, що в ході перевірки встановлено порушення ТОВ Статус Пелет пункту 189.1 статті 189, підпункту а пунктів 198.1, 198.3, підпункту г пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.4, 200.12 статті 200 ПК України при декларуванні Товариством за серпень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах. Зазначає, що ТОВ Статус Пелет не надано для перевірки документів, що зафіксовано актами ненадання документів, а надані бухгалтерські документи за один і той же період суперечать даним про наявність залишків, обсягів оприбуткування, списання сировини і матеріалів, палива, запчастин інших матеріалів зворотніх відходів тощо. Тому неможливо прослідкувати рух виробничих запасів у процесі виготовлення - створення готової продукції, наявність залишків виробничих запасів та послуг, їх кількість та вартість, у зв`язку з чим неможливо підтвердити використання придбаних протягом липня та серпня 2021 року ТМЦ і послуг у господарській діяльності підприємства. Крім того, згідно з даними оборотно-сальдових відомостей, Товариством за один і той самий період зазначено різну вартість запасів сировини і матеріалів на початок і кінець періоду, що перевірявся, а також різну вартість оприбуткованої та використаної сировини і матеріалів; надані довідки про залишки лісоматеріалів без відображення в номенклатурі по кількості та вартості. Вказане свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку та як наслідок формування показників податкової звітності, декларацій по податку на додану вартість на підставі даних, не підтверджених документами. А тому неможливо прослідкувати рух виробничих запасів у процесі виготовлення - створення готової продукції та наявність залишків виробничих запасів і послуг, їх кількість та вартість, у зв`язку з чим неможливо підтвердити використання придбаних протягом липня та серпня 2021 року ТМЦ та послуг, перелік яких рахується у господарській діяльності підприємства. Зазначені невідповідності вказують на використання придбаних ТМЦ поза межами господарської діяльності платника податку без відображення та підтвердження їх використання в бухгалтерському обліку.

Що стосується правомірності податкового повідомлення-рішення № 21817000703 від 12 січня 2022 року, відповідач зазначає, що позивачем не спростовано того, що перевіркою встановлено невідповідність номенклатури та найменування товару, вказаного у первинних документах, реєстрах бухгалтерського обліку та виробничих документах, ідентичності товарно-матеріальних цінностей, що вказано у видаткових накладних, податкових накладних, ТТН-ліс, реєстрах бухгалтерського обліку, звітах виробничих, придбання яких задокументовано видатковими накладними, виписаними за реквізитами ТОВ Форкаст Груп та ТОВ Мікротехсервіс Україна. Вказані контрагенти позивача не мають достатній штат та виробничі потужності для здійснення такого об`єму господарської діяльності. Крім того, за інформацією ГУ НПУ в Рівненській області (лист від 15.12.2021), транспортні засоби, які зазначені в товарно-транспортних накладних, у зазначені в запиті дати на території Рівненської області не зафіксовано.

Щодо придбання позивачем лісоматеріалів круглих хвойних порід у ТОВ «Форкаст Груп» у кількості 28,395 м.куб на загальну суму 141975,10 грн., в т.ч ПДВ 23662,52 грн., відповідач вказує таке. Відповідно до ТТН-ліс серія ЧНА №233229 від 13.08.2021: вантажовідправник ДП «Добрянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993509, перевізник ТОВ «Дмитертранс», автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , пункт навантаження Олешнянський н/склад, пункт розвантаження м.Вінниця, вантажоодержувач ТОВ «Форкаст груп». Виписана та зареєстрована податкова накладна від 13.08.2021, яка включена до кредиту серпня 2021 р. Однак, виробничих потужностей у ТОВ «Статус Пелет» у м.Вінниці не встановлено, а відтак по вказаній податковій накладній не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від ТОВ «Форкаст груп» до ТОВ «Статус Пелет», а відтак позивачем допущено порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201, п. 2004 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за серпень 2021 року на суму ПДВ 23663 грн. За наведених обставин, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Статус Пелет (код СДРПОУ 41833063) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатами якої складений Акт № 7203/17-00-07-03/41833063 від 25 жовтня 2021 року.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ Статус Пелет за серпень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення:

пункту 189.1 статті 189, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту г пункту 198.5 статті 198 пунктів 200.4, 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), ТОВ Статус Пелет занижено податкові зобов`язання на суму 1898609 грн та завищено податковий кредит на суму 23663 грн, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2021 року року на суму ПДВ 8571 грн за серпень 2021 року на суму ПДВ 48920 грн, та до завищення залишку від`ємного значення за звітний період серпень 2021 року на суму ПДВ 530723 грн та до завищення бюджетного відшкодування за липень 2021 року на 499443 грн та серпень 2021 року на суму ПДВ 834615 грн;

на порушення пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України підприємством не складено та не зареєстровано в єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні на операції з постачання ТМЦ на суму ПДВ 1898609 грн;

пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог пункту 52: підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Контролюючим органом на підставі висновків перевірки сформовані податкові повідомлення-рішення:

№ 1231817000703 від 02 грудня 2021 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період липень-серпень 2021 року, задекларовану на рахунку платника у банку в розмірі 1334058 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 333514,50 грн;

№ 1232417000703 від 02 грудня 2021 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за період серпень 2021 року в розмірі 530723,00 грн;

№ 1232517000709 від 02 грудня 2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 71863,75 грн (57491,00 грн. основний платіж, 14372,75 грн. штрафні санкції);

№ 1232617000703 від 02 грудня 2021 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого рішенням ДПС України від 02 лютого 2022 року скаргу задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 1232617000703 від 02 грудня 2021 року, в іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Статус Пелет щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатом якої складений Акт № 8461/17-00-07-03/41833063 від 10 грудня 2021 року.

В Акті контролюючим органом зроблений висновок про те, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ Статус Пелет у Декларації за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків підпункту а пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, статті 201, пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 розділу III ПК України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за вересень 2021 року, що в подальшому призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за жовтень 2021 року) в сумі 415379 грн.

На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 21817000703від 12 січня 2022 року, відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 415379 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Рівненській області № 21817000703від 12 січня 2022 року позивач звернувся до ДПС України із скаргою, яка рішенням від 27 червня 2022 року залишена без задоволення.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Верховний Суд неодноразово (зокрема, але не виключно, у постановах від 19 лютого 2021 року (справа № 821/1235/17), від 21 липня 2021 року (справа №4 20/2382/20)) за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий подання декларації з від`ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як свідчать матеріали справи ТОВ Статус Пелет подало дві податкові декларації з податку на додану вартість, в яких зазначило суму від`ємного значення із цього податку у розмірі 499443 грн та 834615 грн. Оскільки задеклароване платником податків від`ємне значення з ПДВ перевищувало 100 тис. гривень, була призначена документальна позапланова перевірка на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленоюпунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

За правилами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладнихподатковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтвердженімитними деклараціями(тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За положеннями пункту 200.2 статті 200 ПК України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно зпунктом 200.1цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (пункт 200.8 статті 200 ПК України).

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування, згідно із пунктом 200.9 статті 200 ПК України, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України. При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суд має встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок придбання товару, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

У ході розгляду справи установлено, що ТОВ Статус Пелет зареєстровано 27 грудня 2017 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи: 16021020000003526), основним видом економічної діяльності товариства є лісопильне та стругальне виробництво (виготовлення дошки обрізної, ламелі, пелети деревної).

Для виготовлення продукції позивач використовує наявне в нього обладнання.

Також у своїй діяльності, для виробництва дерев`яних гранул (пелет) товариство використовує промислове обладнання для виготовлення пілет (комплекс гранулювання на базі гранулятора ОГМ 1,5 та комплекс сушіння на базі сушилки АВМ 0,65) Норія Н-5 (L-6m), Комплект обладнання для пакування пелет, Піч для ОГМ 1, що підтверджується договором оренди та актом прийому-передачі від 01 липня 2021 року.

Товариство орендує приміщення відповідно до Договору та акту прийому-передачі, укладених між позивачем та ТДВ КОЗИНАГРОПРОМТЕХНІКА 20 грудня 2019 року, та у ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору від 02 січня 2021 року.

На підприємстві працює 46 працівників, що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску Позивача за ІІІ квартал 2021 року та квитанцією № 2 від 11 листопада 2021 року працівників з якими оформлені трудові відносини.

Тобто, підприємство є діючим підприємством, яке проводить свою господарську діяльність з 2017 року в сфері лісопильного та стругального виробництва.

В податковій декларації з ПДВ за липень 2021 позивачем задекларовано суму податкових зобов`язань з ПДВ 55423 грн., сума податкового кредиту 937781 грн., суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 499443,00 грн.; в декларації з ПДВ за серпень 2021 позивачем задекларовано суму податкових зобов`язань з ПДВ 45177 грн., податковий кредит 984491 грн, суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 834615 грн. (а.с.42-47).

Відповідно до пункту200.7 статті 200 Податкового кодексу Україниплатник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З наведених вище норма Податкового кодексу України видно, що бюджетному відшкодуванню за заявою платника підлягає сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При цьому, жодною нормоюПодаткового кодексу Українине передбачено, що право на бюджетне відшкодування ПДВ поставлено у залежність від фактичного отримання платником податку товарів/послуг.

Застосування словосполучення «отримувач товарів/послуг» не свідчить про обов`язок платника податку отримати товари/послуги до моменту включення сум ПДВ до бюджетного відшкодування. У разі здійснення передоплати, особа вже вважається отримувачем товарів/послуг, незважаючи на дату фактичного виконання зобов`язань її контрагентами щодо поставки таких товарів/послуг.

Тобто умовою з якоюстаття 200 Податкового кодексу Українипов`язує право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ є саме сплата ПДВ постачальникам таких товарів/послуг в ціні товару/послуг, а не фактична поставка (отримання) таких товарів/послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №805/1566/16-а.

Водночас в даному випадку відповідач, перевіряючи дотримання податкового законодавства при декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, не має зауважень щодо сплати ПДВ постачальникам таких товарів/послуг в ціні товару/послуг. Зауваження контролюючий орган висловлює лише щодо фактичної поставки (отримання) таких товарів/послуг.

Щодо висновку податкового органу про те, що позивачем, в порушення пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п.201.10ст. 201, п.200.4 ст. 200 ПК України, неправомірно визначено податковий кредит у податковій звітності за серпень 2021 року на суму ПДВ 23663 грн., суд зазначає таке.

Підставою для такого висновку стало те, що під час перевірки первинними документами та відповідно до інформаційних ресурсів ДПС України встановлено, що ТОВ «Статус Пелет» здійснювало придбання лісоматеріалів круглих хвойних порід у ТОВ «Форкаст Груп» у кількості 28,395 м.куб на загальну суму 141975,10 грн., в т.ч ПДВ 23662,52 грн. Відповідно до ТТН-ліс серія ЧНА №233229 від 13.08.2021: вантажовідправник ДП «Добрянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993509, перевізник ТОВ «Дмитертранс», автомобіль ДАФ державний номер НОМЕР_1 , причіп № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , пункт навантаження Олешнянський н/склад, пункт розвантаження м.Вінниця, вантажоодержувач ТОВ «Форкаст груп». Виписана та зареєстрована податкова накладна від 13.08.2021, сума ПДВ по якій включена до податкового кредиту серпня 2021 р. Однак, виробничих потужностей у ТОВ «Статус Пелет» у м.Вінниці не встановлено, а відтак по вказаній податковій накладній не підтверджено легальність руху товарів в «ланцюгу» постачання від ТОВ «Форкаст груп» до ТОВ «Статус Пелет», що свідчить про протиправність включення позивачем суми ПДВ 23663 грн. до податкового кредиту серпня 2021 року.

Як свідчать матеріали перевірки, ТОВ «Статус Пелет» укладено з ТОВ «Форкаст груп» договір поставки № 2-п/21-3 від 26.07.2021 (а.с.49-51 том 3). За умовами вказаного договору (п. 4.2) у разі поставки автомобільним транспортом покупець самостійно забирає товар з місця, визначеного постачальником.

Відповідно до вказаного договору оформлено первинні документи, а саме ТТН-ліс серія ЧНА №233229 від 13.08.2021р.: вантажовідправник: ДП "Добрянське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993509; перевізник ТОВ "Дмитертранс", автомобіль ДАФ державний №ВК2803 СА, причіп № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 ; пункт навантаження: Олешнянський н/склад; пункт розвантаження - м.Вінниця, вантажоодержувач: ТОВ "Форкаст груп".

Представник позивача в судовому засіданні погодився із тим, що у місті Вінниця у позивача відсутні виробничі потужності, однак не погодився із висновком відповідача про те, що надані для перевірки первинні документи не підтверджують фактичний рух ТМЦ.

Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.11.2013 № 961/707, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 06.12.2013 № 2070/24602 (який був чинним на дату виписування товарно-транспортної накладної) встановлено, що товарно-транспортна накладна при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН - ліс) за формою, затвердженою пунктом 1 цього наказу, є обов`язковою для державних лісогосподарських підприємств (структурні підрозділи: лісництва, склади, цехи) при обліку, первинному відпуску та перевезенні деревини автомобільним транспортом.

Крім того, відповідно до розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджено Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 36, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у цьому випадку - ДП "ДОБРЯНСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО", яке і вказало невірну адресу у вказаній ТТН.

Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року (справа № 803/1684/17, адміністративне провадження №К/9901/51649/18, ЄДРСРУ №95176997), від 21 січня 2021 року (справа №813/2204/17, адміністративне провадження №К/9901/35740/18, ЄДРСРУ № 94328053), від 24 травня 2019 року (справа №826/7423/16), від 6 лютого 2018 року (справа №816/166/15-а), від 11 вересня 2018 року (справа №804/4787/16) передбачають, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача деяких товарно-транспортних накладних або наявність в них певних недоліків не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Водночас, в ході перевірки у податкового органу не виникло зауважень щодо здійснення позивачем оплати за придбану деревину, щодо її оприбуткування.

А відтак суд погоджується з доводами позивача, що помилка, допущена вантажовідправником при заповненні товарно-транспортної накладної не може свідчити про безтоварність операції. А відтак, висновок про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту серпня 2021 року суми ПДВ 23663 грн. не відповідає обставинам справи.

Також відповідач зазначає, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань встановлено його заниження за липень в суму 937781 грн., за серпень 2021 у сумі 960828 грн.

Надаючи оцінку таким доводам відповідача, суд встановив, що у періоді що перевірявся ТОВ Статус Пелет було укладено ряд господарських договорів з його контрагентами щодо поставки лісоматеріалів.

Так, наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджено поставку круглих лісоматеріалів хвойних порід, зокрема:

від ДП Кременецьке лісове господарство: ПН № 364 від 30 липня 2021 року; ПН № 249 від 27 липня 2021 року; ПН № 235 від 26 липня 2021 року; ПН № 17 від 03 серпня 2021 року; ПН № 97 від 10 серпня 2021 року; ПН № 242 від 25 серпня 2021 року; ПН № 318 від 30 серпня 2021 року; договором № 62/3 купівлі продажу необробленої деревини від 01 червня 2021 року; аукціонним свідоцтвом про результати загального аукціону з продажу необробленої деревини, який відбувся 28.05.2021; відповідними товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс); оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631;

від ДП КОРЮКІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ПН № 66 від 05 липня 2021 року; ПН № 241 від 15 липня 2021 року; ПН № 166 від 09 серпня 2021 року; ПН № 159 від 06 серпня 2021 року; ПН № 390 від 19 серпня 2021 року; ПН № 302 від 18 серпня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 14/А-3-21 від 22 червня 2021 року, додатковою угодою від 07.07.2021 до вказаного договору; видатковими накладними; специфікаціями-накладними; залізничними накладними; актами надання послуг; Аукціонним свідоцтвом про результати загального аукціону з продажу необробленої деревини; карткою рахунку 631 (а.с.134-198 том 2);

від ДП МЛИНІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ПН № 247 від 06 липня 2021 року; ПН № 248 від 19 липня 2021 року; ПН № 249 від 19 липня 2021 року; ПН № 250 від 19 липня 2021 року; ПН № 251 від 19 липня 2021 року; ПН № 252 від 21 липня 2021 року; ПН № 253 від 21 липня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 675/675 від 01 червня 2021 року; аукціонним свідоцтвом № 675; карткою рахунку 631, видатковими накладними; відповідними товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) (а.с.199-225 том 2);

від ТОВ МІКРОТЕХСЕРВІС Україна: ПН № 3 від 04 серпня 2021 року; ПН № 5 від 10 серпня 2021 року; ПН № 11 від 08 липня 2021 року; ПН № 12 від 14 липня 2021 року; ПН № 13 від 14 липня 2021 року; ПН № 20 від 23 липня 2021 року; ПН № 19 від 26 серпня 2021 року; ПН № 22 від 30 серпня 2021 року; договором поставки № 29 від 01 липня 2021 року; карткою рахунку 631; відповідними товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс); видатковими накладними; залізничними накладними; специфікаціями-накладними (а.с.226-250 том 2, а.с.1-27 том 3;

від ТОВ ФОРКАСТ ГРУП: ПН № 13 від 03 серпня 2021 року; ПН № 14 від 04 серпня 2021 року; ПН № 15 від 28 липня 2021 року; ПН № 16 від 28 липня 2021 року; ПН № 17 від 05 серпня 2021 року; ПН № 18 від 05 серпня 2021 року; ПН № 19 від 10 серпня 2021 року; ПН № 20 від 13 серпня 2021 року; ПН № 21 від 13 серпня 2021 року; ПН № 22 від 13 серпня 2021 року; ПН № 23 від 06 серпня 2021 року; ПН № 35 від 17 серпня 2021 року; ПН № 36 від 19 серпня 2021 року; ПН № 37 від 20 серпня 2021 року; ПН № 38 від 20 серпня 2021 року; ПН № 39 від 26 серпня 2021 року; ПН № 40 від 30 серпня 2021 року; договором поставки № 2-п/21-3 від 26 липня 2021 року, специфікаціями до вказаного договору, карткою рахунку 631; товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс); видатковими накладними (а.с.28-98 том 3);

від ДП СЛАВУТСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО: ПН № 257 від 21 липня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 18966 від 13 квітня 2021 року; договором купівлі продажу необробленої деревини № 19093 від 27 квітня 2021 року; аукціонним свідоцтвом № 40, аукціонним свідоцтвом №29, карткою рахунку 631; товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) (а.с.99-114 том 3).

Відповідачем ні в ході перевірки, ні в ході розгляду справи по суті, не висловлено зауважень щодо того, що позивач розрахувався зі своїми контрагентами за придбану деревину.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що придбання круглих лісоматеріалів хвойних порід були здійснені для виготовлення пиломатеріалів розпиляних, обрізних, в тому числі дерев`яних станків для ручного вишивання, дошок обрізних та дерев`яних гранул (пелетів), тобто в межах господарської діяльності позивача. Поставку виготовленої продукції позивач здійснював переважно за кордон, а також і для ТОВ «Ковель-Вапно», ТОВ «Радивилівмолоко», ТОВ «Юган Трейдинг», ПрАТ «Рівнетурист», що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, митними деклараціями, CMR, сертифікатами про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, інвойсами, специфікаціями, картками рахунку 361 (а.с.115-243 том 3). Крім того, використання в своїй господарській діяльності придбаного товару підтверджується також: наказами на оприбуткування відходів від виробництва, виробничими звітами, наказом про норми списання пиломатеріалів на основі виробничих звітів, актами оприбуткування кускових відходів за липень 2021 та серпень 2021, актами оприбуткування тирси за липень 2021 та серпень 2021, актами оприбуткування пелет дерев`яних (а.с.95-104 том 2).

Також позивач до матеріалів справи надав докази щодо придбання та використання в господарській діяльності пального, електроенергії, інших ТМЦ та послуг (вивезення ТПВ, розподіл (передача) електричної енергії, послуг по декларуванню товарів, користування послугами сервіс-центу автомобільного транспорту, напаювання зубів круглих пилок, організація перевезення відправлень, послуги мобільного зв`язку, ремонт електродвигуна, послуги з доставки), які зазначені в акті перевірки, суми ПДВ по яких включено до податкового кредиту за період, охоплений перевіркою (а.с.74-87 том 2, а.с.244-250 том 3, а.с.1- 220 том 4).

З аналізу наданих до перевірки документів вбачається, що вони відповідають домовленостям сторін, зафіксованим у договорах і за своїм змістом засвідчують факти передачі від постачальника до покупця робіт/послуг, тобто свідчать про здійснення конкретних господарських операцій. При цьому, ці документи також відповідають і вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16.07.1999 року, які ставляться до підприємств у частині здійснення облікової політики, та містять необхідні для первинних документів дані в достатній мірі для ідентифікації господарських операцій, визначення їх змісту, вартості та інших істотних обставин їх здійснення. У всіх документах наведено інформацію про учасників відповідної господарської операції, тобто вказано найменування, коди, місцезнаходження юридичних осіб - учасників відповідних господарських операцій тощо, а самі первинні документи підписані від імені таких юридичних осіб (містять особистий підпис відповідальних осіб) та засвідчені відтисками їхніх печаток. Окрім того, обґрунтуванням спрямування намірів підприємства і його контрагентів на реальне виконання умов укладених договорів слугує й факт здійснення розрахунків за придбані послуги.

За наслідками дослідження документів, якими позивач підтверджує факт здійснення відповідних господарських операцій із указаними вище контрагентами, суд дійшов висновку, що ці документи є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій із переліченими вище контрагентами, враховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку є підставою для формування податкового кредиту.

Щодо доводів відповідача про те, що ТОВ Статус Пелет не надано до перевірки запитуваних контролюючими первинних документів, суд зазначає таке.

Перевірка позивача призначена та проведена на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України - платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Водночас, абзац другий цього підпункту визначає, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З досліджених в ході розгляду справи запитів про надання документів (а.с.219-223 том 5) вбачається, що такими запитами пропонувалося надати до перевірки набагато ширший перелік документів, ніж ті, які стосуються декларування заявленого в декларації за серпень 2021 року до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість. А відтак, не надання позивачем всього переліку документів на запити податкового органу не може бути підставою для підтвердження висновків акту перевірки.

Крім того, до заперечень на акт перевірки, матеріалів справи позивачем надано первинні документи та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами за період, охоплений перевіркою.

Суд звертає увагу, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 по справі № 380/7319/21, яка відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українивраховується судом при вирішенні справи.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що "11.10.2021р. працівниками ГУ ДПС у Рівненській області здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно з керівником підприємства ОСОБА_3 та завідувачем виробництва ОСОБА_4 здійснено огляд виробничих приміщень. При огляді встановлено наявність круглого лісу в кількості 70 м куб., деревних гранул в кількості 15 тонн." і зробленого на цій підставі висновку про те, що "в акті перевірки зроблено висновок, що наданий ТОВ «Статус Пелет» інвентаризаційний опис запасів № 118 від 13.10.2021р. (вх. №30234/6/17-00 від 18.10.2021р.) не відповідає дійсності."

За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач стверджує, що при огляді було встановлено наявність круглого лісу в кількості 70 м куб., деревних гранул в кількості 15 тон, при цьому актом та відзивом визнається, що фактичного заміру круглого лісу та зважування деревних гранул не проводилося.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жоден із законів України не визначає право працівників органів ДПС визначати під час проведення перевірки залишок товарно-матеріальних цінностей, які вимірюються у метрах кубічних та тонах, без проведення замірів та зважування.

Суд зазначає, що контролюючий орган не надав суду доказів того, що був здійснений фактичний замір круглого лісу та зважування деревних гранул.

Відповідно до статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 №№1231817000703, 1232417000703, 1232517000709 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 21817000703 від 12 січня 2022 року, суд зазначає.

В акті від 10.12.2021 зроблений висновок про те, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ТОВ СТАТУС ПЕЛЕТ у декларації за жовтень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено порушення платником податків пп.а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, ст.201, п.200.1 та п.200.4 ст.200 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010p. №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за вересень 2021 року, що в подальшому призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за жовтень 2021 року) в сумі 415 379 грн.

Підставою для такого висновку вказано те, що у вересні 2021 року ТОВ Статус Пелет здійснено документальне оформлення поставки лісоматеріалів від підприємств ТОВ Форкаст Груп, код 43436850 та від ТОВ Мікротехсервіс, код 38383438 операції з якими містять ознаки нереальності.

В матеріалах справи наявні первинні документи, які були надані і під час перевірки, щодо господарських операцій з вказаними контрагентами.

Зокрема, щодо операцій по поставці лісоматеріалів круглих хвойних порід, клас якості А.В.С діаметр (30 і більше см) довжина (3-бм), з ТОВ ФОРКАСТ ГРУП: податкові накладні №13 від 11.09.2021, №12 від 10.09.2021, №11 від 08.09.2021, № 10 від 07.09.2021, №9 від 02.09.2021, №33 від 24.09.20212, №32 від 22.09.2021, №34 від 30.09.2021; видаткові накладні №201 від 03.09.2021, №203 від 07.09.2021, №202 від 07.09.2021, № 204 від 08.09.2021, №200 від 02.09.2021, №206 від 11.09.2021, №213 від 22.09.2021, №214 від 24.09.2021, №230 від 30.09.2021, №195 від 02.09.2021; товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс): № 242105 від 02.09.2021, №233259від 02.09.2021, №950033 від 03.09.2021, №375104від 03.09.2021, №000015 від 03.09.2021, №000025 від 07.09.2021, №233266 від 07.09.2021, №960045 від 08.09.2021, №233272 від 10.09.2021, №180335 від 11.09.2021, №021261 від 22.09.2021, №233288 від 24.09.2021, №233297 від 30.09.2021 (а.с.5-50 т.5).

Факт господарських операцій по поставці лісоматеріалів круглих хвойних порід, клас якості А.В.С діаметр (30 і більше см) довжина (3-6м), з ТОВ МІКРОТЕХСЕРВІС підтверджено наступними первинними документами: податкові накладні №17 від 15.09.2021, №13 від 02.09.2021, №15 від 07.09.2021, №16 від 10.09.2021, №30 від 17.09.2021, №46 від 30.09.2021, №36 від 21.09.2021, №49 від 23.09.2021, №31 від 17.09.2021, №48 від 22.09.2021, №42 від 27.09.2021; видаткові накладні №315 від 03.09.2021, №320 від 06.09.2021, №329 від 07.09.2021, №330 від 08.09.2021, №332 від 10.09.2021, №338 від 14.09.2021, №339 від 15.09.2021, №343 від 17.09.2021, №344 від 17.09.2021, №348 від 21.09.2021, №354 від 23.09.2021, №353 від 23.09.2021, №372 від 27.09.2021, №374 від 30.09.2021; товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) №440069 від 17.09.2021, №440068 від 17.09.2021, №452586 від 03.09.2021, №138213 від 06.09.20121, №440041 від 07.09.2021, №450067 від 08.09.2021, №440057 від 14.09.2021, №440056 від 14.09.2021, №440061від 15.09.2021, №440062 від 15.09.2021, №548059 від 10.09.2021, №440077 від 21.09.2021, №440084 від 23.09.2021, №440083 від 23.09.2021, №440095 від 27.09.2021, №399740 від 30.09.2021 (а.с.51-83, 151-178 т.5).

Щодо посилання відповідача на те, що "В ході перевірки було надіслано запити до Рівненської міської ради Департаменту муніципальної варти та до Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо надання відомостей з даних системи щодо місць фіксації транспортних засобів на території Рівненської області що зазначені у ТТН-ліс («Безпечне місто», «Рубіж», «Гарпун», інші інформаційні системи) за вересень-жовтень 2021р. від 09.12.2021 року №9941/5/17-00-07-03 та №9945/5/17-00-07-03. Головне управління Національної поліції в Рівненській області листом від 15.12.2021 №2466/116/27/01-2021 повідомило, що транспортні засоби DAF д.н.з. НОМЕР_3 , DAF д.н.з. НОМЕР_1 , RENAULT д.н.з. НОМЕР_4 та MAN д.н.з. НОМЕР_5 у зазначені в запиті дати на території Рівненської області не зафіксовано» суд зазначає таке.

Частиною 2Наказу МВС України від 13.06.2018 № 497 «Про затвердження Інструкції з організації формування та ведення інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2012 року №1080/ДСК "Про затвердження Інструкції з використання автоматизованої інформаційно-пошукової системи відеофіксації номерних знаків транспортних засобів "ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2107/22419.

Інструкцією № 497 визначено порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби (далі - ТЗ) усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ (далі - номерні знаки), що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.

Вказана система не призначена для використання органами ДПС для підтвердження або спростування фактів надання послуг з перевезення у межах діяльності суб`єктів господарювання, а інформація про відсутність фіксації камерами відеоспостереження номерних знаків автомобілів спеціальною системою "Гарпун", не містить беззаперечно повної інформації щодо руху вказаних транспортних засобів між пунктами навантаження та розвантаження, оскільки докази покриття спеціальною системою«Гарпун»усіх доріг України у 2021 році і її безперебійної роботивідсутні.

Крім того, ні в запиті, ні у відповіді на запит не зазначено, що інформаційні системи "Безпечне місто", "Рубіж", "Гарпун", на підставі яких надавалися запит та відповідь, присутні на всіх дорогах Рівненської області та всі ці системи працювали безперебійно та цілодобово у відповідні дати.

Водночас, дата розвантаження автомобіля не обов`язково відповідає даті доставки вантажу.

Чинне законодавство України, зокрема Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджено Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 36, допускає простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу. Так зокрема автомобіль може прибути в місце розвантаження в кінці робочого дня і розвантаження відбувається на наступний день, або з технічних причин немає можливості здійснити розвантаження декілька днів. В такому випадку датою розвантаження в ТТН вказується саме дата коли фактично здійснювалося розвантаження автомобіля, так як понаднормовий простій автомобіля згідно чинного законодавства та договірних умов оплачується додатково (у тому числі для документального підтвердження для бухгалтерського та податкового обліку, так як замовник сплачує перевізнику суму фрахту більшу ніж вказана у договорі/заявці на перевезення).

Відповідно транспортний засіб міг рухатися територією Рівненської області за день чи за декілька днів до вказаної в ТТН дати. При цьому запит та відповідь на запит стосувалися днів, а не місяців.

Так само і щодо завантаження - автомобіль може стати під завантаження в один день (ця дата вказується як дата завантаження), а закінчитися завантаження на наступний день. При цьому при неповному завантажені перевізник має право брати супутні вантажі по всій території України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із листа заступника начальника ГУ НП в Рівненській області від 16.12.2021 року система "Безпечне місто" розроблена за бюджет міста Рівне і переважна кількість відеокамер розташована саме на території вказаного міста та інших міст Рівненської області, розташовані відеокамери також на трасі Київ-ЧОП на межах Житомирської і Рівненської області, також на межах Рівненської та Львівської області.

Тобто камери фіксують в`їзд та виїзд транспортних засобів в Рівненську область в конкретний момент - перетинання межі області (стосується вантажного та всього іншого транспорту), або коли транспортні засоби пересуваються містами (стосується легкових автомобілів та пасажирського транспорту).

Зі змісту товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), копії яких приєднані до матеріалів справи, зокрема: - товарно-транспортну накладну при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс) серії СМГ №440068 від 17.09.2021 року автомобіль DAF НОМЕР_6 (про вказаний транспортний засіб йдеться у запиті до поліції) завантаження транспортного засобу відбулося в п`ятницю 17.09.2021 року на території ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "КРОЛЕВЕЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО" у місті Кролевець Сумської області.

За загальнодоступною інформацією, що міститься в мережі Інтернет (DELLA™ Відстань між містами України, Європи та Азії. Розрахунок відстані між населеними пунктами) вбачається що час, за який транспортний засіб може подолати шлях з міста Кролевець Сумської області до села Козин Рівненської області становить більше 8 годин.

Відповідно до "Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" затвердженого наказом міністерства транспорту та зв`язку №340 від 07.06.2010 року тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин (пункт 5.1. наказу), крім того, після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку (пункт 4.1. Наказу).

Враховуючи наведене, час доставки вантажу за вказаним маршрутом коливається в середньому від 14 до 28 годин (залежно від часу завантаження, заторів на дорогах та від режиму роботи водія). Отже DAF НОМЕР_6 , який завантажився 17.09.2021 року у місті Кролевець Сумської області міг прибути під розвантаження 17.09.2021 року, або 18.09.2021 року, або 19.09.2021 року, а враховуючи те, що 18.09.2021 року та 19.09.2021 року були вихідними днями, вказаний автомобіль міг прибути під завантаження 20.09.2021 року.

А відтак, інформація, викладена в листі від 15.12.2021 року №2466/116/27/01-2021, не може безумовно свідчити про те, що поставки не відбувалися взагалі.

Безпідставними є висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "ФОРКАСТ ГРУП" та ТОВ "МІКРОТЕХСЕРВІС УКРАЇНА", оскільки згідно з абз. 1 та абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Визначення поняття господарської операції також наведене у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно положень якої господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 05.11.2019 року по справі №804/1571/15, за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Щодо внесення ТОВ "ФОРКАСТ ГРУП" до переліку ризикових платників податку, суд зазначає таке.

Рішення про відповідність/невідповідність платника критеріям ризиковості приймається комісією регіонального рівня при відповідності хоча б одному з 8-ми критеріїв (абз. 2 і 3 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165).

Рішення ж про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі комісія регіонального рівня приймає в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п.11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520).

Отже, включення платника податків до переліку ризикових платників податку не свідчить про нереальність здійснених ним господарських операцій та саме по собі не спростовує наданої таким платником податків інформації щодо такої діяльності, як і не має прямим наслідком відмову в реєстрації чи скасування реєстрації податкових накладних, складених зазначеним суб`єктом.

Наслідки подібного роду створює лише рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування.

Отже, чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів або третіх осіб у відносинах з контрагентами на предмет виконання ними вимог податкового законодавства.

Так, Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №816/1959/17 вказав на те, що доводи податкового органу щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних, однак правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

В постанові від 4 грудня 2018 року у справі №802/851/18-а Верховний Суд висловив правову позицію, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

В постанові від 24 квітня 2018 року у справі №813/8500/13-а Верховний Суд висловив правову позицію, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року №808/1543/17, від 25 лютого 2021 року по справі № 640/3515/19.

ТОВ "СТАТУС ПЕЛЕТ" під час перевірки надало підтверджувальні документи щодо фактичного здійснення господарських операцій з наведеними платниками податків.

Поряд з цим сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, та якщо ці дії спрямовані на отримання доходу, а тому посилання на певні недоліки оформлення товарно-транспортних накладних (щодо місць навантаження та розвантаження транспорту, часу простою) не може бути самостійним доказом нереальності господарської операції в рамках, якої такі накладні складено.

Слід також відзначити, що безпідставним є посилання на відсутність матеріально-технічної бази у вказаних контрагентів позивача при реалізації значних обсягів необробленої деревини.

Як свідчить Єдиний реєстр податкових накладних, вказані контрагенти здійснювали придбання деревини на електронних аукціонах з продажу необробленої деревини у державних лісгоспів і в подальшому, без вивезення придбаної деревини із території лісгоспів відразу продавали деревину позивачу, яке силами власного/найманого транспорту здійснювало доставку необробленої деревини до виробництва. При цьому навантажувальні роботи проводили лісгоспи, розвантажувальні позивач власними силами.

Діяльність з перепродажу придбаної у державних лісгоспах деревини чинним законодавством не заборонена.

Щодо твердження в акті перевірки про неможливість вказаних товариств виконати роботи, то, як зазначено в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року по справі за №802/31/17-а, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Посилання контролюючого органу на наявність актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення актів про неможливість проведення звірок будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

В даному випадку жодних зустрічних звірок не проводилося, відповідачем протилежного ні в акті перевірки, ні у відзиві не спростовано.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №П/811/3228/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Такі ж висновки сформовані у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №826/6245/18, а саме: не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі №0340/1408/18 Верховний Суд зазначив, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

При цьому суд зазначає, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №826/16601/18 зазначив, що не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника на формування витрат та податкового кредиту від дотримання податкової дисципліни його контрагентом постачальником товару (послуг). Порушення постачальником товару (послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для позбавлення іншого платника покупця товару (послуг) права на формування витрат та податкового кредиту, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Отримання та оприбуткування платником податків придбаних у контрагентів послуг підтверджується даними бухгалтерського обліку і первинними документами. Факт використання у господарській діяльності позивачем придбаної сировини не заперечується також і перевіряючими, так як підтверджується факт реалізації виробленої продукції за межі України.

Господарські операції між позивачем та його контрагентами були здійснені в межах їх господарської діяльності, сторони переслідували ділову мету при їх здійсненні та понесли зміни майнового стану, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами.

Таким чином, висновки про нереальність господарських операцій позивача є такими, що базуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і фактично повністю спростовуються первинними документами.

Щодо твердження в акті перевірки про відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, то як зазначив Верховний Суд в постанові від 07 серпня 2018 року по справі №808/760/16, такі обставини не виключають можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відповідно до "Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу окремих партій необробленої деревини" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1178 продаж необробленої деревини відбувався в електронній торговій системі Prozorro.Продажі. шляхом проведення електронного аукціону.

Переможцем торгів може стати учасник, який дав вищу ціну в момент закриття торгів, при цьому такий учасник не зобов`язаний мати відповідну матеріально технічну базу, як то вимагалося до 2019 року.

Водночас позивач у своїй діяльності використовує завод, на якому працює 46 людей, відповідно не може допускати простою діяльності і вимушений співпрацювати з переможцями аукціонів. При цьому, ліс позивач отримує безпосередньо в державних лісгоспах, що підтверджується матеріалами справи. Матеріалами справи стверджується, що фактичним відвантаженням товарів займалися державні лісгоспи, які мають необхідні виробничі потужності.

Що стосується посилання відповідача на те, що: - "згідно з даними вище перелічених оборотно-сальдових відомостей, за один і той самий період зазначено різну вартість запасів - сировини і матеріалів на початок і кінець періоду, що перевірявся, а також різну вартість оприбуткованої та використаної сировини і матеріалів"; - "згідно з даними вище перелічених оборотно-сальдових відомостей за один і той самий період зазначено різну вартість інших матеріалів - зворотніх відходів на початок і кінець періоду, що перевірявся, а також різну вартість оприбуткованих та використаних відходів"; - "Згідно з даними перелічених оборотно-сальдових відомостей за один і той самий період зазначено різну вартість готової продукції на початок і кінець періоду, що перевірявся, а також різну вартість оприбуткованої та реалізованої готової продукції.", суд зазначає таке.

Відповідно до "Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу окремих партій необробленої деревини" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1178 продаж необробленої деревини відбувається в електронній торговій системі Prozorro.Продажі. шляхом проведення електронного аукціону.

Відповідно до пункт 23 вказаного порядку Переможцем аукціону вважається учасник, який за результатами його проведення подав найвищу цінову пропозицію за лот, за умови, що таким учасником був зроблений щонайменше один крок аукціону, тобто подана ним цінова пропозиція не менша за сукупну суму стартової ціни лота та кроку аукціону, а за однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше.

У разі коли механізм проведення аукціону передбачає наявність кількох переможців, ними визнаються учасники, які на етапі подання закритих цінових пропозицій або в ході проведення аукціону подали найвищі цінові пропозиції на заявлений ними об`єм деревини у межах розміру лоту, що розподіляється на аукціоні, за умови, що такими учасниками був зроблений щонайменше один крок аукціону, тобто подана ними цінова пропозиція не менша за сукупну суму стартової ціни лота та кроку аукціону, а за однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше.

Тобто ціна продукції, яка продається на електронних аукціонах не є сталою і залежить від кількості кроків учасників аукціону. Крім того деревина ділиться за ГОСТом, ґатунком (1,2,3, А,В,С), діаметром (13-18; 20-24; 26-34; 36 і більше), складом (нижній, верхній, промисловий, із з/д чи без).

Відповідно вартість придбаної позивачем сировини залежить від багатьох чинників: кількості учасників аукціону та їх кроків на аукціоні, ґатунку, діаметру, продавця, місцезнаходження, тощо.

Обгрунтованими є доводи позивача про те, що законодавство не забороняє при виготовлені партії продукції використовувати сировину, придбану у різних виробників за різними цінами. Вказані обставини призводять до різної вартості сировини і матеріалів, інших матеріалів - зворотніх відходів, готової продукції на початок і кінець періоду, що перевірявся.

Те саме стосується паливо-мастильних матеріалів, запчастин тощо, відповідно вартість товарів і послуг у різних постачальників може бути різною.

Крім того, слід відзначити, що оборотно-сальдова відомість - регістр бухгалтерського обліку, призначений для контролю операцій і сальдо по рахунках бухгалтерського обліку та складання бухгалтерської звітності.

Оборотно-сальдова відомість містить сальдо (залишки) на початок і на кінець періоду і обороти по дебету і кредиту за даний період для кожного застосовуваного компанією рахунку (субрахунку) бухгалтерського обліку. Формується оборотно-сальдова відомість на підставі відповідних операцій (проводок по рахунках бухгалтерського обліку).

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88:

- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.4);

- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5).

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи діючого законодавства, оборотно-сальдова відомість не є первинним бухгалтерським документом, а підпадає під визначення зведеного облікового документу, що складається на підставі первинних документів.

Тому, висновки Головного управління ДПС у Рівненській області щодо завищення ТОВ Статус Пелет суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації за жовтень 2021 року) в сумі 415379 грн внаслідок документального оформлення поставки лісоматеріалів від підприємств ТОВ Форкаст Груп, та від ТОВ Мікротехсервіс, спростовуються дослідженими судом доказами та нормами чинного законодавства.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2022 №21817000703 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами частини 2 статті 77 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов`язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету України за одночасної відсутності об`єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірним правочином, вчинений правочин об`єктивно не був потрібен для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірним правочином були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

Водночас, позивачем доведено обставини здійснення фактичного руху активів за результатами здійснення господарських операцій (придбання деревини, інших товарів та послуг підтверджується первинними документами; здійснення оплати за придбані товари та послуги відповідач не заперечує; в матеріалах справи наявні докази виготовлення та подальшої реалізації товару з придбаної деревини).

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень ППР в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 31040 грн 69 коп, сплачена відповідно до платіжних доручень від 05.08.2022 № 4047 та №4048.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Пелет" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.12.2021 №№1231817000703, 1232417000703, 1232517000703, від 12.01.2022 №21817000703.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Пелет" суму судового збору у розмірі 31040 грн 69 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Пелет" (пров. Свободи, 3У,с. Колоденка,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35306, ЄДРПОУ/РНОКПП 41833063)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 08 липня 2024 року

Суддя С.М. Дуляницька

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.06.2024
Оприлюднено10.07.2024
Номер документу120236540
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —460/24957/22

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 06.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 23.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Постанова від 19.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 17.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 16.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 14.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 14.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Ухвала від 07.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Гудим Любомир Ярославович

Рішення від 24.06.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

С.М. Дуляницька

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні