Постанова

від 08.07.2024 по справі 520/20313/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2024 р. Справа № 520/20313/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови за апеляційними скаргами Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 року по справі № 520/20313/23 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/20313/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ"

до Державної податкової служби України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 29.08.2023, просить суд: визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ": №1 від 02.05.2023, №2 від 03.05.2023, №3 від 05.05.2023, №4 від 08.05.2023, №5 від 08.05.2023, №6 від 08.05.2023, №7 від 08.05.2023, №8 від 09.05.2023, №9 від 09.05.2023, №10 від 09.05.2023, №11 від 02.05.2023, №12 від 12.05.2023, №14 від 16.05.2023, №16 від 17.05.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ТОВ "НВФ "РОТОРМАШ": №1 від 02.05.2023, №2 від 03.05.2023, №3 від 05.05.2023, №4 від 08.05.2023, №5 від 08.05.2023, №6 від 08.05.2023, №7 від 08.05.2023, №9 від 09.05.2023, №10 від 09.05.2023, №11 від 02.05.2023, №12 від 12.05.2023, №14 від 16.05.2023, №16 від 17.05.2023; покласти на відповідача витрати позивача на сплату судового збору та професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ": №1 від 02.05.2023, №2 від 03.05.2023, №3 від 05.05.2023, №4 від 08.05.2023, №5 від 08.05.2023, №6 від 08.05.2023, №7 від 08.05.2023, №8 від 09.05.2023, №9 від 09.05.2023, №10 від 09.05.2023, №11 від 02.05.2023, №12 від 12.05.2023, №14 від 16.05.2023, №16 від 17.05.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ": №1 від 02.05.2023, №2 від 03.05.2023, №3 від 05.05.2023, №4 від 08.05.2023, №5 від 08.05.2023, №6 від 08.05.2023, №7 від 08.05.2023, №9 від 09.05.2023, №10 від 09.05.2023, №11 від 02.05.2023, №12 від 12.05.2023, №14 від 16.05.2023, №16 від 17.05.2023. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" судовий збір у розмірі 37576 гривень 00 копійок.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 р. заяву представника позивача щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 року у справі №520/20313/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок. В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Державна податкова служба України подала апеляційні скарги на вказані судові рішення Харківського окружного адміністративного суду .

ТОВ «НВФ «Ротормаш» подало до суду апеляційної інстанції відзив , в якому зазначає , що позивач для підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представлення його інтересів у Другому апеляційному адміністративному суді у справі № 520/20313/23 уклав додаткову угоду № 2 від 25.04.2024р. до договору із Адвокатським бюро «Катерини Авілової» № 3 від 31.05.2023р. Орієнтовна очікувана сума витрат на професійну правничу допомогу, яку понесе Позивач складатиме 5 000,00грн. Докази фактично понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду в строки, передбачені ч, 7 ст. 139 КАС України, а саме: протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Просив стягнути зі скаржника витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 р апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 по справі № 520/20313/23 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 по справі № 520/20313/23 скасовано в частині зобов`язання Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ": №1 від 02.05.2023, №2 від 03.05.2023, №3 від 05.05.2023, №4 від 08.05.2023, №5 від 08.05.2023, №6 від 08.05.2023, №7 від 08.05.2023, №9 від 09.05.2023, №10 від 09.05.2023, №11 від 02.05.2023, №12 від 12.05.2023, №14 від 16.05.2023, №16 від 17.05.2023. Прийняти в цій частині нове судове рішення , яким зобов`язано Державну податкову службу України розглянути питання щодо прийняття до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ", а саме: №1 від 02.05.2023, №2 від 03.05.2023, №3 від 05.05.2023, №4 від 08.05.2023, №5 від 08.05.2023, №6 від 08.05.2023, №7 від 08.05.2023, №9 від 09.05.2023, №10 від 09.05.2023, №11 від 09.05.2023, №12 від 12.05.2023, №14 від 16.05.2023, №16 від 17.05.2023. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 по справі № 520/20313/23 залишено без змін. Апеляційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 по справі № 520/20313/23 залишено без задоволення.

27.06.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" про винесення додаткового рішення, яким стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «РОТОРМАШ» понесені витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" про винесення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у додатковій постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та постановах від 22 квітня 2019 року у справі № 806/2143/18, від 23 квітня 2020 року у справі № 760/6496/17.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

За позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та у постановах від 5 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача під час розгляду справи № 520/20313/23 у Другому апеляційному адміністративному суді здійснює Адвокатське бюро «Катерини Авілової» в особі керуючого - адвоката Авілової Катерини Євгенівни на підставі договору про надання правової допомоги № 16 від 01.07.2023р

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заявив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу під час розгляду справи № 520/20313/23 у Другому апеляційному адміністративному суді становитиме 5 000 грн. 00 коп.

В заяві про винесення додаткового рішення представник позивача вказує , що фактично понесені витрати на правничу допомогу становлять 7 000,00грн.

Так, 01.07.2023р. позивачем укладено договір про надання правничої допомоги № 16 із Адвокатським бюро «Катерини Авілової» в особі Керуючого Авілової К.Є. для представлення інтересів ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» під час оскарження противоправних дій Державної податкової служби України щодо неприйняття на реєстрацію податкових накладних.

До Договору укладено додаткову угоду № 2 щодо представлення інтересів ТОВ НВФ РОТОРМАШ» у Другому апеляційному адміністративному суді під час розгляду справи № 520/20313/23 .

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором Адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво та надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, визначених Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

До Договору Сторонами було укладено Додаток № 2 від 26.04.2024р. , в якому сторони домовилися про перелік послуг, які Бюро може надавати за договором, а саме:

- правовий аналіз спору, вивчення та аналіз положень апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024р. по справі № 520/20313/23, судової практики - 500,00грн.;

- правовий аналіз спору, вивчення та аналіз положень апеляційної скарги Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024р. у справі № 520/20313/23, судової практики -500,00грн.

- складання тексту відзиву на апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024р. у справі № 520/20313/23 для подання до Другого апеляційного адміністративного суду - 5 000,00грн.;

- складання тексту відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024р. у справі № 520/20313/23 для подання до Другого апеляційного адміністративного суду - 1 000,00грн.;

- підготовка інших процесуальних документів - 500,00грн. за кожен документ;

- представництво клієнта в судових засіданнях в Другому апеляційному адміністративному суді - 2000,00грн.

Пунктом 1.2 Додатку № 1 Сторони передбачили конкретний вид послуг, які надає Бюро та їх вартість.

Відповідно до п. 2.1. Додатку № 1 За наслідками надання зазначених в п. 1.1 Додатку послуг, Бюро складає Акт наданих послуг та направляє його для підписання клієнту.

Пунктом 2.2. Додатку № 1 передбачено, що Клієнт у строк 30 (тридцять) календарних днів із дати прийняття рішення Другим апеляційним адміністративним судом по справі № 520/20313/23, зобов`язаний сплатити вартість наданих Бюро послуг, відображених в Акті наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Бюро..

Відповідно до Акту наданих послуг від 18.06.2024р., підписаного Позивачем, Бюро надано наступні послуги за договором наступною вартістю:

- здійснено правовий аналіз спору, вивчення та аналіз положень апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024р. по справі № 520/20313/23, судової практики -500,00грн.;

- здійснено правовий аналіз спору, вивчення та аналіз положень апеляційної скарги Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024р. у справі № 520/20313/23, судової практики -500,00грн.

- складено і направлено до суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024р. у справі № 520/20313/23 для подання до Другого апеляційного адміністративного суду - 5 000,00грн.;

- складено і направлено до суду відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024р. у справі № 520/20313/23 для подання до Другого апеляційного адміністративного суду - 1 000,00грн.;

В заяві представник позивача вказує , що загальна сума понесених ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» витрат на правничу допомогу під час розгляду справи № 520/20313/23 у Другому апеляційному адміністративному суді у розмірі 7 000,00грн. є співмірним до предмету позовних вимог, складності справи, обсягу наданих адвокатом послуг.

ДПС України подала до суду заперечення на заяву про прийняття додаткового судового рішення, вважає доводи та аргументи позивача безпідставними та помилковими. Звертає увагу на те, що жодним належним доказом не підтверджено витрати на правничу допомогу представником позивача, саме адвокатом Авіловою Катериною Євгенівною. Дана справа розглядалась в порядку письмового провадження, а тому витрати в сумі 2000 грн. визначені за представництво в судових засіданнях в Другогому апеляційному адміністративному суді є безпідставними. Посилаючись на обгрунтування та доводи , викладенні у відзиві , вказує , що податкові органи здійснюють діяльність, яка спрямована на поповнення державного та місцевих бюджетів, а тому безпідставне стягнення витрат на правничу допомогу є невиправданим, адже податкові надходження спрямовані на забезпечення належного функціонування країни (наприклад, забезпечення виплати допомоги незахищеним верствам населення, виплату стипендій, тощо). Просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «НВФ «РОТОРМАШ» про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 30.07.2021 року у справі № 560/5990/21, висловлено позицію, згідно якої «…відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат направничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійнуправничу допомогу,а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Таким чином, судом касаційної інстанції встановлено право іншої сторони подати відповідні заперечення та можливість суду встановити співмірність заявленої суми витрат направничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі№755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійнуправничу допомогуодній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійнуправничу допомогуповинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року по справі №200/10535/19-а, від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких: "…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Послуги, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у зв`язку із первинною консультацією, вивченням документів, збором доказів, підготовкою документів для складання позовної заяви, вивчення судової практики, складання позовної заяви, та інші дії адвоката, повязані із підготовкою справи до розгляду, мають бути відшкодовані Позивачу як витрати на правову допомогу, в разі підтвердження надання таких послуг, зокрема, актом приймання-передачі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зробленим останнім у своєму рішенні від 17.12.2020 по справі № 808/1849/18.

Тобто , у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Колегія суддів також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з вивчення документів та їх правового аналізу, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а доводи апеляційної скарги не відрізняються від доводів позову.

Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанціях не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права , судову практику зі спірних питань тощо була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.

Колегія суддів також зазначає, що апеляційний перегляд справи відбувався в порядку письмового провадження. Крім того на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача.

Дана справа є справою незначної складності, обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини не є надто значним.

Ураховуючи викладене, фактичний обсяг виконаної роботи , затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, підготовка цієї справи до розгляду в апеляційній інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось , незначну складність справи, розмір відшкодування, визначений судом першої інстанції, колегія судів вважає заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн є не співмірним ,розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,0 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про винесення додаткового рішення по адміністративній справі задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "РОТОРМАШ" за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,0 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Чалий І.С. Ральченко І.М.