Постанова

від 05.07.2024 по справі 240/19220/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19220/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

05 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Еко-Папір Україна", в якому просив:

- визнати протиправними рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 17.04.2023 №8643657/44728583, від 18.04.2023 №8649773/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- зобов`язати зареєструвати ДПС України податкові накладні ТОВ "Еко-Папір Україна" від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59 датою їх фактичного подання.

Рішенням від 08.01.2024 адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.04.2023 №8643657/44728583, від 18.04.2023 №8649773/44728583; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" податкові накладні від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59 датою їх фактичного надходження.

11 січня 2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Ухвалено додаткове судове рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Папір Україна" витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

В решті заяви відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача в зв`язку з наступним.

Так, положеннями ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За визначенням ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1 та 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Нормами частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4, 5 статті 134 КАС України запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, законодавець не визначив мінімальних та граничних меж, які стосуються витрат на правову допомогу. При цьому, законодавством також і не визначено будь-якого іншого порядку/методики, який давав би змогу суду дійти чітких висновків з посиланням на спеціальну норму щодо співмірності понесених витрат та відповідного виду і обсягу робіт.

Однак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139 КАС України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надані суду:

- договір про надання правової допомоги №44728583 від 24.04.2023;

- договір №24-04/2023 про залучення співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правничої допомоги від 24.04.2023;

- акт здачі-приймання надання послуг №1/01 від 08.01.20243 на суму 12 000,00 грн.;

- рахунок на оплату від 08.01.2024 №1/01 на суму 12 000,00 грн.

Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд робить висновок, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи, що дана справа була розглянута у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, оскільки не є складною через сформовану судову практику розгляду даної категорії справ, з огляду на вимоги щодо співмірності, суд дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн., які підлягають стягненню з Головного управління ДПС у Житомирській області, рішення якого були предметом оскарження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.