Постанова

від 20.11.2024 по справі 240/19220/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/19220/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

20 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними рішення Комісії ГУ ДПС у Житомирській області від 17.04.2023 №8643657/44728583, від 18.04.2023 №8649773/44728583 про відмову в реєстрації податкової накладної;

- зобов`язати зареєструвати ДПС України податкові накладні ТОВ "Еко-Папір Україна" від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59 датою їх фактичного подання.

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач - Головне управління ДПС у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Папір Україна" було складено податкові накладні від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59 та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 4802,4804 дорівнює або перевищує величину залишку придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, позивачем направлено в електронному вигляді витребувані пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції.

За результатами розгляду вказаних документів комісією Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 17.04.2023 №8643657/44728583, від 18.04.2023 №8649773/44728583 про відмову в реєстрації вищевказаних податкових накладних, оскільки у контролюючих органів наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме оформлення первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. а, б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку № 1165 критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/ розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункту 7 Порядку № 1165).

Згідно пунктів 10 та 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Разом з тим, відповідно до пунктів 4-7, 9, 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 № 1245/34216 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ "Еко-Папір Україна" (постачальник) та ТОВ Рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" (покупець) укладено договір поставки №24102022 від 24.10.2022 на поставку паперу.

На виконання вказаного договору позивачем на підставі видаткової накладної №187 від 01.03.2023 поставлено ТОВ Рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" папір на суму 1314352грн, в тому числі ПДВ 219058,67грн .

Також ТОВ Рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" здійснило попередню оплату товару на підставі платіжної інструкції №9747 від 15.03.2023 на суму 450000грн, в тому числі ПДВ 75000грн.

За результатами даних операцій позивач подав на реєстрацію податкові накладні від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59.

У квитанціях вказано, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 4802,4804 дорівнює або перевищує величину залишку придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Крім того, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем надані пояснення з копіями документів, серед яких:

- договір поставки №24102022 від 24.10.2022;

- видаткова накладна №187 від 01.03.2023;

- платіжна інструкція №9747 від 15.03.2023.

Відповідачем відмовлено у реєстрації цих ПН, оскільки у контролюючих органів наявна податкова інформація, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: придбання та/або постачання (надання товарів (робіт, послуг) від/на ризикових контрагентів протягом 2022-2023 років, що може свідчити про дефектність операції, а саме оформлення первинних документів без фактичного наміру проведення господарської операції.

Дані висновки контролюючого органу є безпідставними, оскільки позивачем надано пояснення та первинні документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, як було запропоновано у квитанції №1 після зупинення реєстрації ПН.

У оспорюваному рішенні не вказано конкретних та чітких підстав для відмови у реєстрації ПН, а зазначено лише про ймовірну дефектність господарської операції з огляду на наявність податкової інформації, тобто рішення ґрунтується на припущеннях, а не на встановлених фактичних обставинах та доказах на їх підтвердження, що суперечить вимогам ч.2 ст.2 КАС України, які встановлено для рішень суб`єкта владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що податкова накладна від 01.03.2023 №1 виписана за першою подією відвантаження товару, а податкова накладна від 15.03.2023 №59 - після перерахування коштів як передоплати, відповідні документи були надані контролюючому органу.

Також слід врахувати, що Верховним Судом у даній категорії справ сформовано наступну правову позицію: контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду у таких справах є виключно правильність та правомірність зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (для прикладу, постанова Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 816/2159/18).

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації (постанова Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №340/1098/20).

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону (постанови Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі №160/93/19, від 04.06.2020 року у справі №340/422/19 та від 16.04.2021 у справі №813/1301/15).

При цьому, в даних оскаржуваних рішеннях та у відзивах на позов не вказано, на підставі якої саме інформації комісія дійшла висновку про ризиковість господарських операцій проведених позивачем, не надано відповідачем й належних, допустимих доказів в підтвердження цієї інформації, не обґрунтовано, чому не було враховано пояснення та документи, подані позивачем для спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, які неузгодженості містять дані документи.

Варто зазначити, що надані позивачем до контролюючого органу пояснення та документи підтверджують наявність у товариства необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, в обсягах, відображених у податковій накладній.

Зважаючи на викладене, рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН від 17.04.2023 №8643657/44728583, від 18.04.2023 №8649773/44728583 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, то варто звернути увагу на таке.

В силу вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженнями Державної податкової служби України.

Однак, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59 датою їх фактичного надходження судом не встановлено.

В даному випадку, зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані позивачем податкові накладні не є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС в частині подання висновку щодо реєстрації податкових накладних, оскільки суд надав оцінку тим самим документам та поясненням, які були предметом розгляду комісії.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є належним, ефективним та гарантує, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та не зумовить повторне звернення позивача до суду.

Відтак, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 01.03.2023 №1, від 15.03.2023 №59, ознак порушення позивачем вимог законодавства щодо складення ПН немає, тому є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.

Що стосується поданої позивачем до суду заяви, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, слід зааначит наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як доказ отримання правничої допомоги відповідачем надані такі документи:

- копію договору про надання правової допомоги №4728583 від 24.04.2023;

- копію договору про залученя співвиконавця до виконання укладеного бюро договору про надання правової допомоги №24-04/2023 від 24.04.2023;

- копію рахунку на оплату №1/11 від 15.11.2024;

- копію акту здачі-приймання наданих послуг №1/11 від 15.11.2024.

Колегія суддів вважає, що для вирішення питання стягнення понесених витрат на правничу допомогу, спочатку слід встановити чи відбулося надання правової допомоги у судовому розгляді.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076- VI).

Згідно акту прийняття-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06 вересня 2024 року встановлено, що надання професійної правничої (правової) допомоги (адвокатських послуг) у судовому розгляді даної справи, полягало у підготовці відзиву на апеляційну скаргу та слідкуванням за рухом справи.

В матеріалах справи міститься поданий представником позивача відзив на апеляційну скаргу, однак, більша частина його тексту фактично повторює позовну заяву.

Таким чином, в контексті цієї справи, яка розглядалася у письмовому провадженні, адвокатом не було надано правничої допомоги під час апеляційного розгляду, адже написання відзиву на апеляційну скаргу, більша частина тексту якого повторює позовну заяву, не є такою.

З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.